БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА: СУЧАСНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ У 7-9 КЛАСАХ НУШ

Підтримка та супровід педагога реалізуються через кілька ключових аспектів:

• Методичний інструментарій для самостійного проєктування: Програма розроблена як дієвий інструмент для швидкої адаптації вчителів до умов НУШ. Вона надає практичні алгоритми для розроблення власних навчальних програм на основі модельних, що забезпечує академічну свободу та автономію вчителя у реалізації змісту освіти.
• Практико-орієнтований підхід та андрагогіка: Навчання базується на засадах андрагогіки, що передбачає врахування професійного досвіду педагога та орієнтацію на вирішення конкретних практичних кейсів. Це дозволяє вчителю інтегрувати отримані знання безпосередньо у свою щоденну діяльність.
• Доступ до цифрових та онлайн-ресурсів: Програма пропонує розлогий список рекомендованих ресурсів для подальшого професійного використання, зокрема:
  • AI-асистенти: Спеціалізований сервіс «Magic School» та інструменти штучного інтелекту на платформі «Освіторія Медіа».
  • Освітні платформи: Матеріали «Платформи НУШ», онлайн-курси на «EdEra» та методичні рекомендації від «Українського інституту розвитку освіти» (УІРО).
  • Дидактичні сервіси: Інструменти для візуалізації (Canva) та створення інтерактивних вправ (LearningApps).
• Формування навичок рефлексії: Важливою частиною програми є розвиток здатності вчителя до самоаналізу власного досвіду як фасилітатора. Педагоги вчаться аналізувати свої сильні сторони та зони розвитку, що є формою внутрішнього професійного супроводу.
• Інструменти оцінювання: Програма забезпечує вчителів готовими інструментами для практичного використання, такими як рубрики для оцінювання, анкети Google Forms та методики надання якісного зворотного зв’язку.

Отже, супровід педагога полягає не лише у наданні теоретичних знань, а у забезпеченні його дієвими алгоритмами, переліком перевірених онлайн-інструментів та розвитком навичок професійної рефлексії для подальшої самостійної роботи в системі НУШ.

МОДУЛЬ 1.  МОДЕРНІЗАЦІЯ ПІДХОДІВ ДО НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ В 7–9 КЛАСАХ НУШ

 

Тема 1.1 Стратегічні підходи до викладання української мови та літератури в системі НУШ

Поняття педагогічного підходу як стратегії організації освітнього процесу. Взаємозв’язок підходів, методів, форм і прийомів навчання. Зміна освітніх пріоритетів у сучасній школі: перехід від знаннєвої моделі до компетентнісної та розвиток життєвих навичок учнівства. 

Комунікативна компетентність як ключовий результат навчання української мови: структура (мовленнєва, мовна, соціокультурна лінії) та її формування у 7–9 класах. Мета розвитку комунікативних навичок: удосконалення усного й писемного мовлення, здатності аргументувати, інтерпретувати й взаємодіяти в різних комунікативних ситуаціях. Типи завдань для розвитку комунікації: рецептивні (аудіювання, читання з розумінням), продуктивні (говоріння, письмо), інтерактивні (діалоги, дискусії, дебати, рольові ігри), медіатекстові (аналіз і створення контенту). Прийоми організації комунікативної діяльності: ситуативне моделювання, проблемні запитання, дискусійні платформи. Критерії та інструменти оцінювання: формувальне оцінювання, рубрики для оцінки усного й писемного мовлення, само- та взаємооцінювання, надання якісного зворотного зв’язку. Типові труднощі учнів і способи їх подолання. Реалізація сучасних підходів в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання.

 

Тема 1.2 Проєктування навчальної програми вчителем української мови та літератури на основі модельних програм. Гнучкість планування.

Алгоритм проєктування робочої навчальної програми. Аналіз та вибір модельної програми: критерії вибору модельної програми з української мови / літератури / інтегрованих курсів відповідно до специфіки закладу та контингенту учнів. Розроблення навчальної програми. Робочий навчальний  план. Роль міжособистісної взаємодії та роботи в команді для формування й реалізації спільної цілі. Академічна свобода вчителя в реалізації змісту освіти

 

Тема 1.3 Технології проблемного та проєктного навчання у мовно-літературній освітній галузі

Механізми та алгоритми створення проблемних ситуацій на уроках української мови та літератури. Проєктування уроків мови: інтеграція мовної теорії з розвитком мовленнєвої культури (наскрізні уміння: читання з розумінням, висловлення власної думки, критичне мислення). Планування та реалізація навчальних проєктів: від гіпотези до презентації результатів. Аналіз спільних та відмінних рис проблемного і проєктного методів. Методика включення учня у дослідницьку діяльність як активного суб’єкта пізнання навколишнього середовища.

