СТРАТЕГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ТА АДАПТИВНЕ ЛІДЕРСТВО В АКАДЕМІЧНОМУ ЛІЦЕЇ: ВІД КОНЦЕПЦІЇ ДО РЕЗУЛЬТАТУ

Згідно з програмою, подальша підтримка та супровід керівника після завершення навчання або в межах його професійного розвитку реалізуються через кілька ключових механізмів:

• Проєктування індивідуальної траєкторії розвитку: Програма передбачає формування навичок самодіагностики управлінського профілю та проєктування індивідуальної траєкторії розвитку власних лідерських компетентностей керівника. Слухачі складають індивідуальні карти лідерських компетентностей на основі вивчення емоційного інтелекту.
• Моніторинг реалізації Стратегії: Під час навчання керівник розробляє «Паспорт Стратегії розвитку власного закладу освіти». Цей документ містить не лише цілі, а й конкретні механізми реалізації, а також етапи моніторингу досягнення цілей і виконання завдань на середньострокову перспективу.
• Психологічна підтримка та запобігання вигоранню: Окремим аспектом супроводу є опанування технік підвищення особистої ефективності та інструментів профілактики професійного вигорання керівника, а також підтримки психологічного здоров’я всієї команди.
• Інструменти коучингу та фасилітації: Програма навчає керівників використовувати базові інструменти коучингу та фасилітації для стимулювання ініціативи вчителів та нейтралізації конфліктів у колективі, що є формою внутрішнього управлінського супроводу.
• Мережева взаємодія та партнерство: Керівник вчиться будувати карти стейкголдерів та дорожні карти взаємодії з університетами, бізнесом, владою та ІТ-сектором. Це забезпечує закладу (і керівнику як лідеру) зовнішню підтримку та ресурси для реалізації профільного навчання.

Також програма передбачає, що керівник сам виступає суб'єктом підтримки для свого колективу, розробляючи форми підтримки педагогів (закріплення менторів, участь у професійних спільнотах тощо)

МОДУЛЬ 1 ЛІДЕРСТВО У ВИМІРАХ СУЧАСНИХ ТРЕНДІВ УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ

 

Тема 1.1 Концептуальні засади реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї) у контексті модернізації освіті України

Трансформаційні процеси в освіті держави. Концептуальні засади реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї). Основні етапи реформи старшої профільної школи на найближчі 10 років. Нормативно-правове забезпечення третього рівня повної загальної середньої освіти в Україні: закони «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепція НУШ. Державний стандарт профільної середньої освіти: архітектура документа, ключові компетентності та наскрізні вміння старшокласників. Роль місцевої громади у формуванні ефективної мережі закладів старшої профільної освіти академічного або професійного спрямування. 

Форми і зміст навчання: профілізація як широкий вибір предметів за різними освітніми галузями і реалізація права учнів на їх вибір; надання здобувачам освіти можливості для реалізації індивідуальних і творчих потреб; володіння системою знань та практичних умінь і навичок наукової, дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької, раціоналізаторської діяльності, окремих видів професійної підготовки, роботи з технікою та новими технологіями

 

Тема 1.2. Менеджмент і лідерство: у чому різниця?

Актуалізація проблеми кадрового забезпечення змін. Особистість керівника-лідера та його готовність до використання ефективних технологій управління закладом освіти задля якісного функціонування й розвитку закладу. Лідерство і менеджмент, їхні відмінності та  взаємозв’язок. Сфера влади проти сфери впливу: менеджмент як системний процес забезпечення належного втілення програми та цілей організації, зосередженість на організації процесу і контролю виконання завдань; лідерство як виявлення і бачення потенціалу людей, їх мотивація і згуртування на досягнення мети. Концепція розподіленого лідерства для залучення педагогів до управління. Практичні інструменти ефективного делегування повноважень та контролю результатів

Способи розвитку лідерського потенціалу керівника та профілактики професійного вигорання. Техніки підвищення особистої ефективності та тайм-менеджменту сучасного директора. Інструменти профілактики професійного вигорання керівника та підтримки психологічного здоров'я команди.

 

 

 

Тема 1.3. Сучасні тренди лідерства: трансформаційне та транзакційне лідерство.

Порівняльна характеристика понять «керівник-менеджер» (стабілізація, контроль, процеси) та «керівник-лідер» (зміни, бачення, люди). Концепція транзакційного лідерства: управління на основі угод, винагород та виправлення помилок; межі ефективності підходу в умовах кризи.  Трансформаційне лідерство як драйвер інновацій: чотири складові (ідеалізований вплив, натхненна мотивація, інтелектуальна стимуляція, індивідуальний підхід). Побудова довіри в педагогічному колективі. Інструменти фасилітації та коучингу в роботі директора ліцею для стимулювання ініціативи вчителів. Порівняльний аналіз ефективності трансформаційного та транзакційного стилів керування в закладі освіти.

