«СТАРША ПРОФІЛЬНА ШКОЛА: ТРАНСФОРМАЦІЯ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ ТА НОВІ ІНСТРУМЕНТИ ВЧИТЕЛЯ-ДОСЛІДНИКА»(Географія)

Підтримка та супровід педагогів реалізуються через надання конкретних інструментів, методологій та створення умов для професійної взаємодії. Основні аспекти підтримки включають:

• Методичне та консультативне забезпечення: Програма передбачає підготовку вчителів до реалізації профорієнтаційних завдань, що включає надання методичних рекомендацій та практичних інструментів підтримки. Також забезпечується інформаційне та консультативне супроводження щодо вибору професійних траєкторій у сфері географії та суміжних дисциплін.
• Фасилітація командної роботи: Одним із результатів навчання є опанування методології фасилітації командної роботи педагогів. Це передбачає розвиток навичок спільної діяльності вчителів природничого циклу для реалізації інтегрованих модулів та взаємної підтримки в освітньому процесі.
• Цифрові інструменти та ресурси: Педагоги отримують доступ до інструментарію сучасних цифрових платформ (наприклад, ArcGIS Online, Google Earth, Windy) та віртуальних лабораторій, що дозволяє компенсувати відсутність фізичного обладнання та підвищити якість викладання.
• Рефлексія та самодіагностика: Важливим складником завершення навчання є блок рефлексивної самодіагностики, який допомагає вчителю самостійно оцінити рівень опанування матеріалу та визначити напрями подальшого розвитку.
• Трансформація ролі вчителя: Програма спрямована на те, щоб допомогти педагогу перейти від ролі ретранслятора знань до ролі наукового консультанта, модератора наукового мислення та фасилітатора освітнього процесу, що є стратегічною підтримкою його професійної адаптації до вимог профільної школи.

Акцент робиться на забезпеченні вчителя практичним кейсом інструментів та алгоритмами моделювання варіативного змісту для самостійної подальшої роботи.

 

МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ

1. Держстандарт: компетентнісний потенціал природничої галузі (географічний компонент) 

Аналіз змісту та структури Державного стандарту профільної середньої освіти. Географічна компетентність як здатність до просторового аналізу, розуміння взаємозв'язків у системі «природа-населення-господарство» та моделювання геосистем. Розгляд Постанови № 851 у контексті природничої освіти.

1. Профілізація та STEM-кластер у географічній освіті: 

Типова освітня програма для 10–12 класів за академічним спрямуванням. Структура обов’язкових та вибіркових компонентів у географії. Інтеграція географії з економікою, екологією та ІТ-технологіями. Проєктування міждисциплінарних STEM-проєктів (геодезія, кліматологія, просторове планування).

МОДУЛЬ 2. МОДЕЛЮВАННЯ ЗМІСТУ ТА ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ В АКАДЕМІЧНОМУ ЛІЦЕЇ

2.1. Проєктування програм з географії: від стандарту до поглиблення:

Створення робочих програм на основі модельних навчальних програм для 10–12 класів. Диференціація рівнів: основний (функціональна географічна грамотність) та поглиблений (науково-дослідницький рівень, робота з базами даних та ГІС).

2.2. Адаптація змісту та цифрові платформи для природничих наук (ГІС-технології) 

Організація освітнього простору НУШ у старшій школі. Використання геоінформаційних систем (ГІС) та платформ (Moodle, Google Classroom) для персоналізації завдань. Застосування "змінного складу груп" для вивчення прикладних курсів (наприклад, "Менеджмент ресурсів" або "Демографічне прогнозування"). Психосоціальна підтримка учнів через географію (вивчення "місць сили", сталий розвиток).

 

МОДУЛЬ 3. ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ГЕОГРАФІЇ ОСНОВНОГО ТА ПОГЛИБЛЕНОГО РІВНІВ

3.1. Інноваційні технології: від польових досліджень до дистанційного зондування Землі: 

Цифрова підтримка викладання географії. Методи розвитку критичного мислення через аналіз супутникових знімків та картографічних джерел. Командна робота вчителів природничого циклу для реалізації інтегрованих модулів. Стратегії підтримки стійкості учнів під час експедиційної та проєктної діяльності.

