СУЧАСНИЙ УРОК БІОЛОГІЇ В НУШ у 7-9 класах: ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ

МОДУЛЬ 1 

Стратегії та підходи викладання предмету «Біологія»

в другому циклі базової середньої освіти

Тема 1.1. Підхід як стратегія навчання: методи, форми, прийоми. Поняття про підхід до навчання як стратегічну вертикаль освітнього процесу. Концептуальні засади сучасних освітніх підходів. Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, середовищного підходів. Співвідношення та взаємоінтеграція підходів у практичній діяльності сучасного педагога під час викладання в другому циклі базової середньої освіти. 

Тема 1.2. Кооперативне навчання: методи, стратегії, умови ефективного перебігу. Сутність та психолого-педагогічні засади технології кооперативного (спільного) навчання як взаємозалежної групової роботи. Основні етапи та критерії технології кооперативного навчання, сучасні методи та стратегії кооперації, форми та ефективні умови кооперування під час викладання біології у 7-9 класах.

Тема 1.3. STEM-орієнтований підхід у навчанні на уроках біології. Актуальність використання STEM-підходу в процесі реалізації змісту природничої освітньої галузі в другому циклі базової середньої освіти. Принципи реалізації STEM-підходу в реалізації змісту  природничої освітньої галузі. Потенціал STEM-підходу щодо формування ключових і предметних компетентностей, розвитку критичного мислення, креативності, інженерного мислення та навичок розв’язання комплексних проблем. Особливості відбору змісту, форм і методів навчання, а також організації проєктно-дослідницької діяльності учнів у межах природничої освітньої галузі. Упровадження  STEM-елементів у структуру уроку біології у 7-9 класах, практичні рекомендації щодо їх ефективної реалізації в освітньому процесі.

МОДУЛЬ 2

Практичний інструментарій вчителя 

для викладання предмету «Біологія» в 7-9 класах

Тема 2.1. Компетентнісно орієнтовані завдання з біології: аналіз, добір та застосування. Компетентнісно орієнтовані завдання з біології в другому циклі базової середньої освіти  як ефективний інструмент формування ключових і предметних компетентностей учнів. Основні підходи до аналізу структури компетентнісно орієнтованих завдань. Роль компетентнісно орієнтованих завдань у формуванні життєвих компетентностей. Добір  завдань відповідно до очікуваних результатів навчання та вікових особливостей здобувачів освіти. Компетентнісно орієнтовані завдання як інструмент оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках біології. Методичні засади конструювання компетентнісно орієнтованих завдань та їх ефективного застосування в освітньому процесі з біології. 

Тема 2.2. Проблемне та проєктне навчання: сутність, механізми, планування уроку біології. Актуальність проблемного та проєктного навчання в сучасній природничій  освіті. Сутність проблемного та проєктного навчання. Специфіка реалізації проблемного навчання через використання на уроках у 7-9 класах проблемних ситуацій, його актуальність в умовах Нової української школи. Особливості організації проблемного та проєктного навчання, роль учителя як фасилітатора. Особливості планування уроку з використанням проблемних і проєктних методів, відбір змісту, формулювання проблемних завдань і організації проєктно-дослідницької діяльності. Розвиток критичного мислення, самостійності, креативності та здатності учнів до практичного застосування знань у різних життєвих ситуаціях. Переваги та недоліки використання технології проблемного навчання під час викладання біології. Моделювання уроків біології за базовими сценаріями проблемного та проєктного навчань.

Тема 2.3. Цифрова компетентність педагога НУШ: ефективні інструменти для організації сучасного освітнього процесу на уроках біології. Цифрові інструменти (у тому числі інструменти / платформи ШІ) для створення освітнього контенту до уроків біології в 7-9 класах. Використання ШІ для узагальнення матеріалів, створення конспектів та диференційованого навчання. 

Тема 2.4. Включення на уроках біології учня в навчальну діяльність як активного суб'єкта. Рефлексивність навчання. Механізми, які перетворюють учня на активного учасника процесу. Рефлексія як інструмент усвідомлення власних освітніх потреб та цілей. Оцінювання для навчання (AfL) та оцінювання як навчання (AaL). Інтеграція технік формувального оцінювання в різні етапи уроку біології в  7-9 класах.