МОДУЛЬ 2. ТЕХНОЛОГІЇ КОГНІТИВНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

 

Тема 2.1 Кооперація та соціальна взаємодія в освітньому процесі 

Організаційно-методичні умови ефективного кооперативного навчання. Методи та прийоми командної роботи: матриця оцінювання групової діяльності та стратегії розподілу ролей. Формування колективної відповідальності учнів під час виконання практичних робіт. Створення інклюзивної атмосфери партнерства та взаємодопомоги.

 

Тема 2.2 Розвиток критичного мислення та конструювання компетентнісних завдань

Стратегія формування критичного мислення та когнітивної гнучкості учнів під час опрацювання мовно-літературного контенту. Вона переорієнтовує вчителя з транслятора готових знань (правил, біографій письменників) на фасилітатора, який вчить учнів аналізувати, оцінювати, аргументувати та створювати власні смисли. Структура та методичні орієнтири для розроблення компетентнісно орієнтованих завдань. Методика верифікації інформації та спростування фейків: навчання учнів відрізняти факти від суджень, виявляти приховані підтексти, маніпуляції та фейки в текстах (масс-медіа, реклама, художні твори).. Аналіз художнього тексту (деконструкція): Перехід від простого переказу сюжету до розуміння мотивації персонажів, авторської позиції, історичного контексту та художніх засобів як інструментів впливу. Практична зорієнтованість змісту завдань як умова реалізації вимог НУШ. 

 

Тема 2.3 Психолого-педагогічні засади глибинного навчання та рефлексії

Сутнісні ознаки поверхневого та глибинного навчань у мовно-літературній галузі. Методика організації рефлексивного етапу уроку: інструменти самооцінювання та взаємооцінювання прогресу здобувачів. Створення рефлексивного навчального середовища для стимулювання самоаналізу діяльності під час проєктних досліджень. Технології забезпечення усвідомленості результатів навчання. 

 

Орієнтовний перелік практичних завдань

 

Тема 1.1. Стратегічні підходи до викладання української мови та літератури в системі НУШ

Зміст практичного завдання: Аналіз ціннісних орієнтирів та наскрізних умінь НУШ» Педагоги працюють у малих групах із текстом Державного стандарту базової середньої освіти (мовно-літературна галузь). Вони обирають одне з наскрізних умінь (наприклад, підприємливість та фінансова грамотність або екологічна культура) і розробляють ментальну карту (Mind Map), де візуалізують, як саме це уміння можна розвивати під час вивчення конкретних мовних тем чи літературних творів у 7-9 класи. 

Тема 1.2. Проєктування навчальної програми вчителем української мови та літератури на основі модельних програм. Гнучкість планування

Зміст практичного завдання: Конструювання фрагмента робочої навчальної програми та КТП: Вчителі обирають одну з чинних модельних навчальних програм (з української мови або літератури для 7–9 класів). На її основі вони проєктують робочу програму для одного семестру. Крім того, розробляють матрицю календарно-тематичного планування, де прописують: очікувані результати, види діяльності та закладають години резервного часу, обґрунтовуючи їхнє призначення (наприклад, подолання освітніх втрат).

Тема 1.3. Технології проблемного та проєктного навчання у мовно-літературній освітній галузі

Зміст практичного завдання: «Розробка паспорта навчального проєкту». Вчителі покроково створюють методичний паспорт для короткотривалого або середньоривалого проєкту (наприклад, «Створюємо буктрейлер до сучасної української повісті» або «Словник молодіжного сленгу нашого міста»). У паспорті зазначають: тему, проблему, етапи реалізації, критерії оцінювання кінцевого продукту учнів.

 

Завдання для самостійної роботи

 

Самостійна робота : «Формулювання проблемних питань»

Самостійний добір системи проблемних запитань та ситуацій до однієї з великих тем програми (наприклад, до теми «Дієслово» чи під час вивчення творчості Тараса Шевченка в 9 класі), які спонукатимуть учнів до дискусії та пошуку рішень.

Тема 2.1. Кооперація та соціальна взаємодія в освітньому процесі

Зміст практичного завдання:  «Моделювання уроку в технологіях кооперативного навчання» Учасники курсу розподіляють між собою ролі та практично тестують методики командної роботи: «Ажурна пилка» (Jigsaw), «Синтез думок», «Два, чотири, всі разом». Вчителі проєктують, як розподілити обов'язки між учнями під час групового аналізу тексту, щоб уникнути ситуацій, коли працює один учень, а оцінку отримують усі.

Самостійна робота «Розробка інструментів само- та взаємо-оцінювання в групах» Створення інструментарію (рубрик, анкет Google Forms або паперових карток), за допомогою яких підлітки в 7-9 класах зможуть об'єктивно оцінити свій внесок і внесок однокласників у спільну групову роботу.

