БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА: СУЧАСНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ПРЕДМЕТІВ/ІНТЕГРОВАНИХ КУРСІВ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ТА ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ У 7-9 КЛАСАХ НУШ
Мета підвищення кваліфікації: розвиток професійних компетентностей учителів предметів /інтегрованих курсів громадянської та історичної освітньої галузі в контексті реалізації завдань Державного стандарту базової середньої освіти в 7–9 класах НУШ, формування готовності до моделювання змісту навчання та застосування інноваційних освітніх технологій у базовій середній школі.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний університет"Інформація про розробника (розробників):
Шніцер Ігор Омелянович, завідувач кафедри модерної історії України та зарубіжних країн факультету історії та міжнародних відносин ДВНЗ «Ужгородський національний університет», кандидат історичних наук, доцентОсоба (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- базова середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Г3. Оцінювально-аналітична компетентність
Подальша підтримка та супровід педагога реалізуються через надання йому практичного інструментарію, методичних алгоритмів та доступу до ресурсів для самостійного розвитку професійних компетентностей.
Програма передбачає таку підтримку та супровід:
- Методичне забезпечення академічної автономії: Програма розроблена як дієвий інструмент для швидкої адаптації вчителя до умов НУШ. Вона надає практичні алгоритми для конструювання компетентнісних завдань, організації соціальної взаємодії та реалізації академічної свободи вчителя.
- Гнучке планування та адаптація до викликів: Під час навчання педагоги розробляють фрагменти власних навчальних програм, де передбачають 15% резервного часу та прописують альтернативні сценарії (кейси) для змішаного або дистанційного навчання та безпекових викликів.
- Банк готових практичних рішень: У результаті виконання практичних завдань у вчителя формується власна база матеріалів:
- «Банк проблемних ситуацій» із провокаційними запитаннями для дискусій;
- Сценарії уроків із використанням технологій кооперативного навчання;
- Матриця технік рефлексії та шаблони для нестандартного підбиття підсумків (наприклад, з використанням цифрових дошок Padlet чи Jamboard).
- Інструменти для самостійного аудиту: Вчителі створюють індивідуальні чек-листи для оцінювання підручників і навчальних матеріалів на предмет їх відповідності принципам дитиноцентризму та відсутності стереотипів.
- Цифровий та інформаційний супровід: Програма рекомендує широкий перелік онлайн-ресурсів для подальшого використання, зокрема:
- Платформи EdEra та «Освіторія» для постійного оновлення знань;
- Спеціалізований AI-асистент «Magic School» для допомоги у підготовці до уроків;
- Інструменти для візуалізації та створення інтерактивних вправ (Canva, LearningApps).
Таким чином, супровід полягає не лише у навчанні, а й у трансформації ролі вчителя у фасилітатора, який володіє інструментами для гнучкого реагування на потреби учнів та освітнього середовища
МОДУЛЬ 1. МОДЕРНІЗАЦІЯ ПІДХОДІВ ДО НАВЧАННЯ ПРЕДМЕТІВ/ІНТЕГРОВАНИХ КУРСІВ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ТА ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ В 7–9 КЛАСАХ НУШ
Тема 1.1 Стратегічні підходи до викладання предметів/інтегрованих курсів громадянської та історичної освітньої галузі в системі НУШ
Поняття педагогічного підходу як стратегії організації освітнього процесу. Взаємозв’язок підходів, методів, форм і прийомів навчання. Зміна освітніх пріоритетів у сучасній школі: перехід від знаннєвої моделі до компетентнісної та розвиток життєвих навичок учнівства.
Громадянська компетентність як ключовий результат викладання предметів/інтегрованих курсів громадянської та історичної освітньої галузі: це формування вільної, творчої та відповідальної особистості, спосіб мислення і дій якої базується на усвідомленні загальнолюдських та національних цінностей; патріота України та прихильника її демократичного устрою; людини, яка шанобливо ставиться до родини, суспільства та навколишнього природного середовища; поважає права і свободи людини; зберігає українські національні традиції та водночас поважає культуру, звичаї, традиції інших народів, толерантно ставиться до різних суспільних поглядів, релігій та їх носіїв, якщо це не вступає в протиріччя із загальнолюдськими цінностями.
Прийоми організації комунікативної діяльності: практичні інтерактивні заняття, симуляції, рольові ігри ситуативне моделювання, проблемні запитання, дискусійні платформи, беручи до уваги концентричний підхід організації змісту для усіх трьох років базового вивчення історії України та всесвітньої історії у контексті громадянської освіти.Критерії та інструменти оцінювання за чотирма групами результатів: ГР 1. Орієнтування в історичному часі та просторі; ГР 2. Робота з інформацією історичного та суспільствознавчого змісту; ГР 3. Осмислення минулого, сучасного та зв’язків між ними (критичне мислення); ГР 4. Виявлення поваги до гідності людини та взаємодія на засадах демократії.
