Мистецька освіта в НУШ: сучасні підходи, методики та освітні практики

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№	Освітній компонент (модуль, тема)	Засоби провадження
		Кількість годин
		Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Всього
Модуль 1. Мистецтво як простір розвитку: сучасні підходи та нова роль учителя
1.	Тема 1.1. Сучасні підходи до навчання в НУШ: сутність, взаємозв’язок і реалізація	1	1		2
2.	Тема 1.2. Проєктування сучасного уроку мистецтва: від задуму до освітнього результату	1	1	1	3
3.	Тема 1.3. Розвиток творчого мислення учнів у мистецькій освіті: діяльнісний і дослідницький підходи	1	1		2
4.	Тема 1.4. Компетентнісно орієнтовані завдання в мистецькій освіті: створення навчальних ситуацій	1	2	1	4
5.	Тема 1.5. Інтегративний підхід у мистецькій освіті: STEAM та культурний контекст	1	2	1	4
Разом за модулем		5	7	3	15
Модуль 2. Практика сучасного уроку мистецтва: взаємодія, творчість, досвід
6.	Тема 2.1. Організація сучасного уроку мистецтва: залучення учнів до творчої діяльності	1	1		2
7.	Тема 2.2. Кооперативне навчання в мистецькій освіті: організація взаємодії учнів	1	2		3
8.	Тема 2.3. Практична спрямованість навчання мистецтва: кейси, культурні практики та досвід учнів	1	2	1	4
9.	Тема 2.4. Мистецька освіта в різних форматах: методи організації навчання, оцінювання та рефлексія	1	2	1	4
Разом за модулем		4	7	2	13
Усього		9	14	5	28
Підсумкові заходи		0	2	0	2
10.	Тестування		1		1
11.	Захист підсумкового навчального мініпроєкту		1		1

 

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. МИСТЕЦТВО ЯК ПРОСТІР РОЗВИТКУ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА НОВА РОЛЬ УЧИТЕЛЯ

 

Тема 1.1. Сучасні підходи до навчання в НУШ: сутність, взаємозв’язок і реалізація.

Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі як концептуальна основа організації освітнього процесу, що визначає його цілі, зміст, методи, форми та результати. Сутність компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного та STEAM-орієнтованого підходів, їх роль у забезпеченні якості базової середньої освіти.

Взаємозв’язок і взаємодоповнюваність підходів як умова цілісної організації навчання: орієнтація на результат, активну діяльність учнів, урахування їхніх індивідуальних особливостей, інтеграцію змісту та використання освітнього середовища як ресурсу розвитку. Формування ключових компетентностей, розвиток критичного та креативного мислення учнів.

Реалізація сучасних підходів у навчанні мистецтва через організацію діяльнісного, дослідницького та творчого освітнього процесу. Використання проблемних, проєктних та інтерактивних методів, створення компетентнісно орієнтованих завдань і навчальних ситуацій, пов’язаних із культурними та життєвими контекстами.

Особливості реалізації підходів в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання: добір методів, форм і цифрових інструментів відповідно до освітніх умов, забезпечення активної участі та взаємодії учнів.

Проблемно-орієнтоване навчання як підхід, що передбачає організацію навчання через постановку проблемних ситуацій і пошук рішень, та проєктне навчання як діяльність, спрямована на створення освітнього продукту. Їх поєднання забезпечує розвиток дослідницьких і практичних умінь учнів. 

Тема 1.2. Проєктування сучасного уроку мистецтва: від задуму до освітнього результату.

Сучасний урок мистецтва як результат цілеспрямованого педагогічного проєктування, що ґрунтується на визначенні освітніх результатів, доборі змісту, методів і форм навчання відповідно до вимог Державного стандарту та особливостей мистецької освітньої галузі.

Проєктування уроку як послідовне планування навчальної діяльності учнів: від визначення мети та очікуваних результатів до організації умов для активної творчої діяльності. Організація взаємодії з мистецьким матеріалом, стимулювання творчості учнів, представлення та обговорення результатів діяльності.

Добір педагогічних інструментів, що забезпечують активну участь учнів: використання проблемних ситуацій, проєктних завдань, кооперативних форм роботи, творчих і практикоорієнтованих завдань як засобів формування ключових компетентностей.

