Українська мова та література в освітньому просторі новітніх технологій: реалізація концепції НУШ

МОДУЛЬ 1. Технології моделювання компетентнісно орієнтованих завдань на уроках української мови в умовах сьогодення

Тема 1.1. Особливості оцінювання сформованих компетентностей учнів 5-9 класів НУШ

Процес оцінювання розглядається не як контроль знань, а як відстеження поступу учня у формуванні ключових компетентностей, що охоплюють навчальну, соціальну та громадянську сфери. Важливим є використання формувального оцінювання, яке забезпечує зворотний зв’язок, підтримує мотивацію та сприяє саморефлексії учнів. Особливу увагу приділено індивідуальним освітнім траєкторіям, диференціації завдань та врахуванню вікових особливостей учнів.

Тема 1.2. Методичні орієнтири щодо конструювання компетентнісно орієнтованих завдань на уроках української мови

Виокремлення компетентнісного підходу, як спрямованості освітнього процесу на формування та розвиток ключових і предметних компетентностей кожного учня. З’ясування провідних дефініцій «компетентнісно орієнтовані завдання (КОЗ)», «предметні КОЗ», «міжпредметні КОЗ», «практичні КОЗ». Особливості особистісно орієнтованого підходу, який полягає у здійсненні освітнього процесу з акцентом на дитині як унікальній особистості, забезпечуючи індивідуальну освітню траєкторію, суб’єкт-суб’єктну взаємодію та розвиток компетентностей у різних формах навчання.

Тема 1.3. Особливості структури компетентнісно орієнтованих завдань

Визначення структури компетентнісно орієнтованого завдання, яка включає стимул, формулювання завдання, джерело інформації, бланк для виконання завдання, що ілюструє результати діяльності. Структурні елементи компетентнісно орієнтованих завдань як засіб розвитку критичного мислення та комунікативних навичок. Кожен елемент КОЗ підпорядковується вимогам, зумовленим тим, що він організовує діяльність учнів, а не відтворення ними навчальної інформації. Виокремлення спільних та відмінних рис щодо компетентнісно орієнтованих та практико-орієнтованих завдань. Приклади компетентнісно орієнтованих завдань, змодельованих на основі життєвих ситуацій.

МОДУЛЬ 2. Робота з текстом на уроках української мови 

у контексті НУШ: традиції, інновації, перспективи

Тема 2.1. Традиційні практики роботи з текстом у контексті НУШ. Опрацювання тексту з урахуванням вимог Державного стандарту базової середньої освіти

Опрацювання тексту з урахуванням вимог Державного стандарту базової середньої освіти. Адаптація освітнього процесу в умовах НУШ через проблемні запитання й дискусії. Медійний текст як твір масової комунікації.Підхід як стратегія навчання, що поєднує в собі методи, форми, прийоми навчання. Специфіка реалізації компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного підходів. Взаємозалежність, взаємодоповнюваність підходів, орієнтація сучасного освітнього процесу на особистість; їх реалізація в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання.

Тема 2.2. Інноваційні підходи у роботі з текстом: проблемне та проєктне навчання

Робота з текстом на уроках української мови відповідно до Коцептуальних засад мовно-літературної освітньої галузі. Художній текст як важливий інструмент особистісного зростання та громадянського становлення. Використання цифрових інструментів, інтерактивних платформ, мультимедіа. Проблемне навчання: завдання для критичного аналізу, пошуку рішень, формування власної позиції. Проєктне навчання: створення презентацій, досліджень, творчих продуктів на основі текстів. Читання, аналіз, інтерпретування текстів різних жанрів. Структура текстів різних типів мовлення. Функції тексту в різних комунікативних ситуаціях. Текст як інструмент розвитку критичного й креативного мислення учнів. Створення текстів у різних стилях і жанрах, участь у конструктивній дискусії.