Тема 1.2 Проєктування навчальної програми вчителем предметів/інтегрованих курсів громадянської та історичної освітньої галузі на основі модельних програм. Гнучкість планування.
Алгоритм проектування робочої навчальної програми. Аналіз та вибір модельної програми: критерії вибору модельної програми із історії України, всесвітньої історії, громадянської освіти/інтегрованих курсів відповідно до специфіки закладу та контингенту учнів. Розроблення навчальної програми. Робочий навчальний план. Роль міжособистісної взаємодії та роботи в команді для формування й реалізації спільної цілі. Академічна свобода вчителя в реалізації змісту освіти
Тема 1.3 Технології проблемного та проєктного навчання в громадянській та історичній освітній галузі
Механізми та алгоритми створення проблемних ситуацій на уроках громадянської та історичної освітньої галузі: робота з багатоперспективністю, моделювання історичних та морально-етичних дилем, контрфактична історія (метод «Що було б, якби...»); сучасні громадянські колізії.
Технологія проєктного навчання: від теорії до громадянської дії. Специфіка проєктів у цій сфері полягає в тому, що вони майже завжди виходять за межі підручника і мають соціальне забарвлення.
Типи проєктів:
дослідницькі проєкти (історичні): учні виступають у ролі істориків, беруть інтерв'ю (усна історія), шукають документи в сімейних архівах, аналізують старі фотографії;
практико-орієнтовані та соціальні проєкти (громадянські): (Приклад: «Мапа доступності нашого мікрорайону для маломобільних груп населення» або «Створення шкільної медіації (служби порозуміння)», учні не просто вивчають теорію прав людини чи урбаністики, а намагаються змінити щось у своїй громаді;
інформаційні та медійні проєкти спрямовані на популяризацію історичних знань за допомогою сучасних цифрових інструментів.
Планування та реалізація навчальних проєктів: від гіпотези до презентації результатів. Аналіз спільних та відмінних рис проблемного і проєктного методів. Методика включення учня у дослідницьку діяльність як активного суб’єкта пізнання історичного та суспільнознавчого середовища.
МОДУЛЬ 2. ТЕХНОЛОГІЇ КОГНІТИВНОГО ТА
СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
Тема 2.1 Кооперація та соціальна взаємодія в освітньому процесі
Кооперативне навчання як стратегія формування громадянських навичок та активної суб’єктності учня. Специфіка кооперації: відмінність від роботи в парах через вищий рівень групової взаємозалежності, складніший розподіл ролей та колективну підзвітність. Методи командної роботи (метод «мозаїки», спільні дослідження) для глибокого аналізу історичного матеріалу. Стратегії розподілу ролей у групі для моделювання демократичної взаємодії та ефективної комунікації. Формування колективної відповідальності та когнітивної гнучкості під час виконання практичних робіт. Матриця оцінювання групової діяльності як інструмент вимірювання особистого внеску та навичок співпраці. Створення інклюзивної атмосфери на засадах партнерства та ролі вчителя як фасилітатора процесу.
Тема 2.2 Розвиток критичного мислення та конструювання компетентнісних завдань
Критичне мислення як основа громадянської стійкості: сутність, структура та роль у протидії маніпуляціям і пропаганді. Методики розвитку когнітивної гнучкості під час аналізу суперечливих історичних подій та різних точок зору.
Технологія побудови компетентнісно орієнтованих завдань: відтворення реальних життєвих ситуацій через призму історичного досвіду. Структура та методичні орієнтири для конструювання завдань, що потребують аналізу, синтезу та оцінки джерел.
Використання проблемного навчання для стимулювання самостійного пошуку рішень у соціально-правових дилемах. Стратегії переходу від репродуктивного навчання до глибинного опрацювання матеріалу через критичний розбір фактів. Інструменти оцінювання критичного мислення та рефлексивний аналіз власних суджень учнів під час виконання завдань.
Тема 2.3 Психолого-педагогічні засади глибинного навчання та рефлексії
Порівняльна характеристика поверхневого та глибинного навчання: перехід від простого запам'ятовування дат і фактів до розуміння історичних закономірностей та сенсів.
