Шляхи подолання освітніх втрат і розривів

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

           Програмою передбачено поєднання теоретичної та практичної підготовки педагогічних працівників.

Для організації освітнього процесу та забезпечення зворотного зв’язку розроблено вебсервіс – Google Classroom. Синхронний режим дистанційної форми навчальних занять забезпечуватиметься через відеоконференції Google Meet.

           Особливістю реалізації програми є практико-орієнтований характер навчання, що передбачає використання активних, інтерактивних методів, відновних практик у попередженні та розв’язанні конфліктних ситуацій та шляхів миробудування, виконання практичних завдань.

           Оцінювання якості підвищення кваліфікації здійснюється за 100-бальною системою, основними видами якого є: вхідне/вихідне комплексне діагностування – 30 балів, захист індивідуальних, колективних проєктів та випускних творчих робіт – 70 балів. 

Зміст програми складається з 3 модулів: 

модуль 1 – «Соціально-гуманітарний»;

модуль 2 – «Професійний»;

модуль 3 – «Діагностико-аналітичний», 

що охоплюють нормативно-правові засади, стратегію безпечного середовища, зміст професійних стандартів, цифрову компетентність та партнерську взаємодію. Загальний обсяг програми становить 30 годин, із них: лекційні заняття – 8 годин (лекцій – 4 години, лекцій з елементами тренінгу – 2 години, інтерактивних лекцій – 2 години); 16 годин – практичні заняття (практичні заняття – 6 годин, майстерка – 2 години, учительська практика – 2 години, тренінг – 4 години, конференція з обміну практичним досвідом – 2 години); контрольні заходи – 6 годин (вхідне та вихідне комплексне діагностування – 2 години, захист індивідуальних і колективних проєктів, випускних творчих робіт – 4 години).

            На етапі завершення навчання за програмою слухачі проходять вихідне комплексне діагностування. Максимальна кількість балів, яку можуть отримати учасники, 30 балів. Прохідний бал – 60 балів.

            Кількість годин, що відводиться на засвоєння змісту програми, складає 30 год. / 1 кредит  ЄКТС.

Навчально-тематичний план 

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. Соціально-гуманітарний

Тема 1.1. Законодавство в галузі освіти (Нормативно-правове забезпечення освіти. Оцінювання і моніторинг освітньої діяльності ЗЗСО – як основа побудови якісної освіти). 

Опрацювання нормативно-правової бази щодо функціонування закладів загальної середньої освіти в умовах НУШ, відповідно до Законів України «Про освіту» та  «Про повну загальну середню освіту». Особлива увага приділяється оцінюванню результатів навчання як інструменту підвищення якості освіти, зокрема формувальному та підсумковому оцінюванню. Розглядаються підходи до організації внутрішнього та зовнішнього моніторингу освітньої діяльності ЗЗСО. Висвітлюється роль моніторингу у виявленні освітніх втрат і прийнятті управлінських рішень. Аналізуються механізми побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти відповідно до рекомендацій Державна служба якості освіти України. Акцентується значення системного оцінювання та аналізу даних для забезпечення ефективного розвитку закладу освіти.

Тема 1.2. Стратегія розбудови безпечного освітнього середовища та організація роботи з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності. (Комфорт і безпека –  базові умови функціонування Моделі ЗЗСО з надолуження освітніх втрат). 

Розкриваються нормативно-правові та організаційні засади створення безпечного, інклюзивного й вільного від насильства освітнього середовища. Висвітлюються вимоги щодо охорони праці та безпеки життєдіяльності відповідно до Закон України «Про освіту», а також алгоритми діяльності закладу освіти з питань цивільного захисту в умовах воєнного стану.

Аналізуються підходи до системної організації безпеки учасників освітнього процесу, що охоплює психологічну безпеку, профілактику травматизму та формування навичок безпечної поведінки, з урахуванням концептуальних засад Нова українська школа. Обґрунтовується взаємозв’язок між рівнем безпеки, емоційним комфортом і результативністю навчання, а також визначається роль адміністрації та педагогічних працівників у формуванні культури безпеки як складової забезпечення якості освіти та подолання освітніх втрат.

