СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ПРЕДМЕТІВ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ГАЛУЗІ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ: ВІД ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ТЕКСТУ ДО ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОГО ЧИТАЧА

МОДУЛЬ 1. ДИЗАЙН НАВЧАННЯ: ПАРАДИГМА СУЧАСНОГО УРОКУ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ГАЛУЗІ

 

Тема 1.1. Підходи до навчання як дизайн освітнього процесу (learning design)

(лекції – 1 год., практичні заняття – 2 год., самостійна робота – 1 год.)

Зміст

Підходи до навчання розглядаються як концептуальна основа проєктування освітнього процесу в умовах Нової української школи. Розкривається сутність learning design як інтеграції цілей, змісту, діяльностей та оцінювання. Аналізуються можливості універсального дизайну для навчання (UDL) щодо забезпечення доступності та диференціації освітнього процесу. Розглядається проблемно-орієнтоване навчання (inquiry-based learning) як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів. Особлива увага приділяється теорії читацької реакції (reader-response) як основі організації інтерпретаційної діяльності. Визначаються способи поєднання різних підходів у межах одного уроку. Окреслюються умови ефективної реалізації підходів у змішаному та дистанційному навчанні. Формуються навички аналізу уроку з позиції сучасних освітніх підходів.

 

Тема 1.2. Модель сучасного уроку: learning сценарії, диференціація, цифрове середовище

(лекції – 1 год., практичні заняття – 2 год., самостійна робота – 1 год.)

Зміст

Сучасний урок розглядається як сценарій організації навчальної діяльності учнів. Визначаються структурні компоненти learning сценарію: цілі, активності, ресурси, оцінювання. Аналізуються принципи диференціації та персоналізації навчання. Розглядаються можливості цифрового середовища як інструменту підтримки навчальної діяльності. Описуються підходи до інтеграції цифрових ресурсів у мовно-літературну освіту. Розкриваються принципи створення інтерактивного та безпечного освітнього середовища. Формуються вміння проєктувати уроки з урахуванням різних освітніх потреб учнів. Відпрацьовується створення власного навчального сценарію. Здійснюється аналіз ефективності запропонованих моделей уроків.

Контрольний захід (1 год.): есе-рефлексія

 

МОДУЛЬ 2. ДІЯЛЬНІСТЬ І СЕНС: ДІЯЛЬНІСНЕ НАВЧАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

 

Тема 2.1. Глибинне читання і робота з текстом

(лекції – 1 год., практичні заняття – 2 год., самостійна робота – 1 год.)

Зміст

Глибинне читання розглядається як основа формування читацької компетентності учнів. Аналізуються стратегії роботи з текстом, спрямовані на розуміння, інтерпретацію та критичне осмислення. Розкривається роль запитань як інструменту організації мислення. Описуються інтерпретаційні стратегії в роботі з художніми та інформаційними текстами. Розглядається соціальне читання як форма колективного осмислення тексту. Визначаються можливості використання цифрових інструментів для анотування текстів. Формуються навички організації дискусії навколо тексту. Окреслюються способи розвитку критичного мислення через текстову діяльність.

 

Тема 2.2. Проєктне навчання та сторітелінг у мовно-літературній освіті

(лекції – 1 год., практичні заняття – 2 год., самостійна робота – 1 год.)

Зміст

Проєктне навчання розглядається як ефективний інструмент формування ключових компетентностей. Визначаються етапи планування та реалізації навчального проєкту. Аналізуються можливості сторітелінгу як педагогічної технології. Розглядаються підходи до створення навчальних продуктів учнями. Описуються формати цифрових історій та їх використання в освітньому процесі. Визначаються критерії оцінювання проєктної діяльності. Формуються вміння організовувати групову роботу учнів. Окреслюються міжпредметні зв’язки у проєктній діяльності. Відпрацьовується створення мініпроєкту.

 

Контрольний захід (1 год.): есе-рефлексія

 

МОДУЛЬ 3. КОМПЕТЕНТНІСНІ ПРАКТИКИ

 

Тема 3.1. Конструювання завдань нового покоління: багаторівневість, метапізнання, оцінювання

(лекції – 1 год., практичні заняття – 3 год., самостійна робота – 1 год.)

Зміст

Компетентнісно орієнтовані завдання розглядаються як ключовий інструмент реалізації компетентнісного підходу. Аналізується структура завдання та його складники. Визначаються рівні складності завдань та принципи їх побудови. Розглядається роль метапізнання у навчанні. Описуються способи включення елементів самооцінювання у завдання. Формуються навички створення завдань різних типів. Визначаються критерії якості завдань. Відпрацьовується трансформація традиційних вправ у компетентнісні. Аналізуються приклади завдань.

 

Тема 3.2. Рефлексія і розвиток учня: портфоліо, самооцінювання, навчання через досвід

(лекції – 1 год., практичні заняття – 2 год., самостійна робота – 1 год.)

Зміст

Рефлексія розглядається як важливий компонент освітнього процесу. Визначається роль рефлексії у формуванні самостійності учнів. Аналізуються інструменти самооцінювання. Розглядається портфоліо як форма фіксації навчальних досягнень. Описуються підходи до організації навчання через досвід. Визначаються способи розвитку відповідальності учнів за результати навчання. Формуються навички організації рефлексивної діяльності. Розглядаються приклади рефлексивних завдань. Окреслюється роль учителя як фасилітатора.

 

Контрольний захід (1 год.): есе-рефлексія

 

Підсумкова робота (2 год.):комплексна заліковаробота

Портфоліо вчителя (мікропродукт):

•        2 компетентнісні завдання

•        1 сценарій уроку 

•        1 цифровий елемент 

•        рефлексія

 

Орієнтовні практичні завдання

• Трансформація традиційного завдання у багаторівневе компетентнісне. 
• Створення завдання у форматі reader-response (відповідь читача). 
• Розробка фрагмента уроку з використанням соціального анотування. 
• Проєктування навчального міні-проєкту. 
• Рефлексивний аналіз власного уроку.

Слухач/слухачка:

•  проєктує урок як діяльнісну модель, розробляє структуровані сценарії уроків (learning сценарії);
• створює мінімум 3 типи компетентнісних завдань; 
•  інтегрує не менше 2 цифрових інструментів;
• організовує навчання як процес інтерпретації тексту;
• застосовує стратегії reader-response (відповідь читача) і глибинного читання; 
• здійснює рефлексивний аналіз власної практики.

Графік складається після набору мінімальної кількості слухачів за узгодженням