Програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників громадянської та історичної освітньої галузі «Учитель як фасилітатор успіху: коучингові інструменти у 7-9 класах НУШ в громадянській та історичній освітній галузі»

2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Програмою передбачено поєднання теоретичної підготовки та практичної діяльності, спрямованої на розвиток професійних компетентностей учителя як фасилітатора освітнього процесу.

Особливістю реалізації програми є практико-орієнтоване навчання, що включає виконання тренінгових вправ, моделювання фрагментів уроків, аналіз педагогічних ситуацій, застосування коучингових технік (сильні запитання, модель GROW, рефлексивні практики), а також використання авторської методики «Колесо компетентностей історика/правника».

Самостійна робота передбачає опрацювання навчально-методичних матеріалів, виконання індивідуальних практичних завдань, розробку фрагмента уроку із застосуванням коучингових інструментів та підготовку рефлексивного звіту.

Підсумкові заходи передбачають виконання тесту та представлення практичного завдання. Зміст програми складається з 3 модулів та 6 взаємопов’язаних тем. На етапі завершення навчання за Програмою слухачі складають підсумковий тест із 20 питань. Максимальна кількість балів, яку можуть отримати учасники, — 100 балів. Прохідний бал — 60 балів. Учасники, які успішно пройшли навчання та склали підсумковий тест, отримують свідоцтво.

Кількість годин, що відводиться на засвоєння змісту Програми, складає: 30 годин, з них: 12 годин — лекційні заняття, 14 годин — практична робота, 2 годин — самостійна робота, 2 години — контрольні заходи.

Навчально-тематичний план

Загальна кількість годин за всіма видами діяльності відповідає підсумковому обсягу програми — 30 годин.

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. Учитель як фасилітатор освітнього процесу в НУШ

Тема 1.1. Професійна роль учителя в умовах НУШ: від транслятора знань до фасилітатора та тьютора

Поняття фасилітації та тьюторського супроводу: етимологія, психолого-педагогічний контекст та місце в Концепції Нової української школи. Трансформація професійної ролі вчителя суспільствознавчих дисциплін в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти. Порівняння традиційного (знаннєвого) та фасилітаційного (компетентнісного) підходів у навчанні. Зміна вектора взаємодії: від авторитарного впливу до педагогіки партнерства та суб’єкт-суб’єктних відносин.

Ключові характеристики, функції та професійні якості педагога-фасилітатора. Емпатія, педагогічний такт, безумовне прийняття, нейтральність та довіра до учнівського колективу як аксіологічна основа фасилітації. Роль учителя як ментора у підтримці індивідуальної освітньої траєкторії дев'ятикласників. Особливості організації безпечного, відкритого та мотивувального навчального простору. Культура діалогу, толерантність та формування навичок безконфліктної взаємодії на уроках історії, правознавства та громадянської освіти. Потенційні труднощі під час переходу до фасилітаційного формату та шляхи підвищення готовності вчителя до інноваційної діяльності.

Тема 1.2. Психолого-педагогічні особливості учнів 7-9 класах та виклики завершення базової середньої освіти

Анатомо-фізіологічні та соціально-психологічні характеристики підліткового віку (14–15 років). Особливості «кризи 9 класу»: зміна провідного виду діяльності, формування особистісної та громадянської ідентичності (Я-концепції), прагнення до автономії. Мотиваційні кризи підлітків та зниження інтересу до традиційного навчання: чинники, прояви та шляхи подолання. Проблема професійного самовизначення та формування готовності до усвідомленого вибору подальшого освітнього профілю (академічний ліцей чи професійний коледж).

Поняття «освітні втрати» та «навчальні розриви» в умовах сучасних суспільних викликів. Чинники виникнення та методи діагностики прогалин у знаннях та компетентностях учнів 7-9 класах з історії та громадянської освіти. Психолого-педагогічні стратегії підтримки підлітків у період завершення базової середньої освіти та підготовки до підсумкової атестації. Компетентнісно орієнтовані методики компенсації освітніх втрат, індивідуалізація навчання та організація надолуження навчального матеріалу без перевантаження учнів.

МОДУЛЬ 2. Коучингові інструменти та оцінювання 
в освітньому процесі

Тема 2.1. Коучинг в освіті: модель GROW, техніка сильних запитань та розвиток критичного мислення учнів

Сутність коучингового підходу в сучасній освітній парадигмі, його відмінність від менторства, консультування та класичного викладання. Принципи коучингу в освіті: орієнтація на потенціал учня, пошук рішень, екологічність та фокус на майбутнє. Класична коучингова модель GROW (Goal — Мета, Reality — Реальність, Options — Варіанти, Will — Дії) як алгоритм структурування фасилітаційного уроку та індивідуальної бесіди з підлітком. Особливості застосування кожного етапу моделі GROW на уроках суспільствознавчої галузі для планування учнями власних навчальних цілей.

Методологія та техніка формулювання «сильних запитань» (відкритих, орієнтованих на рішення та рефлексію). Як за допомогою сильних запитань активізувати пізнавальний інтерес, долати інтелектуальну пасивність та розвивати критичне, історичне й системне мислення учнів 7-9 класах. Використання коучингових запитань для аналізу історичних джерел, правових кейсів та сучасних суспільних процесів. Розвиток когнітивної гнучкості, автономності та відповідальності підлітків за результати власної освітньої діяльності через коучингову взаємодію.

Тема 2.2. Формувальне оцінювання та рефлексія як інструменти підтримки навчального поступу учнів

Концептуальні основи та принципи формувального оцінювання в умовах реалізації вимог НУШ (Black & Wiliam, OECD Learning Compass 2030). Відхід від каральної функції оцінки до оцінювання заради навчання. Методика розроблення критеріїв оцінювання спільно з учнями. Інструменти ефективного зворотного зв’язку (дескриптивний, якісний, конструктивний фідбек). Стратегії та прийоми організації самооцінювання та взаємооцінювання учнів на уроках історії, правознавства та громадянської освіти.

Педагогічні та психологічні основи рефлексії як обов'язкового компонента діяльнісного навчання. Класифікація рефлексії: змістова, емоційна, сенсорна, інтелектуальна. Особливості організації рефлексивної діяльності на різних етапах (на початку, всередині, наприкінці) сучасного уроку. Практичні техніки створення рефлексивного середовища (бортові журнали, трихвилинна пауза, рефлексивний екран, листи самоконтролю). Використання цифрових інструментів для організації швидкої та наочної рефлексії (MentiMeter, Padlet, Jamboard/Figma, онлайн-опитування). Формування позитивного мікроклімату та культури самовдосконалення учнів.

МОДУЛЬ 3. Практика фасилітації в громадянській 
та історичній освітній галузі

Тема 3.1. «Колесо компетентностей історика/правника» як інструмент компетентнісного навчання. Основні аспекти антикорупції та доброчесності в реалізації НУШ

Авторська методика «Колесо компетентностей історика/правника» як візуальний та діагностичний інструмент формування ключових і предметних компетентностей учнів 7-9 класах. Структура «Колеса», визначення дескрипторів та рівнів сформованості історичного, просторового, хронологічного, критичного та правового мислення підлітків. Алгоритм застосування методики слухачами для проєктування компетентнісно орієнтованих завдань, самодіагностики учнів та моніторингу їхнього навчального поступу.

Інтеграція змістових ліній антикорупційної освіти, фінансової грамотності та принципів академічної доброчесності в уроки суспільствознавчого циклу 7-9 класах. Методика викладання складних тем через призму прав людини, закону та доброчесної поведінки. Формування громадянської відповідальності та нульової толерантності до корупції через аналіз реальних життєвих ситуацій та моделювання суспільних процесів. Розробка завдань трьох рівнів (репродуктивні, продуктивні, творчі) на основі Таксономії Блума з використанням контексту доброчесності.

Тема 3.2. Проєктування фасилітаційного уроку в 7-9 класах: діяльнісний підхід та інтеграція цифрових технологій

Методологічні засади проєктування та дизайну сучасного фасилітаційного уроку суспільствознавчих дисциплін у 7-9 класах. Діяльнісний підхід як стратегічна основа організації навчання, орієнтованого на розвиток життєвих навичок (Soft Skills). Алгоритм конструювання уроку: від визначення смарт-мети та очікуваних результатів до вибору методів активного залучення учнів. Інтеграція міжпредметних зв’язків та елементів STEM/STEAM-підходу у викладання історії та правознавства.

Практичне застосування методів великої фасилітації для групової роботи учнів: метод «Світове кафе» (World Cafe) для обговорення суспільних проблем, метод «Антимозковий штурм» для пошуку рішень через аналіз помилок, «Динамічна фасилітація» для управління гострими дискусіями дев'ятикласників. Особливості реалізації фасилітаційного уроку в різних форматах навчання — очному, дистанційному та змішаному. Інтеграція сучасних цифрових технологій та ШІ-інструментів для підвищення мотивації підлітків, організації інтерактивних симуляцій, рольових ігор та створення цифрових навчальних продуктів.

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Проєктування фрагмента уроку за моделлю GROW: розробка сценарію етапу цілепокладання або рефлексії уроку історії/громадянської освіти з використанням системи 5–7 «сильних запитань».
2. Моделювання системи оцінювання: створення інструментарію (рубрикатора, дескрипторів або чек-листа) для самооцінювання та взаємооцінювання учнів 7-9 класах під час захисту групового проєкту.
3. Розробка дидактичного інструмента «Колесо компетентностей»: створення ментальної карти або інтерактивного макета «Колеса компетентностей історика/правника» до однієї із залікових тем програми 7- 9 класах.
4. Конструювання компетентнісного завдання з антикорупційним компонентом: розробка трирівневого завдання (за Блумом) на основі реального життєвого контексту, спрямованого на виховання доброчесності.
5. Аналіз кейса та симуляція: розбір наданої педагогічної ситуації щодо гострої мотиваційної кризи або конфлікту підлітків у 7-9 класах та написання фасилітаційного плану дій вчителя для її врегулювання.
6. Цифровий дизайн уроку: створення інтерактивної дошки (Padlet/Figma) або онлайн-опитування для організації фінальної рефлексії фасилітаційного уроку в дистанційному форматі.

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

1. Нормативно-правове забезпечення та державні вимоги до трансформації ролі вчителя в умовах переходу НУШ на третій (профільний) рівень освіти.
2. Психологічні механізми виникнення підліткових криз та роль коучингового супроводу в превенції деструктивної поведінки дев'ятикласників.
3. Міжнародний досвід використання коучингових технологій (GROW, Еріксонівський коучинг) в закладах загальної середньої освіти країн ЄС.
4. Особливості діагностики та стратегії подолання індивідуальних і колективних освітніх втрат з предметів громадянської та історичної галузі.
5. Інтеграція засад академічної доброчесності в систему внутрішнього забезпечення якості освіти закладу: практичні кроки вчителя-предметника.
6. Фасилітаційні методи управління груповою динамікою та вирішення деструктивних конфліктів під час дискусій на чутливі історико-політичні теми.
7. Шляхи оптимізації змішаного навчання за допомогою використання систем штучного інтелекту та цифрових платформ для індивідуалізації освітнього процесу в 7-9 класах.

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

1. Державний стандарт базової середньої освіти : Постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898. URL: Перейти за покликанням
2. Закон України «Про освіту» (2017 р. зі змінами). URL: Перейти за покликанням
3. Закон України «Про повну загальну середню освіту». URL: Перейти за покликанням
4. Концепція «Нова українська школа» (2016). URL: Перейти за покликанням
5. Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів та інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2024/2025 навчальному році : Лист МОН України.
6. Модельні навчальні програми для 5–9 класів Нової української школи (громадянська та історична освітня галузь). URL: Перейти за покликанням
7. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція). URL: Перейти за покликанням

Основна література

1. Дікова-Фаворська О. Реформа НУШ у базовій середній школі: індикатори готовності та актуальність підтримки. Вісник науки та освіти. 2024. № 5(23). С. 874–886.
2. Олешко П. С., Вітюк В. В. Науково-методичний супровід підготовки педагогів до роботи в НУШ. Педагогічний пошук. 2022. № 2. С. 33–36.
3. Вітюк В. В. Інноваційне освітнє середовище як фактор професійного розвитку педагогів. Педагогічний пошук. 2022. № 3. С. 8–12.
4. Глушко О. Компетентнісний підхід в освіті: європейський досвід. Науково-педагогічні студії. 2021. № 5. С. 8–20.
5. Маді Г. І. Філософія компетентнісного підходу в освіті. Перспективи: соціально-політичний журнал. 2024. № 1. С. 212–218. URL: Перейти за покликанням
6. Уітмор Дж. Коучинг: Основні принципи та практика управління високими результатами (модель GROW). Київ : КМ-Букс, 2020.
7. Коуч-технології в роботі вчителя НУШ : навчальний посібник / за заг. ред. О. В. Пастовенського. Житомир : ОІППО, 2021. 140 с.
8. Морзе Н. В., Барна О. В. Формувальне оцінювання: від теорії до практики. Освіта та розвиток обдарованої особистості. 2020. № 1. С. 45–52.
9. Кінах Н. В. Agile-технологія в системі неперервної педагогічної освіти. Збірник матеріалів міжнародної онлайн-конференції «Професіоналізм педагога в умовах європейських цифрових трансформацій». Слов’янськ–Дніпро, 2023. С. 85–88.
10. Кінах Н. В. Методика дизайн-мислення в Новій українській школі. Інноваційні підходи навчання та виховання. Луцьк : Волинський ІППО, 2023. С. 75–77.
11. Муляр О., Жалко Т. Діяльнісний підхід на уроках історичної та громадянської освітньої галузі. Педагогічний пошук. 2024. С. 25–28. URL: Перейти за покликанням
12. Антикорупція та доброчесність : посібник для вчителя 9 класу НУШ / Офіс доброчесності НАЗК. Київ, 2024. URL: Перейти за покликанням
13. Кінах Н. В. Цифрові інструменти в роботі вчителя громадянської та історичної галузі. Вісник науки та освіти. 2023. № 9(15). С. 421–434.
14. Муляр О. Технологія вебквесту в навчанні правознавства у закладах загальної середньої освіти. Нова педагогічна думка. 2025. № 1(121). С. 71–81. DOI: Перейти за покликанням
15. Олевська І. І. Реалізація діяльнісного підходу на уроках історії в умовах Нової української школи. Орієнтири національної освіти в умовах сьогодення. Луцьк : ВІППО, 2024.
16. Олевська І. І. Упровадження інноваційних методик STEM-навчання у громадянській та історичній освітній галузі НУШ. Педагогічний пошук. 2024. № 2. С. 41–44.
17. Олевська І. І. Сучасні засоби наочності на уроках історії : методичні рекомендації. Луцьк, 2022.

Додаткова література та онлайн-ресурси

1. Курс «Прозорість і доброчесність» для 9-х класів. Матеріали платформи «Прозорість та доброчесність в освіті». URL: Перейти за покликанням
2. Онлайн-курс «НУШ: базова середня освіта» на платформі EdEra. URL: Перейти за покликанням
3. Методичні матеріали Офісу доброчесності при НАЗК для вчителів історії та правознавства. URL: Перейти за покликанням
4. Сайт «Нова українська школа»: методичні рекомендації та матеріали для 9 класу. URL: Перейти за покликанням
5. Методичні рекомендації, інтерактивні вправи та онлайн-ігри для НУШ. URL:  Перейти за покликанням  Перейти за покликанням

Знання: змісту та суті фасилітаційного і коучингового підходів у НУШ, психологічних особливостей учнів 7-9 класах, алгоритмів моделі GROW та принципів формувального оцінювання в історичній та громадянській галузі.

Уміння: обирати та впроваджувати ефективні інструменти фасилітації, формулювати сильні запитання для розвитку мислення, застосовувати методику «Колесо компетентностей історика/правника».

Здатність: трансформувати традиційний урок із пояснювального у фасилітаційний формат, організовувати глибоку рефлексію учнів, створювати умови для усвідомленого освітнього та професійного вибору підлітків.