Тема 1.3. Робота з дітьми з особливими потребами. Ефективні техніки підтримки дітей з особливими потребами в умовах компенсаторного навчання Розкриваються теоретико-методичні засади організації освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами в умовах компенсаторного навчання. Висвітлюються нормативно-правові підходи до забезпечення інклюзивної освіти відповідно до Закон України «Про освіту» та сучасних освітніх реформ Нова українська школа. Аналізуються ефективні техніки педагогічної підтримки, зокрема адаптація та модифікація навчального матеріалу, використання індивідуальних освітніх траєкторій, диференційованого та універсального дизайну навчання. Обґрунтовується значення міждисциплінарної взаємодії педагогів, асистента вчителя, батьків і фахівців супроводу у створенні інклюзивного освітнього середовища. Підкреслюється роль емоційної підтримки, розвитку соціальних навичок і формування позитивної мотивації до навчання як чинників успішного подолання освітніх втрат.

МОДУЛЬ 2. Професійний розвиток 

Тема 2.1. Проблема освітніх втрат в Україні та шляхи її подолання. 

Сучасні підходи до організації освітнього процесу. Реалізація компетентнісного підходу в освітньому процесі школи через інноваційну практику. Розкривається сутність проблеми освітніх втрат в Україні, їх причини та наслідки в умовах тривалих кризових викликів (пандемія, воєнний стан, вимушене дистанційне навчання). Аналізуються чинники, що впливають на зниження якості освітніх результатів і формування освітніх розривів між учнями. Висвітлюються підходи до діагностики рівня навчальних досягнень та виявлення прогалин у знаннях. Обґрунтовуються ефективні стратегії подолання освітніх втрат, зокрема індивідуалізація навчання, диференціація, адаптація освітніх програм, використання формувального оцінювання та змішаного навчання. Розглядається роль педагогів і закладу освіти у створенні підтримувального освітнього середовища, спрямованого на відновлення навчальних досягнень, підвищення мотивації учнів і забезпечення рівного доступу до якісної освіти.

Тема 2.2. Наскрізні навички – як основа подолання навчальних втрат (тренінг). 

Роль наскрізних умінь як ключового ресурсу подолання освітніх втрат і підвищення якості навчальних результатів. Висвітлюються підходи до формування критичного мислення, уміння вчитися впродовж життя, комунікативних і соціальних компетентностей у контексті Нова українська школа. Аналізуються ефективні педагогічні практики інтеграції наскрізних навичок у зміст навчальних предметів, зокрема через діяльнісний підхід, міжпредметні зв’язки та використання проблемно-орієнтованих завдань. У межах тренінгу відпрацьовуються практичні інструменти розвитку наскрізних умінь, спрямовані на активізацію пізнавальної діяльності учнів, підвищення їхньої мотивації та здатності самостійно долати навчальні труднощі. Підкреслюється значення сформованості наскрізних навичок як основи для успішного надолуження освітніх втрат і забезпечення стійких освітніх результатів.

Тема 2.3. Базові ресурси стресостійкості у дітей. Фактори розвитку резилієнс у здобувачів повної середньої освіти. 

Сутність стресостійкості та резилієнс як ключових психологічних ресурсів розвитку особистості в умовах кризових впливів. Аналізуються вікові особливості формування стресостійкості у здобувачів повної загальної середньої освіти та чинники, що впливають на їх емоційне благополуччя. Висвітлюються базові ресурси резилієнс, зокрема розвиток емоційної регуляції, позитивного мислення, соціальної підтримки та відчуття безпеки. Обґрунтовуються педагогічні підходи до формування психологічної стійкості учнів у освітньому процесі. Розглядаються ефективні методи підтримки дітей у подоланні стресу, створення безпечного освітнього середовища та зміцнення внутрішніх ресурсів особистості як передумови успішного навчання й подолання освітніх втрат.

