Стратегії партнерської взаємодії та практики інклюзивного супроводу у базовій середній освіті
удосконалення професійних компетентностей учасників освітнього процесу щодо розбудови педагогічного партнерства та налагодження ефективної взаємодії в інклюзивному середовищі 7–9 класів; опанування інструментарію супроводу учнів з урахуванням характеру наявних освітніх труднощів, навичок спільного викладання та командної взаємодії задля реалізації індивідуальної освітньої траєкторії кожного здобувача.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Комунальна установа "Центр професійного розвитку педагогічних працівників Краматорської міської ради"Інформація про розробника (розробників):
Комунальна установа «Центр професійного розвитку педагогічних працівників Краматорської міської ради» Кірєєва Є.Б., директор Комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних працівників Краматорської міської ради», Вертипорох В.В., директор Комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр Краматорської міської ради», Летенко М.Г., консультант Комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних працівників Краматорської міської ради»Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- професійна діяльність асистента вчителя в умовах реалізації державного стандарту базової середньої освіти (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- очна, дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- практико-орієнтований мультимедійний курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Асистент вчителя
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- повна загальна середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. Б3. Компетентність педагогічного партнерства
- Вчитель ЗЗСО. В1. Інклюзивна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Д1. Здатність до навчання впродовж життя
Програмою передбачено інтерактивні лекційні заняття, зміст яких спрямований на формування теоретичного базису щодо стратегій педагогічного партнерства, технік емпатійної комунікації та методичного інструментарію супроводу учнів з ООП. Теоретичний матеріал є лаконічним, візуалізованим за допомогою мультимедійних засобів.
Програмою передбачено інтерактивні лекційні заняття, зміст яких спрямований на формування теоретичного базису щодо стратегій педагогічного партнерства, технік емпатійної комунікації та методичного інструментарію супроводу учнів з ООП. Теоретичний матеріал є лаконічним, візуалізованим за допомогою мультимедійних засобів.
Практичні заняття спрямовані на організацію освітнього процесу: модифікацію навчальних програм, створення індивідуальних освітніх траєкторій; методи підтримки: використання наочності, дидактичних матеріалів, технологій альтернативної та додаткової комунікації; співпрацю з учителем та командою супроводу: участь у складанні індивідуальної програми розвитку (ІПР), робота з батьками.
Частина практичного часу відведена на розробку за допомогою онлайн-конструкторів (Canva, Gimini, Notebook LM) адаптованих дидактичних матеріалів, візуальних розкладів та елементів цифрового портфоліо для учнів з ООП.
Самостійна робота передбачає індивідуальний аналіз концепту партнерської взаємодії та опрацювання специфіки співпраці з батьками здобувачів освіти в умовах воєнного стану. Слухачі фокусуються на вивченні цифрових інструментів для дистанційної комунікації з родинами та підготовці алгоритмів залучення батьків до освітнього процесу.
Підсумковим заходом є тестування, що сприяє комплексній оцінці засвоєння матеріалу та здатності слухачів застосовувати опанований інструментарій у професійній діяльності.
МОДУЛЬ 1.
ПЕДАГОГІЧНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ОСНОВА ОРГАНІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ В ЗЗСО
Тема 1.1. Мета, завдання, принципи педагогічного партнерства в інклюзивному середовищі ЗЗСО
Педагогічне партнерство — простір нових можливостей для ефективної комунікації, взаємодії та співпраці асистента вчителя з учасниками освітнього процесу. Сутність поняття «партнерська взаємодія». Мета й завдання педагогічного партнерства в розрізі інклюзивного навчання на рівні базової середньої освіти. Принципи, на яких ґрунтується педагогічна взаємодія асистента вчителя з учасниками освітнього процесу (повага до особистості, довіра, діалог взаємодія, взаємоповага, толерантність тощо). Вплив партнерської взаємодії асистента вчителя з учасниками освітнього процесу на забезпечення доступності та якості освіти для учнів з ООП.
