СТРАТЕГІЧНІ ВЕКТОРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ: МИСТЕЦЬКА ГАЛУЗЬ ЯК ОСЕРЕДОК КРЕАТИВНОГО САМОВИРАЖЕННЯ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

Подальша підтримка та супровід педагога в процесі реалізації Державного стандарту профільної середньої освіти базуються на нормативно-правових засадах та практико-орієнтованому підході.

Основними аспектами супроводу та підтримки є:

• Супровід педагогічних працівників: Програма розроблена з урахуванням Постанови КМУ № 1439 від 05.11.2025, яка регулює експериментальний проєкт щодо закупівлі послуг не лише з підвищення кваліфікації, а й із супроводу. Це передбачає професійну допомогу та підтримку вчителів у їхній практичній діяльності після навчання.
• Методична допомога через практичні кейси: Процес навчання завершується презентацією випускного проєкту (кейсу). У межах програми педагоги розробляють фрагменти робочих програм, плани уроків із використанням ШІ та матриці критеріїв оцінювання, які стають готовим інструментарієм для їхньої подальшої роботи в ліцеї.
• Додаткове опрацювання матеріалів: Для слухачів, які за результатами оцінювання набрали менше ніж 21 бал, передбачено можливість додаткового опрацювання матеріалів та повторного виконання завдань, що гарантує якісне засвоєння програми.
• Розвиток навичок кар’єрного коучингу: Програма формує в учителя мистецтва компетенції кар’єрного консультанта та коуча. Це дозволяє педагогу не лише викладати предмет, а й супроводжувати учнів у побудові їхніх індивідуальних освітніх траєкторій та професійному самовизначенні в креативних індустріях.

Таким чином, програма орієнтована на те, щоб учитель після завершення курсу мав не лише теоретичні знання, а й конкретний портфель практичних напрацювань та доступ до механізмів супроводу для успішного впровадження профільної освіти

 

 

МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ  В УМОВАХ  РЕФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ 

1.1. Засади реалізації Державного стандарту профільної середньої освіти (Мистецька освітня галузь)

Зміст і структура Державного стандарту профільної середньої освіти. Базовий навчальний план профільної середньої освіти. Аналіз Держстандарту профільної освіти з акцентом на мистецьку компетентність. Зміна освітніх пріоритетів у сучасній школі: перехід від знаннєвої моделі до компетентнісної та розвитку творчих і життєвих навичок учнівства. Роль інтегрованого курсу «Мистецтво» у формуванні креативності, емоційного інтелекту та ціннісного ставлення до культури.  Реалізація сучасних підходів у мистецькій освіті в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання.

Створення міждисциплінарних мистецькотехнологічних проєктів. Вчитель має усвідомити, як через уроки мистецтва формуються не лише художні навички, а й вільне володіння державною мовою (через мистецтвознавчу термінологію), математична компетентність (через ритм, пропорції, золотий перетин), інноваційність та цифрова грамотність. Компетентнісний потенціал мистецької освітньої галузі та базові знання. 

1.2. Типова освітня програма для академічних ліцеїв та особливості її реалізації для організації профільного навчання мистецької галузі

Структура та зміст Типової освітньої програми для 10–12 класів закладів загальної середньої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням, та особливості її реалізації для організації навчання мистецтва. Типовий навчальний план. Обов’язкові та вибіркові освітні компоненти. Інтегровані курси (зокрема й міжгалузеві). Форми організації освітнього процесу. Кластери та профілі навчання. Змінні групи. Засади створення освітньої програми закладу освіти на основі Типової освітньої програми.

Розглядається розподіл годин за освітніми галузями. Для мистецької галузі критично важливим є розуміння різниці між обов’язковими компонентами, спільними для всіх профілів, та вибірковими курсами за обраним профілем. Вчителі аналізують можливості перерозподілу годин для поглибленого вивчення предметів мистецького циклу в ліцеях професійного спрямування, де на галузь виділяється значно більший ресурс (кредити ЄКТС).