Тема 2.2. Розвиток критичного мислення та конструювання компетентнісних завдань

Зміст практичного завдання: «Майстерня з конструювання компетентнісних завдань»

Практична трансформація «сухих» репродуктивних запитань підручника у привабливі життєві кейси за структурою: Стимул- Завдання Джерело Критерії. (Приклад роботи: Замість завдання «Напишіть твір-роздум про дружбу за повістю...» вчителі створюють завдання: «Ви — ведучий підліткового подкасту. Запишіть сценарій епізоду про токсичні стосунки, спираючись на поведінку героїв твору...».

Самостійна робота: «Пакет дидактичних матеріалів з розвитку критичного мислення (РКМ)» Педагог самостійно розробляє робочий аркуш для учнів до будь-якого уроку мови чи літератури, використовуючи два графічні організатори РКМ на вибір (наприклад, схему «Фішбоун» для аналізу конфлікту твору або «Діаграму Венна» для порівняння двох мовних категорій).

Тема 2.3. Психолого-педагогічні засади глибинного навчання та рефлексії

Зміст практичного завдання: «Проєктування етапу рефлексії на уроці» Відхід від формального «Чи сподобався вам урок? — Так». Вчителі вчаться конструювати методики когнітивної, емоційної та особистісної рефлексії. Відбувається тренінг із використання технік: «Бортовий журнал», «Есе-п'ятихвилинка», рефлексивний екран «Сьогодні я зрозумів... / було важко... / я навчився...».

Самостійна робота: «Аналіз власного досвіду фасилітатора» Написання есе-рефлексії (або заповнення спеціального опитувальника) «Я — вчитель-транслятор чи вчитель-фасилітатор?», де педагог аналізує свої сильні сторони та зони розвитку щодо переходу до концепції глибинного навчання учнів НУШ.

 

За результатами навчання педагоги оволодіють знаннями та розвинуть уміння щодо:

• застосування стратегічних підходів до викладання української мови та літератури в системі НУШ і розуміння засад глибинного навчання;
• проєктування робочих навчальних програм на основі модельних та забезпечення гнучкості календарно-тематичного планування;
• впровадження технологій проблемного, проєктного та інтегрованого навчання у мовно-літературній освітній галузі;
• організації кооперації та ефективної соціальної взаємодії учасників освітнього процесу на уроках;
• конструювання компетентнісних завдань для розвитку критичного мислення та аналітичних здібностей учнів 7–9 класів;
• практичного використання інструментів формувального і критеріального оцінювання та впровадження практик рефлексії.

Реалізація програми базується на засадах андрагогіки, що передбачає врахування професійного досвіду вчителів та орієнтацію на вирішення конкретних практичних кейсів. Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період.   

Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період з 14.30

Педагоги отримують широке коло академічних та професійних можливостей, спрямованих на їхню адаптацію до вимог Нової української школи (НУШ).

Академічні можливості та автономія

• Реалізація академічної свободи: Програма надає вчителю право самостійно проєктувати робочі навчальні програми на основі модельних, обираючи ті, що найкраще відповідають специфіці закладу та контингенту учнів.
• Гнучкість планування: Педагоги вчаться створювати гнучкі календарно-тематичні плани, закладаючи години резервного часу для подолання освітніх втрат або поглибленого вивчення тем.
• Отримання кредитів ЄКТС: Успішне завершення курсу (30 годин) забезпечує вчителю 1 кредит ЄКТС, що підтверджується офіційним свідоцтвом про підвищення кваліфікації.

Професійні можливості та розвиток компетентностей Програма спрямована на вдосконалення трьох ключових компетентностей згідно з Професійним стандартом: предметно-методичної (А2), інформаційно-цифрової (А3) та оцінювально-аналітичної (Г3). У межах цього розвитку передбачено:

• Трансформація ролі вчителя: Перехід від позиції транслятора готових знань до ролі фасилітатора, який навчає учнів аналізувати, оцінювати та створювати власні смисли.
• Оволодіння сучасними технологіями:
  • Впровадження проблемного, проєктного та інтегрованого навчання.
  • Використання штучного інтелекту (сервіси Magic School, Освіторія) та цифрових інструментів для візуалізації (Canva) і створення інтерактивних вправ (LearningApps).
• Інструменти оцінювання: Педагоги отримують готові алгоритми для впровадження критеріального та формувального оцінювання за групами результатів, а також методики надання якісного зворотного зв’язку.
• Розвиток критичного мислення: Навчання конструюванню компетентнісних завдань, що перетворюють теоретичні знання підручника на життєві кейси (наприклад, створення підліткових подкастів замість традиційних творів).

Соціально-професійна взаємодія Програма надає можливість оволодіти методиками кооперативного навчання («Ажурна пилка», «Синтез думок» тощо), що дозволяє ефективно організовувати командну роботу учнів та створювати інклюзивну атмосферу партнерства в класі.