Тема 2.3. Компетентнісний вимір роботи з текстом: формування ключових компетентностей учнів

Робота з текстом як інструмент формування ключових компетентностей: критичне мислення, комунікація, застосування знань у практиці. Приклади завдань: створення власних текстів із цифровими інструментами, аналіз джерел, оцінювання достовірності інформації. Перспективи: міжпредметні зв’язки, інтерактивні платформи, роль учителя як фасилітатора. Читацька грамотність як здатність до широкого розуміння тексту, пошуку нової інформації, її відтворення та використання, інтерпретації змісту й формулювання власних умовиводів, осмислення й оцінювання змісту та форми тексту тощо. 

МОДУЛЬ 3. Практико-орієнтовані завдання як дієвий інструмент формування ключових і предметних компетентностей на уроках української мови

Тема 3.1. Практико-орієнтовані завдання як засіб формування мотивації та ключових компетентностей учнів 

Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок. Мета використання практико-орієнтованих завдань – підвищення інтересу учнів до навчання, формування в них розуміння особистої значущості освітнього процесу, формування навичок сприймати здобуті в школі знання через призму корисності й необхідності їх застосування в практичному житті. Реалізація діяльнісного, компетентнісного та проблемного підходів під час створення практико-орієнтованих завдань.

Тема 3.2. Модель практико-орієнтованого завдання: структура, етапи та приклади реалізації

Структура практико-орієнтованого завдання (опис реальної ситуації, визначення проблеми, теоретичний матеріал, який слід застосувати для розв’язання  проблеми, практичне виконання). Практична зорієнтованість навчання. Включення учня в навчальну діяльність як активного суб'єкта. Приклади різнорівневих вправ і завдань.

Тема 3.3. Критерії ефективності практико-орієнтованих завдань: доступність, значущість, компетентнісний вимір

Практико-орієнтовані завдання як засіб розвитку критичного мислення, цифрової грамотності і творчості. Основні критерії практико-орієнтованого завдання: доступність для розуміння учнями; особистісна і соціальна значущість; наявність зв’язку з компонентами предметної компетентності, що визначені програмою (знаннєвим, діяльнісним, ціннісним); відображення складників ключових компетентностей.

МОДУЛЬ 4. Неологізми сьогодення як дидактичний матеріал для розвитку життєвих навичок на уроках української мови

Тема 4.1. Неологізми як ключові слова певної доби: орієнтація сучасного освітнього процесу на мовну особистість учня

Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок. Реалізація діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів у процесі вивчення неологізмів. Актуальність та корисність використання таких слів як дидактичного матеріалу на уроках, присвячених вивченню інших тем. Використання проблемно-пошукових та інтерактивних методів, дослідницьких завдань як інструментів активізації пізнавальної діяльності учнів.

Тема 4.2. Різновиди неологізмів: створення практико-орієнтованих та творчих завдань

Практична зорієнтованість навчання. Учень як рівноправний учасник освітнього процесу, а не пасивний споживач інформації. Неологізми загальномовні та індивідуально-авторські; лексичні, семантичні, фразеологічні. Запозичені слова, які фіксують нові реалії, явища й тенденції в розвитку науки, промисловості, культури і поки що не мають українських відповідників. Семантичні неологізми – вже відомі слова, які отримали нове значення. Приклади практико-орієнтованих та творчих завдань із включенням неологізмів до дидактичного матеріалу.

Тема 4.3. Причини появи неологізмів в умовах сьогодення. Особливості включення учня в навчальну діяльність як активного суб'єкта

Використання неологізмів у процесі розвитку критичного мислення та розуміння сучасних реалій. Неологізми, які відображають стійкість, незламність, мужність, силу духу та героїзм українського суспільства. Створення дослідницьких і творчих завдань на основі неологізмів. Неологізми, які відзначаються іронічно-сатиричним або гумористичним забарвленням.  Розвиток життєвих навичок, умінь співпрацювати, презентувати результати та адаптуватися до змін. Неофразеологізми, які увиразнюють особливу характеристику їх авторів: образність мислення, здатність переосмислення дійсності, почуття гумору.