Урахування практичної спрямованості уроку, зв’язку з культурним досвідом учнів і сучасними контекстами. Визначення способів оцінювання результатів навчання та організація зворотного зв’язку як складової освітнього процесу.

Тема 1.3. Розвиток творчого мислення учнів у мистецькій освіті: діяльнісний і дослідницький підходи. 

Творче мислення як ключовий результат навчання в мистецькій освітній галузі та складова формування ключових компетентностей учнів. Сутність дослідницького і діяльнісного підходів у навчанні мистецтва як основи розвитку креативності, здатності до інтерпретації, аналізу та створення власних художніх образів.

Організація навчання через дослідження, експериментування та творчу діяльність учнів. Використання відкритих завдань, проблемних ситуацій, мистецьких практик і творчих експериментів як інструментів розвитку мислення. Формування в учнів уміння спостерігати, порівнювати, аналізувати, інтерпретувати мистецькі явища та висловлювати власне бачення.

Створення освітніх ситуацій, що стимулюють уяву, ініціативність і самостійність учнів. Роль емоційного досвіду, особистісного сприйняття та індивідуального стилю у процесі художньої діяльності. Забезпечення умов для розвитку креативності через поєднання сприйняття мистецтва і власної творчості.

Тема 1.4. Компетентнісно орієнтовані завдання в мистецькій освіті: створення навчальних ситуацій.

Компетентнісно орієнтовані завдання як інструмент реалізації сучасних підходів до навчання мистецтва. Їх роль у формуванні ключових і предметних компетентностей, розвитку творчого мислення, здатності до інтерпретації та самовираження учнів.

Особливості створення мистецьких завдань: визначення мети й очікуваних результатів, добір змісту, орієнтація на відкритість і варіативність, що передбачає вибір, творчість і особистісну значущість для учнів.

Створення мистецьких освітніх ситуацій як умов для активної діяльності учнів: занурення в художній контекст, організація творчого пошуку, представлення та обговорення результатів. Забезпечення зв’язку із життєвим і культурним досвідом учнів.

Інтеграція формувального оцінювання в процес виконання завдань: визначення критеріїв, організація зворотного зв’язку та аналіз результатів діяльності як засобу усвідомлення навчального поступу.

Тема 1.5. Інтегративний підхід у мистецькій освіті: STEAM та культурний контекст.
          Інтегративний підхід як основа сучасної мистецької освіти в НУШ. Поєднання різних видів мистецтва та міжпредметних зв’язків (мистецтво, наука, технології, інженерія, математика) у межах STEAM-підходу як засобу формування цілісного світогляду учнів і розвитку креативного мислення.

Мистецтво як спосіб пізнання світу в культурному та міжкультурному контекстах. Використання творів мистецтва, культурних явищ і практик як основи для навчання, інтерпретації та осмислення реальності. Формування в учнів здатності встановлювати зв’язки між мистецтвом і повсякденним життям, аналізувати культурні явища та створювати власні творчі продукти.

Реалізація STEAM-підходу через інтегровані завдання, творчі проєкти, дослідницьку та практичну діяльність. Розроблення навчальних ситуацій, у яких мистецтво виступає засобом інтеграції знань, розвитку уяви, інженерного та дизайнерського мислення, цифрової грамотності.

Організація освітнього середовища, що підтримує інтеграцію змісту навчання, співпрацю учнів, творчу активність і самостійність. Забезпечення практичної спрямованості навчання, зв’язку з сучасними культурними процесами та можливостей для рефлексії результатів діяльності.

 

МОДУЛЬ 2. ПРАКТИКА СУЧАСНОГО УРОКУ МИСТЕЦТВА: ВЗАЄМОДІЯ, ТВОРЧІСТЬ, ДОСВІД

 

Тема 2.1. Організація сучасного уроку мистецтва: залучення учнів до творчої діяльності.

Сучасний урок мистецтва як освітня подія, що забезпечує емоційне залучення, активну участь і особистісну значущість навчання для учнів. Створення умов для переходу від пасивного сприйняття до активної творчої діяльності через використання діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів.

Методи і прийоми залучення учнів до творчої діяльності: проблемні запитання, відкриті завдання, творчі виклики, мистецькі експерименти, інтерактивні форми роботи. Організація навчання як процесу взаємодії, у якому учні досліджують, створюють, обговорюють і презентують результати власної діяльності.

Роль мотивації, емоційного досвіду та інтересу в організації уроку мистецтва. Використання різних видів мистецької діяльності (слухання, споглядання, виконання, створення) для активізації пізнавальної та творчої активності учнів.

Створення освітнього середовища, що підтримує ініціативність, самостійність і співпрацю учнів. Забезпечення умов для індивідуального самовираження, розвитку креативності та формування позитивного досвіду участі в мистецькій діяльності.

Тема 2.2. Кооперативне навчання в мистецькій освіті: організація взаємодії учнів.

Кооперативне навчання як ефективний підхід до організації мистецької освіти, що забезпечує активну взаємодію учнів, розвиток комунікативних умінь, співпраці та відповідальності за спільний результат. Роль взаємодії в процесі творчої діяльності: обмін ідеями, спільне створення мистецьких продуктів, обговорення та оцінювання результатів.

Методи і форми організації кооперативної діяльності: робота в парах і малих групах, спільні творчі проєкти, колективне виконання завдань, дискусії та презентації. Використання структур кооперативного навчання, що забезпечують залучення кожного учня до спільної діяльності.

Організація взаємодії учнів під час різних видів мистецької діяльності (сприйняття, інтерпретація, створення): розподіл ролей, координація дій, підтримка партнерства і взаємодопомоги. Створення умов для формування довіри, відкритості та поваги до різних точок зору.

Застосування формувального оцінювання в умовах кооперативного навчання: взаємооцінювання, самооцінювання, обговорення результатів і оцінювання спільної діяльності як засіб розвитку відповідальності та усвідомлення власного внеску в спільну роботу.

Тема 2.3. Практична спрямованість навчання мистецтва: кейси, культурні практики та досвід учнів.

Практична спрямованість навчання мистецтва як умова формування ключових компетентностей учнів. Використання життєвих і культурних контекстів для осмислення мистецтва, формування здатності застосовувати набуті знання і вміння в реальних ситуаціях.

Кейсовий підхід у мистецькій освіті: створення та використання навчальних кейсів, що відображають реальні культурні явища, події, соціальні практики. Організація роботи з кейсами: аналіз ситуації, обговорення, пошук рішень, створення власних мистецьких продуктів.

Залучення особистого досвіду учнів як ресурсу навчання: інтерпретація мистецьких творів через власні враження, асоціації та життєві ситуації. Використання сучасних культурних практик (медіа, цифрове мистецтво, популярна культура) як засобу підвищення мотивації та актуалізації змісту навчання.

Створення освітніх ситуацій, що сприяють розвитку креативності, критичного мислення та здатності до культурної взаємодії. Забезпечення умов для презентації та обговорення результатів діяльності як складових усвідомленого навчального досвіду.

Тема 2.4. Мистецька освіта в різних форматах: методи організації навчання, оцінювання та рефлексія.
          Особливості організації навчання мистецтва в умовах очного, дистанційного та змішаного форматів. Добір методів, форм і цифрових інструментів відповідно до освітніх умов, технічних можливостей і потреб учнів. Організація взаємодії та забезпечення якості освітнього процесу незалежно від формату навчання.

Адаптація мистецьких завдань і видів діяльності до різних форматів навчання: поєднання індивідуальної та групової роботи, використання синхронних і асинхронних форм, забезпечення доступності освітнього процесу.

Формувальне оцінювання як інструмент підтримки навчального поступу учнів: визначення критеріїв, організація зворотного зв’язку, самооцінювання та взаємооцінювання.

Рефлексія як елемент навчальної діяльності та формувального оцінювання, що сприяє усвідомленню результатів і вдосконаленню навчального досвіду.

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних робіт

Модуль 1. Мистецтво як простір розвитку: сучасні підходи та нова роль учителя 

1. Аналіз уроку мистецтва з позицій сучасних підходів НУШ
2. Проєктування мети та очікуваних результатів навчання з мистецтва
3. Розроблення фрагмента сучасного уроку мистецтва
4. Конструювання компетентнісно орієнтованих мистецьких завдань
5. Розроблення мистецької освітньої ситуації (навчального кейсу)
6. Проєктування інтегрованого (STEAM) фрагмента уроку мистецтва

 

Модуль 2. Практика сучасного уроку мистецтва: взаємодія, творчість, досвід

1. Розроблення сценарію уроку мистецтва як освітньої події
2. Проєктування кооперативної діяльності учнів 
3. Розроблення навчального кейсу з мистецтва на основі реального культурного контексту
4. Адаптація уроку мистецтва до різних форматів навчання
5. Розроблення інструментів формувального оцінювання в мистецькій діяльності

