Цифрові технології педагогічної діяльності на рівні базової середньої освіти

МОДУЛЬ 1. МОЖЛИВОСТІ, ПЕРЕВАГИ ТА ВИКЛИКИ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Тема 1.1. Цифровізація, як один з основних напрямів державної політики в сфері освіти

Державна політика в сфері освіти спрямована на створення цифрового освітнього середовища, яке базується на таких пріоритетах: розвиток цифрової компетентності, забезпечення рівного доступу до ресурсів, перехід від паперового документообігу до автоматизованих систем управління освітою. Можливості, переваги та виклики створення цифрового освітнього середовища. Напрями цифровізації в освіті.

Тема 1.2. Безпека і захист у цифровому просторі

Відповідальна й безпечна поведінка в цифровому просторі. Поняття “цифрова безпека”. Захист цифрових пристроїв (регулярне оновлення програмного забезпечення та операційних систем), облікових записів, персональних даних та електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Захист від небажаного контенту, приватність у соціальних мережах: налаштування рівнів доступу до особистої інформації, поширення геолокації чи фотографій документів. Кібербулінг та етика спілкування.

 

Тема 1.3. Медіаграмотність - спосіб розвитку критичного мислення

Маніпуляційні технології та пропаганда в інтернет-середовищі. Поняття “медіаграмотність”. Оцінювання достовірності даних і надійності цифрових джерел та ресурсів. Розвиток критичного мислення через розвиток медіаграмотності: фільтрація інформаційного шуму, розпізнавання маніпуляцій та фейків, аналіз стереотипів та упереджень в інформаційному просторі

Тема 1.4. Академічна доброчесність. Авторське право у мережі Інтернет

Виникнення авторського права. Захист авторських прав у мережі Інтернет. Презумпція авторства. Цифрові ліцензії (Creative Commons). Надання доступу до цифрових освітніх ресурсів, їх поширення та спільне використання. Дотримання академічної доброчесності та вимог законодавства України під час створення та модифікації електронних (освітніх) ресурсів. Штучний інтелект (AI) та доброчесність. 

 

МОДУЛЬ 2. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ  ЦИФРОВИХ РЕСУРСІВ ТА ІНСТРУМЕНТІВ

 

Тема 2.1. Огляд актуальних цифрових ресурсів

Класифікація та призначення цифрових ресурсів. Огляд національних та регіональних освітніх платформ. Добір та модифікація цифрових інструментів з урахуванням мети, умов навчання, віку та потреб здобувачів освіти. Оцінювання ефективності обраних ресурсів для досягнення навчальних цілей, в тому числі для підтримки навчання здобувачів освіти з особливими освітніми потребами. Універсальний дизайн в освіті.

 

Тема 2.2. Генерація навчального контенту: від конспекту до мультимедійного супроводу (презентації, зображення, відео, музика, відео)

Базові інструменти (АІ-асистенти) для створення конспекту, пояснення складних термінів, написання сценаріїв: ChatGPT / Claude / Gemini. Науковий пошук за допомогою Perplexity AI. Перетворення нотаток у логічні блоки, таблиці та чек-листки через Notion AI.

Особливості генерації презентацій у Gamma.app., Canva (Magic Studio), Curipod, NoteBookLM.

Інструменти для створення зображень: Midjourney / DALL-E 3, Adobe Firefly, Перейти за покликанням .

Створення відео з використанням HeyGen / Synthesia, InVideo AI, Luma Dream Machine / Runway Gen-2.

Музичні композиції без порушення авторських прав Suno AI / Udio, AIVA. або озвучення лекцій. ElevenLabs - сервіс для клонування голосу та перетворення тексту в мовлення з природними інтонаціями.

 

Тема 2.3. Оцінювально-рефлексивний потенціал цифрових застосунків

Цифрові інструменти та ресурси для оцінювання, зворотного зв'язку та рефлексії навчання. Сервіси для отримання даних про прогрес здобувачів освіти. Гейміфіковане оцінювання: Kahoot, Quizizz, Wordwall. Інтерактив та візуалізація: Mentimeter, Genially. Можливості оцінювання з Google Forms. Використання даних, згенерованих цифровими сервісами для прийняття рішень щодо освітнього процесу.

 

Тема 2.4. Спільнодія з учасниками освітнього процесу. Цифровий етикет

Цифрові інструменти та ресурси для професійного спілкування, обміну досвідом, комунікації зі здобувачами освіти, батьками, колегами, іншими особами. Використання професійних онлайн-спільнот для професійного розвитку та реалізації професійних ідей та проєктів. Правила спілкування онлайн.

 

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Підбір завдань на розрізнення достовірних і шахрайських інформаційних джерел, розпізнавання маніпулятивних впливів, шляхом критичного аналізу.
2. Генерування вчительством дидактичних матеріалів для освітнього процесу (інфографіки, мап розуму).
3. Створення та дизайн презентацій різних форматів.
4. Записи подкастів, створення навчальних відео, музики.
5. Створення завдань для  перевірки засвоєння матеріалу, рефлексії та зворотного зв’язку.

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

(за потреби)

1. Проаналізувати цифрові інструменти для професійного спілкування, їх можливості для вдалої комунікації між усіма учасниками освітнього процесу.
2. З’ясувати чи доцільно застосовувати одні ті і ті ж застосунки/платформи під час спілкування із здобувачами освіти, батьками, колегами.
3. Професійні онлайн-спільноти і траєкторія розвитку педагогічного працівника: як поєднати з користю?
4. Розробити правила спілкування онлайн (нетикету) у формі ігфографіки.4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

1. Інструктивно-методичні рекомендації щодо запровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах загальної середньої освіти. Режим доступу: Перейти за покликанням
2. Закон про академічну доброчесність. Режим доступу: Перейти за покликанням
3. Про затвердження професійного стандарту “Вчитель закладу загальної середньої освіти” : наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 №1225. Режим доступу:

Перейти за покликанням  

1. Типова програма підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти. Режим доступу

Перейти за покликанням

Основна література

1. Бобро Н. Вплив технологій штучного інтелекту на освітні стратегії // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. 2024. № 2. С. 92–99.
2. Корнят В.С., Романишин Ю.Л. Голярдик Н.А. Цифровізація освіти України: перспективи та ризики сьогодення // Теорія і методика професійної освіти. 2022. Т. 1. №53. С. 155-159.
3. Спірін О. М. Цифровізація освіти, освітнього процесу // Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 1099-1100.

Додаткова література

1. Дорожня карта  з регулювання штучного інтелекту в Україні. Режим доступу:Перейти за покликанням
2. Very Verified 2.0. Онлайн-курс із медіаграмотності: Перейти за покликанням  

За результатами навчання за Програмою слухачі набудуть необхідних знань, сформують та удосконалять здатності щодо:

розуміння та пояснення суті цифровізації освіти, її ролі у сучасних умовах організації освітнього процесу; 

інтеграції медіаграмотності в освітній процес для розвитку в учнівства таких наскрізних умінь, як критичне й системне мислення, оцінка ризиків та прийняття рішень, розв'язання проблем та співпраця з іншими; 

добору та застосування цифрових інструментів для компетентностей розвитку наскрізних умінь у різних навчальних ситуаціях; 

створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, сприятливого для дотримання академічної доброчесності усіма учасниками освітнього процесу.