МОДУЛЬ 5. Особливості літературно-мистецького напряму реалізму 

в європейській культурі та українській прозі: сучасні підходи до вивчення в НУШ (5–9 класи)

Тема 5.1. Реалізм як літературно-мистецький напрям. Компетентнісний та інтегративний підходи до вивчення реалізму на уроках української літератури

Реалізм як культурно-історичний феномен ХІХ століття в контексті компетентнісного навчання та формування ключових компетентностей учнів. Реалізація компетентнісного, діяльнісного, інтегративного та особистісно орієнтованого підходів під час вивчення творів українського реалізму. Інтеграція літератури, історії, громадянської освіти та мистецтва як засіб формування цілісного бачення культурних і суспільних процесів епохи.

Використання проблемно-пошукових методів, дослідницьких завдань і навчального діалогу як інструментів активного залучення учнів до освітнього процесу.

Конструювання компетентнісно орієнтованих завдань, які спрямовані на аналіз життєвих ситуацій, морально-етичних проблем, соціальних конфліктів і поведінкових моделей персонажів. Використання цифрових інструментів для створення інтерактивних карт персонажів, візуалізації сюжетних ліній, організації групової роботи та рефлексії.

Тема 5.2. Прикмети реалізму. Реалізм і романтизм: діяльнісний, проблемний та кооперативний підходи до навчання 

Реалізація діяльнісного, проблемного та кооперативного підходів під час вивчення літературних напрямів у курсі української літератури базової середньої школи. 

Проблемне навчання як засіб розвитку критичного мислення та дослідницьких умінь учнів. Створення проблемних ситуацій, організація пошукової діяльності, формулювання гіпотез та аргументованих висновків під час аналізу художніх творів.

Кооперативне навчання: методи організації групової взаємодії, умови ефективної співпраці, формування колективної відповідальності, використання матриць оцінювання групової діяльності. Застосування стратегій кооперації для порівняльного аналізу літературних напрямів, організації дискусій, дебатів та навчального діалогу.

Тема 5.3. Український реалізм як модель осмислення суспільства: проєктний підхід та розвиток ключових компетентностей учнів

Реалізація діяльнісного, особистісно орієнтованого та проєктного підходів під час вивчення українського реалізму в базовій середній школі. Український реалізм як художня модель осмислення суспільних процесів, соціальних відносин і морально-етичних проблем людини. 

Проєктне навчання як засіб розвитку ключових компетентностей учнів. Особливості планування та реалізації навчальних проєктів під час вивчення творів українського реалізму. Організація індивідуальної та групової дослідницької діяльності, спрямованої на аналіз суспільних, моральних і культурних проблем, порушених у художніх текстах.

Використання цифрових інструментів для створення інтерактивних карт персонажів, візуалізації сюжетних ліній, цифрових презентацій, інфографіки, електронних постерів та інших освітніх продуктів. Організація рефлексивної діяльності учнів, презентації результатів проєктів та їх обговорення.

МОДУЛЬ 6. Формування ключових та предметних компетентностей 

на уроках української літератури під час опрацювання творів мандрівної прози

Тема 6.1. Мандрівна проза як засіб формування читацької та культурної компетентностей: компетентнісний та інтегративний підходи

Мандрівна проза як особливий тип художнього осмислення простору, культури та людини. Компетентнісний та інтегративний підходи до вивчення творів мандрівної прози на уроках української літератури. Інтеграція літератури, історії, географії, мистецтва та громадянської освіти під час аналізу художніх подорожей.

Формування читацької грамотності через дослідження образу дороги, простору, культурних локусів і мотиву подорожі в художньому тексті. Розвиток критичного мислення шляхом інтерпретації культурних, історичних та світоглядних смислів мандрівної прози.

Використання цифрових карт, віртуальних маршрутів, інтерактивних хронологій та візуалізацій для аналізу просторової організації твору.

Тема 6.2. Подорож як пізнання світу і себе: діяльнісний, проблемний та кооперативний підходи

Реалізація діяльнісного, проблемного та кооперативного підходів під час аналізу мотиву подорожі в художньому творі. Формування в учнів уміння інтерпретувати подорож як процес самопізнання, духовного становлення та відкриття культурного різноманіття.