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання 

Модуль 1. Мистецтво як простір розвитку: сучасні підходи та нова роль учителя  

1. Які сучасні підходи до навчання визначають зміст і організацію мистецької освіти в Новій українській школі та як вони взаємодіють між собою?
2. Як змінюється мета навчання мистецтва в умовах НУШ: від засвоєння знань до формування компетентностей, цінностей і творчого досвіду учнів?
3. Які особливості проєктування сучасного уроку мистецтва відповідно до компетентнісного та діяльнісного підходів?
4. Як організувати навчання мистецтва, що сприяє розвитку творчого мислення, інтерпретації та самовираження учнів?
5. Які підходи до створення компетентнісно орієнтованих мистецьких завдань і навчальних ситуацій є найбільш ефективними?
6. У чому полягає сутність інтегративного підходу та STEAM у мистецькій освіті і як їх реалізувати на практиці?

Модуль 2. Практика сучасного уроку мистецтва: взаємодія, творчість, досвід

1. Як організувати урок мистецтва як освітню подію, що забезпечує активну участь і творчу діяльність учнів?
2. Які методи і прийоми сприяють залученню учнів до взаємодії та спільної творчості на уроці мистецтва?
3. Як ефективно організувати кооперативне навчання в мистецькій освіті (робота в парах, групах, спільні проєкти)?
4. Як використовувати кейси, культурні практики та життєвий досвід учнів для підвищення практичної спрямованості навчання мистецтва?
5. Які особливості організації уроку мистецтва в очному, дистанційному та змішаному форматах?
6. Які методи формувального оцінювання доцільно застосовувати в мистецькій діяльності учнів для підтримки їхнього розвитку та мотивації?

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові документи

1. Державний стандарт базової середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898. URL: Перейти за покликанням  
2. Про освіту : Закон України від 05 вересня 2017 р. № 2145-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2017. № 38–39. Ст. 380. URL: Перейти за покликанням  
3. Про повну загальну середню освіту : Закон України від 13 липня 2020 р. № 764-IX. URL: Перейти за покликанням  
4. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р. URL: Перейти за покликанням  
5. Професійний стандарт «Учитель закладу загальної середньої освіти» : наказ Міністерства освіти і науки України від 29 серпня 2024 р. № 1225. URL: Перейти за покликанням  
6. Концепція розвитку цифрових компетентностей : розпорядження Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 р. № 167-р. URL: Перейти за покликанням  
7. Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників : постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2023 р. № 800. URL: Перейти за покликанням  
8. Щодо оновлених вимог до програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників : лист Міністерства освіти і науки України від 22 листопада 2023 р. № 1/10919-23. URL: Перейти за покликанням

 

Основна література

1. Державний стандарт базової середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898. URL: Перейти за покликанням
2. Концептуальні засади мистецької освітньої галузі : наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2025 № 1163 «Про затвердження концептуальних засад освітніх галузей та дорожньої карти їх реалізації на 2025–2030 роки».
3. Біла О. Професійна підготовка фахівців мистецько-педагогічного профілю: теорія і практика : колективна монографія. Ізмаїл : ІДГУ, 2022. 225 с.
4. Бондар Т. Трансдисциплінарний вимір підготовки фахівців мистецького профілю : колективна монографія. Київ : Світ знань, 2023. 364 с.
5. Комаровська О. А. Художнє пізнання та емоційний інтелект особистості: точки перетину в контексті мистецької освіти. Психолого-педагогічні проблеми сучасної школи. 2020. № 1 (3), ч. 2. С. 71–78.
6. Комаровська О. А. Мистецька подієвість освітнього середовища в контексті художніх цінностей особистості. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. 2020. Вип. 24, кн. 1. С. 252–270.
7. Комаровська О. А., Миропольська Н. Є., Ничкало С. А., Руденко І. В. Виховання художніх цінностей учнів в освітньому середовищі закладу загальної середньої освіти : методичний посібник / за ред. О. А. Комаровської. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2021. 179 с.
8. Комаровська О. А., Просіна О. В. Мистецька освіта: вектори реформування. Вісник НАПН України. 2020. № 2 (1).
9. Гоулман Д. Емоційний інтелект. Харків : Віват, 2022. 512 с.
10. Руденко І. М. Психологічні техніки емоційної саморегуляції для учасників освітнього процесу в умовах Нової української школи. Черкаси : КНЗ «ЧОІПОПП ЧОР», 2022. 57 с. 

