БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА: СУЧАСНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ У 7-9 КЛАСАХ НУШ

Підтримка та супровід педагога реалізуються через надання конкретних інструментів, методичних рішень та доступ до інформаційних ресурсів для подальшої самостійної професійної діяльності. Зокрема, програма передбачає:

• Доступ до методичних ресурсів: Педагогам рекомендується використовувати Платформу НУШ, яка містить навчальні програми, приклади завдань та інструменти оцінювання для вчителів базової школи.
• Інструментарій для моніторингу та взаємодії: Програма навчає використовувати цифрові сервіси та платформи для синхронної й асинхронної взаємодії, що дозволяє вчителю відстежувати прогрес учнів у реальному часі та гнучко моделювати освітній процес.
• Готові методичні рішення: Вчитель отримує готові рішення для реалізації компетентнісного, діяльнісного, STEM-орієнтованого та інших підходів у щоденній практиці. Це включає методичні орієнтири для конструювання інтегративних завдань та сценаріїв уроків.
• Рефлексивна самодіагностика: Важливим складником завершення навчання є блок рефлексивної самодіагностики, який допомагає вчителю самостійно оцінити рівень опанування матеріалу та готовність до впровадження нових підходів.
• Рекомендації щодо проектування середовища: Програма надає вимоги та орієнтири для створення безпечного, інклюзивного та ергономічного цифрового і фізичного простору (лабораторії, MakerSpace тощо), що є формою підтримки в організації навчального процесу.

Програма розроблена як дієвий інструмент швидкої адаптації педагогів до умов реформи НУШ та сучасних технологічних викликів.

МОДУЛЬ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ ТА ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ В ІНФОРМАТИЧНІЙ ГАЛУЗІ

 

Тема 1.1. Концептуальні підходи до навчання інформатики в НУШ 

Підхід як стратегія навчання інформатики. Концептуальне поєднання методів, форм та прийомів формування інформатичної компетентності. Характеристика провідних підходів. Дидактична сутність компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів у курсі інформатики 7–9 класів. Трансформація освітнього процесу від накопичення технологічних знань до розвитку адаптивних життєвих і цифрових навичок. Розвиток когнітивної гнучкості. Психолого-дидактичні умови адаптації мислення учнів до швидкої зміни технологій та інструментарію. Психолого-педагогічні засади включення учня підліткового віку в освітній процес як активного суб'єкта цифрової творчості.

 

Тема 1.2. STEM-орієнтований та середовищний підходи при викладанні інформатики 

Сутність та можливості реалізації STEM-орієнтованого підходу під час вивчення інформатики. Міждисциплінарна інтеграція: вивчення синтаксису мови програмування для створення STEM-проєктів (Project-Based Learning):. (наприклад: симуляція фізичного процесу (Science), програмування робота для побудови мосту (Engineering) чи аналіз статистичні дані за допомогою графіків (Mathematics). Розвиток soft skills: Робота в команді, критичне мислення, креативність та комунікація (навички 4К) важать стільки ж, скільки й вміння писати код. Конструювання інтегративних STEM-завдань: методичні орієнтири поєднання алгоритмізації з прикладними інженерними та фізико-математичними задачами. Залучення учнів до створення реальних інформаційних моделей, робототехнічних та симульованих систем

Характеристика середовищного підходу та його роль у стимулюванні пізнавальної активності здобувачів освіти. Проєктування безпечного та інклюзивного цифрового та фізичного простору для навчання інформатики. Естетичні та ергономічні вимоги до ІТ-середовища. Організація ергономічних учнівських місць та комфортного інтерфейсу електронних систем навчання. Інформатичні осередки у класі та цифрових лабораторій (GeoGebra, Desmos) для стимулювання активності учнів. Проєктування спеціалізованих локацій (лабораторії, MakerSpace, медіатеки, центри робототехніки). Вимоги до обладнання та безпеки дослідницького простору.

Добір та модифікація електронних (цифрових) ресурсів з урахуванням мети, умов навчання, віку та потреб здобувачів освіти.. Хмарні технології для спільної проектної діяльності та створення колективних інформатичних баз даних.

