PRO ІНКЛЮЗІЮ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Програмою передбачено інтерактивні лекційні заняття та практичні заняття (тренінги). 

Особливістю практичних занять є виконання вправ, аналіз конкретних ситуацій, розв’язання професійних кейсів. 

Самостійна робота включає індивідуальну роботу з нормативним документами, методичними матеріалами. 

Підсумкові заходи – тестування. 

Зміст програми складається з 3 модулів. На етапі завершення навчання слухачі складають підсумковий тест із 15 питань. Максимальна кількість балів, яку можуть отримати учасники, – 15. Прохідний бал – 12. Учасники, які успішно виконали 75 % програми навчання та склали підсумковий тест, отримують сертифікат про підвищення кваліфікації.

Кількість годин, що відводиться на засвоєння змісту програми, – 30, з них: 6 – лекційні заняття, 18 – практична робота, 4 – самостійна робота, 2 – контрольні заходи.

Навчально-тематичний план

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ В БАЗОВІЙ СЕРЕДНІЙ ОСВІТІ
Тема 1.1.  Порядок організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти: чинні норми та зміни	1	1			2
Тема 1.2. Поняття про учнів з ООП, інклюзивне навчання, інклюзивне освітнє середовище. Категорії (типи) особливих освітніх потреб (труднощів)	1	2			3
Тема 1.3. Керівні принципи забезпечення ефективного переходу учнів з особливими освітніми потребами від початкової школи до середньої базової освіти. Поняття переходу як процесу		2	1		3
Тема 1.4. Організація освітнього процесу з використанням цифрових технологій та електронних (цифрових) освітніх ресурсів (у тому числі під час дистанційного навчання) для дітей з ООП		2			2
Разом за модулем	2	7	1		10
МОДУЛЬ 2. ПАРТНЕРСТВО ТА СТВОРЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО ПІДТРИМУВАЛЬНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Тема 2.1. Діяльність команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в ЗЗСО на рівні базової середньої освіти. Склад та основні функції учасників команди		2			2
Тема 2.2. Партнерство вчителя й асистента вчителя на рівні базової середньої освіти. Моделі співучителювання. Роль асистента учня	1	1	1		3
Тема 2.3. Розробка та реалізація індивідуальної програми розвитку (ІПР). Роль батьків у розробці й моніторингу ІПР		2			2
Тема 2.4. Здійснення адаптацій в освітньому процесі та/або модифікації змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів) для осіб з ООП	1	1	1		3
Разом за модулем	2	6	2		10
МОДУЛЬ 3. ТЕХНОЛОГІЇ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ
Тема 3.1. Універсальний дизайн. Диференційований підхід до планування завдань та форм оцінювання результатів навчання	1	2			3
Тема 3.2. Розумне пристосування. Допоміжні засоби для навчання осіб з ООП. Додаткові та альтернативні способи й засоби комунікації	1	1			2
Тема 3.3. Створення безбар’єрного, безпечного, інклюзивного освітнього середовища. Ресурсна кімната		2	1		3
Разом за модулем	2	5	1		8
Підсумкові заходи				2	2
Усього *	6	18	4	2	30

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

МОДУЛЬ 1. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ В БАЗОВІЙ СЕРЕДНІЙ ОСВІТІ

 

Тема 1.1. Порядок організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти: чинні норми та зміни. 

Основне міжнародне та вітчизняне законодавство щодо забезпечення права на освіту осіб з особливими освітніми потребами (Конвенція ООН про права дитини, Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю, Конституція України, закони України «Про освіту», «Про соціальні послуги»). Сутність понять: «інклюзивне навчання», «особа з особливими освітніми потребами», «інклюзивне освітнє середовище». Поняття і принципи недискримінації. Організація та упровадження інклюзивного навчання в національну систему освіти. Переваги інклюзивної освіти для вcix учасників освітнього процесу: діти з ООП і їх однолітки, батьки дітей з ООП, педагоги, керівники закладів освіти, місцеві громади й суспільства в цілому. Основні бар’єри на шляху до впровадження інклюзивної освіти: фізичні, інформаційні, інституційні, ментальні.

 

Тема 1.2. Поняття про учнів з ООП, інклюзивне навчання, інклюзивне освітнє середовище. Категорії (типи) особливих освітніх потреб (труднощів). 