 

Додаткова література 

1. Абетка інклюзивності і толерантності : наук.-попул. вид. Київ : Теза, 2020. 30 с.
2. Богосвятська А., Кудрик Л. Комунікативна компетентність педагога-коуча. Зарубіжна література в школах України. 2020. № 4. С. 12–17.
3. Максименко Д. Психологічні особливості криз підлітка. Київ : Центр учбової літератури, 2020. 200 с.
4. Максименко Д. Якщо підлітку важко навчатись у школі. Київ : Центр учбової літератури, 2022. 142 с.
5. Сироткіна Ж. Фахова підготовка майбутніх учителів музики в умовах Нової української школи. Професійна підготовка фахівців мистецько-педагогічного профілю: теорія і практика. Ізмаїл : ІДГУ, 2022. С. 125–150.
6. Ферерро Б. Час дорослішання. Про виховання підлітків. Київ : Свічадо, 2020. 192 с.

Після завершення програми слухач:

• аналізує та інтерпретує вимоги Державного стандарту базової середньої освіти в освітній галузі «Мистецтво» в контексті реалізації сучасних підходів до навчання;

• добирає, обґрунтовує та застосовує ефективні методи і прийоми навчання мистецтва відповідно до компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного та середовищного підходів;

• проєктує освітній процес і сучасні уроки мистецтва на засадах проблемно-орієнтованого, проєктного та кооперативного навчання;

• поєднує сучасні підходи до навчання мистецтва в процесі проєктування та проведення навчальних занять з урахуванням вікових особливостей учнів;

• конструює компетентнісно орієнтовані мистецькі завдання, творчі роботи, практикоорієнтовані кейси та навчальні ситуації, пов’язані з реальними життєвими та культурними контекстами;

• організовує глибинне навчання мистецтва, спрямоване на розуміння художніх образів, інтерпретацію мистецьких творів, встановлення зв’язків між різними видами мистецтва, розвиток креативного та критичного мислення учнів;

• застосовує цифрові інструменти та ресурси для організації навчання мистецтва в умовах очного, дистанційного та змішаного форматів;

• використовує формувальне оцінювання під час навчання мистецтва для відстеження індивідуального прогресу учнів, підтримки їхньої мотивації, розвитку здатності до самооцінювання та рефлексії;

• організовує навчальні проєкти, дослідницьку та творчу діяльність учнів у процесі вивчення мистецтва;

• забезпечує диференціацію та індивідуалізацію навчання мистецтва з урахуванням освітніх потреб, здібностей, інтересів і темпу навчання учнів;

• створює освітнє середовище, що сприяє розвитку креативності, емоційного інтелекту, естетичного мислення та активної творчої позиції учнів;

• формує в учнів уміння інтерпретувати мистецькі твори, висловлювати та аргументувати власні судження, оцінювати результати творчої діяльності.

Програма базується на компетентнісному, діяльнісному та особистісно орієнтованому підходах, що відповідають концепції Нової української школи та сучасним тенденціям розвитку мистецької освіти. Освітній процес поєднує теоретичну підготовку (лекційні заняття) з активною практичною, творчою, проєктною та самостійною діяльністю слухачів.

Особлива увага приділяється формуванню вмінь організовувати мистецько-творчу діяльність учнів, розвивати їхню культурну обізнаність, естетичний смак, творчі здібності та емоційний інтелект, застосовувати інтегровані підходи до навчання, сучасні методики викладання мистецтва, цифрові інструменти та інноваційні освітні технології в умовах Нової української школи.

Зміст програми спрямований на вдосконалення професійних компетентностей педагогів щодо реалізації компетентнісного потенціалу мистецької освітньої галузі, організації творчих проєктів, розвитку креативності учнів, формування навичок художньо-естетичного сприйняття, культурного самовираження та міжкультурної комунікації.

Головна мета програми – забезпечити слухачів сучасними методичними інструментами та прикладними професійними компетентностями, необхідними для ефективної реалізації мистецької освітньої галузі в закладах загальної середньої освіти та їх подальшого професійного розвитку.