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Вправа “Виявлення різноманіття навчальних досягнень”. Вчителі знайомляться з методами (інструментами) для оцінювання як навчання (Assessment as Learning)  та, працюючи в групах, обирають один із них та описують його застосування в обраній темі уроку. 
2. Вправа “Трансформація”.  Слухачам надається кейс із навчальним завданням і його оцінюванням, і пропонується трансформувати його в оцінювання як навчання (Assessment as Learning). 
3. Вправа «Майстерня цифрових завдань». Вчителі знайомляться з однією із запропонованих платформ (наприклад, Interacty / Genially / Quizlet) та створюють 3-4 запитання для інтерактивної вправи. Шаблон для вправи обирають самостійно. 
4.  Вправа «Опановуємо Brisk Teaching». Завдання: створити Google форму або Kahoot! (8-12 запитань) та презентацію (6-8 слайдів), використовуючи pdf-файл підручника, документи Word / Google або відео з YouTube.
5. Вправа «NotebookLM у роботі педагога: від джерела до готового матеріалу». Вчителі створюють блокнот, завантажують 3-5 джерел за обраною темою; створюють план уроку, тести, презентацію, подкаст, диференційовані завдання тощо. Вправа “Підбери необхідне”: три прикметники, щоб описати себе;  три прикметники, щоб описати друга / подругу. Поясніть свій вибір.
6. Вправа “Склади речення”. Слухачам пропонують одне слово, з якого розпочнеться речення - це його початок. Далі по слову доповнюють слухачі і групою складаємо речення, яке має логічний зміст.
7. Аналітичне завдання «Розпізнай підхід». Вчителям пропонуються 3–4 описані фрагменти уроків (кейси). Потрібно: визначити, який підхід (підходи)  реалізується; виділити використані методи, форми і прийоми; обґрунтувати відповідність між підходом і обраними педагогічними рішеннями. 
8. Завдання «Один зміст — різні підходи». Вчителям пропонується одна тема уроку. Потрібно: розробити два варіанти фрагмента уроку на основі різних підходів; порівняти їх за критеріями: активність учнів, рівень мислення, очікувані результати; визначити переваги й обмеження кожного.
9. Вправа «STEM у житті». Слухачам пропонується навести приклади STEM у повсякденному житті (техніка, дизайн, побут), де учні стикаються зі STEM та чому це важливо на уроках біології. 
10. Вправа «Асоціативний кущ: STEM». Слухачам пропонується визначити, як кожен компонент STEM проявляється  на уроках біології.
11. Вправа «Моделювання STEM-фрагменту уроку». Слухачам пропонується  розробити фрагмент уроку з використанням STEM-технології.
12. Вправа «Ознаки компетентнісного завдання». Завдання: скласти перелік ознак компетентнісного завдання.
13. Вправа «Компетентнісна трансформація». Слухачам пропонується  перетворити традиційне завдання на компетентнісне.
14. Вправа «Практичне конструювання компетентнісно орієнтованих завдань». Слухачам пропонується створити компетентнісно орієнтоване завдання за шаблоном.
15. Вправа «Провокаційні запитання». Слухачам пропонуються провокаційні запитання, після відповіді на які проводиться обговорення.
16. Вправа «Асоціативний кущ». Слухачам пропонується визначити ключові  ознаки проблемного і проєктного навчання та створити узагальнену таблицю «Спільне — відмінне».
17. Вправа «Конструювання проблемної ситуації». Слухачам пропонується тема уроку. Завдання: сформулювати проблемне запитання; визначити спосіб його подання учням.
18. Вправа «Розробка мініпроєкту». Слухачам пропонується розробити мініпроєкт за шаблоном.
19.  Вправа «Фрагмент уроку». Слухачам пропонується розробити структуру уроку з використанням проблемного або проєктного навчання за шаблоном.
20. Вправа «3-2-1». Слухачі запрошуються до обговорення за схемою:
    «3 ідеї, які візьму у власну практику; 2 труднощі, які потребують подолання; 1 запитання, на яке очікую відповідь».

Знання й розуміння:

• сутнісних характеристик сучасних підходів до навчання в Новій українській школі як основи організації освітнього процесу;
• спільних і відмінних рис проблемного й проєктного навчання;
• сутності технології кооперативного навчання;
• методів кооперативного навчання та формування колективної відповідальності;
• умов ефективного перебігу кооперативного навчання;
• сутності та принципів діяльнісного підходу в навчанні та інструментів його реалізації в освітньому процесі;
• сутності рефлексивності навчання, механізмів, які перетворюють учня на активного учасника освітнього процесу;
• сучасних цифрових інструментів та можливостей штучного інтелекту для створення навчального контенту до уроків біології;

Уміння:

• організовувати педагогічну діяльність на засадах сучасних підходів до навчання в НУШ;
• реалізовувати принципи діяльнісного підходу під час викладання предмету «Біологія», застосовувати діяльнісні методи навчання та різноманітні інструменти діяльнісного підходу в освітньому процесі;
• реалізовувати визначені підходи до організації сучасного освітнього процесу на уроках біології в умовах очного, дистанційного й змішаного навчання;
• аналізувати, добирати та застосовувати компетентнісно орієнтовані завдання з біології;
• моделювати уроки за базовими сценаріями проблемно-орієнтованого, проєктного, кооперативного навчань;
• планувати навчальний проєкт з біології;
• добирати ефективні методи формування колективної відповідальності, розвитку критичного мислення й когнітивної гнучкості;
• створювати рефлексивне навчальне середовище;
• розрізняти оцінювання для навчання (AfL) та оцінювання як навчання (AaL);
• інтегрувати техніки формувального оцінювання в різні етапи уроку;
• створювати інтерактивний та візуальний контент засобами цифрових інструментів (у тому числі інструменти / платформи ШІ) для підготовки сучасного уроку біології;
• використовувати ШІ для узагальнення матеріалів, створення конспектів та диференціації навчання; 
•   розуміння логічного ланцюга підхід → принципи → методи → форми → прийоми → результат та вміння будувати урок біології відповідно до обраної стратегії;
• добирати та застосовувати в практичній діяльності ефективні методи та стратегії кооперативного навчання.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• готовність застосовувати сучасні підходи до навчання в Новій українській школі;
• усвідомлення необхідності професійної мобільності й гнучкості;
• здатність планувати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи на уроках біології;
• усвідомлення важливості рефлексивності навчання, використання в освітньому процесі оцінювання як навчання (AaL);
• усвідомлення цінності цифрових технологій для підвищення якості освітнього процесу з біології;
• готовність до постійного розвитку власної цифрової компетентності;
• розуміння важливості здійснювати фокус не лише на передачі знань, а на формуванні компетентностей, розвитку критичного мислення, самостійності учнів;
• готовність застосовувати ефективні стратегії кооперативного навчання в освітньому процесі;
• усвідомлення необхідності колективної взаємодії здобувачів освіти під час участі в  різних формах кооперативного навчання.

Вересень-жовтень за попереднім узгодженням.