Учні з ООП як суб’єкти освітнього процесу, які потребують додаткової підтримки з метою реалізації їхнього права на якісну та доступну освіту. Інклюзивне навчання й інклюзивне освітнє середовище. Перехід від медичної до соціальної моделі, де ключовим фактором є подолання бар’єрів у навчанні та комунікації. Категорії (типи) особливих освітніх потреб (труднощів): загальна характеристика вірогідного прояву, ступінь прояву, рівень підтримки. Особливості надання педагогічної підтримки. 

 

Тема 1.3. Керівні принципи забезпечення ефективного переходу учнів з ООП від початкової школи до середньої базової освіти. Поняття переходу як процесу. 

Зміни, до яких повинні поступово перейти здобувачі освіти. Забезпечення узгодженості мети, змісту, методів і форм навчання початкової та базової середньої освіти з обов’язковим урахування вікових особливостей дітей. Поняття переходу як процесу. Реалізація дидактичного принципу наступності й перспективності в навчанні. Зміни моделей комунікацій з однолітками, учителями та учнями старших класів (нові вчителі, нові класи, нові предмети). Збільшення обсягів навчального навантаження і видів діяльності. Процес адаптації в нових умовах навчання.

Тема 1.4. Організація освітнього процесу з використанням цифрових технологій та електронних (цифрових) освітніх ресурсів (у тому числі під час дистанційного навчання) для дітей з ООП. 

Підходи до цифровізації інклюзивної освіти, де технології виступають не лише інструментом передачі знань, а ключовим засобом забезпечення доступності. Особливості організації навчання, за якого електронні ресурси стають компенсаторними інструментами для подолання бар’єрів, спричинених фізичними, сенсорними чи когнітивними порушеннями. Використання асистивних (допоміжних) технологій і спеціалізованого програмного забезпечення (скринрідери, синтезатори мовлення, альтернативна комунікація), що дозволяють учням з ООП повноцінно взаємодіяти з контентом. Модерація онлайн-платформ та індивідуальний супровід учня у віртуальному кабінеті. Синхронна й асинхронна взаємодія задля збереження корекційної спрямованості навчання навіть поза межами класної кімнати.

 

МОДУЛЬ 2. ПАРТНЕРСТВО ТА СТВОРЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО ПІДТРИМУВАЛЬНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

 

Тема 2.1. Діяльність команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП у ЗЗСО на рівні базової середньої освіти. Склад та основні функції учасників команди. 

Поняття «команда психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП». Склад та завдання команди супроводу. Асистент учителя як учасник команди супроводу. Функції асистента вчителя у складі команди супроводу. Модель колегіального управління освітнім процесом через діяльність команди психолого-педагогічного супроводу. Акцент на перехідному етапі (рівень базової середньої освіти), де навантаження на дитину з ООП зростає через збільшення кількості предметів і вчителів-предметників, що потребує чіткої координації дій усіх учасників. Забезпечення наступності між початковою та базовою школою. Консультативна підтримка батьків і педагогічного колективу.

 

Тема 2.2. Партнерство вчителя й асистента вчителя на рівні базової середньої освіти. Моделі співучителювання. Роль асистента учня.

Ефективні стосунки між учителем та його асистентом на основі спільної відповідальності. Рівні порозуміння та довіри між педагогами. Розподіл своїх ролей. Спільне викладання – це інноваційний підхід до організації уроку. Переваги спільного викладання, залучення учнів класу до того чи іншого виду роботи протягом уроку, урізноманітнення форм і методів викладання навчального матеріалу, ефективний моніторинг актуальних потреб учнів, підвищення ефективності освітнього процесу. Спільне планування уроків, узгодження методів і форм викладання матеріалу, розуміння кінцевих результатів, вирішення загальних організаційних питань. Моделі спільного викладання. Відмінність у роботі асистента вчителя та асистента дитини. Особливості професійної взаємодії вчителя, асистента вчителя і асистента дитини.

 

Тема 2.3. Розробка та реалізація індивідуальної програми розвитку (ІПР). Роль батьків у розробці та моніторингу ІПР. 

