Vector

Мистецька освіта в цифрову епоху: інноваційні рішення для педагогів

Підвищення рівня цифрової компетентності педагогів, які викладають музичне та образотворче мистецтво в інтегрованому курсі «Мистецтво», керівників гуртків музичного, театрального, образотворчого й декоративно-прикладного мистецтва, формування цифрових навичок для впевненого, критичного та відповідального користування цифровими технологіями для навчання, професійної діяльності у цифровому середовищі закладу освіти, активної участі у суспільному житті.

Мистецька освіта в цифрову епоху: інноваційні рішення для педагогів

Інформація про розробника (розробників):

Фурсикова Тетяна Володимирівна, доцент кафедри інформаційно-комунікаційних технологій та безпечного освітнього середовища КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», доктор педагогічних наук, доцент. Кондратова Вікторія Вадимівна, завідувач кафедри дошкільної та початкової освіти КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», кандидат педагогічних наук

Напрями підвищення кваліфікації:

  • використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в освітньому процесі, включаючи електронне навчання, інформаційну та кібернетичну безпеку
  • цифрова компетентність

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • Очно-дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

  • курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Вчитель закладу загальної середньої освіти

Перелік професійних стандартів:

  • «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • базова середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

  • Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

Програмою передбачено поєднання теоретичної та практичної підготовки педагогічних працівників, спрямованої на розвиток цифрових компетентностей, необхідних для ефективного професійного розвитку. 

Навчальна програма складається із трьох модулів: 

1. Соціально-гуманітарний модуль.

2. Професійний модуль. 

3. Діагностико-аналітичний модуль. 

Для організації освітнього процесу та забезпечення зворотного зв’язку використовуватиметься вебсервіс – Google Classroom. Синхронний режим дистанційної форми навчальних занять забезпечуватиметься через Google Meet.

Зміст програми характеризується чіткою практичною спрямованістю.

Кількість годин, що відводиться на засвоєння змісту програми, складає: 60 годин, із них: до 30 % – години для лекційних занять (лекції, лекції з елементами тренінгу, інтерактивні лекції, відеолекції), до 65 % – години для практичної роботи (практичні заняття, майстерки, тренінги, конференція з обміну досвідом), 4 години – захист індивідуальних та колективних проєктів, 2 години – вхідні та підсумкові заходи.

Теоретична складова програми реалізована через лекційні заняття. Практична складова – через практико орієнтовані заняття.

Самостійна робота передбачає створення індивідуального чи колективного проєкту. Ця робота здійснюється в позанавчальний час.

Підсумковими видами робіт є захист індивідуальних чи колективних проєктів та виконання вихідне комплексне діагностування у вигляді тесту. 

На етапі завершення навчання за програмою здобувачі освіти складають підсумковий тест із 20 питань. 

Максимальна кількість балів, яку можуть отримати учасники, – 100 балів. Прохідний бал – 60. Учасники, які успішно пройшли навчання, виконали вхідне комплексне діагностування, захистили індивідуальний чи колективний проєкт, склали підсумковий тест, отримують свідоцтво про підвищення кваліфікації відповідно до встановленого зразка обсягом 30 годин / 1 кредит ЄКТС.

Зміст програми складається з 3 модулів та тем, що охоплюють нормативно-правові засади, стратегію безпечного середовища, зміст професійних стандартів, цифрову компетентність та партнерську взаємодію.

 

Навчально-тематичний план

 

Назва навчальних тем

Кількість годин
ЛекціїПрактичні заняттяСамостійна роботаПідсумкові заходиУсього
1. СОЦІАЛЬНО – ГУМАНІТАРНИЙ МОДУЛЬ
Тема 1.1. Законодавство в галузі освіти 4   4

Тема 1.2. 

Стратегія розбудови безпечного освітнього середовища та організація роботи з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності. Перша домедична допомога

4   4
Тема 1.3. Робота з дітьми з особливими освітніми потребами2   2
Тема 1.4. Медіаграмотність 2  2
Разом за модулем102  12
2.  ПРОФЕСІЙНИЙ  МОДУЛЬ
Тема 2.1. Сучасний стан розвитку науки. Педагогічна інноватика, інноваційні методи навчання. Ключові вміння ХХІ століття 18  18
Тема 2.2. Сучасна методика викладання предметів мистецької освітньої галузі в умовах цифрової трансформації 2  2
Тема 2.3. Інформаційно-комунікаційні та інші технології навчання28  10
Тема 2.4. Ціннісно орієнтовані підходи у вихованні. Національно-патріотичне виховання22  4
Тема 2.5. Психологічна підтримка учасників освітнього процесу з використанням цифрових технологій22  4
Конференція з обміну досвідом 2  2
Педагогічна практика 2  2
Разом за модулем636  42
3.  ДІАГНОСТИКО-АНАЛІТИЧНИЙ МОДУЛЬ
Вхідне комплексне діагностування   11
Захист індивідуальних та колективних проєктів   44
Вихідне комплексне діагностування   11
Разом за модулем   66
Усього1638 660*

* під час проведення практичних, тренінгових занять, педагогічної практики навчальні групи можуть поділятися на підгрупи.

 

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

1. СОЦІАЛЬНО – ГУМАНІТАРНИЙ МОДУЛЬ

Тема 1.1. Законодавство в галузі освіти. 

Нормативно-правове забезпечення організації освітнього процесу. Питання нормативно-правового забезпечення організації та проведення олімпіад з інформатики та інформаційних технологій як складової системи роботи з обдарованою учнівською молоддю. Сутність академічної доброчесності як базового принципу організації та проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових предметів.

Професійний розвиток педагогів у системі освіти дорослих. Нормативно-правові основи професійного розвитку педагогів: підвищення кваліфікації, атестація, сертифікація. Підготовка педагога до сертифікації. Забезпечення науково-методичного супроводу педагогічних працівників у сертифікації.

Аудит закладів освіти. 

Тема 1.2. Стратегія розбудови безпечного освітнього середовища та організація роботи з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності. Перша домедична допомога.

Теоретичні та прикладні аспекти формування безпечного, інклюзивного та здоров’язбережного освітнього середовища. Питання організації охорони праці, безпеки життєдіяльності, цивільного захисту та дій в умовах надзвичайних ситуацій, з урахуванням умов воєнного стану. Базові принципи надання домедичної допомоги та алгоритми дій педагога у кризових ситуаціях. Комплексні заходи з безпеки життєдіяльності, їх реалізація. 

Особливості організації безпечного проведення учнівських олімпіад в умовах воєнного стану. Підготовка закладів освіти до дій у надзвичайних ситуаціях. 

Тема 1.3. Робота з дітьми з особливими освітніми потребами.

Організаційно-методичні аспекти роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Умови впровадження інклюзивного навчання. Психолого-педагогічна характеристика дітей з особливими освітніми потребами та особливості роботи з ними в напрямі формування ключових компетентностей. Категоризація осіб з особливими освітніми потребами (ООП) та визначення рівнів підтримки в освітньому процесі. Проєктування інклюзивного середовища на засадах універсального дизайну та розумного пристосування. Розроблення індивідуальних програм розвитку (ІПР) та навчальних планів. Організація командної взаємодії педагогів, адміністрації та фахівців супроводу для забезпечення якісного психолого-педагогічного супроводу учнів з ООП.

Тема 1.4. Медіаграмотність.

Медіаосвіта в Україні:  сучасний стан та перспективи розвитку. Головні завдання сучасної медіаосвіти. Медіаосвіта як засіб розвитку критичного мислення. Практична медіаграмотність. Поняття: факти, судження, фейки, ознайомлення з можливостями їх використання при впровадженні різних форм навчання. Особливості формування медіаосвіти та медіаграмотності в закладах освіти. Медіаосвіта в Державному стандарті базової середньої освіти. Медіаосвіта як засіб формування читацької  грамотності.

Інфомедійна грамотність як невід’ємна складова освітнього процесу. Інтеграція інфомедійної грамотності. Використання можливостей засобів масової інформації і комунікації в освітній діяльності закладів освіти. Медіаграмотність під час війни. Упровадження медіаграмотності на уроках мистецької освітньої галузі.

 

2. ПРОФЕСІЙНИЙ  МОДУЛЬ 

Тема 2.1. Сучасний стан розвитку науки. Педагогічна інноватика, інноваційні методи навчання. Ключові вміння ХХІ століття.

Сучасний стан розвитку науки та його вплив на мистецьку освіту. Поняття штучного інтелекту, VR/AR-технологій у культурі й педагогіці. Педагогічна інноватика в епоху цифровізації. Цифрова компетентність вчителя мистецтва як основа інноваційної діяльності.

Інноваційні методи навчання та їх цифрова трансформація: гейміфікація, метод проєктів, перевернуте навчання, веб-квести та віртуальні екскурсії світовими музеями й концертними залами.

Формування ключових умінь ХХІ століття (модель «4К») засобами ІКТ: критичне мислення при аналізі цифрового мистецтва; креативність у комп'ютерній графіці та електронній музиці; колаборація у хмарних сервісах; комунікація та нетикет в арт-просторі.

Реалізація вимог Державного стандарту базової середньої освіти через інтеграцію мистецьких і цифрових компетентностей. Цифрові інструменти для формувального оцінювання на уроках мистецької освітньої галузі.

Тема 2.2. Сучасна методика викладання предметів мистецької освітньої галузі в умовах цифрової трансформації.

Трансформація методики навчання мистецької освітньої галузі під впливом цифрових технологій та специфіка проектування уроків у змішаному й дистанційному форматах. Методика використання мультимедійних та інтерактивних інструментів для сприймання, аналізу та інтерпретації творів мистецтва. Метод моделювання художньо-творчого процесу в цифровому середовищі за допомогою хмарних сервісів, інтерактивних робочих аркушів та електронних арт-портфоліо. Технології автентичного, формувального та критеріального оцінювання практичних творчих робіт із застосуванням цифрових чек-листів, рубрик та онлайн-тестування.

Тема 2.3. Інформаційно-комунікаційні та інші технології навчання.

Сучасний інструментарій ІКТ в мистецькій освіті та його дидактичні можливості. Технології створення та редагування навчального медіаконтенту: робота з аудіо-, відео- та графічними редакторами на уроках мистецтва. Використання штучного інтелекту (ШІ) як інноваційного партнера у творчому процесі: знайомство з текстовими, генеративними та аналітичними нейромережами. Методика безпечного та етичного використання ШІ учнями для генерації ідей, створення цифрових ілюстрацій, колажів та музичних треків. Хмарні технології та інтерактивні онлайн-платформи для організації синхронної та асинхронної взаємодії. Формування цифрової та медійної культури педагога під час використання новітніх технологій в освітньому процесі.

Тема 2.4. Ціннісно орієнтовані підходи у вихованні. Національно-патріотичне виховання.

Національно-патріотичне виховання учнівської молоді. Сучасні підходи до організації патріотичного виховання в закладах загальної середньої освіти. Ціннісно орієнтований підхід. Утвердження національно-патріотичної свідомості; підготовка педагогів до реалізації завдань національно-патріотичного виховання в умовах російсько-української війни. Цінності як орієнтир у Новій українській школі. Патріотизм як цінність і основа єдності нації. Нормативно-правові дороговкази національно-патріотичного виховання молоді: сучасний аспект. Маніпуляція як загроза у національно-патріотичному вихованні. Методичний навігатор: сучасні технології національно-патріотичного виховання.

Ціннісно орієнтований підхід до розуміння творів мистецтва. Роль українських митців  у формуванні національної ідентичності. 

Тема 2.5. Психологічна підтримка учасників освітнього процесу з використанням цифрових технологій.

Нові соціальні ролі вчителя НУШ.  Педагогіка партнерства як сучасний стиль співпраці в інноваційному просторі. Самодопомога при стресі під час війни. Захист психічного здоров’я учасників освітнього процесу в умовах війни та повоєнного часу. 

Стратегії роботи з учнями. Стиль спілкування педагога як основа мотивації навчальної діяльності учнів. Діагностика і корекція міжособистісних стосунків школярів. Психолого-педагогічні інструменти педагога, спрямовані на формування мотивації навчання, пізнавальної діяльності, психологічної безпеки і комфорту. Урахування  психолого-фізіологічних особливостей учнів в організації освітнього процесу. Розвиток особистості та реалізація творчого потенціалу учнівства. Індивідуальна освітня траєкторія учня. Використання діяльнісних методів навчання. Організація евристичного навчання й розвиток креативності. Розвиток емоційного інтелекту. Розвиток критичного мислення й нестандартного розв’язання проблем. 

Конференція з обміну досвідом.

Орієнтовна  тематика:

  • Штучний інтелект на уроках мистецтва: загроза традиційній творчості чи інноваційний інструмент співавторства?
  • Цифрова трансформація уроку мистецтва: як зберегти баланс між «живим» виконанням (малюванням/співом) та використанням гаджетів?
  • Ефективні кейси використання VR/AR-технологій та віртуальних екскурсій для подорожей світовими музеями й концертними залами в умовах дистанційного навчання.
  • Формувальне оцінювання на уроках мистецької галузі.

Педагогічна практика.

Орієнтовна тематика майстер-класів:

  • Специфіка проєктування сучасного інтегрованого уроку мистецтва в умовах змішаного навчання: від інтерактивного робочого аркуша до фінального арт-проєкту.
  • Інтеграція інфомедійної грамотності в мистецьку освіту: як навчити учнів аналізувати візуальний медіаконтент та розпізнавати цифрові підробки (дипфейки)?
  • Специфіка проєктування сучасного інтегрованого уроку мистецтва в умовах змішаного навчання: від інтерактивного робочого аркуша до фінального арт-проєкту.
  • Інклюзивна мистецька освіта: цифрові інструменти та універсальний дизайн у навчанні.
  • Безпека в цифровому арт-просторі та медіагігієна вчителя й учня.
  • Створення та використання цифрових дидактичних матеріалів у мистецькій освіті.

 

3. ДІАГНОСТИКО-АНАЛІТИЧНИЙ  МОДУЛЬ 

Вхідне комплексне діагностування.

Проводиться із метою визначення початкового рівня професійних знань та компетентностей педагогів, їх освітніх запитів. 

Здобувачі освіти проходять  тестування  із 20 питань. 

Захист індивідуальних та колективних проєктів.

Орієнтовний перелік індивідуальних проєктів:

  • Розробка та проєктування віртуальної арт-галереї для експозиції творчих робіт учнів.
  • Конструювання інтерактивного робочого аркуша для організації формувального оцінювання на уроках мистецтва.
  • Створення інтерактивного мультимедійного плаката для супроводу процесу сприймання та аналізу творів мистецтва.
  • Проєктування та наповнення персонального електронного портфоліо вчителя мистецької освітньої галузі.

Орієнтовна тематика колективних проєктів

  • Розробка методичних матеріалів та зразка цифрового учнівського артбуку або коміксу за темами програми.
  • Конструювання пакету інтерактивних дидактичних онлайн-ігор та вікторин для гейміфікації мистецької теорії.
  • Розробка технологічної карти та створення навчального стоп-моушен фільму засобами мобільних технологій.
  • Створення автентичного навчального аудіовізуального подкасту про історію створення мистецького шедевра.
  • Проєктування навчального мистецького вебквесту для організації самостійної дослідницької діяльності учнів.
  • Методичний кейс із використання штучного інтелекту як інноваційного інструменту співавторства на уроках мистецтва.

Вихідне комплексне діагностування.

Проводиться із метою визначення підсумкового рівня професійних знань та компетентностей педагогів, отриманих під час навчання. 

Здобувачі освіти  складають підсумковий тест із 20 питань.

Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

  1. Історія та ключові етапи розвитку світового медіамистецтва як складової сучасної художньої культури.
  2. Особливості дотримання авторського права та академічної доброчесності при використанні цифрового аудіовізуального контенту.
  3. Етичні норми та правовий статус творів мистецтва створених за допомогою технологій штучного інтелекту.
  4. Методика адаптації цифрових навчальних матеріалів з мистецтва для учнів з особливими освітніми потребами.
  5. Порівняльний аналіз безкоштовних мобільних додатків та онлайн-секвенсорів для створення електронної музики школярами.
  6. Можливості інтеграції базових технологій тривимірного моделювання та віртуальної скульптури на уроках образотворчого мистецтва.
  7. Принципи розробки дескрипторів та рубрик для оцінювання індивідуальних і колективних цифрових учнівських проєктів.
  8. Практичні прийоми протидії інформаційному перевантаженню та організація диджитал-детоксу в учасників освітнього процесу.
  9. Методика створення ефективних інфографік та інтерактивних таймлайнів для візуалізації навчальної інформації на уроках мистецтва.
  10. Технічні етапи розробки мультиплікаційного сюжету та особливості монтажу стоп-моушен анімації за допомогою смартфонів.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

  1. Закон України  Перейти за покликанням . [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Перейти за покликанням
  2. Закон України Перейти за покликанням [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Перейти за покликанням
  3. Закон України «Про освіту» (від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII): [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Перейти за покликанням  Перейти за покликанням
  4. Закон України «Про повну загальну середню освіту» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Перейти за покликанням
  5. Політика конфіденційності та захисту персональних даних. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:Перейти за покликанням
  6. Деякі питання організації дистанційного навчання / Наказ МОН № 1115 від 08.09.2020 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Перейти за покликанням
  7. Закон України «Про авторське право і суміжні права» [Електронний ресурс]: від 23.12.1993 № 3792-XII. – Режим доступу: Перейти за покликанням
  8. Закон України «Про доступ до публічної інформації» [Електронний ресурс]: від 13.01.2011 № 2939-VI. – Режим доступу: Перейти за покликанням
  9. Рекомендації щодо відповідального впровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах вищої освіти : лист-роз’яснення М-ва освіти і науки України від 24 квіт. 2025 р. URL: Перейти за покликанням .
  10. Інструктивно методичні рекомендації щодо запровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах загальної середньої освіти. Проєкт / Міністерство освіти і науки України; Міністерство цифрової трансформації України. Перейти за покликанням .
  11. Guidance for generative AI in education and research : [guidance document] / UNESCO. Paris : UNESCO, 2023. 41 p. URL: Перейти за покликанням .

Основна література

  1. Г. Скрипка, “ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В ОСВІТІ: УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОГРАМ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІВ”, ITLT, vol. 101, no. 3, pp. 227–238, Jun. 2024,Перейти за покликанням
  2. Скрипка, Г. В. (2025). ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА МЕДІАГРАМОТНІСТЬ: ОНОВЛЕННЯ ПРОГРАМ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІВ. Електронне наукове фахове видання “ВІДКРИТЕ ОСВІТНЄ Е-СЕРЕДОВИЩЕ СУЧАСНОГО УНІВЕРСИТЕТУ”, (18), 132–144. Перейти за покликанням .
  3. Скрипка, Г. В. (2025). Штучний інтелект і академічна доброчесність: забезпечуємо баланс. Заступник директора школи: Щомісячний спеціалізований журнал, (3).Перейти за покликанням .
  4. Скрипка, Г. В. (2025). Розробляємо політику використання ШІ в закладі освіти: крок за кроком. Заступник директора школи: Щомісячний спеціалізований журнал, (3).Перейти за покликанням .
  5. Скрипка Г. Штучний інтелект у науці та освіті: виклики для академічної доброчесності та шляхи її подолання // Імерсивні технології в освіті : збірник матеріалів V Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 29 квітня 2025 р. / за заг. ред. Носенко Ю.Г. Київ : ІЦО НАПН України, 2025. — С. 258–260.
  6. Скрипка Г., Скрипка О. Європейський досвід використання штучного інтелекту у вищій освіті // Цифрова трансформація освіти: інновації, виклики та можливості : збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, м. Кропивницький, 29 квітня 2025 року / уклад. Т. В. Фурсикова; за заг. ред. Г. В. Скрипки. — Кропивницький: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2025. — С. 20–24.
  7. Скрипка Г. В. Застосування чат-ботів на основі мовних моделей штучного інтелекту як один із шляхів розвитку цифрової компетентності педагога / Г. Скрипка // Педагогічний вісник : науково-методичний щоквартальний журнал. – Кропивницький. – 2024. – №1 (61) 2024. – С. 93-99.
  8. Скрипка Г., Скрипка О. Роль штучного інтелекту в OSINT для попередження кіберзагроз // Безпека дітей в Інтернеті: попередження, освіта, взаємодія: збірник матеріалів IV Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Кропивницький, 10–14 лютого 2025 р. / уклад. С. М. Єфіменко; за заг. ред. Г. В. Скрипки. — Кропивницький: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2025. — С. 382–387.
  9. Скрипка Г. Штучний інтелект у науці та освіті: виклики для академічної доброчесності та шляхи її подолання // Імерсивні технології в освіті : збірник матеріалів V Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 29 квітня 2025 р. / за заг. ред. Носенко Ю.Г. Київ : ІЦО НАПН України, 2025. — С. 258–260.
  10. Скрипка Г., Скрипка О. Європейський досвід використання штучного інтелекту у вищій освіті // Цифрова трансформація освіти: інновації, виклики та можливості : збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, м. Кропивницький, 29 квітня 2025 року / уклад. Т. В. Фурсикова; за заг. ред. Г. В. Скрипки. — Кропивницький: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2025. — С. 20–24.
  11. Войтко В. В. Навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами: сучасні підходи: навч.-метод. посіб. Кропивницький: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2016. 84 с.
  12. Голодюк Л. Нова українська школа: освіта для сталого розвитку.  Цифрова трансформація та безпека освітнього простору у системі неперервної освіти регіону: науково-методичний вісник № 61. Кропивницький: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2025. С. 52-61. URL: Перейти за покликанням .
  13. Желєзнова Т.П. Система роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності в навчальних закладах Кіровоградської області: [методичний посібник].  Кіровоград: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2016. 174 с.
  14. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція). URL: Перейти за покликанням .

Додаткова література

  1. Скрипка Г. В. Системна підготовка вчителів до впровадження змішаного навчання: досвід КОІППО імені Василя Сухомлинського / Г. В. Скрипка [Електронний ресурс] : матеріали відкритої науково-практичної Інтернет-конференції «Технологія фахової майстерності: змішане навчання» (Кіровоград, 26-30 жовтня 2020 року) – Режим доступу: http://timso.koippo.kr.ua/hmura16/2020/10/21/skrypka-hanna/
  2. Цифрова трансформація освіти: інновації, виклики та можливості: збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції / уклад.            Фурсикова Т., за заг. ред. Скрипки Г. Кропивницький: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2025. 294 с.  URL: Перейти за покликанням .

знати та розуміти:

  • нормативно-правові засади організації освітнього процесу, оновлене законодавство в галузі освіти, процедури атестації та сертифікації педагогічних працівників;
  • зміст інноваційних практик, роль і місце інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій у сучасній мистецькій освіті;
  • сутність сучасних підходів до навчання у контексті викладання мистецтва;
  • психолого-педагогічні особливості підтримки учасників освітнього процесу та методику роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;
  • основні загрози та ризики інформаційної й кібернетичної безпеки в освітньому середовищі, а також засади розбудови безпечного й здоров’язбережного простору.

уміти:

  • аналізувати та застосовувати нормативно-правові документи й цифрові інструменти у професійній діяльності;
  • ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні та цифрові технології для підвищення якості навчання та залучення учнів до мистецької діяльності;
  • впроваджувати цифрові ресурси, інструменти штучного інтелекту та нейромережі у навчальні програми з музичного та образотворчого мистецтва;
  • розробляти та реалізовувати індивідуальні й колективні мистецькі проєкти з використанням сучасних цифрових засобів;
  • організовувати роботу з учнями, забезпечуючи індивідуалізацію та адаптацію освітнього процесу до потреб кожного учня.

оцінювати:

  • дидактичну доцільність та ефективність використання цифрових технологій, онлайн-сервісів та інструментів штучного інтелекту в мистецькій освіті;
  • ефективність впроваджених заходів із захисту персональних даних та рівень безпеки цифрового освітнього середовища;
  • власні навчальні досягнення та результати професійної діяльності для вибудовування подальшої траєкторії самовдосконалення й навчання протягом життя.

Навчання за програмою здійснюється упродовж тижня відповідно до такого розкладу:

понеділок – п’ятниця — з 08.30.

14.09-24.09.2026 р.