Психологічні механізми глибинного занурення в матеріал через встановлення зв'язків між минулим досвідом та сучасними суспільними процесами. Методика організації рефлексивного етапу уроку: використання інструментів самооцінювання для аналізу власних змін у ставленнях і цінностях. Впровадження практик взаємооцінювання прогресу здобувачів для розвитку навичок конструктивного зворотного зв'язку та критичного сприйняття думок інших. Алгоритм створення рефлексивного середовища, що стимулює усвідомлений самоаналіз діяльності під час групових проєктних досліджень.
Технології забезпечення метакогнітивної усвідомленості: як допомогти учню зрозуміти власну стратегію пошуку та обробки історичної інформації. Інструменти фіксації результатів навчання (рефлексивні щоденники, ментальні карти, чек-листи) для відстеження особистісного зростання громадянина.
Орієнтовний перелік практичних завдань
Тема 1.1 Стратегічні підходи до викладання
Зміст практичного завдання: Лабораторія ціннісних орієнтирів НУШ: Педагоги працюють у малих групах із текстом Державного стандарту базової середньої освіти (громадянська та історична галузь) для другого циклу (7–9 класи). У групах обирають одну з наскрізних ліній (наприклад, підприємливість, екологічна безпека) та розробляють 3 стратегічні освітні цілі для уроків історії/громадянської освіти в 9 класі, які демонструють перехід від «знаннєвої» до «компетентнісної» моделі.
Тема 1.2 Проєктування навчальної програми на основі модельних
Зміст практичного завдання: Конструктор робочої навчальної програми: Вчителі обирають одну із чинних модельних програм (на вибір слухача: історія України, всесвітня історія або інтегрований курс для 8 чи 9 класу), розробляють фрагмент власної навчальної програми (на 1 тематичний блок). Враховують інструменти «гнучкого планування»: передбачають 15% резервного часу та прописують альтернативні сценарії (кейси) на випадок змішаного/дистанційного навчання або безпекових викликів.
Самостійна робота: Аудит академічної свободи. Скласти індивідуальний чек-лист (до 10 пунктів) для оцінювання підручників та навчальних матеріалів 7-9 класів на предмет відповідності принципам дитиноцентризму, відсутності стереотипів та можливості адаптації контенту під потреби конкретного класу.
Тема 1.3 Технології проблемного та проєктного навчання
Зміст практичного завдання: Методичний воркшоп «Від проблеми до проєкту»: Педагоги розробляють технологічну картку (дизайн) для одного з двох варіантів:
- Проблемний урок: формулюють історичну дилему (на основі мультиперспективності) та прописують етапи дослідження її учнями.
- Проєктна діяльність: Створюють паспорт короткострокового соціального чи дослідницького проєкту (тема, мета, продукт, критерії оцінювання) для учнів 9 класу (наприклад, у межах громадянської освіти).
Самостійна робота: Банк проблемних ситуацій: Сформулювати 5 провокаційних, проблемних запитань або міні-кейсів до тем 7–9 класів, які не мають однозначної відповіді в підручнику і стимулюють учнів до дискусії (наприклад: «Чи була індустріалізація другої половини ХІХ ст. благом чи катастрофою для українського селянина?»).
Тема 2.1 Кооперація та соціальна взаємодія в освітньому процесі
Зміст практичного завдання: Моделювання інтерактивного простору: Педагоги проєктують сценарій уроку (або його частини) з використанням однієї з технологій кооперативного навчання («Ажурна пилка», «Світове кафе», «Діалог», «Судові слухання»). Завдання добирають спрямоване на розвиток ГР 4 (Взаємодія на засадах демократії). Описують правила розподілу ролей у групах та мінімізації ризиків пасивності окремих учнів.
Самостійна робота: Етичний кодекс взаємодії
Створити пам'ятку-алгоритм для учнів 7 класу «Як конструктивно дискутувати та поважати іншу думку на уроках історії», що містить мовні кліше для толерантного висловлення незгоди.
Тема 2.2 Розвиток критичного мислення та конструювання компетентнісних завдань
Зміст практичного завдання: Майстерня компетентнісного оцінювання: Педагоги розробляють одне авторське компетентнісне завдання для діагностувальної роботи. Завдання обов'язково повинно містити:
Стимул (текстове джерело, карикатура, інфографіка, мапа).
Запитання/завдання за рівнями таксономії Блума (на аналіз, оцінку чи синтез).
Схему оцінювання (чіткі дескриптори для нарахування балів відповідно до конкретної Групи Результатів — ГР 1, ГР 2 або ГР 3).
Самостійна робота: Інструменти деконструкції міфів: Підібрати історичний міф чи сучасний маніпулятивний медіатекст, який стосується історії України або прав людини. Розробити до нього методичний інструментарій для учнів (за методиками «6 капелюхів», «Фішбоун» або «Чотири кути») для розвінчання цього фейку на уроці.