Індивідуалізація освітнього процесу як одна з умов запровадження інклюзивного навчання. Нормативне забезпечення, що регламентує створення ІПР. Структура i функції ІПР. Різні ролі членів команди психолого-педагогічного супроводу в розробленні й упровадженні ІПР. План роботи над ІПР. Визначення навчальних цілей i завдань. Відповідність критеріям «SMART». Визначення пріоритетності навчальних цілей. Роль асистента вчителя в процесі розроблення ІПР. Роль батьків як рівноправних членів команди супроводу в розробленні ІПР і моніторингу результатів навчання дітей. Партнерство асистента вчителя та батьків у реалізації індивідуальної траєкторії навчання учнів з ООП.

 

Тема 2.4. Здійснення адаптацій в освітньому процесі та/або модифікації змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів) для осіб з ООП. 

Поняття «адаптація» та «модифікація». Основні завдання адаптації і модифікації. Адаптація змісту навчального предмета (інтегрованого курсу). Здійснення адаптацій в освітньому процесі та/або модифікації змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів) для осіб з ООП з метою досягнення результатів навчання, визначених Державним стандартом базової середньої освіти та/або ІПР учня / учениці. Приклади адаптації освітніх підходів. Модифікація змісту навчального предмета / інтегрованого курсу. Основні способи модифікації.

 

МОДУЛЬ 3. ТЕХНОЛОГІЇ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ

 

Тема 3.1. Універсальний дизайн. Диференційований підхід до планування завдань та форм оцінювання результатів навчання. 

Сутність поняття «універсальний дизайн». Принципи універсального дизайну в навчанні (UDL (Universal Designfor Learning)). Приклади універсального дизайну в освіті для учнівства. Інтеграція принципів UDL у планування уроку. Значення універсального дизайну в упровадженні концепції НУШ. Засади диференційованого підходу як стратегії навчання, що дозволяє педагогу адаптувати зміст, процеси та кінцеві результати освітньої діяльності відповідно до потреб учнів з різними рівнями навчальних можливостей. 

Тема 3.2. Розумне пристосування. Допоміжні засоби для навчання осіб з ООП. Додаткові та альтернативні способи й засоби комунікації.

Характеристика поняття «розумне пристосування». Принцип індивідуального підходу до учнів та особливості його впровадження в сучасному освітньому процесі. Основні методи індивідуального підходу до дітей з ООП. Цілі, форми, методи й темп навчання. Супровід вузьких спеціалістів (учителя-логопеда, корекційного педагога, психолога). Перелік засобів корекції з урахуванням потреб дітей різних нозологій. Обладнання загального корекційного призначення. Засоби корекції ігрової діяльності осіб з особливими освітніми потребами різного віку та різними порушеннями психофізичного розвитку. Меблі, технічне обладнання. Використання засобів, пристроїв, технологій альтернативної та допоміжної комунікації (АДК), які замінюють або доповнюють мовлення. Спрямованість АДК: оволодіння різними формами й системами комунікації, розвиток комунікативної поведінки (мотивації, планування, ініціювання, підтримки та оцінки взаємодії), питання, пов’язані зі створенням адекватного можливостям дитини з ООП комунікативного середовища.

 

Тема 3.3. Створення безбар’єрного, безпечного, інклюзивного освітнього середовища. Ресурсна кімната. 

Поняття «безбар’єрність». Основні види бар’єрів, що можуть виникати в закладі освіти: фізичні (архітектурна недоступність), інформаційні (складність сприйняття матеріалу), освітні (невідповідність методів навчання потребам учнів), соціально-психологічні (упередження, стигматизація, булінг). Аналіз причин їх виникнення і наслідки для освітнього процесу. Практичні інструменти виявлення бар’єрів. Роль ресурсної кімнати як спеціально організованого простору, що є невід’ємною частиною інклюзивного освітнього середовища. Зонування простору та функціональне призначення основних зон. Алгоритм діяльності педагогів у ресурсній кімнаті, зокрема роль асистента вчителя та фахівців з корекційної освіти. Значення ресурсної кімнати як інструменту для досягнення цілей, визначених в індивідуальній програмі розвитку (ІПР).

