«СТРАТЕГІЧНІ ВЕКТОРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ: ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ЯК ФУНДАМЕНТ ЖИТТЄВОЇ СТІЙКОСТІ ТА ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ»

Згідно з програмою підвищення кваліфікації, поняття підтримки та супроводу розглядається насамперед у контексті зміни ролі вчителя та його взаємодії зі здобувачами освіти, а також через інструменти професійної взаємодії.

Основними аспектами супроводу та підтримки є:

• Зміна парадигми викладання: Програма передбачає перехід вчителя до ролі фасилітатора. Це означає впровадження стратегії супроводу замість контролю, що дозволяє забезпечити індивідуальну освітню траєкторію кожного учня в старшій профільній школі.
• Кар'єрний супровід учнів: Вчитель фізичної культури розглядається як кар’єрний освітній радник. Програма навчає педагогів здійснювати супровід здобувачів освіти у їхньому професійному самовизначенні, допомагаючи побачити зв’язок між предметом та майбутньою кар’єрою у сферах медицини, реабілітації чи силових структур.
• Інструментальна підтримка педагога: Програма забезпечує вчителів «необхідними інструментами» для переходу до трирічного профільного навчання. Сюди входить:
  • Опанування цифрових інструментів (зокрема на основі ШІ) для персоналізації навчання та створення дидактичних матеріалів.
  • Методики подолання освітніх втрат та проведення комплексної діагностики фізичного стану учнів.
• Мережева та командна взаємодія: Для вирішення практичних проблем (наприклад, відсутність власної спортивної бази) програма пропонує розробку стратегій мережевої взаємодії з іншими закладами. Також акцентується увага на командній роботі педагогів при викладанні інтегрованих курсів.
• Методична підтримка через моделювання: Педагоги отримують підтримку в розробленні робочих навчальних програм на основі модельних, адаптуючи їх під потреби конкретного академічного ліцею.

Таким чином, програма фокусується на тому, щоб надати вчителю інструментарій для автономного та професійного супроводу учнів, водночас створюючи умови для професійної співпраці між колегами

 

МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ 

1.1. Державний стандарт профільної середньої освіти: архітектура та ціннісні орієнтири, компетентнісний потенціал галузі фізична культура

Зміст і структура Державного стандарту профільної середньої освіти. Базовий навчальний план профільної середньої освіти. Компетентнісний потенціал освітньої галузі «фізична культура» та базові знання. Вимоги до обов’язкових результатів навчання фізичної культури здобувачів в профільній середній освіті.

1. Типова освітня програма для академічних ліцеїв. 

Структура та зміст Типової освітньої програми для 10–12 класів закладів загальної середньої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням, та особливості її реалізації для організації навчання. Типовий навчальний план. Обов’язкові та вибіркові освітні компоненти. Інтегровані курси (зокрема й міжгалузеві). Форми організації освітнього процесу. Кластери та профілі навчання. Змінні групи. Засади створення освітньої програми закладу освіти на основі Типової освітньої програми. Цей модуль присвячений архітектурі профільної школи та особливостям переходу на 12-річний цикл навчання. Слухачі вивчають Типову освітню програму для академічних ліцеїв (Наказ МОН № 765), яка визначає варіативність годин та можливість створення міжгалузевих інтегрованих курсів. Розглядається Базовий навчальний план, де фізична культура виділена як обов’язковий компонент, що забезпечує життєстійкість учня незалежно від обраного профілю (гуманітарного, природничого чи технічного).   

МОДУЛЬ 2. МОДЕЛЮВАННЯ ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ В АКАДЕМІЧНОМУ ЛІЦЕЇ

2.1. Модельні навчальні програми: від основного до поглибленого рівня.

Модельні навчальні програми для обов’язкових та вибіркових освітніх компонентів. Складники модельних навчальних програм профільної середньої освіти. Вимоги до модельних навчальних програм. Модельні навчальні програми з фізичної культури академічного рівня. Адаптація модельних навчальних програм до специфіки закладу освіти та профілю навчання.

2.2. Технологія розроблення навчальної програми із фізичної культури на основі обраних варіативних модулів.

Навчальні програми для обов’язкових та вибіркових освітніх компонентів. Розроблення навчальних програм курсів навчання фізичної культури на основі модельних. Освітній дизайн навчальної програми. Ідеї для створення навчальних програм. Затвердження та впровадження навчальних програм.

2.3. Адаптація змісту під освітні потреби та специфіку академічного ліцею.