Проблемне навчання як інструмент розвитку критичного мислення та дослідницьких умінь. Створення проблемних ситуацій, організація пошукової діяльності, аналіз моральних виборів героїв, дискусії щодо життєвих цінностей і світоглядних орієнтирів персонажів.

Кооперативне навчання: стратегії групової взаємодії, навчальні дискусії, дебати, робота з графічними організаторами, матриці оцінювання групової діяльності. Використання цифрових інструментів для організації спільної роботи та представлення результатів дослідження.

Тема 6.3. Проєктна діяльність під час вивчення мандрівної прози: розвиток ключових компетентностей учнів

Проєктне навчання як ефективний інструмент формування ключових компетентностей Нової української школи. Організація навчальних проєктів, спрямованих на дослідження художніх маршрутів, культурних просторів, історичних подій та особливостей авторського бачення світу в творах мандрівної прози.

Створення учнями освітніх продуктів на основі прочитаних творів: цифрових карт подорожей героїв, буктрейлерів, віртуальних екскурсій, мультимедійних презентацій, подкастів і літературних путівників.

Розвиток громадянської, культурної, комунікативної, інформаційно-цифрової та соціальної компетентностей, формуванню навичок командної роботи, відповідальності за результат спільної діяльності, здатності презентувати власні ідеї та результати дослідження.

Практична реалізація проєктного навчання здійснюється під час опрацювання творів, рекомендованих модельними програмами НУШ.

Знання й розуміння:

• сучасних тенденцій розвитку освіти загалом;
• нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері базової середньої освіти;
• сутності Концепції Нової української школи;
• сутнісних характеристик сучасних підходів до навчання в Новій українській школі;
• сутності основних ідей, принципів побудови Державного стандарту базової середньої освіти;
• сутності та принципів компетентнісного, діяльнісного, особистісно-орієнтованого та аксіологічного підходів у навчанні та інструменти їх реалізації в освітньому процесі;
• стратегій розвитку критичного мислення;
• структури та змісту типової освітньої програми та освітньої програми закладу освіти, типового навчального плану та робочого навчального плану, модельної навчальної програми мовно-літературної освітньої галузі та навчальної програми;
• планування освітньої діяльності в закладі загальної середньої освіти;
• академічної свободи вчителя в організації освітнього процесу.

Уміння:

• організовувати освітній процес відповідно до вимог законодавства;
• організовувати педагогічну діяльність на засадах сучасних підходів до навчання в НУШ;
• визначати предметний зміст і послідовність його опрацювання з урахуванням вимог державного стандарту базової середньої освіти, типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (освітніх програм, укладених науковими установами, іншими суб’єктами освітньої діяльності, що затверджені у відповідному порядку), модельних навчальних програм мовно-літературної освітньої галузі, попередніх результатів навчання учнів, їх освітніх потреб;
• реалізовувати принципи компетентнісного та діяльнісного підходів, застосовувати традиційні та інтерактивні методи навчання і різноманітні інструменти цих підходів в освітньому процесі;
• формувати в учнів ключові компетентності та вміння, спільні для всіх компетентностей;
• використовувати модельну навчальну програму мовно-літературної освітньої галузі для розроблення навчальної програми;
• аналізувати, добирати та застосовувати компетентнісно орієнтовані завдання;
• моделювати уроки за базовими сценаріями проблемно-орієнтованого та проєктного навчань;
• планувати навчальні проєкти;
• добирати ефективні методи формування колективної відповідальності та розвитку критичного мислення;
• створювати рефлексивне навчальне середовище;
• ефективно взаємодіяти й працювати в команді.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• гуманістична спрямованість освітнього процесу;
• дитиноцентризм, цінність особистості;
• готовність до реалізації сучасних цілей освіти;
• готовність застосовувати сучасні підходи до навчання в Новій українській школі;
• професійна мобільність та гнучкість;
• усвідомлення необхідності постійного професійного розвитку;
• відданість ідеї щодо значущої участі в освітньому процесі усіх учнів;
• просування національно-патріотичних та демократичних цінностей (патріотизм, готовність стати на захист України, відповідальність за долю держави, повага до багатоманітності, право вибору, формування спільноти, полікультурність);
• здатність планувати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи.