Плекання резилієнтності в закладі освіти

Програмою передбачено поєднання теоретичної та практичної підготовки педагогічних працівників. 

Для організації освітнього процесу та забезпечення зворотного зв’язку розроблено вебсервіс – Google Classroom. Синхронний режим дистанційної форми навчальних занять забезпечуватиметься через відеоконференції Google Meet.

           Особливістю реалізації програми є практико-орієнтований характер навчання, що передбачає використання активних, інтерактивних методів, відновних практик у попередженні та розв’язанні конфліктних ситуацій та шляхів миробудування, виконання практичних завдань.

           Оцінювання якості підвищення кваліфікації здійснюється за 100-бальною системою, основними видами якого є: вхідне/вихідне комплексне діагностування – 30 балів, захист індивідуальних, колективних проєктів та випускних творчих робіт – 70 балів. 

Зміст програми складається з 3 модулів: 

модуль 1 – «Соціально-гуманітарний»;

модуль 2 – «Професійний»;

модуль 3 – «Діагностико-аналітичний», 

що охоплюють нормативно-правові засади, стратегію безпечного середовища, зміст професійних стандартів, цифрову компетентність та партнерську взаємодію. Загальний обсяг програми становить 30 годин, із них: лекційні заняття – 10 годин (лекцій – 6 години, лекцій з елементами тренінгу – 2 години, інтерактивних лекцій – 2 години); 14 годин – практичні заняття (практичні заняття – 4 годин, майстерка – 2 години, учительська практика – 2 години, тренінг – 4 години, конференція з обміну практичним досвідом – 2 години); контрольні заходи – 6 годин (вхідне та вихідне комплексне діагностування – 2 години, захист індивідуальних і колективних проєктів, випускних творчих робіт – 4 години).

            На етапі завершення навчання за програмою слухачі проходять вихідне комплексне діагностування. Максимальна кількість балів, яку можуть отримати учасники, 30 балів. Прохідний бал – 60 балів.

            Кількість годин, що відводиться на засвоєння змісту програми, складає 30 год. / 1 кредит  ЄКТС.

Навчально-тематичний план 

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИЙ.

Тема 1.1. Законодавство в галузі освіти. Нормативно-правове забезпечення підтримки ментального здоров’я.

Аналіз основних положень законодавства, що визначають порядок підвищення кваліфікації, атестації та сертифікації педагогічних працівників як механізмів їх професійного розвитку. Порядок проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти. 

Особливості нормативно-правового забезпечення організації надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу у закладах загальної середньої освіти.

Нормативно-правове забезпечення підтримки ментального здоров’я учасників освітнього процесу.

Тема 1.2. Стратегія розбудови безпечного освітнього середовища та організація роботи з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності. Перша домедична допомога 

Формування безпечного освітнього середовища як пріоритетного напряму державної освітньої політики. Огляд чинного законодавства України з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності, цивільного захисту та санітарних норм. Алгоритм дій при сигналах повітряної тривоги.

Основи надання домедичної допомоги постраждалим: механізми надання допомоги, дії в екстрених ситуаціях, особливості надання домедичної допомоги в умовах воєнного стану, само- і взаємодопомога.

Тема 1.3. Робота з дітьми з особливими потребами. Ефективні техніки підтримки дітей з особливими потребами в умовах компенсаторного навчання 

Сутність психолого-педагогічного супроводу учнів з особливими освітніми потребами як системної діяльності команди фахівців (поняття, основні складові, індивідуальна програма розвитку). Категорії учнів з особливими освітніми потребами. Організація інклюзивного навчання в закладі загальної середньої освіти. Корекція емоційно-вольових станів у дітей з особливими освітніми потребами. Педагогічна підтримка учнів з особливими освітніми потребами в закладі освіти. 

МОДУЛЬ 2. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК

Тема 2.1. Сучасна методика надання психологічної допомоги учасникам освітнього процесу. Сучасний стан розвитку науки.

Поняття психологічної стійкості (резильєнтності) як ресурсу особистості. Теоретичні підходи до формування резильєнтності в дітей і педагогів. Базові ресурси стресостійкості та чинники їх розвитку.

Сутність психолого-педагогічної підтримки як складової професійної діяльності педагогічного працівника. Нормативно-правові та науково-методичні засади надання психологічної підтримки в системі загальної середньої освіти.

Психоемоційний стан учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану: основні прояви стресу, тривожності, емоційного виснаження. Особливості реагування дітей різного віку на травматичні події. 

Застосування вправ і технік розвитку емоційної саморегуляції та стресостійкості учнів (дихальні вправи, техніки стабілізації уваги, короткі відновлювальні паузи).

П'ятикомпонентна модель життєвої стійкості. Інтеграція практик розвитку стійкості в контекст життя та професійної діяльності педагогічного працівника.

Когнітивні та поведінкові стратегії відновлення після кризових подій. Плекання ефективного мислення в педагогічному колективі. Усвідомленість та майндфулнес-підхід в роботі з негативними думками.

Психологічний клімат в педагогічному колективі. Значення здорових стосунків, спільних активностей та спілкування для резилієнтностї.

Ресурси резилієнс: м’язова релаксація, дихальні вправи, арттерапія, ціле покладання та ін.

Тема 2.2. Інформаційно-комунікаційні та інші технології при наданні психологічної допомоги. 

Використання сучасних технологій, зокрема інструментів штучного інтелекту, для підтримки освітнього процесу

Можливості використання цифрових платформ і сервісів для створення психологічно безпечного освітнього середовища, забезпечення зворотного зв’язку, моніторингу емоційного стану учнів і підтримки їхньої навчальної мотивації.

Можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій в парадигмі позитивного мислення та подолання посттравматичних станів.

Ресурсні практики в умовах дистанційного навчання та змішаних форм навчання для зняття підвищеного психоемоційного навантаження. Принципи педагогічної доцільності, доступності та безпечності використання цифрових ресурсів.

Етичні аспекти та ризики використання цифрових технологій (цифрове перевантаження, інформаційна безпека, конфіденційність персональних даних учасників освітнього процесу).

Тема 2.3. Конференція з обміну досвідом «Стратегії та техніки резилієнс: методичний кейс»

Презентація та обговорення кращих практик для застосування у повсякденній діяльності педагогів. Представлення концепції стійкості, резилієнтності. Розуміння стійкості в системі плекання стосунків в учнівському/дитячому колективі. Усвідомлення цінності стосунків, які важливо плекати в класі/групі. Характеристика вдалої взаємодії, стратегії та практики розвитку зрілих і доброзичливих стосунків у класі/групі.

Навчання учнів/вихованців усвідомлювати вплив когніцій на свій емоційний стан та вибір поведінкових стратегій. Представлення технік, спрямованих на покращення соціальних навичок і зміцнення міжособистісних стосунків та навиків розв'язання конфліктів.

Презентація моделей залучення батьків. Навчання відповідних технік роботи з учасниками різного віку.

Тема 2.4. Педагогічна практика  «П'ятикомпонентна модель життєвої стійкості: практичний аспект».

П'ятикомпонентна модель життєвої стійкості. Визначення власних "точок стійкості" та потреб у розвитку нових навичок. Ефективні дії, поведінка та звички - практична складова життєвої стійкості педагогічного працівника.

Когнітивний принцип, різні види думок, когнітивні викривлення, рівні когніцій і вплив глибинних переконань та правил життя на резилієнтність.

Розуміння та використання своїх ресурсів, робота над підтриманням позитивних емоційних станів. Роль співчуття і доброзичливого ставлення до себе, роль вдячності в розвитку психологічної стійкості.

Ідеї щоденних практик стійкості в житті педагогічного працівника. Календарний план плекання стійкості.

Практикум упорядкування "валізки" знань і технік.

МОДУЛЬ 3. ДІАГНОСТИЧНО-АНАЛІТИЧНИЙ

Вхідне комплексне діагностування здобувачів освіти проводиться з метою визначення рівня сформованості професійних компетентностей, наявних знань, умінь і практичного досвіду педагогічних працівників у сфері надання психолого-педагогічної підтримки учасникам освітнього процесу, а також виявлення індивідуальних освітніх потреб і запитів слухачів.

Захист випускних творчих робіт, індивідуальних та колективних проєктів має на меті визначення здатності застосовувати здобуті знання, уміння та практичний досвід у професійній діяльності; перевірку вміння реалізовувати елементи навчання з урахуванням принципів психолого-педагогічної підтримки учнів; демонстрація розроблених освітніх продуктів (фрагментів уроків (занять), методичних матеріалів, проєктів) та їх практичної спрямованості; визначення рівня сформованості навичок презентації результатів власної діяльності та професійної комунікації. 

Вихідне комплексне діагностування проводиться з метою: визначення динаміки розвитку професійної компетентності педагогічних працівників за результатами навчання; оцінювання ступеня засвоєння теоретичних знань, опанування практичних умінь і навичок щодо надання психолого-педагогічної підтримки учасникам освітнього процесу; виявлення рівня задоволеності результатами навчання та готовності до подальшого професійного розвитку.

Орієнтовний перелік практичних завдань

• розробити фрагмент заходу з використанням технік резилієнс (вікова категорія на вибір);
• напрацювати кишеньковий порадник  для підлітків «Ресурси стресостійкості»;
• розробити календар ресурсостійкості педагога на тиждень;
• здійснити аналіз власних ресурсів для відновлення емоційних станів;
• розроблення та презентація власного освітнього проєкту/творчої роботи з проблем резилієнсу.

Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

1. Нормативно-правові засади функціонування системи освіти в Україні (аналіз положень Закон України «Про освіту» та інших нормативних документів щодо підтримки ментального здоров’я).
2. Психоемоційний стан учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану: основні прояви стресу, тривожності, емоційного виснаження та їх вплив на навчальну мотивацію.
3. Особливості реагування дітей різного віку на травматичні події.
4. Застосування вправ і технік розвитку емоційної саморегуляції та стресостійкості учнів (дихальні вправи, техніки стабілізації уваги, психологічні хвилинки та ін.)
5. Поняття психологічної стійкості (резильєнтності) як ресурсу особистості.
6. Теоретичні підходи до формування резильєнтності в дітей і педагогів.
7. Базові ресурси стресостійкості та чинники їх розвитку.
8. Використання сучасних освітніх технологій, ІКТ та ресурсів штучного інтелекту в освітньому процесі в прощині резилієнтності.
9. Профілактика інтернет- та мобільної залежності здобувачів освіти.
10. Формування стресостійкості та розвиток резилієнс у дітей в умовах кризових ситуацій.
11. Поширені труднощі в сфері психічного здоров'я учнів/вихованців та шляхи допомоги в освітньому середовищі.
12. Модель залучення батьків в аспекті партнерської взаємодії у пошуку ресурсів стресостійкості для учнів.
13. Професійна стійкість педагога та профілактика емоційного вигорання в умовах психоемоційного навантаження.
14. Когнітивні техніки подолання негативних емоційних станів.
15. Поведінкові стратегії у плеканні резилієнтності.
16. Навички емоційної регуляції в класі/групі.
17. Застосування арттерапії у пошуку ресурсів відновлення.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

1. Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково- педагогічних працівників : постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.21)19 № 800 (зі змінами). URL Перейти за покликанням
2. Закон України «Про освіту» (від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII). URL:Перейти за покликанням  Перейти за покликанням
3. Закон України «Про повну загальну середню освіту». URL: Перейти за покликанням
4. Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні: лист Міністерства освіти і науки України від 29.03.2022 року № 1/3737-22. URL: Перейти за покликанням
5. Міністерство освіти і науки України. Нормативні документи та листи щодо організації освітнього процесу в умовах воєнного стану.
6. Перейти за покликанням . URL: Перейти за покликанням
7. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування загальної середньої освіти.

Основна література

1. Егер Е. Вибір. Прийняти можливе. Київ: Книголав, 2020. 400 с.
2. Коен Дж., Маннаріно А., Дебліеджер Е. Психотерапія з дітьми та підлітками, які пережили травму та втрату. Львів: Свічадо, 2016. 264 с.
3. Підготовка вчителів до розвитку життєстійкості/стресостійкості у дітей в освітніх навчальних закладах / Богданов С.О. та ін.; за ред. В. М. Чернобровкіна, В. Г. Панок. Київ: Пульсари, 2017. 208 с. URL: Перейти за покликанням
4. Сендберґ Ш., Ґрант А. План Б. Як протистояти біді, стати витривалим і віднайти радість. КМ-Букс, 2018. 280 с.
5. Титаренко Т. М. Життєстійкість особистості: соціальна необхідність та безпека / Т.М. Титаренко, Т.О. Ларіна. - Київ: Марич, 2009. 74 с. URL: http://lib.iitta,gov.ua/9065/1/Zhiznestoykost_lichnosti.pdf
6. Флесснер К., П'ячентіні Дж. Клінічний посібник із психічних розладів у дітей та підлітків. Львів: Галицька видавнича спілка, 2021. 750 с.
7. Франкл В. Людина у пошуку справжнього сенсу. Харків: Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2020, - 160 с.

Додаткова література

1. Войтович Г.В. Гендерні особливості резилієнтності особистості / Г.В. Войтович // Актуальні проблеми психології. 2019. № 10. Том 8. С. 343-352. http://www.appsycliology.org.ua/data/jrn/v8/i10/31.pdf
2. Грішин Е.О. Резилієнтність особистості: сутність феномену, психодіагностика та засоби розвитку / Е. О. Грішин // Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Психологія. 2021. № 64. С. 62-81. DOI: Перейти за покликанням
3. Кіреєва З. О. Психометричний аналіз адаптованої версії шкали резильєнтності (CD-RISC-10) / З. О. Кіреєва, О. С. Односталко, Б. В. Бірон // Габітус. 2020. Вип. 14. С. 110-116. URL: Перейти за покликанням
4. Кузікова С.Б. Теоретико-емпіричний аналіз проблеми резильєнтності та стресостійкості в педагогічній діяльності / С. Б. Кузікова, Т. І. Щербак // Психологічний журнал. 2022. № 8. С. 39-46. DOI: Перейти за покликанням
5. Лазос Г.П. Теоретико-методологічна модель резильєнтності як основа побудови психотехнології її розвитку / Г. П. Лазос // Організаційна психологія. Економічна психологія. № 2-3 (17). 2019. С. 77-89. http://www.orgpsy-joumal.in.ua/index.php/opep/article/view/39/22
6. Лазос Г.П. Резильєнтність: концептуалізація понять, огляд сучасних досліджень / Г.П. Лазос // Актуальні проблеми психології. Том 3. Консультативна психологія і психотерапія. Вип. 14. Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України; Вінниця, ФОП Рогальська І.О., 2018. С. 26-64. URL: Перейти за покликанням
7. Прокоф'єва Л. Аналіз феномену "резилієнтність": вивчення та перспективи / Л. Прокоф'єва // Сучасна психологія: проблеми та перспективи. Збірник наукових праць. Ізмаїл: РВВ ІДГУ, 2021. С. 122-127. URL: Перейти за покликанням
8. Сичинська М. Теоретичні аспекти впливу батьківсько-дитячих взаємин на формування резильєнтності підлітка / М. Сичинська // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки. 2022. Випуск 18 (63). С. 64-75. URL: Перейти за покликанням
9. Терещенко А, Вікові особливості життєстійкості та оптимізму особистості / А. Терещенко // Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2015. № 1 (36). С. 373-379. URL: Перейти за покликанням
10. Черкасова А.А. Роль резильєнтності в діяльності психолога / А.А. Черкасова // Психолого-педагогічний супровід професійної підготовки та підвищення кваліфікації фахівців в умовах трансформації освіти: Матеріали X Міжнародної науково-практичної конференції (21 травня 2021 р., м. Київ). Київ: ДЗВО "УМО", 2021. С. 291-295. URL: Перейти за покликанням
11. Чернобровкіна В.А. Феномен резилієнс у контексті соціоекологічного підходу і дискурсу / В. А. Чернобровкіна, В. М. Чернобровкін // Психологія та психосоціальні інтервенції. 2020. Том 3. С. 59-66. URL: Перейти за покликанням
12. Ющенко І.М. Резилієнтність дитини в парадигмі ресурсного підходу / І.М. Ющенко // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Психологічні науки. 2015. Вип. 128. С. 302-306. URL: Перейти за покликанням

Електронні ресурси

1. Академія резилієнтності. URL: Перейти за покликанням
2. Інформаційні ресурси по темі психологічної допомоги в часі війни. URL: Перейти за покликанням
3. Програма "7 П" задля психічного здоров'я дітей та молоді. URL: Перейти за покликанням
4. Романчук О. Витривалість у резилієнтності. Як берегти і плекати психологічну стійкість в умовах тривалої війни. URL: Перейти за покликанням
5. Романчук О. Психологічна стійкість в умовах війни: індивідуальний та національний вимір. URL: Перейти за покликанням
6. Романчук О. Психологічна стійкість подібна до м'язів: тренуєш їх правильно - вони ростуть. URL: Перейти за покликанням

Знати і розуміти: концепцію стійкості (резилієнтності) та механізми її формування; стратегії менеджменту емоційного клімату та ефективного вирішення поширених поведінкових труднощів; основи психологічного консультування техніками когнітивно-поведінкової терапії на основі моделі стресостійкості; сутність та механізми психологічної підтримки учасників освітнього процесу у воєнний та повоєнний час.

Уміти: аналізувати та пояснювати психічні явища, ідентифікувати психологічні проблеми та пропонувати шляхи їх розв'язання; визначати прояви стресу, психологічні травми в учасників освітнього процесу; застосовувати в освітньому процесі ресурсні та психологічно корисні активності; обирати спосіб вирішення психологічних задач і проблем у колективі.

Оцінювати: доцільність механізмів формування резилієнтності в закладі освіти; доцільність вибору різних форм і методів психологічної підтримки учасників освітнього процесу; рівень власної професійної компетентності щодо плекання резилієнтності та  надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу.

Навчання за програмою здійснюється упродовж тижня відповідно до такого розкладу:

понеділок – четвер – з 08.30.

02.11-05.11.2026