МОДУЛЬ 2. МОДЕЛЮВАННЯ ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ МИСТЕЦТВА В АКАДЕМІЧНОМУ ЛІЦЕЇ

2.1. Модельні навчальні програми з мистецтва для 10–12 класів: складники та адаптація

Модельні навчальні програми для обов’язкових та вибіркових освітніх компонентів. Складники модельних навчальних програм профільної середньої освіти. Вимоги до модельних навчальних програм. Модельні навчальні програми з мистецтва поглибленого рівня. Адаптація модельних навчальних програм до специфіки закладу освіти та профілю навчання.

Вчителі вивчають реєстр модельних програм, рекомендованих МОН для мистецької галузі. Основна робота полягає в опануванні методики адаптації цих програм до специфіки конкретного закладу, врахування інтеграції локальних досліджень та актуальних мистецьких трендів.   

2.2. Навчальні програми з мистецтва для 10–12 класів: розроблення, затвердження, упровадження

Навчальні програми для обов’язкових та вибіркових освітніх компонентів. Розроблення навчальних програм курсів навчання мистецтва на основі модельних / не на основі модельних програм. Освітній дизайн навчальної програми. Ідеї для створення навчальних програм. Затвердження та впровадження навчальних програм.

Проєктування інтегрованих курсів. Профільна школа заохочує створення інтегрованих курсів. Наприклад, поєднання мистецтва з технологічною галуззю народжує курс «Дизайн середовища та комп’ютерна графіка». Вчителі вчаться формулювати очікувані результати навчання, які б охоплювали декілька галузей одночасно, забезпечуючи цілісність світогляду учня. 

Тема 2.3. Організація освітнього простору з мистецтва в академічному ліцеї.

Сучасні вимоги до організації освітнього простору та матеріально- технічного забезпечення в академічному ліцеї. Платформи дистанційного навчання та їхні функціональні можливості. Організація змішаного навчання мистецтва: поєднання очних і дистанційних форм. Засоби викладання мистецтва охоплюють весь спектр матеріальних, технічних та дидактичних інструментів, що використовуються вчителем і учнями для ефективного засвоєння змісту, формування естетичних почуттів та розвитку художньо-творчих здібностей.

Серед важливих засобів є наочні (візуальні та аудіовізуальні) засоби, які забезпечують сприйняття творів мистецтва, високоякісні репродукції картин, фотографії архітектурних і скульптурних шедеврів. Мультимедійні засоби: презентації (PowerPoint, Google Slides), навчальні відеофільми, кінофрагменти (для вивчення кіномистецтва, хореографії, театру), анімаційні ролики.

МОДУЛЬ 3. ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ МИСТЕЦТВА, ІНТЕГРОВАНИХ КУРСІВ ОСНОВНОГО ТА ПОГЛИБЛЕНИХ РІВНІВ У СТАРШІЙ ПРОФІЛЬНІЙ ШКОЛІ 

3.1. Інноваційні технології викладання мистецтва на основному та поглиблених рівнях

Штучний інтелект (AI) у мистецькій освіті. ШІ розглядається як інструмент персоналізації навчання. Системи аналізують стиль роботи учня та пропонують вправи для вдосконалення конкретних навичок (композиція, колористика). Вчителі опановують генератори зображень (DALL-E, Midjourney) та музики як засоби подолання «страху білого аркуша». Обговорюються критичні питання академічної доброчесності та авторського права в епоху нейромереж.

3.2. Цифрова трансформація у процесі навчання мистецької галузі (Generative AI, Canva for Education (DALL-E, Midjourney), віртуальні музеї (VR/AR) та цифрові платформи для художньої творчості та візуалізації навчального матеріалу.

Технології віртуальної реальності дозволяють учням не просто спостерігати, а «проживати» мистецтво, перетворюючись із обсерваторів на експериментаторів. Розглядається досвід створення інтерактивних віртуальних турів експозиціями музеїв (наприклад, Bokshay Museum Online). Вчителі вчаться використовувати Canva Visual Suite для створення мультимедійних презентацій та портфоліо учнівських робіт.   

3.3. Кар’єрне консультування та креативне підприємництво: soft skills вчителя мистецтва

Концепція сучасної профорієнтації в НУШ. Мистецька освіта як база для Soft Skills: комунікація, аргументація, емоційний інтелект. Вчитель мистецтва в профільному ліцеї має володіти навичками кар’єрного коуча. Вчителі знайомляться з атласом професій майбутнього в креативних індустріях: від UX/UI дизайнера та концепт-артиста ігор до арт-менеджера та звукорежисера. Обговорення значення інвестицій у культуру та основи культурного менеджменту, що допомагає учням зрозуміти економічну цінність своєї творчості.   

МОДУЛЬ 4. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ МИСТЕЦТВА НА РІВНІ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

4.1. Критерії та інструментарій оцінювання мистецтва за трьома групами результатів у старшій профільній школі

Відповідно до Державного стандарту, оцінювання здійснюється за трьома групами результатів (ГР) :   

1. Пізнання мистецтва, художнє мислення (ГР1): здатність декодувати мистецькі тексти, аналізувати стилі та напрями.
2. Художньо-творча діяльність, мистецька комунікація (ГР2): технічне виконання робіт, ініціювання ідей, співпраця в групових проєктах.
3. Емоційний досвід, художньо-естетичне ставлення (ГР3): рефлексія над власним прогресом, виявлення ціннісних суджень щодо мистецьких явищ.

Розробка матриці оцінювання для 12-бальної системи, де кожен рівень (початковий, середній, достатній, високий) має чіткий опис очікуваних дій учня. Специфіка оцінювання на поглибленому рівні (індекси з літерою П). Технології формувального оцінювання: рубрики, чек-листи, самооцінювання та взаємооцінювання. Оцінювання проєктної та дослідницької діяльності старшокласників.

4.2. Методика діагностування та компенсації навчальних розривів

 В умовах воєнного стану та переривчастого освітнього процесу виникають значні розриви в практичних навичках учнів. Вчителі вивчають стратегії швидкого діагностування цих втрат та розробляють програми надолуження знань через інтенсивні методики (мікронавчання, відеоінструктажі, інтерактивні панелі). Розглядаються аспекти психосоціальної підтримки учнів через арт-терапевтичні техніки, що допомагає стабілізувати емоційний стан підлітків.  

Поняття освітніх втрат (втрата доступу до навчання) та освітніх розривів (різниця між очікуваними та реальними знаннями). Інструменти вхідного та поточного діагностування: цифрові тести, спостереження, аналіз учнівських робіт. Побудова індивідуальних траєкторій надолуження знань. Адаптація змісту програми: концентрація на ключових темах, інтеграція матеріалу, використання міжпредметних зв’язків. Психосоціальна підтримка як фундамент для подолання когнітивних бар’єрів. Травма-інформований підхід в освіті: створення емоційно безпечного середовища на уроках мистецтва.

                                                                  Орієнтовний перелік практичних завдань

Практичний компонент становить понад 50% часу програми, що гарантує перетворення знань на професійні вміння.   

1        Кейс-адаптація програми.   Вибір модельної програми інтегрованого курсу «Мистецтво» та внесення змін (30%), що відображають регіональну специфіку (напр., локальне народне мистецтво). Розробка фрагменту модифікованої робочої програми.

2. Створення плану уроку з використанням ШІ-генераторів для розробки ескізу муралу на патріотичну тематику.

3        Віртуальна галерея.    Розробка концепції віртуальної виставки учнівських робіт на платформі Padlet або Artsteps з елементами аудіогіда та QR-кодами. Розмістити посилання на інтерактивну дошку / виставку

4        Матриця критеріїв.     Розробка критеріїв оцінювання для творчого проєкту «Арт-бук моєї ідентичності» для ГР1, ГР2 та ГР3    Таблиця дескрипторів оцінювання (1-12 балів)

5        План-конспект профорієнтаційного уроку: Розробка сценарію заняття на тему «Мистецтво в мережі середнього бізнесу», інтегрувавши вправи з написання бізнес плану для організації підприємницької діяльності із залученням сучасних видів мистецтва.   