Тема 1.2. Інструменти педагогічного партнерства в роботі асистента вчителя
Характеристика інструментів педагогічного партнерства: активе слухання (уміння слухати та чути, реагувати на запитання, потреби учнів та їхніх батьків (законних представників), емпатійна, неконфліктна комунікація, застосування вербальних (відкриті запитання, уточнення, перефразування, повторення) та невербальних (міміка, жести, інтонація, рухи голови, постави) засобів комунікації, інтернет-ресурси для комунікації в інклюзивному класі. Залучення всіх учасників освітнього процесу до ухвалення рішень, заохочення ініціативності, співпраці та взаємодопомоги. Конструктивні стратегії комунікації та співпраці. Етичні засади взаємодії, повага до відмінностей. Інструменти педагогічного партнерства асистента вчителя з учасниками освітнього процесу в умовах дистанційного навчання охоплюють: цифрові платформи для організації комунікації учасників освітнього процесу, навчальні платформи, інтерактивні ігри, навчальні додатки для організації освітнього процесу, а також онлайн-інструменти для отримання зворотного зв’язку.
МОДУЛЬ 2.
ПАРТНЕРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ АСИСТЕНТА ВЧИТЕЛЯ З УЧАСНИКАМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ: ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ
Тема 2.1. Партнерська взаємодія асистента вчителя зі здобувачами освіти на засадах дитиноцентризму
Дитиноцентризм у контексті інклюзивного навчання. Повага до гідності, прав та потреб кожного учня як провідний принцип у діяльності асистента вчителя. Реалізація дитиноцентрованого підходу у взаємодії з учнями на основі педагогічних спостережень, аналізу учнівських портфоліо, вивчення індивідуальних особливостей, освітніх запитів, інтересів, потреб і можливостей учнів. Урахування категорій (типу) особливих освітніх потреб (труднощів), рівня підтримки, сильних сторін учнів, які навчаються на рівні ІІ циклу базової середньої освіти, з метою подолання освітніх труднощів, підвищення рівня їх залученості до освітнього процесу, добору форм, методів взаємодії та адаптації/модифікації навчальних матеріалів.
Стратегії педагогічної підтримки здобувачів освіти з ООП в освітньому процесі ЗЗСО: скафолдинг, тьюторинг, когнітивні стратегії навчання, стратегії інтенсивного навчання. Психологічна безпека та емоційне благополуччя учнів як умова ефективної взаємодії всіх учасників освітнього процесу.
Формування довірливих взаємин у системі «асистент вчителя-учень/ні з ООП», підтримка автономії учня (участь у розробленні правил (рутин), взаємодопомозі, рефлексії).
Посередницька роль асистента вчителя між учнями з ООП, учнями з нормотиповим розвитком, класним керівником та вчителями, які здійснюють викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів на рівні базової середньої освіти задля надання здобувачам освіти психологічної підтримки, визнання, автономії, соціальної взаємодії з однолітками, відчуття прийняття в класі.
Методи та прийоми взаємодії асистента вчителя з учнями: навчання в співпраці, кооперативне (спільне) та діалогічне навчання, навчання за моделлю «рівний- рівному» (взаємонавчання), групова робота.
Тема 2.2. Особливості взаємодії асистента вчителя з педагогічними працівниками та іншими фахівцями
Зміст і форми педагогічної взаємодії асистента вчителя з класним керівником, учителями, які здійснюють викладання навчальних предметів/ інтегрованих курсів на рівні базової середньої освіти, асистентом дитини та іншими учасниками команди психолого-педагогічного супроводу, іншими фахівцями, які здійснюють підтримку учнів з ООП щодо визначення цілей навчання, визначення їхніх освітніх запитів, потреб і можливостей, розроблення, реалізації та моніторингу індивідуальних програм розвитку, аналізу відповідності освітнього середовища принципам універсального дизайну та освітнім потребам здобувачів освіти.
Командний підхід до організації інклюзивного навчання, створення інклюзивного освітнього середовища, сприяння навчання усіх учнів класу.
Стратегії співпраці асистента вчителя з педагогічними працівниками та іншими фахівцями: визначення рольового функціоналу учасників освітнього процесу, виокремлення спільних цілей, цінностей, індикаторів взаємодії, рівноправність учасників, систематичний обмін інформацією, узгодження дій, спільне ухвалення рішень.
