Сучасні підходи до реалізації інформатичної освітньої галузі в початковій школі

З метою реалізації державної освітньої політики програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти спрямована на системний професійний розвиток і оновлення їхніх компетентностей відповідно до сучасних освітніх викликів.

Структурно програма охоплює три взаємопов’язані модулі: соціально-гуманітарний, професійний та діагностико-аналітичний, що забезпечують цілісність і послідовність змісту підготовки.

Організація освітнього процесу та забезпечення зворотного зв’язку здійснюється із використанням цифрових сервісів Google Classroom, а синхронна взаємодія реалізується через Google Meet, що відповідає вимогам змішаного та дистанційного навчання.

Зміст програми має чітко виражену практико орієнтовану спрямованість. Загальний обсяг становить 30 годин, з яких до 30% відводиться на лекційні форми роботи (лекції, інтерактивні та тренінгові лекції, відеолекції), до 65% - на практичні заняття (майстерки, тренінги, практикуми, конференції з обміну досвідом), 4 години - на захист індивідуальних і колективних проєктів, 2 години - на вхідне та підсумкове діагностування. Окремим складником програми є педагогічна практика, що забезпечує безпосереднє застосування здобутих знань і формування професійних умінь у реальних або змодельованих умовах освітнього процесу.

Теоретичний компонент реалізується через систему лекційних занять, практичний - через практико орієнтовану діяльність, спрямовану на формування професійних умінь і методичних компетентностей. Самостійна робота передбачає розроблення індивідуального або колективного проєкту, що виконується у позанавчальний час і має прикладний характер. 

Підсумковими видами робіт є захист індивідуальних чи колективних проєктів та виконання вихідного комплексного діагностування у вигляді тесту. 

На етапі завершення навчання за програмою здобувачі освіти складають підсумковий тест із 20 питань. 

Оцінювання якості підвищення кваліфікації здійснюється за 100-бальною системою, основними видами якого є: вхідне/вихідне комплексне діагностування – 30 балів, захист індивідуальних, колективних проєктів та випускних творчих робіт – 70 балів.

Навчально-тематичний план

* під час проведення практичних, тренінгових занять, педагогічної практики навчальні групи можуть поділятися на підгрупи.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

1. СОЦІАЛЬНО – ГУМАНІТАРНИЙ МОДУЛЬ

Тема 1.1. Законодавство в галузі освіти. Забезпечення науково-методичного супроводу вчителів закладів загальної середньої освіти у сертифікації. 

Нормативно-правова база НУШ. Державний стандарт початкової освіти: інформатична освітня галузь. Науково-методичний супровід вчителів у процедурі сертифікації: вимоги, етапи, професійний стандарт вчителя початкових класів. Академічна доброчесність у цифровому середовищі.

Тема 1.2. Безпечне освітнє середовище: організація роботи з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності під час викладання інформатичної освітньої галузі.

Створення безпечного цифрового простору в початковій школі. Охорона праці та техніка безпеки під час викладання інформатичної галузі. Алгоритми дій у надзвичайних ситуаціях (цивільний захист). Базові навички домедичної допомоги учасникам освітнього процесу.

Тема 1.3. Інклюзивне навчання у закладі загальної середньої освіти: організаційно-методичні аспекти.

Інклюзивна освіта в початковій школі. Скаффолдинг як стратегія підтримки: техніка «тимчасових опор» для розвитку самостійності учня. Адаптація та модифікація навчальних завдань з інформатики. Підтримка дітей із високим пізнавальним потенціалом через індивідуалізацію.

2. ПРОФЕСІЙНИЙ  МОДУЛЬ 

Тема 2.1. Реалізація принципу наступності у формуванні інформатичної компетентності.

Методологічні засади наступності між початковою освітою та основною школою у розвитку цифрових навичок. Проєктування наскрізних ліній навчання для забезпечення переходу до системного вивчення основ інформатики. Методика узгодження змістових модулів з урахуванням попереднього досвіду дитини та вимог Державного стандарту.

Створення єдиного інформаційного простору: наступність у використанні програмного забезпечення та цифрових інструментів на різних етапах навчання. Розробка спіралеподібних навчальних планів, що передбачають поступове ускладнення завдань без втрати логічного зв’язку з вивченим матеріалом. Методика діагностики вхідного рівня інформатичної компетентності здобувачів освіти та корекція освітньої траєкторії. Практичні підходи до формування цілісного сприйняття інформаційних процесів через інтегровані уроки та міжпредметні зв’язки.