Підходи до календарно-тематичного планування варіативних модулів у закладі освіти (логіка від результатів навчання до змісту й оцінювання). Сучасні вимоги до організації освітнього простору та матеріально- технічного забезпечення в академічному ліцеї. Платформи дистанційного навчання та їхні функціональні можливості. Організація змішаного навчання: поєднання очних і дистанційних форм.

 

МОДУЛЬ 3. ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТІВ/КУРСІВ ОСНОВНОГО ТА ПОГЛИБЛЕНИХ РІВНІВ У СТАРШІЙ ПРОФІЛЬНІЙ ШКОЛІ. 

1. Інноваційні технології викладання фізичної культури на основному та поглиблених рівнях 

Особливості викладання фізичної культури на поглибленому рівні. Розвиток критичного мислення через інтеграцію освітніх галузей. Командна робота педагогів у викладанні інтегрованих курсів. Учитель як фасилітатор: стратегія супроводу замість контролю. Забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти в старшій профільній школі. Модуль зосереджений на практичному застосуванні інновацій. 

1. Використання цифрових інструментів на уроках фізичної культури в старшій профільній школі 

Цифрові інструменти та їхній потенціал для навчання фізичної культури на рівні профільної середньої освіти. Використання VR-симуляторів для відпрацювання техніки ігрових видів спорту (футбол, баскетбол) та опановують методику соціально-емоційного навчання (SEL) через рухову активність. Мобільні додатки для здорового способу життя Google fit або Myfitnesspal, надають учням  можливість  відстежувати фізичну  активність, контролювати свій раціон харчування, стежити за гідробалансом та формувати індивідуальні плани занять руховою активністю для досягнення здорового способу життя.

Огляд сучасних освітніх онлайн-платформ. Створення та адаптація цифрових навчальних матеріалів для навчання фізичної культури в старшій профільній школі. Використання штучного інтелекту для персоналізації навчання: можливості й етичні аспекти. Цифрова грамотність педагогів і здобувачів освіти. 

3.3.Кар’єрне консультування та профорієнтація на уроках фізичної культури

Стратегічне бачення ролі кар’єрного освітнього радника в супроводі здобувачів освіти. Профорієнтація у викладанні предметів та курсів освітньої галузі «Фізична культура». Роль учителя в кар’єрному консультуванні. Побудова індивідуальних освітніх траєкторій учнів.

Кар’єрне консультування інтегрується безпосередньо у зміст уроків. Учитель фізичної культури має допомогти учневі побачити зв’язок між шкільним предметом та майбутньою професією. У процесі навчання вчителі розробляють сценарії уроків-конференцій чи зустрічей із фахівцями у сфері культури і спорту. Вчитель фізичної культури у старшій школі стає провідником учня до професій у сфері здоров’я та безпеки. Програма пропонує алгоритми кар’єрного консультування щодо:   

МОДУЛЬ 4. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ НА РІВНІ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ 

4.1. Критерії та інструментарій оцінювання за групами результатів у старшій профільній школі

Види оцінювання. Загальні критерії оцінювання та критерії оцінювання результатів навчання фізичної культури. Особливості оцінювання обов’язкових освітніх компонентів. Специфіка оцінювання вибіркових модулів/ курсів. Вибір закладом освіти власної шкали оцінювання чи системи оцінювання, визначеної законодавством. Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках фізичної культури за такими видами діяльності:

1. Засвоєння техніки виконання фізичної вправи.

2. Виконання навчального нормативу (з урахуванням динаміки особистого результату).

3. Виконання навчальних завдань під час проведення уроку.

4. Засвоєння теоретико-методичних знань.

 

4.2. Методика діагностування та компенсації навчальних розривів

В умовах воєнного стану та пандемійного минулого проблема освітніх втрат у фізичній підготовці стоїть особливо гостро. 

Принципи й характеристики ефективного оцінювання (формувального, підсумкового тощо). Самооцінювання і взаємооцінювання здобувачів освіти. Застосування цифрових інструментів для оцінювання. Розвиток рефлексивних навичок у здобувачів профільної середньої освіти. Оцінювання в очному, дистанційному і змішаному навчанні. Особливості проведення комплексної діагностики фізичного стану учнів при вході у 10 клас.   

