БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА: СУЧАСНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ У 7-9 КЛАСАХ НУШ

Програма передбачає кілька механізмів, які сприяють професійній автономії та тривалому розвитку педагога:

• Розвиток навичок рефлексії та самоаналізу: Програма спрямована на те, щоб переорієнтувати вчителя з «транслятора знань» на фасилітатора. Зокрема, самостійна робота включає «Аналіз власного досвіду фасилітатора», де педагог пише есе-рефлексію для визначення своїх сильних сторін та зон розвитку. Це формує здатність до подальшого самостійного вдосконалення.
• Методичне озброєння для самостійної роботи: Учителі опановують практичні алгоритми проєктування власних навчальних програм та календарно-тематичного планування (КТП). Це дає педагогу інструменти для реалізації його академічної свободи та автономії в подальшій діяльності.
• Гнучкість форми навчання: Програма може реалізуватися не лише як інтенсивний курс (1 тиждень), а й у пролонгованій формі, де модулі розподіляються на довший період, що дозволяє вчителю поступово впроваджувати нові методики у свою практику.
• Рекомендовані ресурси для подальшої освіти: Програма надає розширений список додаткових онлайн-ресурсів, до яких педагог може звертатися після завершення навчання для підтримки та оновлення знань. 
• Документальне підтвердження: За результатами навчання видається свідоцтво, що містить перелік вдосконалених компетентностей, яке стає частиною професійного портфоліо вчителя.

Таким чином, супровід за програмою реалізується переважно через надання дієвих інструментів для самоадаптації до умов НУШ та орієнтацію на постійне самонавчання за допомогою перевірених цифрових ресурсів.

МОДУЛЬ 1.  МОДЕРНІЗАЦІЯ ПІДХОДІВ ДО НАВЧАННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ В 7–9 КЛАСАХ  НУШ

 

Тема 1.1 Стратегічні підходи до викладання зарубіжної літератури в системі НУШ

Поняття педагогічного підходу як стратегії організації освітнього процесу. Взаємозв’язок підходів, методів, форм і прийомів навчання. Зміна освітніх пріоритетів у сучасній школі: перехід від знаннєвої моделі до компетентнісної та розвиток життєвих навичок учнівства. 

Комунікативна компетентність як ключовий результат навчання зарубіжної літератури: структура (мовленнєва, мовна, соціокультурна лінії) та її формування у 7–9 класах. Мета розвитку комунікативних навичок: удосконалення усного й писемного мовлення, здатності аргументувати, інтерпретувати й взаємодіяти в різних комунікативних ситуаціях. Типи завдань для розвитку комунікації: рецептивні (аудіювання, читання з розумінням), продуктивні (говоріння, письмо), інтерактивні (діалоги, дискусії, дебати, рольові ігри), медіатекстові (аналіз і створення контенту). Прийоми організації комунікативної діяльності: ситуативне моделювання, проблемні запитання, дискусійні платформи. Критерії та інструменти оцінювання: формувальне оцінювання, рубрики для оцінки усного й писемного мовлення, само- та взаємооцінювання, надання якісного зворотного зв’язку. Типові труднощі учнів і способи їх подолання. Реалізація сучасних підходів в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання.

 

Тема 1.2 Проєктування навчальної програми вчителем зарубіжної літератури на основі модельних програм. Гнучкість планування.

Алгоритм проєктування робочої навчальної програми. Аналіз та вибір модельної програми: критерії вибору модельної програми із зарубіжної  літератури / інтегрованих курсів відповідно до специфіки закладу та контингенту учнів. Розроблення навчальної програми. Робочий навчальний  план. Роль міжособистісної взаємодії та роботи в команді для формування й реалізації спільної цілі. Академічна свобода вчителя в реалізації змісту освіти

 

Тема 1.3 Технології проблемного та проєктного навчання у мовно-літературній освітній галузі

Механізми та алгоритми створення проблемних ситуацій на уроках зарубіжної літератури. Проєктування уроків літератури: інтеграція мовно-літературної теорії з розвитком мовленнєвої культури (наскрізні уміння: читання з розумінням, висловлення власної думки, критичне мислення). Планування та реалізація навчальних проєктів: від гіпотези до презентації результатів. Аналіз спільних та відмінних рис проблемного і проєктного методів. Методика включення учня у дослідницьку діяльність як активного суб’єкта пізнання навколишнього середовища.

 

МОДУЛЬ 2. ТЕХНОЛОГІЇ КОГНІТИВНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

 

Тема 2.1 Кооперація та соціальна взаємодія в освітньому процесі 

Організаційно-методичні умови ефективного кооперативного навчання. Методи та прийоми командної роботи: матриця оцінювання групової діяльності та стратегії розподілу ролей. Формування колективної відповідальності учнів під час виконання практичних робіт. Створення інклюзивної атмосфери партнерства та взаємодопомоги.

