БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА: СУЧАСНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ХІМІЇ У 7-9 КЛАСАХ НУШ

Програма передбачає кілька механізмів, які забезпечують інформаційну та інструментальну підтримку вчителя в його подальшій діяльності:

• Надання дієвих інструментів: Програма спрямована на те, щоб надати вчителю хімії конкретні інструменти для створення безпечного, рефлексивного й високотехнологічного освітнього середовища. Це включає алгоритми адаптації інноваційних технологій (проблемного, проєктного, кооперативного навчання) до специфіки викладання в 7–9 класах.
• Рефлексивна самодіагностика: Важливим складником завершення навчання є блок рефлексивної самодіагностики, що дозволяє педагогу самостійно оцінити свій прогрес та рівень оволодіння інструментарієм Стандарту.
• Інформаційна підтримка через онлайн-ресурси: Список рекомендованої літератури містить посилання на актуальні освітні платформи та сайти, які можуть служити джерелом підтримки в подальшій роботі:
  • Платформа «НУШ» з матеріалами для вчителів, прикладами завдань та інструментами оцінювання.
  • Сайт «Точка опори» для вчителів хімії і біології.
  • Освітня онлайн-платформа Перейти за покликанням .
• Гнучкість реалізації: Навчання може відбуватися за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період, що дозволяє педагогу поступово впроваджувати отримані знання в практику та отримувати зворотний зв'язок під час виконання практичних кейсів.

Таким чином, підтримка реалізується через забезпечення вчителя методичною базою, цифровими інструментами та посиланнями на професійні спільноти й ресурси, які він може використовувати у своїй повсякденній практиці.

МОДУЛЬ 1.МЕТОДОЛОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ ТА ПАРАДИГМА НАВЧАННЯ ХІМІЇ  В НУШ

 

Тема 1.1. Реалізація компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів у хімічній освіті базової школи

Поняття педагогічного підходу як стратегії організації хімічної освіти. Зміна освітніх пріоритетів у сучасній школі. Перехід від накопичення хімічних знань до розвитку життєвих навичок. Розвиток природничо-наукової грамотності здобувачів освіти. Інструменти діяльнісного підходу в навчанні хімії. Організація учнівського хімічного експерименту та моделювання процесів. Особливості побудови особистісно орієнтованого уроку хімії в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання.

 

Тема 1.2. STEM-орієнтований підхід у навчанні хімії

STEM-підхід як стратегія інтеграції хімії з біологією, фізикою, географією та математикою. Практична зорієнтованість навчання: упровадження домашнього хімічного експерименту та ужиткової хімії. Інструменти створення середовищного підходу в кабінеті хімії та віртуальних лабораторіях.

 

МОДУЛЬ 2. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З ХІМІЇ В 7-9 КЛАСАХ

 

Тема 2.1. Проблемне навчання на уроках хімії: створення проблемних ситуацій та алгоритми їх розв'язання під час хімічного експерименту

Сутність та механізми проблемного навчання у хімічній освіті. Поняття проблемного запитання, проблеми та проблемної ситуації. Методика створення проблемних ситуацій на різних етапах вивчення хімії.  Алгоритми та освітні інструменти для розв’язання проблемних завдань під час лабораторних та практичних робіт. Кроки наукового пізнання в процесі хімічного експерименту. Висунення гіпотез та планування підтверджувального дослідження

 

Тема 2.2. Проєктне навчання: етапи планування, критерії оцінювання та реалізація навчальних проєктів із хімії

Поняття проєктного навчання та його переваги. Спільні та відмінні риси проблемного й проєктного навчання хімії. Етапи планування, структура та координація короткострокових і довгострокових хімічних проєктів. Критерії оцінювання результатів індивідуальної та групової проєктної діяльності учнів. Розроблення проєктів екологічного, валеологічного та практичного спрямування

 

Тема 2.3. Кооперативне навчання: методи групової взаємодії та стратегії кооперації у процесі хімічних досліджень

Сутність, методи та умови ефективного перебігу кооперативного навчання. Принципи формування мікрогруп для виконання хімічних завдань. Розподіл соціальних та командних ролей у групі. Адаптація технік кооперації для уроків хімії. Використання методів Акваріум, Два, чотири, всі разом, Ажурна пилка. Стратегії формування колективної відповідальності в класі. Розроблення матриці оцінювання групової діяльності учнів.