                                                                          Орієнтовний перелік практичних завдань

Для успішного завершення курсу слухачі виконують комплекс завдань, що моделюють реальну професійну діяльність у профільному ліцеї:

1. Конструктор програми: Робота з переліком варіативних модулів. Слухачі обирають 4-6 модулів для академічного ліцею, обґрунтувують вибір (враховуючи матеріальну базу та запити учнів) і складають календарно-тематичне планування на один семестр.
2. Адаптаційний практикум: Кейс-стаді «У ліцеї немає басейну/кортів, але є запит на плавання/теніс». Розробка стратегії заміщення або мережевої взаємодії з іншими закладами.
3. Цифровий трек: Тестування мобільних додатків для моніторингу фізичної активності (Strava, MyFitnessPal тощо). Створення QR-кодів з відео-інструкціями до вправ для самостійної роботи учнів.
4. Розробка сценарію міні-бесіди з учнями: складання переліку сучасних професій (кінезіолог, спортивний аналітик, реабілітолог), до яких «готує» фізкультура.
5. Створення критеріїв оцінювання для «м’яких навичок» (soft skills) на уроці: лідерство, робота в команді, дотримання правил fair play.

 

                                                                             Вимоги до самостійної роботи

 

Самостійна робота (4 години) передбачає поглиблене вивчення нормативних документів та опрацювання додаткової літератури.   

Аналіз порівняльних таблиць Стандарту базової та профільної освіти.

Перегляд вебінарів МОН щодо впровадження пілотних проектів у 10-х класах.

Інструментарій оцінювання результатів навчання хімії здобувачів профільної середньої освіти

 

За результатами навчання педагоги оволодіють знаннями та розвинуть уміння щодо:

удосконалення навичок організації освітнього процесу в старшій школі відповідно до нормативно-правових засад Державного стандарту профільної середньої освіти;

розробляти календарно-тематичне планування для 10–12 класів, адаптуючи модельну програму до обраних варіативних модулів;

застосовувати інноваційні цифрові та здоров'язбережувальні технології;

будувати освітній процес на засадах профорієнтації, допомагаючи учням усвідомити роль фізичної культури  у майбутній кар’єрі;

здійснювати критеріальне оцінювання за 12-бальною шкалою, враховуючи вимоги до основного та поглибленого рівнів (індекс П) ;

проєктувати плани подолання освітніх втрат на основі результатів діагностування знань.

Реалізація програми базується на засадах андрагогіки, що передбачає врахування професійного досвіду вчителів та орієнтацію на вирішення конкретних практичних кейсів. Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період.   

Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період з 14.30

Програма підвищення кваліфікації надає педагогам широкий спектр академічних та професійних можливостей, спрямованих на їхню адаптацію до вимог профільної середньої освіти.

Академічні можливості

• Отримання кредитів ЄКТС: Програма розрахована на 30 академічних годин, що відповідає 1 кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи.
• Офіційне підтвердження кваліфікації: Після успішного завершення (набрання від 21 до 30 балів) педагог отримує свідоцтво, технічний дизайн якого відповідає вимогам Постанови КМУ № 800.

Професійні можливості та розвиток компетентностей

• Оновлення професійного профілю: Програма дозволяє вдосконалити компетентності згідно з актуальним Професійним стандартом вчителя (наказ МОН № 1225 від 29.08.2024), зокрема:
  • Предметно-методичну: здатність моделювати зміст навчання відповідно до профілю.
  • Інформаційно-цифрову: використання ШІ, VR-симуляторів та мобільних додатків (Strava, Google fit).
  • Оцінювально-аналітичну: опанування інструментарію для вимірювання прогресу учня та подолання освітніх втрат.
• Опанування нових професійних ролей: Вчитель отримує інструменти для переходу від ролі контролера до ролі фасилітатора та кар’єрного освітнього радника, який допомагає учням обрати майбутню професію у сферах медицини, реабілітації чи силових структур.
• Методична автономія: Педагоги навчаються розробляти власні робочі навчальні програми на основі модельних, адаптуючи їх під конкретні запити учнів та матеріальну базу ліцею.
• Розвиток навичок мережевої взаємодії: Програма передбачає навчання стратегіям співпраці з іншими закладами для компенсації відсутності власної спортивної інфраструктури (наприклад, басейнів чи кортів).
• Інноваційний інструментарій: Можливість навчитися створювати автентичні навчальні матеріали за допомогою штучного інтелекту та інтегрувати соціально-емоційне навчання (SEL) у рухову активність.

Програма побудована на засадах андрагогіки, що дозволяє вчителям використовувати власний досвід для вирішення конкретних практичних кейсів у межах академічного ліцею.