 

Тема 2.2 Розвиток критичного мислення та конструювання компетентнісних завдань

Стратегія формування критичного мислення та когнітивної гнучкості учнів під час опрацювання мовно-літературного контенту. Вона переорієнтовує вчителя з транслятора готових знань (правил, біографій письменників) на фасилітатора, який вчить учнів аналізувати, оцінювати, аргументувати та створювати власні смисли. Структура та методичні орієнтири для розроблення компетентнісно орієнтованих завдань. Методика верифікації інформації та спростування фейків: навчання учнів відрізняти факти від суджень, виявляти приховані підтексти, маніпуляції та фейки в текстах (масс-медіа, реклама, художні твори). Аналіз художнього тексту (деконструкція): Перехід від простого переказу сюжету до розуміння мотивації персонажів, авторської позиції, історичного контексту та художніх засобів як інструментів впливу. Практична зорієнтованість змісту завдань як умова реалізації вимог НУШ. 

 

Тема 2.3 Психолого-педагогічні засади глибинного навчання та рефлексії

Сутнісні ознаки поверхневого та глибинного навчань у мовно-літературній галузі. Методика організації рефлексивного етапу уроку: інструменти самооцінювання та взаємооцінювання прогресу здобувачів. Створення рефлексивного навчального середовища для стимулювання самоаналізу діяльності під час проєктних досліджень. Технології забезпечення усвідомленості результатів навчання. 

 

Орієнтовний перелік практичних завдань

 

Тема 1.1. Стратегічні підходи до викладання зарубіжної літератури в системі НУШ

Зміст практичного завдання: Аналіз ціннісних орієнтирів та наскрізних умінь НУШ» Семінар-практикум / Методичний хакатон.

 

Педагоги працюють у малих групах із текстом Державного стандарту базової середньої освіти (мовно-літературна галузь). Вони обирають одну з ключових компетентностей (наприклад, екологічна, підприємливість, цифрова) та розробляють систему мікровикликів (кейсів) на уроках зарубіжної літератури для її реалізації (на прикладі конкретного твору для 7–9 класу) 

Тема 1.2. Проєктування навчальної програми вчителем зарубіжної літератури на основі модельних програм. Гнучкість планування

Зміст практичного завдання: Конструювання фрагмента робочої навчальної програми та КТП: 

 

Вчителі обирають одну з чинних модельних навчальних програм (із зарубіжної літератури для 7–9 класів). На її основі вони проєктують робочу програму для одного семестру. Крім того, розробляють матрицю календарно-тематичного планування, де прописують: очікувані результати, види діяльності та закладають години резервного часу, обґрунтовуючи їхнє призначення (наприклад, (наприклад, оптимізація годин у разі дистанційного навчання або інтеграції з українською літературою/мистецтвом)

 

Тема 1.3. Технології проблемного та проєктного навчання у мовно-літературній освітній галузі

Зміст практичного завдання: «Розробка паспорта навчального проєкту». Вчителі покроково створюють методичний паспорт для короткотривалого або середньоривалого проєкту (наприклад, «Створюємо буктрейлер до сучасної повісті із зарубіжної літератури» або «Словник молодіжного сленгу нашого міста»). У паспорті зазначають: тему, проблему, етапи реалізації, критерії оцінювання кінцевого продукту учнів.

 

Завдання для самостійної роботи

 

Самостійна робота : «Формулювання проблемних питань»

Самостійний добір системи проблемних запитань та ситуацій до одного із творів програми зарубіжної літератури 7-9 класів, (наприклад, до творів Шекспіра, Гоголя чи сучасних підліткових письменників), які спонукатимуть учнів до дискусії та пошуку рішень.

Тема 2.1. Кооперація та соціальна взаємодія в освітньому процесі

Зміст практичного завдання:  «Моделювання уроку в технологіях кооперативного навчання» Учасники курсу розподіляють між собою ролі та практично тестують методики командної роботи: «Ажурна пилка» (Jigsaw), «Синтез думок», «Два, чотири, всі разом». Вчителі проєктують, як розподілити обов'язки між учнями під час групового аналізу тексту, щоб уникнути ситуацій, коли працює один учень, а оцінку отримують усі.

Самостійна робота «Розробка інструментів само- та взаємо-оцінювання в групах» Створення інструментарію (рубрик, анкет Google Forms або паперових карток), за допомогою яких здобувачі освіти в 7-9 класах зможуть об'єктивно оцінити свій внесок і внесок однокласників у спільну групову роботу.

