Пiдвищення квалiфiкацii педагогiчних працiвникiв (вчителi географii закладiв загальноi середньоi освiти) Реалiзацiя сучасних пiдходiв до навчання в Новiй украiнськiй школi: географiчний сторiтелiнг як iнструмент глибокого розумiння свiту.

МОДУЛЬ 1. Сучасні підходи до навчання в НУШ: 

когнітивна природа сторітелінгу

Тема 1.1. Підхід як стратегія навчання: когнітивна природа наративу в географічній освіті.

Підхід як стратегія навчання, що поєднує методи цілісної подачі фактів та форми наративного дослідження. Розвінчування міфів про сторітелінг як «казку». Аналіз того, як сторітелінг допомагає учневі перейти від пасивного слухача до дослідника, що долає фрагментарність знань через пошук відповідей на «питання до світу».

Тема 1.2. Взаємозалежність підходів та зміна пріоритетів: від накопичення знань до створення «запитань-гачків».

Взаємозалежність та взаємодоповнюваність компетентнісного, інтегративного та STEM-орієнтованого підходів через переосмислення теми уроку як географічного дослідження. Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань про об’єкти до розвитку життєвих навичок аналізу систем. Створення пізнавальної напруги («запитання-гачок») як інструмента запуску інженерного мислення учнів.

Технологія проведення уроку через наукове висунення гіпотез та побудову логічних ланцюгів за STEM-моделлю: «ресурси (сировина/енергія) → процес (технологія/явище) → наслідок (економіка/екологія)». Інтеграція математичних методів та моделювання просторових даних у структуру географічного сюжету. Використання технологічного підходу для аналізу антропогенного впливу на оболонки Землі, де «запитання-гачок» стимулює учня до пошуку інноваційних рішень для сталого розвитку територій.

 

МОДУЛЬ 2. Проблемно-проєктне навчання: природа як сюжет та місія

Тема 2.1. Проблемне навчання: карта як простір дії та природа як ланцюг подій.

Сутність та механізм проблемного навчання: перетворення карти з джерела інформації на арену прийняття рішень. Методика представлення природних явищ (повені, вулканізм) не як статичних описів, а як динамічних причинно-наслідкових сюжетів. Навчання учнів «читати» рельєф та клімат як умови безпеки та фактори вибору способу життя.

Тема 2.2. Проєктне навчання: конструювання навчальних місій від ролі до результату.

Планування навчального проєкту через технологію «ситуацій-місій». Визначення професійних ролей учнів (рятувальники, аналітики) як засіб занурення в контекст. Практичні кейси: планування маршрутів через кліматичні пояси («Кліматичний гачок») та оцінка ризиків. Формування результату як обґрунтованого прогнозу.

 

МОДУЛЬ 3. Кооперативне та глибинне навчання: соціальна географія та економічні зв’язки

Тема 3.1. Кооперативне навчання: дидактика подорожі та стратегії емпатії в груповій діяльності.

Методи та умови ефективної співпраці при вивченні міграційних процесів через формат подорожі. Матриця оцінювання групової діяльності при «проживанні» викликів населення. Перетворення статистики на відповіді на питання: «Чому люди обрали це місце?», що сприяє розвитку системного мислення в команді.

Тема 3.2. Глибинне навчання. Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості через економічний сторітелінг.

Моделювання глобальних зв’язків світового господарства. Проєктування логічних ланцюгів «ресурси → логістика → ринок». Сценарій «Вигода vs Відповідальність» при розміщенні виробництва. Аналіз транскордонних екологічних проблем як результат географічного діалогу та інструмент розвитку когнітивної гнучкості.

 

МОДУЛЬ 4. Компетентнісно орієнтовані завдання та рефлексивність наративної рамки

Тема 4.1 Персонаж як дидактичний провідник та інструмент психологічної безпеки

Структура завдань, де персонаж виступає інструментом психологічної безпеки («дистанція ролі»). Використання типів персонажів (дослідник, консультант) для конструювання компетентнісних викликів. Створення цілісного маршруту як умови реалізації компетентнісного підходу до навчання.

Тема 4.2. Практична зорієнтованість та рефлексивність навчання: від ідеї до впровадження рамки.

Включення учня як активного суб’єкта через формулювання наскрізного запитання курсу. Трансформація репродуктивних завдань на сюжетні виклики. Рефлексивність навчання: аналіз розвитку персонажа та власних досягнень учня разом зі зростанням складності програми. Методика впровадження сторітелінгу в календарно-тематичне планування.

 

• знання методичних засад географічного сторітелінгу як інструменту реалізації діяльнісного підходу та способів трансформації навчального змісту в сюжетні моделі;
• розуміння принципів побудови наративної рамки уроку та критеріїв доцільності використання персонажів-провідників для підтримки пізнавального інтересу учнів;
• вміння проєктувати навчальні місії на основі картографічного матеріалу та створювати сценарії подорожей для вивчення соціально-економічних процесів;
• здатність моделювати проблемні ситуації, що стимулюють учнів до встановлення причинно-наслідкових зв’язків та прийняття рішень у змодельованих географічних умовах;
• спроможність використовувати цифрові інструменти, інтерактивні карти та мультимедійні ресурси для візуалізації сюжетної лінії та підтримки залученості здобувачів освіти/учнів;
• готовність до впровадження інноваційних наративних технік навчання, що забезпечують перехід від відтворення фактів до глибокого осмислення просторової картини світу;
• здатність аналізувати ефективність застосованих сторітелінгових моделей та проєктувати індивідуальну методичну систему на засадах компетентнісного навчання.