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань:

1. Аналіз кейсу та визначення рівня підтримки: на основі наданого психолого-педагогічного висновку ІРЦ визначити категорію освітніх труднощів учня, обґрунтувати необхідний рівень підтримки в умовах інклюзивного класу.
2. Проєктування безбар’єрного уроку: розробити фрагмент плану-конспекту уроку (за фахом), інтегрувавши в нього 3 принципи універсального дизайну в навчанні для забезпечення активності всіх учнів.
3. Розробка стратегій розумного пристосування: скласти порівняльну таблицю адаптацій (методів, середовища) і модифікацій (змісту, оцінювання) для конкретної навчальної теми з урахуванням потреб учня з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня.
4. Робота з інструментами ІПР: заповнити розділ «Індивідуальний навчальний план» та сформулювати 2–3 смарт-цілі для індивідуальної програми розвитку дитини з ООП на семестр.
5. Спостереження та аналіз освітнього середовища: провести опис або змоделювати освітнє середовище класу з погляду його доступності для учнів з ООП. Визначити наявні бар’єри (просторові, організаційні, комунікаційні), запропонувати щонайменше 3 шляхи їх усунення або мінімізації. 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання:

1. Нормативно-правові аспекти відповідальності членів команди психолого-педагогічного супроводу за реалізацію ІПР.
2. Психологічні особливості «сенсорного перевантаження»: як розпізнати та вчасно запобігти емоційним детонаціям в учнів з ментальними порушеннями.
3. Світовий досвід упровадження універсального дизайну в навчанні (UDL): які елементи можна адаптувати до українських реалій без додаткового фінансування?
4. Етика та культура спілкування: правила використання інклюзивної термінології та принципу «людина – на першому місці».
5. Взаємодія вчителя та асистента вчителя: моделі спільного викладання (паралельне навчання, альтернативне навчання, навчання по станціях).
6. Методи залучення батьків дитини з ООП до активної участі в освітньому процесі та прийняття рішень щодо корекційного вектора навчання.

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

 

Нормативно-правові документи:

1. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII (зі змін. станом на 2024 р.). URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 05.03.2026).
2. Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX (зі змін. станом на 2024 р.). URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 05.03.2026).
3. Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 957. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 05.03.2026).
4. Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 № 366-р. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 05.03.2026).
5. Методичні рекомендації щодо організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти. Міністерство освіти і науки України. Київ, 2022. URL :Перейти за покликанням (дата звернення : 05.03.2026).

 Основна література:

1. Давиденко Г. Цифрова інклюзія та доступність: соціальна діджиталізація : монографія. Вінниця : ТВОРИ, 2023. 240 с.
2. Ярмола Н. Інклюзивне навчання. К. : ІСПП імені Миколи Ярмаченка НАПН України, 2025. 125 c. 
3. Компанець Н. М. Навчальна поведінка дитини з ООП : рівні поведінкового втручання. К. : ІСПП імені Миколи Ярмаченка НАПН України, 2025. 88 с.
4. Квітка Н. О., Лапін А. В. Готовність педагогів до роботи з дітьми з ООП в умовах війни та повоєнний час. К. : Інститут спеціальної педагогіки і психології ім. М. Ярмаченка НАПН України, 2025. 194 с.
5. Колупаєва А. А., Таранченко О. М. Інклюзія : покроково для педагогів : навчально-методичний посібник. Київ : Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України, 2023. 232 с.
6. Колупаєва А. А., Таранченко О. М. Навчання дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі : навчально-методичний посібник. Харків : вид-во «Ранок», 2019. 304 с.
7. Організація індивідуальної освітньої траєкторії для дитини з особливими потребами в закладі загальної середньої освіти : навчально-методичний посібник ; за ред. О. С. Голентовської. Житомир : Полісся, 2020. 132 с.
8. Порошенко М. А. Інклюзивна освіта : навчальний посібник. Київ : ТОВ «Агентство «Україна», 2019. 300 с.
9. Жук Т. В., Ілляшенко Т. Д., Каменщук Т. Д., Обухівська А. Г., Якимчук Г. В. Психолого-педагогічне вивчення розвитку дитини з особливими освітніми потребами в інклюзивно-ресурсному центрі та в закладі освіти (методичні питання) : методичний посібник ; за ред. : А. Г. Обухівської, Т. Д. Ілляшенко. Київ : Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи, 2024. 86 с.
10. Литвяк Д. М., Зленко Л. О. Співпраця вчителя та асистента вчителя в інклюзивному освітньому середовищі (методичні рекомендації). Чернігів : ЧОІППО, 2023. 66 с.
11. Співпраця педагогів з батьками і асистентом дитини з особливими освітніми потребами. Форми організації та очікувані результати : навчально-методичний посібник. Укл. Т. О. Бражнікова. Кропивницький : КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2024. 30 с.
12. Цифрова трансформація освітнього середовища ЗП(ПТ)О : теорія, методика, практика : навчально-методичний посібник. Авт.-упор. : А. Геревенко, Д. Головко, Г. Коссова-Сіліна. Біла Церква : БІНПО ДЗВО «УМО» НАПН України, 2025. 312 с.