Інформатика як інструмент міжпредметної інтеграції та дослідження реальних процесів. Кейси інтегрованих уроків. Критерії оцінювання в інтегративному середовищі. Підходи до вимірювання комплексних STEM-результатів навчання та сформованості наскрізних умінь

 

Тема 1.3. Організація сучасного освітнього процесу в різних форматах навчання

Реалізація підходів у мінливих умовах. Специфіка впровадження діяльнісного та компетентнісного навчання інформатиці. Очне навчання інформатики: особливості використання матеріально-технічної бази кабінету та живого моделювання алгоритмів. Дистанційний формат навчання інформатики. Методи та інструменти підтримання високої активності та самостійності учнів в асинхронному та синхронному режимах. Змішане навчання інформатиці. Дидактичні моделі раціонального поєднання онлайн-теорії та аудиторної практики за комп'ютером. Адаптація методів і прийомів навчання до форми освітнього процесу: Трансформація традиційних дидактичних вправ під технічні можливості систем дистанційного навчання.

Компетентнісні завдання для віртуального середовища. Проєктування цифрових завдань, адаптованих до самостійного виконання вдома. Управління увагою та мотивацією підлітків: тайм-менеджмент уроку, чергування видів діяльності та паузи для тіла під час тривалої роботи з екраном. Аналіз, добір та моделювання уроків за базовими сценаріями на основі компетентнісних завдань, спрямованих на застосування інформатики в життєвих ситуаціях.

Моніторинг навчальної діяльності в різних форматах. Інструменти відстеження прогресу виконання практичних робіт з інформатики у реальному часі. 

 

МОДУЛЬ 2. ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА МЕТОДИКА КОНСТРУЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ДОСВІДУ

 

Тема 2.1. Проблемне та проєктне навчання як інструменти активізації учнів

Проблемне навчання: сутність, механізми створення проблемних ситуацій та освітні інструменти їх розв’язання. Освітні інструменти проблемного навчання. Технології створення суперечностей в алгоритмах та пошуку помилок (дебагінгу). 

Проєктне навчання: переваги методу, етапи та алгоритм планування навчального проєкту з інформатики. Методика структурування етапів розробки довготривалих учнівських ІТ-проєктів і цифрових продуктів (від аналізу вимог користувача до презентації готового софту). 

Порівняльний аналіз, спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчання. Конструювання проблемно-проєктних завдань. Сценарії проблемно-орієнтованих уроків. Включення учня в навчальну діяльність як активного суб'єкта через дослідницький пошук. Методика організації учнівських пітчингів, демонстрацій інтерфейсів та збору фідбеку від користувачів

 

Тема 2.2. Кооперативне навчання та стратегії взаємодії в IT-середовищі

Кооперативне навчання в комп'ютерному класі. Дидактичні методи, психолого-педагогічні умови ефективного перебігу групової роботи учнів. Стратегії кооперації в ІТ. Методологія організації командної розробки цифрових проєктів (розподіл ролей: аналітик, дизайнер, програміст, тестувальник). Матриця оцінювання групової діяльності. Критерії вимірювання командного результату та визначення індивідуального внеску кожного учня в код. Методи формування колективної відповідальності. Технології взаємодопомоги та спільного усунення помилок у коді (Code Review). Спільна робота у хмарних сервісах.

Сценарії кооперативних уроків. Керування конфліктами у груповій роботі. Стратегії вирішення технічних суперечностей під час інтеграції окремих модулів ІТ-проєкту.

 

Тема 2.3. Розвиток критичного мислення та рефлексії засобами цифрових технологій

Глибинне навчання через критичний аналіз. Стратегії розвитку критичного мислення: аналіз достовірності даних, оцінювання надійності цифрових джерел та плагінів у мережі Інтернет. Рефлексивність навчання інформатики. Створення рефлексивного навчального середовища: використання інтерактивних цифрових дошок для візуалізації логічних карт та схем алгоритмів. Інструменти цифрової самооцінки. Організація взаємооцінювання: критеріальне оцінювання учнями інтерфейсів, дизайну та юзабіліті проєктів однокласників. Етична рефлексія при вивченні інформатики: організація навчального діалогу щодо кібербезпеки, захисту авторських прав та етики використання штучного інтелекту.

Аналіз, добір та моделювання уроків за базовими сценаріями на основі компетентнісних завдань, спрямованих на застосування інформатики в життєвих ситуаціях.

 

 

Орієнтовний перелік практичних завдань

Проєктування фрагмента уроку інформатики з акцентом на реалізацію діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів.

Розробка концепції віртуального інформатичного осередку або опису STEM-кейсу для учнів 7–9 класів.

Моделювання сценарію кооперативної взаємодії учнів (групової роботи) для обраної теми з використанням цифрових інструментів.

Складання плану-схеми навчального проєкту з інформатики або розробка сценарію проблемної ситуації за темою програми.

Добір та адаптація методів розвитку критичного мислення для трансформації «поверхового» навчального завдання у «глибинне».

Конструювання авторського компетентнісно орієнтованого завдання з інформатики за встановленою структурою (стимул, завдання, модель відповіді).