Тема 2.2. Обчислювальне мислення в початковій школі.

Розвиток обчислювального мислення (computational thinking) як основа сучасної науки. Педагогічний дизайн: від концепції до реалізації. Формування м’яких навичок (4К: критичне мислення, креативність, колаборація, комунікація) через інформатичну діяльність.

Тема 2.3. Цифрові інструменти для реалізації змістової лінії «Я і моя цифрова творчість». 

Методичні підходи до організації творчої діяльності учнів у цифровому середовищі: від споживання контенту до його створення. Огляд та критерії вибору безпечних інструментів для дитячої цифрової творчості: графічні редактори, сервіси для створення анімацій та мультимедійних презентацій. Методика формування естетичного сприйняття та культури оформлення цифрових об’єктів у початковій школі.

Практичні аспекти використання візуальних середовищ програмування та конструкторів для створення інтерактивних історій та ігор. Реалізація проєктної діяльності: етапи розробки індивідуальних та групових цифрових проєктів від задуму до презентації результату. Методика інтеграції штучного інтелекту як допоміжного інструменту для генерації творчих ідей та медіаматеріалів. Формування початкових уявлень про авторське право в інтернеті та етику поширення власних робіт. Розробка системи оцінювання творчих здобутків через цифрові портфоліо та виставки учнівських робіт.

Тема 2.4. Дизайн уроку інформатики в початковій школі.

Методичний дизайн уроку інформатики в початковій школі. Використання методики «перевернутого класу» та змішаного навчання з урахуванням вікових особливостей молодших школярів. Реалізація принципу наступності у формуванні інформатичної компетентності. Методика поступового введення базових понять інформатики через знайомі дитині образи та дії. Розвиток обчислювального мислення через предметну діяльність. Безкомп’ютерна інформатика. Методика викладання алгоритмізації, кодування та сортування через активні рухливі ігри, картки та логічні завдання без використання ґаджетів. Розробка чітких та зрозумілих дитині критеріїв успіху для творчих цифрових проєктів.

Тема 2.5. Розробка методичного кейсу вчителя інформатики з використанням нейромереж.

Методичне проєктування та наповнення індивідуального кейсу вчителя інформатики засобами штучного інтелекту. Використання генеративних нейромереж для автоматизації підготовки дидактичних матеріалів, конспектів уроків та інтерактивних вправ для навчання молодших школярів. Методика адаптації складних технологічних концептів за допомогою ШІ-інструментів для візуалізації та пояснення матеріалу. Реалізація персоніфікованого підходу через створення адаптивних завдань різного рівня складності.

Формування цифрової екосистеми вчителя: інтеграція чат-ботів та мультимодальних моделей у щоденну педагогічну практику. Методика етичного використання ШІ та розвиток навичок критичного оцінювання згенерованого контенту.

Тема 2.6. Цифрові інструменти та освітні ресурси у роботі сучасного педагога.

Систематизація сучасного цифрового інструментарію для організації ефективного освітнього процесу в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. Методика вибору та інтеграції хмарних сервісів, інтерактивних платформ і мобільних застосунків у структуру уроку. Використання відкритих освітніх ресурсів та віртуальних дошок для створення динамічного навчального контенту. Оптимізація тайм-менеджменту вчителя через автоматизацію завдань: планування, створення тестів та ведення цифрової документації.

Розбудова персонального навчального середовища педагога та розвиток навичок цифрової гігієни. Методичні аспекти використання інструментів для спільної роботи учнів, що сприяють розвитку комунікації та критичного мислення. Впровадження гейміфікації через онлайн-вікторини та квести для підвищення навчальної мотивації. Критерії безпеки та педагогічної доцільності при виборі нових програмних продуктів. Опанування засобів для створення інклюзивного цифрового простору, що забезпечує доступність матеріалів для кожного учня.

Тема 2.7. Конференція з обміну досвідом «Практичне впровадження сучасних підходів до реалізації інформатичної освітньої галузі в початковій школі».

Обмін досвідом щодо реалізації вимог Державного стандарту початкової освіти в інформатичній галузі. Ознайомлення з авторськими методиками викладання програмування, алгоритмізації та цифрової грамотності молодших школярів. Розгляд практичних кейсів використання ігрових технологій, STEM-проєктів та безкомп’ютерних методів навчання. Обговорення способів адаптації навчального матеріалу до пізнавальних можливостей учнів та інтеграції інформатики з іншими освітніми галузями.