Додаткова література:

1. Інклюзивна освіта та навчання в сучасних умовах трансформацій : психолого-педагогічні основи інклюзивної освіти : матеріали всеукраїнського науково-педагогічного підвищення кваліфікації, 23.01 – 05.03.2023. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2023. 180 с.
2. Панок В. Г., Рибалка В. В., Шандрук С. К. та ін. Методики психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах війни : практ. посіб. ; за наук. ред. В. Г. Панка. Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2023. 212 с.
3. Навчання і виховання в інклюзивному освітньому просторі : теорія та практика : тези доповідей IV Всеукраїнської науково-практичної конференції (16.05.2024). Хмельницький : Хмельницький інститут соціальних технологій Університету «Україна», 2024. 136 с.
4. Войтко В. В. Синдром дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ) у дітей : психолого-педагогічний супровід : навч.-метод. посіб. Кропивницький : КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2023. 76 с.
5. Тимошко Г. М., Гладуш В. А. Розвиток комунікативної компетентності педагогів в умовах інклюзивного освітнього середовища : монографія. Ніжин : Видавець Лисенко М. М., 2023. 192 с.

Знання:

• основних підходів до організації освітнього процесу в умовах сучасного закладу;
• психолого-фізіологічних особливостей учнів підліткового віку та їх впливу на навчання;
• принципів побудови й реалізації індивідуальної освітньої траєкторії;
• сучасних професійних ролей педагога в умовах інклюзивного освітнього середовища;
• сутності, функцій та інструментів різних видів оцінювання, зокрема формувального;
• принципів визначення і врахування сильних сторін учнів;
• основних понять інклюзивної освіти, ролі та функції учасників команди психолого-педагогічного супроводу;
• основ універсального дизайну в навчанні та стратегії розумного пристосування;
• засад створення безпечного, безбар’єрного й підтримувального освітнього середовища;
• особливостей організації інклюзивного освітнього простору;
• підходів до формування позитивного соціально-психологічного клімату в класі;
• методів попередження і подолання освітніх бар’єрів;
• засад педагогічного партнерства з батьками;
• етичних засад інклюзивної освіти й недискримінаційної комунікації;
• способів забезпечення участі та залученості учнів з ООП.

Уміння:

• організовувати педагогічну діяльність на засадах сучасних підходів до навчання;
• ураховувати вікові й індивідуальні особливості учнів в освітньому процесі;
• реалізовувати технології особистісно орієнтованого, компетентнісного та інтегрованого навчання;
• створювати безбар’єрне, безпечне й інклюзивне освітнє середовище, застосовувати здоров’язбережувальні технології;
• використовувати різні види оцінювання та організовувати оцінювальну діяльність на основі цілей і критеріїв;
• визначати сильні сторони учнів та використовувати їх у навчанні;
• добирати інструменти формувального оцінювання та організовувати само- і взаємооцінювання;
• застосовувати принципи універсального дизайну в навчанні та стратегії розумного пристосування;
• виявляти освітні бар’єри й добирати ефективні шляхи їх подолання;
• планувати та реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію, зокрема для учнів з ООП;
• ефективно співпрацювати з учасниками команди психолого-педагогічного супроводу;
• налагоджувати педагогічне партнерство з батьками; 
• забезпечувати активну участь учнів з ООП в освітньому процесі;
• створювати позитивний соціально-психологічний клімат у класі;
• дотримуватися принципів етичної і недискримінаційної комунікації.