СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ В НУШ (ІНФОРМАТИЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ, 9 КЛАС)

МОДУЛЬ 1. Організаційно-підсумковий модуль

 

Тема 1.1. Організаційне заняття: реєстрація на курси ПК, тематична дискусія з обговорення особливостей курсу інформатики в 9 класі НУШ

Концепція та завдання курсу. Розгляд модульної структури курсу та графіка зустрічей, становлення формату взаємодії, обговорення поєднання синхронного та асинхронного навчання. Обговорення системи оцінювання: які практичні завдання є обов’язковими та які умови отримання сертифіката про підвищення кваліфікації.

Реєстрація слухачів. Встановлення каналів зв’язку з викладачкою.

Тематична дискусія щодо методики викладання тем курсу з інформатики. Надання рекомендацій щодо вибору доцільних цифрових інструментів для уроку та їх ефективного впровадження.

Вхідне анкетування: визначення професійних потреб для адаптації практичних занять під запити слухачів курсів ПК.

Тема 1.2. Підсумкові заходи: тестування, рефлексія щодо якості навчальної програми

Критерії оцінювання: підсумковий тест складається із 15 питань. Максимальна кількість балів, яку можуть отриматиучасники – 15 балів. Прохідний бал – 11 балів.

Організація роботи на спільній онлайн-дошці для рефлексії щодо якості навчання.

 

МОДУЛЬ 2. Сучасні підходи до навчання інформатики 

в Новій українській школі, 9 клас

Тема 2.1. Реалізація компетентнісного та діяльнісного підходів на прикладі тем «Програмне забезпечення» та «Інформаційна безпека»

Поняття компетентнісного та діяльнісного підходів, їх ключові складові. Зміна пріоритетів в освітньому процесі від трансляції знань до формування життєво необхідних навичок та ціннісних ставлень. Взаємозв’язок діяльнісного підходу з формуванням ключових компетентностей НУШ. 

Інформатика як простір для реалізації діяльнісного підходу. Використання тем із вивчення програмного забезпечення та інформаційної безпеки для формування цифрової, громадянської та соціальної компетентностей. 

Моделі реалізації підходів на уроках: практичні роботи з налаштування комп'ютерних систем, моделювання ситуацій із захисту конфіденційності, дослідницька діяльність учнів щодо власного цифрового сліду в мережі.

Методи та форми організації діяльнісного навчання: аналіз реальних життєвих ситуацій (кейс-метод), виконання практично зорієнтованих інструкцій, конструювання та розв'язання компетентнісних завдань. 

Цифрові інструменти та середовища для діяльнісного навчання: стандартні засоби діагностики операційних систем, інструменти інсталяції та деінсталяції, вбудовані засоби налаштування інклюзивності та доступності інтерфейсів, антивірусні програми, брандмауери та онлайн-сервіси для аналізу медіатекстів на предмет маніпуляцій.

Тема 2.2. Реалізація проблемного навчання та розвиток когнітивної гнучкості на прикладі тем «Алгоритми та програми» і «Бази даних»

Поняття проблемного навчання, його сутність, механізми та освітні інструменти. Глибинне навчання як противага поверхневому механічному засвоєнню інформації. Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості як ключових навичок для розв'язання комплексних задач. Роль учителя як фасилітатора у процесі подолання учнями когнітивних утруднень.

Вивчення алгоритмізації, програмування та баз даних як ідеального середовища для проблемного навчання. Використання масивів, вкладених алгоритмічних структур та реляційних моделей даних для розв'язання комплексних життєвих задач. 

Моделі реалізації проблемного підходу: створення інформаційних моделей для систем реального світу, тестування гіпотез, комп'ютерні експерименти та прогнозування ризиків.

Методи та форми організації проблемного навчання: проблемний виклад, частково-пошуковий та дослідницький методи, навчання через висування гіпотез. Диференціація завдань під час пошуку логічних помилок у коді. 

Цифрові інструменти та середовища для проблемного навчання: середовища об'єктно-орієнтованого програмування з можливостями візуалізації кроків виконання алгоритму, системи керування реляційними базами даних (СУБД), вбудовані автоматизовані засоби налагодження коду (дебагери).

Тема 2.3. Кооперативне та STEM-орієнтоване навчання під час просторового 3D-моделювання та спільного опрацювання текстів

Поняття кооперативного навчання, його принципи та умови ефективного перебігу кооперації в класі. STEM-орієнтований підхід та його міждисциплінарність. Формування колективної відповідальності, навичок конструктивної комунікації та управління емоціями під час роботи в команді. Роль учителя як модератора групової взаємодії.