 

Завдання для самостійної роботи

Аналіз державних стандартів та модельних програм для 7–9 класів щодо реалізації обов'язкових результатів навчання інформатичної галузі.

Складання переліку цифрових ресурсів та мобільних застосунків для підтримки STEM-навчання.

Підготовка рефлексивного есе або чек-листа «Ознаки глибинного розуміння теми з інформатики» на прикладі конкретного розділу програми 7–9 класів.

Добір прикладного контексту (фінансові розрахунки, логістика, екологічні дані) для розробки фабули майбутнього компетентнісного завдання.

За результатами навчання педагоги будуть:

знати

• концептуальні засади НУШ та дидактичну сутність компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, STEM-орієнтованого та середовищного підходів в інформатичній галузі;
• особливості раціонального поєднання очного, дистанційного та змішаного навчання інформатики для гнучкого моделювання освітнього процесу й трансформації теорії у практичний досвід учнів;
• методологію проєктного, проблемного та кооперативного навчання під час створення учнівських проєктів і розв'язання реальних міждисциплінарних задач;

вміти

• диференціювати методи навчання та проєктувати безпечне, ергономічне й інклюзивне освітнє середовище під специфіку різних форматів навчання інформатики; 
• конструювати компетентнісно орієнтовані та контекстні STEM-завдання на основі реальних життєвих ситуацій з урахуванням індивідуальних освітніх потреб і траєкторій учнів; 
• проєктувати сценарії інтегративних занять за гнучкими ІТ-методологіями, проблемно-орієнтованими кейсами та методиками фасилітації командної роботи учнів;

застосовувати:

• стратегії НУШ та інтегрувати діяльнісні й особистісно орієнтовані технології у щоденну практику проведення уроків інформатики;
• STEM-інструментарій через впровадження елементів робототехніки, мікроконтролерів, 3D-моделювання та комп'ютерного експерименту в освітній процес;
• цифрові сервіси для моніторингу та використовувати платформи синхронної й асинхронної взаємодії для відстеження прогресу виконання учнівських практичних робіт у реальному часі.

Реалізація програми базується на засадах андрагогіки, що передбачає врахування професійного досвіду вчителів та орієнтацію на вирішення конкретних практичних кейсів. Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період. 

Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період з 14.30

Програма підвищення кваліфікації «Базова середня освіта: сучасні освітні технології навчання інформатики у 7-9 класах НУШ» надає педагогам широкий спектр академічних та професійних можливостей для розвитку та підтвердження кваліфікації.

Академічні можливості

• Отримання кредитів ЄКТС: Програма має обсяг 30 академічних годин, що відповідає 1 кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС).
• Офіційне підтвердження кваліфікації: Після успішного виконання програми (набрання не менше 70% балів) та проходження підсумкового тестування педагог отримує свідоцтво про підвищення кваліфікації,. Технічний дизайн документа відповідає державним вимогам (Постанова КМУ № 800).
• Доступ до науково-методичної бази: Програма базується на актуальній нормативній базі та модельных навчальних програмах (авторів Ривкінда, Завадського, Пасічник та ін.), що дає вчителю можливість працювати з найбільш сучасним освітнім контентом.

Професійні можливості та розвиток компетентностей

Програма спрямована на вдосконалення ключових професійних компетентностей згідно з державним стандартом:

• Предметно-методична компетентність (А2): Опанування методології проєктного, проблемного та кооперативного навчання.
• Інформаційно-цифрова компетентність (А3): Навчання роботі з хмарними технологіями, інструментами штучного інтелекту, а також спеціалізованим STEM-інструментарієм (робототехніка, мікроконтролери, 3D-моделювання).
• Оцінювально-аналітична компетентність (Г3): Опанування інструментів критеріального оцінювання, методик взаємооцінювання та використання цифрових сервісів для моніторингу прогресу учнів у реальному часі.

Практичні можливості для кар'єрного зростання

• Адаптація до реформи НУШ: Програма є інструментом швидкої адаптації до вимог Нової української школи, що критично важливо для вчителів, які починають працювати у 7–9 класах.
• Універсальність методів навчання: Вчитель отримує навички гнучкого моделювання уроків для очного, дистанційного та змішаного форматів, що підвищує його професійну мобільність.
• Навички проектування освітнього середовища: Можливість самостійно проектувати безпечний та інклюзивний цифровий і фізичний простір (лабораторії, MakerSpace).
• Розвиток soft skills: Опанування методик фасилітації командної роботи та розвитку критичного мислення підлітків, що є затребуваним у сучасній освіті.