Тема 2.4. Сучасні технології навчання – шлях до ефективного надолуження освітніх втрат. 

Сутність та зміст сучасних технологій навчання як інструмент ефективного надолуження освітніх втрат і підвищення якості освітніх результатів. Аналізуються можливості використання змішаного, дистанційного та адаптивного навчання, а також цифрових освітніх ресурсів у контексті Нова українська школа. Висвітлюються підходи до індивідуалізації та диференціації навчального процесу з урахуванням рівня підготовки учнів і виявлених освітніх прогалин. Обґрунтовується роль формувального оцінювання, інтерактивних методів і діяльнісного підходу у відновленні навчальних досягнень. Розглядаються практики інтеграції цифрових інструментів і педагогічних технологій, спрямованих на активізацію пізнавальної діяльності, підвищення мотивації учнів і забезпечення стійких результатів навчання.

Тема 2.5. Використання ресурсів ШІ в процесі надолуження освітніх втрат. 

Можливості використання ресурсів штучного інтелекту як інструменту надолуження освітніх втрат і підвищення ефективності навчального процесу. Аналізуються підходи до застосування ШІ для індивідуалізації навчання, адаптації освітнього контенту та автоматизованого зворотного зв’язку. Практики використання цифрових інструментів на основі ШІ для діагностики навчальних досягнень, виявлення освітніх прогалин і підтримки формувального оцінювання. Розглядаються можливості створення персоналізованих навчальних траєкторій та розвитку самостійності учнів. Обґрунтовуються етичні, безпекові та педагогічні аспекти використання ШІ в освіті, а також його роль у підвищенні мотивації, залученості учнів і забезпеченні стійких освітніх результатів у контексті Нова українська школа.

Тема 2.6. Ресурси застосування інформаційно-комунікаційних технологій та профілактика інтернет- та мобільної залежності (тренінг). 

Можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій як ресурсу підвищення якості освіти та подолання освітніх втрат. Аналізуються підходи до інтеграції цифрових інструментів в освітній процес, зокрема для організації змішаного навчання, індивідуалізації та підтримки формувального оцінювання. Висвітлюються ризики надмірного використання цифрових пристроїв, зокрема інтернет- та мобільної залежності, їх вплив на психоемоційний стан і навчальну діяльність учнів. Обґрунтовуються профілактичні підходи до формування безпечної цифрової поведінки та розвитку цифрової грамотності. У межах тренінгу відпрацьовуються практичні інструменти ефективного й безпечного використання ІКТ, спрямовані на розвиток саморегуляції, відповідального ставлення до цифрового середовища та збереження психічного здоров’я здобувачів освіти.

Тема 2.7. Конференція з обміну досвідом Практика використання інструментів надолуження освітніх втрат в закладі освіти. 

Презентація та обговорення кращих практик реалізації професійних стандартів у повсякденній діяльності педагогів. Висвітлюються практичні аспекти використання інструментів надолуження освітніх втрат у діяльності закладу освіти. Узагальнюється досвід педагогічних працівників щодо впровадження ефективних підходів до діагностики навчальних досягнень, індивідуалізації та диференціації навчання, застосування сучасних освітніх технологій. Представляються результати реалізації освітніх практик, спрямованих на подолання навчальних прогалин, підвищення мотивації учнів і забезпечення якості освіти. Обговорюються кейси, проблемні питання та шляхи їх розв’язання. Акцентується увага на професійній взаємодії педагогів, рефлексії власного досвіду та визначенні перспектив удосконалення освітньої діяльності в контексті Нова українська школа.

Тема 2.8. Педагогічна практика “Впровадження Моделі надолуження освітніх втрат в закладі загальної середньої освіти”.

Розкриваються практичні засади впровадження Моделі надолуження освітніх втрат у закладі загальної середньої освіти. Висвітлюються етапи планування, організації та реалізації освітнього процесу з урахуванням результатів діагностики навчальних досягнень учнів. Аналізуються підходи до індивідуалізації та диференціації навчання, застосування сучасних педагогічних технологій, формувального оцінювання та інструментів підтримки учнів з різним рівнем підготовки. Обґрунтовується роль педагогічної рефлексії, моніторингу результатів і корекції освітньої діяльності у забезпеченні ефективності впровадження Моделі, підвищенні якості освіти та досягненні стійких навчальних результатів у контексті Нова українська школа.

МОДУЛЬ 3. Діагностично-аналітичний

Вхідне комплексне діагностування здобувачів освіти проводиться з метою визначення рівня сформованості професійних компетентностей, наявних знань, умінь і практичного досвіду педагогічних працівників у сфері надання психолого-педагогічної підтримки учасникам освітнього процесу, а також виявлення індивідуальних освітніх потреб і запитів слухачів.

Захист випускних творчих робіт, індивідуальних та колективних проєктів має на меті визначення здатності застосовувати здобуті знання, уміння та практичний досвід у професійній діяльності; перевірку вміння реалізовувати елементи навчання з урахуванням принципів психолого-педагогічної підтримки учнів; демонстрація розроблених освітніх продуктів (фрагментів уроків, методичних матеріалів, проєктів) та їх практичної спрямованості; визначення рівня сформованості навичок презентації результатів власної діяльності та професійної комунікації. 

Вихідне комплексне діагностування проводиться з метою: визначення динаміки розвитку професійної компетентності педагогічних працівників за результатами навчання; оцінювання ступеня засвоєння теоретичних знань, опанування практичних умінь і навичок щодо надання психолого-педагогічної підтримки учасникам освітнього процесу; виявлення рівня задоволеності результатами навчання та готовності до подальшого професійного розвитку.

Орієнтовний перелік практичних завдань

• виконання вхідного тестування та анкетування для самооцінювання професійних потреб; 
• розроблення індивідуальної освітньої траєкторії професійного розвитку; 
• виконання практичних кейсів із впровадження інструментів надолуження освітніх втрат; 
• аналіз результатів навчальної діяльності учнів і підготовка аналітичних висновків; 
• створення фрагментів освітніх матеріалів із використанням сучасних педагогічних технологій; 
• розроблення та презентація власного освітнього проєкту/творчої роботи; 
• проходження підсумкового тестування; 
• здійснення рефлексії та самооцінювання результатів навчання. 

Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

• Нормативно-правові засади функціонування системи освіти в Україні (аналіз положень Закон України «Про освіту» та інших нормативних документів).
• Організація внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі загальної середньої освіти.
• Сутність та інструменти формувального і підсумкового оцінювання результатів навчання учнів.
• Моніторинг освітньої діяльності: мета, види, етапи та використання результатів.
• Створення безпечного, інклюзивного та психологічно комфортного освітнього середовища.
• Особливості організації освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами.
• Причини виникнення освітніх втрат та ефективні стратегії їх подолання.
• Роль наскрізних умінь і компетентностей у підвищенні якості навчання.
• Використання сучасних освітніх технологій, ІКТ та ресурсів штучного інтелекту в освітньому процесі.
• Профілактика інтернет- та мобільної залежності здобувачів освіти.
• Формування стресостійкості та розвиток резилієнс у дітей в умовах кризових ситуацій.
• Професійна рефлексія та самооцінювання діяльності педагогічного працівника.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

1. Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково- педагогічних працівників : постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.21)19 № 800 (зі змінами). URL: Перейти за покликанням
2. Закон України «Про освіту» (від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII). URL: Перейти за покликанням  Перейти за покликанням
3. Закон України «Про повну загальну середню освіту». URL: Перейти за покликанням
4. Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти: постанова Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 957. URL: Перейти за покликанням .
5. Міністерство освіти і науки України. Нормативні документи та листи щодо організації освітнього процесу в умовах воєнного стану.
6. Державна служба якості освіти України. Рекомендації щодо розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
7. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування загальної середньої освіти.

Основна література

1. Топузов О. М., Головко М. В. та ін. Розвиток освіти в умовах трансформаційних змін : монографія. Київ : Педагогічна думка, 2024. URL: Перейти за покликанням  
2. Онопрієнко О. В. Дидактико-методичні засади контролю й оцінювання навчальних досягнень молодших школярів : монографія. Київ : Педагогічна думка, 2020. 400 с. URL: Перейти за покликанням  
3. Онопрієнко О. В. Нова українська школа: інноваційна система оцінювання результатів навчання учнів початкової школи : навч.-метод. посіб. Харків, 2021. 208 с. URL: Перейти за покликанням  
4. Особливості проєктування освітньо-розвивального середовища закладу загальної середньої освіти в умовах цифровізації суспільства під час воєнного стану та в період відновлення України: методичні рекомендації / Трубачева С.Е., Алєксєєнко Т.Ф. – Київ : Педагогічна думка, 2025. – 46 с.— URL: file:///C:/Users/nush_018/Downloads/1079.pdf 
5. Теоретичні й методичні засади проєктування освітньо-розвивального середовища закладу загальної середньої освіти в умовах цифровізації суспільства під час воєнного стану та в період відновлення України: практичний посібник. [Електронне видання].  Київ : Педагогічна думка, 2025.  168 с.  URL: file:///C:/Users/nush_018/Downloads/1123.pdf 

Додаткова література

1.  Вибрані матеріали міжнародної програми з формування м’яких навичок СЕЕ – навчання / За загальною редакцією О. Елькіна, О. Масалітіної, Я. Фюрста. – Харків: Дім реклами, 2019. – Спеціально для П’ятої національної (не)конференції для шкільних педагогів EdCamp Ukraine 2019. URL:  Перейти за покликанням . 
2. Ларіонова Н. Електронні освітні ігрові ресурси в освітньому процесі початкової школи : наук.-метод. посіб.  Харків : Друкарня Мадрид, 2020.  96 с. URL: Перейти за покликанням . 
3. Кирильчук О., Дудник Н. Роль та значення Soft Skills у професійному стандарті вчителя: аналіз та практичні аспекти реалізації. 2025.  DOI: Перейти за покликанням . 
4. Сорочан Т. М. Модуси професіоналізації андрагогів у контексті суспільства, яке навчається. Професійний розвиток фахівців у системі освіти дорослих: історія, теорія, технології: збірник матеріалів ІІ-ї всеукраїнської інтернет-конференції 28 квітня 2017 р. м. Київ ⁄ редкол.: В. В. Сидоренко, М. І. Скрипник, Я. Л. Швень. К.: ЦІППО, 2017. 424 с.

Інтернет-ресурси

Освітня платформа «Вектор». URL:  Перейти за покликанням

Портал «Нова українська школа». URL:  (НУШ) Перейти за покликанням

Знати і розуміти: сутність понять освітні втрати та освітні розриви, їх причини та наслідки; вплив кризових умов (війна, дистанційне навчання, соціальні фактори) на якість освіти; вікові особливості учнів у контексті надолуження навчального матеріалу; принципи формувального оцінювання та діагностики навчальних досягнень; сучасні підходи до подолання освітніх втрат (персоналізація, диференціація, змішане навчання); роль емоційного стану дитини у навчальному процесі. 

Уміти: проводити діагностику рівня навчальних досягнень учнів; визначати прогалини в знаннях і формувати індивідуальні освітні траєкторії; застосовувати адаптивні методи навчання (індивідуальні завдання, групова робота, інтерактивні технології); інтегрувати цифрові інструменти для підтримки навчання; створювати безпечне та підтримувальне освітнє середовище; організовувати навчальний процес з урахуванням різного рівня підготовки учнів. 

Оцінювати: ефективність застосованих методів подолання освітніх втрат; динаміку навчальних досягнень учнів; власну педагогічну діяльність щодо підтримки учнів; рівень залученості та мотивації здобувачів освіти; відповідність освітніх стратегій потребам конкретного класу/учня. 

Навчання за програмою здійснюється упродовж тижня відповідно до такого розкладу:

понеділок – четвер – з 08.30.

02.11-05.11.2026