3.2. Цифрова трансформація та віртуальні лабораторії: Використання цифрових інструментів і технологій у викладанні географії: роль цифровізації у сучасному освітньому процесі.Використання ArcGIS Online, Google Earth Engine для створення інтерактивних карт,симуляції та віртуальні лабораторії. Застосування Windy, Earth Nullschool для динамічної візуалізації кліматичних процесів та моделювання природних катастроф. Використання ШІ для аналізу великих масивів статистичних даних та прогнозування розвитку територій.

3.3. Профорієнтація: геоурбаністика, логістика та сталий розвиток: Кар’єрне консультування через географічний контекст: професії у сферах ГІС-аналітики, туризму, логістики, екологічного аудиту та геополітики. Моделювання реальних виробничих завдань на базі STEM-центрів.

Використання географічних знань для підготовки кадрів у прикладній науці, високотехнологічних та екологічно орієнтованих галузях господарства Закарпаття. Методи профорієнтаційної роботи: інтеграція кар’єрних завдань у навчальний процес, організація проектів, дослідницьких та міждисциплінарних завдань. Взаємозв’язок між навчальною діяльністю, практичними навичками та професійними компетентностями учнів. Інформаційне та консультативне забезпечення вибору професійного напрямку: використання цифрових ресурсів, аналіз сучасного ринку праці, приклади кар’єрних траєкторій у сфері географії та суміжних дисциплін. Підготовка вчителів до реалізації профорієнтаційних завдань: методичні рекомендації та практичні інструменти підтримки учнів у виборі професії.

МОДУЛЬ 4. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ГЕОГРАФІЇ У СТАРШІЙ ПРОФІЛЬНІЙ ШКОЛІ

4.1. Критерії та інструментарій оцінювання дослідницьких навичок і картографічної грамотності: Компетентнісне оцінювання STEM-проєктів (технічна складність карти, достовірність даних, креативність рішення). Оцінювання "продукту" (картосхема, географічний прогноз) та "процесу" (збір та обробка первинних даних).

4.2. Діагностування та компенсація навчальних розривів з географії: Використання цифрових інструментів (Classtime, Kahoot) для моніторингу знань. Групи результатів: 1. Проведення просторового дослідження; 2. Робота з географічною інформацією; 3. Моделювання процесів у геосистемах; 4. Критичне оцінювання впливу людини на довкілля. Побудова траєкторій надолуження знань через індивідуальні проєкти.

 

                                                                  ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ 

1. Проєкт фрагмента програми: Розробка розділу "Глобальні виклики людства" для профільного рівня.
2. Цифрове моделювання: Створення мультимедійної карти в Google Earth для аналізу антропогенного впливу на ландшафти.
3. Оцінювальна рубрика: Розробка критеріїв оцінювання кейс-стаді щодо розв'язання демографічних проблем регіону.
4. План уроку: Сценарій заняття "Геоінформаційні системи в управлінні моїм містом/селом".
5. Діагностика: Тест для виявлення освітніх втрат з теми "Політична карта світу" (10 клас).

                                                                                  Вимоги до самостійної роботи

Самостійна робота (4 години) передбачає поглиблене вивчення нормативних документів та опрацювання додаткової літератури.   

Аналіз порівняльних таблиць Стандарту базової та профільної освіти.

Перегляд вебінарів МОН щодо впровадження пілотних проектів у 10-х класах.