 

Тема 2.4. Стратегії глибинного навчання, розвиток критичного мислення та конструювання компетентнісно орієнтованих завдань із хімії

Ознаки поверхневого та глибинного навчань у хімічній освіті. Розвиток критичного мислення та когнітивної гнучкостіздобувачів освіти. Графічні організатори для аналізу хімічних властивостей речовин. Застосування діаграми Венна, ментальних карт і фішбоуна. Виявлення фейків та маніпуляцій у медіаінформації хімічного змісту. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації підходів НУШ. Структура компетентнісно орієнтованого завдання з хімії. Формування стимулу, задачної формули та критеріїв оцінювання. Розроблення контекстних задач на основі реальних життєвих ситуацій.

 

Тема 2.5. Створення рефлексивного освітнього середовища та інстументи зворотного зв'язку на уроках хімії

Практична зорієнтованість та рефлексивність навчання в сучасній школі. Сутність, функції, форми та види педагогічної рефлексії. Особливості емоційної, діяльнісної та змістовної рефлексії з хімії. Формування в учнів навичок до самооцінювання та взаємооцінювання. 

Педагогічні техніки організації зворотного зв'язку та моніторингу розуміння хімічного матеріалу. Огляд сучасних технік формувального оцінювання для миттєвого відстеження розуміння: швидкі візуальні методи (без гаджетів) – світлофор, пальцевий тест, шкала 1-5, хімічні знаки; письмові експрес-техніки (1–3 хвилини) – квиток на вихід, однохвилинне ессе, знайди помилку, 3-2-1; цифрові інструменти - платформи Plickers, Mentimeter, Kahoot, Google Forms; практично-орієнтовані вправи – хімічний конструктор, робота в парах «Учень – Учитель» тощо.

 

Орієнтовний перелік практичних завдань

Для успішного завершення курсу слухачі виконують комплекс завдань, що моделюють реальну професійну діяльність: 

Проєктна майстерня «Хімія навколо нас»: Переформатуйте класичні академічні теми (наприклад, «Розчини», «Оксиди» або «Швидкість хімічних реакцій») у площину повсякденного життя. Розробіть мінісценарії уроків, де учні виступають у ролі експертів: технологів харчової промисловості, екологів, експертів побутової хімії чи фармакологів.

Конструкторське бюро «Компетентнісний вимір та рефлексія»: Розробіть одне компетентнісно орієнтоване завдання на основі реальної життєвої ситуації, спрямоване на розвиток критичного мислення та когнітивної гнучкості учнів. Додайте до нього опис однієї паперової або цифрової техніки формувального оцінювання для миттєвого відстеження розуміння та організації самооцінювання учнів наприкінці такого уроку.

Методичний інтенсив «Дослідницький підхід»: Розробіть інструкцію для учнівських хімічних досліджень (зокрема побутового або домашнього експерименту з безпечними речовинами: сода, оцет, лимонна кислота, індикатори з соку червонокачанної капусти тощо). Акцентуйте на тому, як навчити учнів самостійно висувати гіпотези та фіксувати результати спостережень, а не просто діяти за готовим шаблоном.

Лабораторія віртуальної хімії (на вибір педагога)

1. За допомогою PhET Simulations розробіть робочий аркуш для учня під одну з цих симуляцій: «Концентрація», «Розчинність», «Моделювання молекул» та «Балансування хімічних рівнянь». 
2. За допомогою ChemCollective / Beyond Labz: змоделюйте віртуальний хімічний експеримент (наприклад, титрування або визначення pH розчинів), який важко або небезпечно реалізувати в умовах шкільного кабінету.
3. Працюючи з мобільними додатками - створіть 3D-екскурсію доповненої реальності (AR) для візуалізації кристалічних ґраток та просторової будови органічних і неорганічних молекул.

Лабораторія оцінювання «Інструментарій НУШ»:

Створіть простий набір матеріалів для оцінювання учнів на уроках хімії у 7–9 класах.

• Розробіть картку оцінювання роботи в групі, де прописані ролі дослідника, лаборанта, аналітика та доповідача.
• Складіть один паперовий «квиток на вихід» та один цифровий тест для швидкої перевірки помилок учнів наприкінці уроку.

Аналітична сесія «Ліквідація хімічних прогалин»: Робота з діагностичним інструментарієм. Створіть «експрес-тести вхідного діагностування» (наприклад, перед вивченням хімічних властивостей кислот перевірити вміння складати формули за валентністю). Розробіть алгоритм швидкої компенсації (використання опорних блок-схем, візуальних тренажерів, інтерактивних карток).

 

Вимоги до самостійної роботи

Самостійна робота передбачає поглиблене вивчення нормативних документів та опрацювання додаткової літератури.