Тема 2.3. Партнерство асистента вчителя з батьками (законними представниками) учнів
Роль асистента вчителя в налагодженні дієвої співпраці з родинами учнів з ООП. Напрям співпраці з батьками (законними представниками) учнів в інклюзивному освітньому середовищі ЗЗСО.
Педагогічні умови співпраці між асистентом вчителя та батьками (законними представниками) учнів, які передбачають наявність спільних цілей та завдань, сформовану культуру спілкування, готовність до співпраці, доброзичливість, неупередженість і недискримінаційність під час розв’язання питань, пов’язаних із навчанням та індивідуальним прогресом учнів.
Участь батьків у команді психолого-педагогічного супроводу. Форми й методи партнерської взаємодії з батьками (законними представниками) учнів: індивідуальні (індивідуальні консультації, зустрічі, анкетування тощо з питань психолого-педагогічної підтримки родин, академічних досягнень учнів з ООП, їхнього особистісного розвитку, вивчення потреб та інтересів учнів тощо), групові, колективні ( практикуми, тренінги, майстер-класи, семінари, круглі столи, лекторії, співучасть батьків у дозвіллєвих активностях та ін.)
Цифрові інструменти (батьківські чати, платформи для відеозв’язку, онлайн-інструменти для вивчення запитів і потреб батьків) для підвищення ефективності організації взаємодії з батьками. Взаємозв’язок між залученістю батьків та академічними досягненнями учнів. Особливості партнерства між асистентом вчителя та батьками учнів з ООП в умовах воєнного стану.
МОДУЛЬ 3.
ПРИКЛАДНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ СУПРОВОДУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ПІДТРИМКИ В ІНКЛЮЗИВНОМУ СЕРЕДОВИЩІ БАЗОВОЇ ШКОЛИ
Тема 3.1. Стратегії адаптації та модифікації освітнього процесу з урахуванням характеру освітніх труднощів здобувачів
Командне проєктування індивідуальної освітньої траєкторії учнів з ООП в умовах інклюзивного навчання через системний аналіз бар’єрів та вибір персоналізованих стратегій підтримки. Інструментарій подолання бар’єрів взаємодії та сприйняття: відпрацювання навичок моделювання соціальної поведінки, проведення рольових ігор для адаптації учня з ООП в колективі та впровадження засобів альтернативної і додаткової комунікації як компенсаторного механізму в освітньому процесі. Технології трансформації навчального контенту складних предметів базової школи: алгоритми адаптації текстів за стандартами «простої мови» (Easy-to-read) та методика деконструкції абстрактних понять через розробку покрокових інструкцій для самостійного виконання дій. Інструментарій візуальної підтримки та структурування мислення: розробка ментальних карт (Mind maps), інфографіки, «дорожніх карт» уроку та тематичних чек-листів для візуалізації логічних зв’язків. Психолого-педагогічні прийоми розвитку саморегуляції: зниження тривожності та формування навичок самоконтролю через цифрові таймери та соціальні сценарії.
Реалізація партнерського супроводу в системі моніторингу: володіння навичками професійної комунікації та медіації для синхронізації дій всіх учасників освітнього процесу. Системне ведення щоденника спостережень та цифрових профілів успішності як базису для прийняття колегіальних рішень щодо оптимізації рівнів підтримки та адаптації освітнього середовища здобувача освіти з ООП.
Тема 3.2. Цифрові рішення для візуалізації та алгоритмізації в системі інклюзивної взаємодії
Цифровізація як засіб подолання когнітивних бар’єрів та реалізація принципів універсального дизайну в навчанні осіб з ООП залежно від встановленого рівня підтримки. Проєктування персоналізованого візуального контенту в онлайн-конструкторах (Canva, Gimini, Notebook LM) для створення наочних посібників, адаптованих чек-листів та інтерактивних плакатів. Використання мобільних технологій (QR-коди) для швидкого доступу до адаптованого аудіо- чи відеоконтенту як компенсаторного інструменту. Інтеграція сучасних рішень: ШІ-помічники для автоматичної модифікації складних текстів або перетворення їх у формат «простої мови» (адаптація) та інструменти Speech-to-Text для інклюзивної комунікації. Методика формування цифрового портфоліо як базису для динамічного моніторингу досягнень та прийняття обґрунтованих рішень командою психолого-педагогічного супроводу щодо коригування змісту ІПР.