Інтеграція 3D-графіки та технологій опрацювання текстових даних для реалізації кооперативного та STEM-навчання. Розвиток просторового мислення, інженерних та дизайнерських навичок під час моделювання. 

Моделі реалізації: спільне створення багатосторінкових гіпертекстових документів, інженерні 3D-проєкти, підготовка моделей до 3D-друку.

Методи та форми організації кооперативного навчання: метод спільних проєктів, робота в малих групах із чітким розподілом ролей, розрізнення конструктивного і деструктивного зворотного зв'язку, застосування матриці оцінювання групової діяльності.  

Цифрові інструменти та середовища для кооперативного навчання: хмарні платформи для спільного редагування, рецензування та структурування текстових документів у реальному часі. Програми для створення та редагування просторових 3D-моделей; слайсери для налаштування параметрів 3D-друку.

Тема 2.4. Проєктна діяльність, глибинне навчання та рефлексивне навчальне середовище як основа практикуму з використання інформаційних технологій

Поняття проєктного навчання як найвищого рівня інтеграції знань і компетентностей. Глибинне навчання: перехід від накопичення фактів до продукування нових смислів. Рефлексивне навчальне середовище як умова усвідомлення власного освітнього поступу. Роль учителя-ментора у плануванні, організації та супроводі комплексних проєктів.

Практикум з використання ІТ як майданчик для реалізації комплексних колективних проєктів. Інтеграція вивчених технологій (текстові процесори, 3D, бази даних, програмування) для створення цілісного інформаційного продукту. 

Моделі реалізації: міжпредметні ІТ-проєкти, вирішення комплексних проблем громади, використання програм штучного інтелекту для пошуку, аналізу та генерації даних.

Методи та форми організації проєктного навчання: метод проєктів (від визначення проблеми до публічного захисту), мозковий штурм, стратегії розвитку критичного мислення під час аналізу джерел. 

Цифрові інструменти та середовища для проєктної діяльності: платформи для управління проєктами та планування завдань, інструменти цифрової комунікації для проєктних груп, прикладне ПЗ для створення інтегрованих продуктів (імпорт та експорт даних), спеціалізовані програми штучного інтелекту.

 

1. Орієнтовний перелікпрактичних завдань

 

Тема 2.1. Реалізація компетентнісного та діяльнісного підходів на прикладі тем «Програмне забезпечення» та «Інформаційна безпека»

• Аналіз ситуацій (кейсів). Розгляд навчальної ситуації, де учень систематично припускається помилки під час налаштування антивірусного захисту або не розуміє принципів ліцензування. Завдання для слухачів: проаналізувати ситуацію та розробити альтернативний спосіб пояснення або надання додаткової підтримки.
• Розробка методичних матеріалів (робота в парах). Створення компетентнісно орієнтованого завдання для 9 класу на тему «Вибір ліцензійного ПЗ для облаштування шкільного медіацентру в умовах обмеженого бюджету».
• Проєктна робота. Розробка та презентація мініпроєкту фрагмента уроку «Особистий цифровий слід», де змодельовано залучення учнів до активного пошуку власних цифрових слідів у мережі.

Тема 2.2. Реалізація проблемного навчання та розвиток когнітивної гнучкості на прикладі тем «Алгоритми та програми» і «Бази даних»

• Аналіз ситуацій (кейсів). Порівняння двох підходів до вивчення сортування одновимірних масивів: репродуктивного та проблемно-орієнтованого.
• Розробка методичних матеріалів (рольова гра). Моделювання роботи над модульним проєктом. Один слухач грає роль учня, чий алгоритм не працює, інший - вчителя. Відпрацювання стратегій навідних запитань, які стимулюють учня самостійно знайти логічну помилку в коді.
• Проєктна робота. Розробка мініпроєкту «База даних для розв'язання проблеми громади». Слухачі проєктують урок, де учні створюють структуру таблиць і запити для умовної бази (наприклад, шкільного волонтерського центру).