Тема 2.3 Психолого-педагогічні засади глибинного навчання та рефлексії
Зміст практичного завдання: Проєктування рефлексивного екрану урока: Педагоги складають матрицю технік рефлексії (емоційної, когнітивної, діяльнісної) для підлітків 13–15 років (8–9 класи). Розробляють шаблони для нестандартної підсумкової рефлексії після вивчення розділу курсу (наприклад, адаптувують методики «Бортовий журнал», «Есе-п'ятихвилинка», «3-2-1» або використання цифрових дошок на кшталт Padlet/Jamboard).
Самостійна робота: Написати коротке есе-рефлексію (до 1 сторінки) на тему: «Як я трансформую свій підхід від контролю пам'яті учня до розвитку його глибинного розуміння (Deep Learning): мої виклики та інсайти».
За результатами навчання педагоги оволодіють знаннями та розвинуть уміння щодо:
- застосування стратегічних підходів до викладання предметів/інтегрованих курсів громадянської та історичної освітньої галузі в системі НУШ і розуміння засад глибинного навчання.
- проєктування робочих навчальних програм на основі модельних та забезпечення гнучкості календарно-тематичного планування.
- впровадження технологій проблемного, проєктного та інтегрованого навчання в громадянській та історичній освітній галузі.
- організації кооперації та ефективної соціальної взаємодії учасників освітнього процесу на уроках.
- конструювання компетентнісних завдань для розвитку критичного мислення та аналітичних здібностей учнів 7–9 класів.
- практичного використання інструментів формувального і критеріального оцінювання та впровадження практик рефлексії.
Реалізація програми базується на засадах андрагогіки, що передбачає врахування професійного досвіду вчителів та орієнтацію на вирішення конкретних практичних кейсів. Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період.
Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період з 14.30
Програма підвищення кваліфікації для вчителів громадянської та історичної освітньої галузі надає педагогам широкий спектр академічних і професійних можливостей, спрямованих на їхню адаптацію до вимог Нової української школи (НУШ).
Ось основні можливості, передбачені програмою:
1. Реалізація академічної свободи та автономії
Програма фокусується на практичному впровадженні академічної автономії вчителя, що включає:
- Проєктування власних навчальних програм: Педагоги отримують алгоритми для створення індивідуальних робочих програм на основі модельних, враховуючи специфіку свого закладу освіти.
- Гнучкість планування: Можливість самостійно розподіляти навчальний час, зокрема використовувати 15% резервного часу для адаптації до потреб учнів або безпекових викликів.
- Адаптація контенту: Вчителі вчаться проводити аудит підручників та адаптувати навчальні матеріали під потреби конкретного класу, дотримуючись принципів дитиноцентризму.
2. Вдосконалення професійних компетентностей
Програма спрямована на розвиток ключових професійних навичок, визначених державним стандартом: предметно-методична компетентність (А2); інформаційно-цифрова компетентність (А3); оцінювально-аналітична компетентність (Г3).
3. Оволодіння інноваційними методиками
Педагоги отримують можливість трансформувати свій підхід від «знаннєвої» моделі до компетентнісної, вивчаючи такі технології:
- Проблемне та проєктне навчання: Створення історичних дилем, контрфактичних сценаріїв («Що було б, якби...») та організація соціальних проєктів у громаді.
- Технології когнітивного розвитку: Методики розвитку критичного мислення для протидії маніпуляціям і пропаганді.
- Глибинне навчання (Deep Learning): Перехід від простого запам'ятовування фактів до розуміння історичних закономірностей та сенсів.
- Кооперативне навчання: Організація соціальної взаємодії учнів через методи «мозаїки», «світового кафе» чи судових слухань.
4. Методична підтримка у подоланні сучасних викликів
Програма надає інструменти для роботи в умовах воєнного стану та дистанційної освіти:
- Подолання освітніх втрат: Опрацювання методик для компенсації прогалин у знаннях учнів.
- Створення безпечного середовища: Розробка альтернативних сценаріїв навчання на випадок безпекових загроз.
- Фасилітація: Розвиток навичок вчителя як фасилітатора, який створює інклюзивну атмосферу та організовує конструктивний діалог.
5. Формальне визнання результатів
Після успішного завершення навчання (виконання практичних завдань та тестування) педагог отримує:
- Свідоцтво про підвищення кваліфікації встановленого зразка.
- Підтвердження обсягом 30 академічних годин (1 кредит ЄКТС).
Ці можливості дозволяють педагогу не лише підвищити свій професійний рівень, а й сформувати власний «банк» практичних рішень для щоденної роботи