Інструментарій оцінювання результатів навчання географії здобувачів профільної середньої освіти

За результатами навчання слухачі будуть:

• знати нормативно-правові засади Державного стандарту профільної середньої освіти, зміст Типової освітньої програми для 10–12 класів з географії та алгоритми моделювання варіативного змісту (профілів, кластерів);
• розуміти теоретичні засади кар’єрного консультування, психологічні чинники резильєнтності старшокласників та методологію фасилітації командної роботи педагогів;
• вміти розробляти календарно-тематичне планування та робочі програми з географії для 10–12 класів, адаптуючи модельні програми до потреб поглибленого вивчення чи інтегрованих курсів;
• застосовувати сучасні педагогічні технології (сторітелінг, гейміфікацію, проєктне навчання, кейс-технології) для підвищення мотивації та залученості учнів;
• володіти інструментарієм цифрових платформ (Classtime, Wordwall, LearningApps, Google Earth, ArcGIS Online, Windy, EarthWindMap, Seterra Online) для створення диференційованого навчального контенту, вправ та візуалізації географічних  процесів;
• проєктувати STEM-орієнтований освітній простір та реалізовувати міжгалузеві проєкти, використовуючи потенціал штучного інтелекту та цифрових лабораторій;
• вміти проводити діагностування знань та розробляти індивідуалізовані плани подолання освітніх втрат і навчальних розривів;
• здійснювати критеріальне та формувальне оцінювання навчальних досягнень за 12-бальною шкалою НУШ, враховуючи специфіку обов’язкових результатів та результатів STEM-діяльності;
• будувати освітній процес на засадах профорієнтації, допомагаючи учням пов’язувати вивчення географії з майбутньою кар’єрою та професійним самовизначенням.

Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період з урахуванням запитів цільової групи.

Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень з 14.30 щодня) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період з урахуванням запитів цільової групи 

У межах програми підвищення кваліфікації «Старша профільна школа: трансформація природничої освіти та нові інструменти вчителя-дослідника» (Географія) поняття академічних та професійних можливостей розглядається у таких аспектах: 

1. Професійні можливості для педагога

Для вчителя участь у програмі забезпечує розвиток нових професійних ролей та підтвердження кваліфікації:

• Трансформація ролі: перехід від ретранслятора знань до наукового консультанта, фасилітатора та кар’єрного консультанта, який допомагає учням у професійному самовизначенні.
• Опанування інновацій: вчитель отримує навички роботи з високотехнологічними інструментами, такими як ArcGIS Online, супутникові знімки (дистанційне зондування Землі) та штучний інтелект для аналізу даних.
• Офіційне визнання: за результатами навчання педагог отримує свідоцтво про підвищення кваліфікації обсягом 30 академічних годин (1 кредит ЄКТС), що є офіційним підтвердженням його професійного розвитку.

2. Інструменти підтримки вибору (Профорієнтація)

Програма передбачає, що вчитель зможе інтегрувати кар’єрні завдання безпосередньо в навчальний процес через:

• Моделювання реальних виробничих завдань на базі STEM-центрів.
• Використання цифрових ресурсів для аналізу сучасного ринку праці та кар’єрних траєкторій у сфері географії та суміжних дисциплін.
• Методичну підготовку до реалізації профорієнтаційних завдань, що допомагає учням пов’язувати навчання з майбутньою кар’єрою

Основні академічні можливості включають:

• Опанування інструментарію академічної науки: Педагог отримує доступ до технологій, які використовують у сучасній науці, зокрема до геоінформаційних систем (ArcGIS Online), методів дистанційного зондування Землі (аналіз супутникових знімків) та використання штучного інтелекту для аналізу великих масивів даних.
• Науково-методичне проєктування: Програма надає навички моделювання авторських робочих програм та варіативного змісту освіти для академічних ліцеїв. Педагог отримує можливість проєктувати міждисциплінарні STEM-проєкти у таких галузях, як геодезія, кліматологія та просторове планування.
• Інтеграція в університетське середовище: Оскільки програма реалізується на базі Ужгородського національного університету (УжНУ) та рецензується науковцями кафедри фізичної географії, вчитель отримує доступ до актуальних академічних знань та сучасних наукових дискусій у галузі природничих наук.
• Розвиток предметно-методичної експертності: Навчання стимулює здатність вчителя до постійного навчання впродовж життя та адаптації до швидкого оновлення наукових даних у природничій галузі.

Таким чином, програма не лише підвищує рівень викладання, а й надає педагогу інструменти для здійснення науково-дослідницької діяльності разом з учнями, що є ключовим для академічного ліцею