Питання до самостійної роботи

1. Які головні зміни у викладанні хімії у 7–9 класах передбачає наказ МОН від 09.08.2024 № 1120 щодо оновлення типової освітньої програми?
2. Які головні відмінності між проблемним запитанням та звичайним репродуктивним запитанням на уроці хімії?
3. Який конкретний матеріальний або цифровий продукт можуть створити учні у межах навчального проєкту з хімії?
4. Як ефективно розподілити ролі між чотирма учнями в мікрогрупі під час виконання хімічного досліду?
5. Чим відрізняється глибинне засвоєння хімічних понять від поверхневого зазубрювання визначень та формул?
6. Які переваги має використання цифрових інструментів швидкого зворотного зв'язку (типу Google Forms чи Mentimeter) наприкінці уроку хімії?

 

 

 

 

 

 

 

За результатами навчання педагоги оволодіють знаннями та розвинуть уміння щодо:

Знання та розуміння:

• нормативно-правового забезпечення хімічної освіти в 7–9 класах, зокрема вимог Державного стандарту та оновлень типової освітньої програми згідно з наказом МОН № 1120.
• сутності та особливостей реалізації компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, середовищного та STEM-підходів у природничій галузі.
• дидактичних механізмів створення проблемних ситуацій, життєвого циклу навчальних проєктів та методів кооперативного навчання на уроках хімії.
• відмінностей між поверхневим засвоєнням фактів і глибинним навчанням, а також структури компетентнісно орієнтованого завдання.
• специфіки побудови рефлексивного середовища й функцій формувального оцінювання за затвердженими групами результатів (ГР).

Практичні вміння та навички:

• моделювати сучасні уроки хімії на засадах діяльнісного та STEM-підходів в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання.
• конструювати проблемні ситуації, хімічні парадокси та дослідницькі завдання для лабораторних і практичних робіт.
• організовувати групову та командну взаємодію учнів під час експериментів із чітким розподілом соціальних і дослідницьких ролей.
• розробляти компетентнісно орієнтовані (контекстні) задачі на основі реальних життєвих ситуацій для розвитку критичного мислення школярів.
• створювати інструменти формувального оцінювання, картки самооцінювання, «квитки на вихід» та використовувати цифрові платформи для швидкого зворотного зв'язку.
• застосовувати прозорі критерії оцінювання (рубрикатори) для вимірювання поступу учнів за групами результатів природничої галузі.

Реалізація програми базується на засадах андрагогіки, що передбачає врахування професійного досвіду вчителів та орієнтацію на вирішення конкретних практичних кейсів. Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період. 

 

Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період з 14.30

 

Програма підвищення кваліфікації для вчителів хімії 7–9 класів НУШ пропонує низку академічних та професійних можливостей, спрямованих на системне оновлення вчительської майстерності згідно з вимогами нового Державного стандарту.

Академічні можливості

• Отримання кредитів ЄКТС: За успішне проходження програми в повному обсязі (30 академічних годин) педагог отримує 1 кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи.
• Офіційне визнання кваліфікації: Після завершення курсу та виконання всіх завдань (зокрема кваліфікаційного тестування та презентації кейсу) слухачам видається свідоцтво про підвищення кваліфікації.
• Поглиблення нормативно-правової бази: Педагоги отримують можливість детально розібратися в структурі Держстандарту базової середньої освіти, оновлених критеріях оцінювання та вимогах наказів МОН щодо природничої галузі.

Професійні можливості

Програма фокусується на вдосконаленні конкретних професійних компетентностей, визначених державним стандартом вчителя:

• Розвиток профільних компетентностей: Програма спрямована на вдосконалення предметно-методичної (А2), інформаційно-цифрової (А3) та оцінювально-аналітичної (Г3) компетентностей.
• Опанування інноваційних технологій: Вчителі отримують інструменти для реалізації STEM-підходу, проблемного, проєктного та кооперативного навчання. Це дозволяє трансформувати викладання від пасивного накопичення знань до розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості учнів.
• Практичні навички моделювання: Педагоги навчаються конструювати компетентнісно орієнтовані (контекстні) завдання, розробляти інструкції для дослідницьких (зокрема домашніх) експериментів та моделювати сучасні уроки хімії.
• Цифрова трансформація: Програма передбачає роботу з віртуальними лабораторіями (PhET Simulations, ChemCollective), мобільними додатками з доповненою реальністю (AR) та цифровими платформами для швидкого зворотного зв’язку (Plickers, Kahoot, Mentimeter).
• Впровадження нових систем оцінювання: Вчителі оволодівають техніками формувального оцінювання та вчаться використовувати прозорі критерії (рубрикатори) для вимірювання поступу учнів за групами результатів.

Крім того, участь у програмі дає можливість педагогу пройти рефлексивну самодіагностику для оцінки власного прогресу та професійну адаптацію до викладання підліткам у межах реформи НУШ