Тема 2.3. Кооперативне та STEM-орієнтоване навчання під час просторового 3D-моделювання та спільного опрацювання текстів

• Аналіз ситуацій (кейсів). Вивчення матриці оцінювання групової діяльності на прикладі уроку спільного створення багатосторінкового текстового документа. Ідентифікація маркерів конструктивного та деструктивного зворотного зв'язку між учасниками групи.
• Розробка методичних матеріалів (робота в групах). Розробка критеріїв успішності та розподілу ролей (дизайнер, інженер, тестувальник) для STEM-завдання зі створення просторової 3D-моделі об'єкта архітектури.
• Проєктна робота. Презентація мініпроєкту інструкції щодо налаштування інклюзивності під час роботи з текстовими процесорами. Слухачі розробляють методику навчання учнів  з особливими потребами під час  адаптації інтерфейсів та контенту.

Тема 2.4. Проєктна діяльність, глибинне навчання та рефлексивне навчальне середовище як основа практикуму з використання інформаційних технологій

• Аналіз ситуацій (кейсів). Розпізнавання ознак поверхневого та глибинного навчання у презентованих учнівських роботах (наприклад, використання ШІ лише для генерації тексту без осмислення, або використання ШІ для глибокого аналізу даних у проєкті).
• Розробка методичних матеріалів (робота в групах). Створення детального плану виконання комплексного колективного проєкту (визначення етапів, інструментів для комунікації, методів інтеграції різних програмних продуктів).
• Проєктна робота. Розробка та захист авторської комплексної рубрики формувального оцінювання фінального ІТ-проєкту 9-класників, яка поєднує оцінку за технічне виконання, рефлексію й командну взаємодію.
  1. Орієнтовний перелік питаньдля самостійного опрацювання

 

1. Порівняйте ефективність репродуктивного засвоєння типів ліцензій на ПЗ та їх опанування через конструювання реальних життєвих ситуацій.
2. Які педагогічні інструменти є найефективнішими для створення рефлексивного середовища під час дослідження учнями особистого цифрового сліду та подолання інформаційних загроз?
3. Як саме вчитель може проявити когнітивну гнучкість і змінити методичний підхід, якщо учень систематично не розуміє логіки роботи з одновимірними масивами чи вкладеними алгоритмічними структурами?
4. Яким чином використання проблемних ситуацій сприяє переходу від поверхневого до глибинного засвоєння принципів проєктування реляційних баз даних?
5. Як адаптувати матрицю оцінювання групової діяльності для об’єктивного вимірювання індивідуального внеску кожного учня під час спільного опрацювання багатосторінкових текстових документів?
6. Які існують ефективні стратегії модерації конфліктів та переведення деструктивного зворотного зв’язку в конструктивний під час командної роботи над STEM-проєктами?
7. Яким чином інтеграція 3D-графіки, просторового моделювання та підготовки об'єктів до 3D-друку реалізує завдання STEM-орієнтованого підходу на уроках інформатики?
8. За якими маркерами вчитель може розпізнати рівень глибинного навчання під час використання учнями інструментів штучного інтелекту для генерації та аналізу даних у комплексних ІТ-проєктах?
9. Як правильно структурувати комплексну рубрику формувального оцінювання для ІТ-практикуму, щоб вона збалансовано оцінювала і технічні результати і розвиток емоційного інтелекту команди?
10. Як синергія діяльнісного, проблемного, кооперативного та проєктного підходів у курсі інформатики 9 класу забезпечує перехід від накопичення знань до розвитку життєвих навичок згідно з Концепцією НУШ?

• знання й розуміння сутнісних характеристик сучасних підходів (діяльнісного, проблемного, кооперативного, проєктного, STEM) та їх ролі у викладанні інформатики в 9 класі НУШ;
•  уміння конструювати компетентнісно орієнтовані та STEM-завдання, які інтегрують знання із різних тем ;інформатики в 9 класі.
• уміння моделювати уроки на засадах проблемного навчання, стимулюючи учнів до висування гіпотез та самостійного пошуку логічних помилок;
• уміння використовувати сучасні цифрові інструменти (зокрема ШІ) для організації спільної діяльності, аналізу даних та розробки комплексних інформаційних продуктів.
• уміння добирати безпечні, доцільні для навчання здобувачів освіти електронні (цифрові) освітні ресурси, впорядковувати їх та використовувати з урахуванням мети, умов навчання, вікових особливостей та їхніх потреб. різноманітних дидактичних матеріалів та створення візуального контенту;
• усвідомлення правових та етичних аспектів, пов’язаних із використанням цифрових технологій, штучним інтелектом; важливості академічної доброчесності в цифрову еру; мотивації до навчання впродовж життя в професійній сфері за допомогою цифрових технологій та електронних (цифрових) освітніх ресурсів;
• готовність послідовно впроваджувати принципи Концепції Нової української школи на уроках інформатики.