Тема 2.2. Розвиток критичного мислення та конструювання компетентнісних завдань

Зміст практичного завдання: «Майстерня з конструювання компетентнісних завдань»

Практична трансформація «сухих» репродуктивних запитань підручника у привабливі життєві кейси за структурою: Стимул- Завдання Джерело Критерії. (Приклад роботи: Замість завдання «Напишіть твір-роздум про дружбу за повістю...» вчителі створюють завдання: «Ви — ведучий підліткового подкасту. Запишіть сценарій епізоду про токсичні стосунки, спираючись на поведінку героїв твору...».

Самостійна робота: «Пакет дидактичних матеріалів з розвитку критичного мислення (РКМ)» Педагог самостійно розробляє робочий аркуш для учнів до будь-якого уроку зарубіжної літератури, використовуючи два графічні організатори РКМ на вибір (наприклад, схему «Фішбоун» для аналізу конфлікту твору).

Тема 2.3. Психолого-педагогічні засади глибинного навчання та рефлексії

Зміст практичного завдання: «Проєктування етапу рефлексії на уроці» Відхід від формального «Чи сподобався вам урок? — Так». Вчителі вчаться конструювати методики когнітивної, емоційної та особистісної рефлексії. Відбувається тренінг із використання технік: «Бортовий журнал», «Есе-п'ятихвилинка», рефлексивний екран «Сьогодні я зрозумів... / було важко... / я навчився...».

Самостійна робота: «Аналіз власного досвіду фасилітатора» Написання есе-рефлексії (або заповнення спеціального опитувальника) «Я — вчитель-транслятор чи вчитель-фасилітатор?», де педагог аналізує свої сильні сторони та зони розвитку щодо переходу до концепції глибинного навчання учнів НУШ.

За результатами навчання педагоги оволодіють знаннями та розвинуть уміння щодо:

• застосування стратегічних підходів до викладання зарубіжної  літератури в системі НУШ і розуміння засад глибинного навчання;
• проєктування робочих навчальних програм на основі модельних та забезпечення гнучкості календарно-тематичного планування;
• впровадження технологій проблемного, проєктного та інтегрованого навчання у мовно-літературній освітній галузі;
• організації кооперації та ефективної соціальної взаємодії учасників освітнього процесу на уроках;
• конструювання компетентнісних завдань для розвитку критичного мислення та аналітичних здібностей учнів 7–9 класів;
• практичного використання інструментів формувального і критеріального оцінювання та впровадження практик рефлексії.

 

Реалізація програми базується на засадах андрагогіки, що передбачає врахування професійного досвіду вчителів та орієнтацію на вирішення конкретних практичних кейсів. Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період.   

Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період з 14.30

Програма підвищення кваліфікації надає педагогам широке коло академічних та професійних можливостей, спрямованих на адаптацію до вимог Нової української школи (НУШ).

Академічні можливості та офіційне визнання:

• Отримання офіційного документа: За результатами навчання видається свідоцтво, яке відповідає вимогам Постанови КМУ № 800. У ньому фіксується перелік вдосконалених компетентностей та результати оцінювання.
• Нарахування кредитів ЄКТС: Програма передбачає опанування 30 академічних годин, що відповідає 1 кредиту ЄКТС.
• Реалізація академічної свободи: Педагоги отримують інструменти для практичної реалізації своєї академічної автономії, зокрема через право самостійно обирати модельні програми та проєктувати на їхній основі власні робочі навчальні плани.

Професійні можливості та розвиток компетентностей:

• Вдосконалення ключових компетентностей: Програма спрямована на розвиток предметно-методичної (А2), інформаційно-цифрової (А3) та оцінювально-аналітичної (Г3) компетентностей.
• Зміна професійної ролі: Педагог отримує можливість переорієнтуватися з «транслятора знань» на фасилітатора, який допомагає учням створювати власні смисли та розвивати критичне мислення.
• Опанування інноваційних методик: Вчителі навчаються застосовувати технології проблемного, проєктного, інтегрованого та глибинного навчання.
• Експертність в оцінюванні: Програма дає можливість опанувати практичні інструменти формувального та критеріального оцінювання за групами результатів, що є критично важливим для НУШ.
• Цифровізація діяльності: Педагоги отримують доступ до сучасних кейсів із використання штучного інтелекту (ШІ) та спеціалізованих сервісів (Magic School, Canva для освіти, LearningApps) для створення дидактичних матеріалів.

Можливості для практичної діяльності:

• Створення власного методичного контенту: У процесі навчання вчитель розробляє фрагменти робочих програм, КТП, паспорти навчальних проєктів та пакети дидактичних матеріалів, які може одразу використовувати в роботі.
• Розвиток навичок соціальної взаємодії: Навчання передбачає відпрацювання методик командної роботи («Ажурна пилка», «Синтез думок»), що дозволяє ефективно організовувати кооперацію в учнівському середовищі.