Практичний інструментарій для щоденної діяльності: розробка та використання цифрових «шпаргалок»; раціональне планування робочого часу та ведення документації асистента вчителя в електронному та паперовому форматах. Методика формування цифрового портфоліо учня як базису для моніторингу досягнень та прийняття рішень командою психолого- педагогічного супроводу щодо коригування стратегій ІПР для осіб з ООП.
3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань
Комунікативний кейс: від активного слухання до емпатії: техніка «Мені цікаво»; «Я-повідомлення»; вправа «Малюнок наосліп»; колективне створення візуального правила (рутини).
Цифрові інструменти для підтримки партнерства та забезпечення доступності онлайн-контенту: вправа «Звукоопис та коментування»; створення інтерактивного тесту з використанням великих шрифтів, піктограм та чітких інструкцій без візуального шуму.
Технології підтримки автономії учня та стратегії інтенсивного навчання: кейс-аналіз «Профіль сильних сторін» - формулювання SMART-цілі; міні практикум «Кроки до успіху» - створення інструменту самооцінювання для учня.
Командна взаємодія та універсальний дизайн в інклюзивному середовищі: вправа «Розподіл функціоналу в тандемі»; аналіз кейсів «Аудит доступності на засадах універсального дизайну»; проєктування «Цифрового щоденника взаємодії».
Розробка адаптованих дидактичних матеріалів для учнів з ООП: алгоритми адаптації текстів за стандартами «простої мови» (Easy-to-read); макети перфокарток, візуальні інструкції, методика деконструкції абстрактних понять через розробку покрокових інструкцій для самостійного виконання дій.
Аналіз практичних кейсів з відпрацюванням навичок моделювання соціальної поведінки та самоконтролю через цифрові таймери та соціальні сценарії.
Створення персоналізованих цифрових «шпаргалок»: ментальних карт (Mind maps), інфографіки, тематичних чек-листів для візуалізації логічних зв’язків.
Формування структури цифрового портфоліо учня в онлайн-конструкторах (Canva).
3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання:
Концепт «партнерська взаємодія» в розрізі інклюзії: сутність поняття «партнерська взаємодія»; мета й завдання педагогічного партнерства в розрізі інклюзивного навчання на рівні базової середньої освіти; принципи, на яких ґрунтується педагогічна взаємодія асистента вчителя з учителями-предметниками, батьками та учнями (повага до особистості, діалог, рівність).
Практичний кейс-аналіз командної взаємодії в базовій школі «Виклик базової школи».
Експрес-картування професійних маркерів «Маркери успішного партнерства».
Вивчення методів залучення батьків до освітнього процесу в умовах воєнного стану; огляд цифрових інструментів (чатів, відеозв’язку) для консультування родин.
За результатами навчання слухачі поглиблять знання, удосконалять уміння, навички щодо:
- розуміння мети, завдань, принципів, особливостей організації партнерської взаємодії асистента вчителя з учасниками освітнього процесу;
- вибору стратегії педагогічного партнерства, що є ефективною для здійснення психолого-педагогічного супроводу та підтримки учнів з ООП;
- застосування інструментів, що можуть бути помічними для асистента вчителя під час здійснення партнерської взаємодії з учасниками освітнього процесу на рівні базової середньої освіти;
- налагодження ефективної взаємодії з учасниками освітнього процесу задля надання підтримки та здійснення супроводу в реалізації здобувачами освіти з ООП індивідуальної освітньої траєкторії;
- практичного застосування допоміжних засобів навчання та асистивних технологій (зокрема інструментів візуалізації та цифрових рішень для комунікації) задля подолання бар’єрів з урахуванням характеру особливих освітніх труднощів учня;
- адаптації та модифікації змісту навчальних програм, результатів навчання та дидактичних матеріалів відповідно до функціональних потреб та індивідуальних можливостей здобувачів освіти;
- удосконалення командної взаємодії та навичок спільного проєктування інклюзивного освітнього середовища, яке мінімізує бар’єри у навчанні запобігає перевантаженню учня та базується на чіткому розмежуванні функціональних ролей фахівців.