Аналіз нестандартних педагогічних ситуацій, що виникають під час формування інформатичної компетентності, та пошук дієвих технологічних рішень. 

Орієнтовна  тематика:

• Формування логічних та алгоритмічних навичок як бази для програмування (наступність між ScratchJr та складнішими середовищами)
• Кібергігієна та медіаграмотність для найменших
• Від гри до глибокого навчання: методика дебрифінгу освітніх ігор
• Навчання через відеоігри та інтерактивні завдання, де дитина є активним учасником сюжету

Тема 2.8. Педагогічна практика. Майстер-клас «Сучасний урок інформатики в початковій школі».

Орієнтовна  тематика майстер-класів:

• Майстер-клас із генерації дидактичних матеріалів та візуалізацій для уроку
• Моделювання ситуацій підтримки учнів під час виконання практичних завдань у дистанційному форматі
• Використання інтерактивних платформ для підвищення пізнавальної мотивації учнів
• Методика проведення безкомп’ютерних занять для формування алгоритмічного мислення
• Поєднання інформатики з математикою та мистецтвом через дизайн-мислення

3. ДІАГНОСТИКО-АНАЛІТИЧНИЙ  МОДУЛЬ 

Вхідне комплексне діагностування.

Проводиться із метою визначення початкового рівня професійних знань та компетентностей педагогів, їх освітніх запитів. 

Здобувачі освіти  проходять  тестування  із 20 питань. 

Захист індивідуальних та колективних проєктів.

Випускна робота (індивідуальний чи колективний проєкт) – це результат самостійної навчальної діяльності здобувача освіти курсів підвищення кваліфікації. 

Здобувачам освіти надається право вибору форми та теми випускної роботи:

Орієнтовна тематика індивідуальних проєктів 

1. Проєктування дидактичного мінікейсу «Цифровий асистент педагога»

Завдання: розробити цілісний набір навчальних матеріалів (план-конспект, інтерактивна вправа), що інтегрує методику безкомп’ютерної інформатики та візуальне програмування в середовищі ScratchJr. Окремим складником є залучення нейромереж для генерації адаптивного освітнього контенту. 

       2. Методичне обґрунтування STREAM-інтеграції

Завдання: сформувати опис інтегрованого навчального фрагмента, що демонструє конвергенцію інформатики з іншими предметними галузями (математика, мистецтво, природознавство). Фокус має бути спрямований на застосування обчислювального мислення для розв'язання прикладних міжпредметних завдань. 

      3. Візуалізація стратегії наступності в інформатичній освіті

Завдання: створити інфографіку, що відображає архітектуру переходу від ігрової пропедевтики до систематичного формування інформатичної компетентності з використанням онлайн-платформ. Необхідно продемонструвати логіку розвитку алгоритмічних навичок молодших школярів. 

      4. Моделювання сценарію гейміфікованого уроку

• Розробка матеріалів для реалізації технології перевернутого класу на уроках інформатики у 2–4 класах.

Завдання: розробити технологічну карту уроку (для очного або дистанційного формату), що містить елементи ігрової діяльності та інструменти психолого-педагогічної підтримки (скаффолдингу). Сценарій має забезпечувати індивідуалізацію навчання та активізацію пізнавального потенціалу учнів. 

Орієнтовна тематика колективних проєктів

Розробка та презентація кейсу дидактичних матеріалів для підтримки дистанційного навчання інформатики в початковій школі.

• Методика використання нестандартного обладнання (робототехніка, планшети, інтерактивні дошки) у навчанні молодших школярів. Мейкерство. Безкомп’ютерна інформатика.
• Створення інтерактивних вправ як прикладу різних способів подачі інформації для учнів молодшої школи.
• Організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів початкових класів на уроках інформатики.

Організація роботи здобувачів освіти:

• Консультування, надання методичної допомоги.
• Презентація робіт, їх захист.

Вихідне комплексне діагностування.

Проводиться із метою визначення підсумкового рівня професійних знань та компетентностей педагогів, отриманих під час навчання. 

Здобувачі освіти  складаютьпідсумковий тест із 20 питань. 

Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

(за потреби)

• Ключові зміни в Державному стандарті початкової освіти визначають зміст інформатичної галузі в 1–4 класах
• Наступність між ігровими елементами в садочку та систематичним вивченням алгоритмів у початковій школі
• Етичні ризики та можливості використання нейромереж під час створення дидактичних матеріалів для учнів 2–4 класів

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

1. Закон України «Про освіту». URL: Перейти за покликанням .
2. Закон України «Про повну загальну середню освіту». URL: Перейти за покликанням .
3. Закон України «Про охорону праці». Постанова Верховної Ради України від 14.10.1992 року No2695-XІІ. URL: Перейти за покликанням .
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 800 «Про деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ від 22 жовтня 2025 року № 1343). URL: Перейти за покликанням .
5. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». URL: Перейти за покликанням .
6. Закон України «Про Освіту». Стаття 42 «Академічна доброчесність». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL:  Перейти за покликанням 19/page3.

Основна література

1. Войтко В. В. Навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами: сучасні підходи: навч.-метод. посіб. Кропивницький:  КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2016. 84 с.
2. Желєзнова Т.П. Система роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності в навчальних закладах Кіровоградської області: [методичний посібник].  Кіровоград: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2016. 174 с.
3. Суховірський О.В. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: методика навчання інформатики у 1-4 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу»: для пед. Працівників. Київ: Генеза, 2021. 160 с
4. Вакарін С. І. Нова українська школа: Дидактичні основи STREAM освіти в початковій школі : Навчально-методичний посіб. / Сергій Вакарін. — Київ : Саміт-книга, 2021. — 144 с.
5. Г. Скрипка, “ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В ОСВІТІ: УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОГРАМ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІВ”, ITLT, vol. 101, no. 3, pp. 227–238, Jun. 2024,Перейти за покликанням
6. Скрипка, Г. В. (2025). ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА МЕДІАГРАМОТНІСТЬ: ОНОВЛЕННЯ ПРОГРАМ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІВ. Електронне наукове фахове видання “ВІДКРИТЕ ОСВІТНЄ Е-СЕРЕДОВИЩЕ СУЧАСНОГО УНІВЕРСИТЕТУ”, (18), 132–144. Перейти за покликанням .
7. Скрипка Г. В. Застосування чат-ботів на основі мовних моделей штучного інтелекту як один із шляхів розвитку цифрової компетентності педагога / Г. Скрипка // Педагогічний вісник : науково-методичний щоквартальний журнал. – Кропивницький. – 2024. – №1 (61) 2024. – С. 93-99.

Додаткова література

1. Починок Є. Особливості використання віртуальних екскурсій в умовах дистанційного викладання курсу «Я досліджую світ». Актуальні питання гуманітарних наук. 2021. Вип. 35, т. 5. С. 203–210.
2. Cоколюк О. М. (2021). Особливості використання мобільних додатків у початковій школі. Нова педагогічна думка. № 3. С. 88–92.
3. Інформатика в «Я досліджую світ» [Електронний ресурс] – Електронні дані. – [©Оксана Пасічник] – Режим доступу: Перейти за покликанням (дата звернення 20.05.2025 р.). – Назва з екрана.
4. Комп'ютерна наука. Освітні сервіси для вивчення ІТ [Електронний ресурс] – Електронні дані. – [© Артем Кисляков] – Режим доступу: Перейти за покликанням . – Назва з екрана.

Знати та розуміти:

• нормативні вимоги до інформатичної освіти та сертифікації вчителя;
• механізми розвитку обчислювального мислення молодших школярів;
• етичні засади та можливості використання нейромереж в освіті;
• стратегії скаффолдингу для підтримки учнів з різними освітніми потребами;
• алгоритми створення безпечного цифрового освітнього середовища.

Уміти:

• проєктувати уроки інформатики з дотриманням принципу наступності;
• інтегрувати цифрові ресурси у процес формування компетентностей учнів;
• використовувати ШІ для створення персоналізованих методичних кейсів;
• організовувати цифрову творчість для розвитку мислення школярів;
• реалізовувати індивідуальні освітні траєкторії на засадах диференціації;
• презентувати власний досвід під час професійних заходів.

Оцінювати:

• доцільність цифрових інструментів відповідно до віку учнів та завдань теми;
• рівень сформованості інформатичної компетентності за сучасними критеріями;
• власний професійний рівень у контексті підготовки до сертифікації.

Навчання за програмою здійснюється упродовж тижня відповідно до такого розкладу:

понеділок – п’ятниця — з 08.30.

07.09.-10.09.2026 р.