                                                                      Вимоги до самостійної роботи

Самостійна робота (4 годин) передбачає поглиблене вивчення нормативних документів та опрацювання додаткової літератури.   

Аналіз порівняльних таблиць Стандарту базової та профільної освіти.

Перегляд вебінарів МОН щодо впровадження пілотних проєктів у 10-х класах.

Генеза профільної освіти: Історія становлення академічних ліцеїв в Україні та європейський досвід (Франція, Німеччина) у викладанні мистецтва на профільному рівні.

Психологія кольору в арт-терапії: Самостійне опрацювання методик емоційного розвантаження підлітків у кризові періоди.

За результатами навчання педагоги оволодіють знаннями та розвинуть уміння щодо:

Організації освітнього процесу в старшій школі відповідно до нормативно-правових засад Державного стандарту профільної середньої освіти;

розробляти календарно-тематичне планування для 10–12 класів, адаптуючи модельні програми до потреб конкретного профілю;

використовувати техніки сторітелінгу, гейміфікації та проєктного навчання для підвищення мотивації старшокласників;

застосовувати цифрові платформи (Generative AI, Canva for Education (DALL-E, Midjourney), віртуальні музеї (VR/AR) для художньої творчості та візуалізації навчального матеріалу.;

будувати освітній процес на засадах профорієнтації, допомагаючи учням усвідомити роль мистецьких навичок у майбутній кар’єрі;

здійснювати критеріальне оцінювання за 12-бальною шкалою, враховуючи вимоги до основного та поглибленого рівнів (індекс П) ;

проєктувати плани подолання освітніх втрат на основі результатів діагностування знань.

Реалізація програми базується на засадах андрагогіки, що передбачає врахування професійного досвіду вчителів та орієнтацію на вирішення конкретних практичних кейсів. Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період.   

Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період з 14.30

Педагоги отримують широке коло академічних та професійних можливостей, спрямованих на їхню підготовку до роботи в умовах трирічної профільної школи (10–12 класи).

Академічні можливості та визнання:

• Отримання кредитів ЄКТС: Програма має обсяг 30 академічних годин, що відповідає 1 кредиту ЄКТС,.
• Офіційне свідоцтво: Після успішного завершення навчання (набрання від 21 до 30 балів) педагог отримує свідоцтво про підвищення кваліфікації, яке відповідає вимогам Постанови КМУ № 800,.
• Доступ до науково-практичної бази: Програма інтегрує сучасні наукові здобутки у шкільну практику, дозволяючи вчителям вийти за межі стандартних підручників.

Професійні можливості та розвиток компетентностей:

• Опанування нових ролей: Педагог отримує навички кар’єрного консультанта та коуча, що дозволяє супроводжувати учнів у виборі професій у креативних індустріях (UX/UI дизайнер, арт-менеджер, звукорежисер тощо).
• Цифрова трансформація: Програма надає можливість опанувати передові технології, зокрема штучний інтелект (Generative AI, Midjourney, DALL-E) для створення навчальних матеріалів, а також інструменти VR/AR (віртуальні музеї) та цифрові платформи для творчості.
• Методичне проєктування: Вчителі вчаться самостійно розробляти та адаптувати модельні й робочі навчальні програми, створювати інтегровані курси (наприклад, «Дизайн середовища та комп’ютерна графіка»).
• Сучасний інструментарій оцінювання: Педагоги опановують методику критеріального оцінювання за трьома групами результатів, а також технології формувального оцінювання (чек-листи, рубрики, самооцінювання).

Спеціалізовані професійні навички:

• Подолання освітніх втрат: Вчителі отримують методики діагностування та компенсації навчальних розривів через інтенсивні методи мікронавчання.

Практичний кейс: Понад 50% навчального часу відведено на практичну підготовку, що дозволяє педагогу вийти з курсу з готовим портфелем напрацювань: від планів уроків із ШІ до матриць оцінювання творчих проєктів