Концепція емоційного лідерства (за Деніелом Гоулманом) та роль емоційного інтелекту керівника. Практичне застосування різних стилів лідерства для мотивації педагогічного колективу ліцею

 

Тема 1.4. Реактивний та проактивний стилі управління закладом освіти.

Поняття проактивності та реактивності в управлінській діяльності. Особливості прийняття рішень керівником ліцею в умовах VUCA- та BANI-світу. Спіральна динаміка (К. Грейвз, Д. Бек, К. Кован) як інструмент еволюційного розвитку організацій. Аналіз «колірних» рівнів корпоративної культури закладу освіти: від культури сили (червоний) та правил (синій) до культури успіху (помаранчевий) та згоди (зелений). Трансформаційні моделі управління закладом освіти в умовах воєнного стану та під час повоєнного відновлення України: безпековий менеджмент, збереження людського капіталу, релокація, організація дистанційного навчання. Візіонерство як здатність формувати образ майбутнього ліцею та згуртувати навколо нього команду в часи високої невизначеності.

 

Тема 1.5. Ключові елементи та принципи успішності проактивного керівника-лідера.

Сім звичок високоефективних людей (за Стівеном Кові) як основа успішного управління ліцеєм: 1. Моделювання, створення середовища довіри в закладі освіти. 2. Пошук шляху. Спільне бачення. Стратегія розвитку. Лідерські інструменти. Принципи успішних лідерів. 3. Узгодження. Система досягнення цілей. 4. Правила Виконання. Розширення можливостей. Система досягнення цілей за допомогою чотирьох правил виконання управлінських рішень. Розкриття внутрішнього потенціалу працівників через проведення ефективних лідерських бесід. Особиста ефективність директора у розрізі самоконтролю тайм-менеджменту та сильних сторін. Міжособистісна ефективність лідера через побудову відносин емпатію та синергію в команді.

 

 

Тема 1.6. Роль лідера в управлінні людським потенціалом.

Компетентності ХХІ століття як головна вимога сучасного суспільства до випускників (критичне мислення, бізнес-навички, галузеві знання, міжособистісна взаємодія, особисті навички, що демонструють здатність змінюватися, перенавчатися й адаптуватися до нових викликів тощо). Виклики інформаційно-цифрового суспільства і ринок праці: професії сьогодення і майбутнього. Поняття «людський капітал» і «людський потенціал»: спільне і відмінне. Роль керівника ліцею у розвитку професійного потенціалу педагогічного персоналу. Механізми взаємодії закладу освіти з місцевою громадою для задоволення кадрових запитів. Стратегії підготовки вчителів до формування компетентного та успішного випускника ліцею.

 

МОДУЛЬ 2. ПРАКТИКА УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ: ЯК ДОСЯГТИ УСПІХУ?

 

Тема 2.1. Ключові фокуси управлінського впливу в умовах автономії.

Види автономії закладу освіти за законами «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту». Особливості фінансової та кадрової децентралізації управління в умовах місцевих громадКлючові фокуси управлінського впливу керівника для підвищення якості освітнього процесу. Закон України «Про повну загальну середню освіту» про права та обов’язки керівника/заступника керівника закладу освіти і засновника. Механізми управління змінами та кадровим потенціалом в умовах академічної свободи вчителів. Децентралізація управління освітою та особливості фінансової автономії закладів освіти місцевих громад. Сутність та аспекти управління процесом підвищення якості освіти. Вплив лідерських якостей на якість освітнього процесу.

 

Тема 2.2. Побудова Стратегії розвитку закладу освіти на засадах лідерства.

Поняття Стратегії розвитку ліцею на засадах лідерства та залучення команди до її створення. Етапи розроблення стратегічного документа від збору інформації до фінальної експертизи. 

Практичне застосування SWOT та PEST аналізу для дослідження можливостей і ризиків закладу. Орієнтовна структура Стратегії розвитку закладу освіти: концептуальні засади, виклики; місія, візія, мета, пріоритети розвитку, завдання на відповідний період; основні напрями і заходи з реалізації Стратегії; механізми реалізації; очікувані результати, моніторинг досягнення цілей і виконання завдань; можливі зовнішні та внутрішні ризики. Управлінські та особисті компетентності керівника необхідні для успішної реалізації Стратегії.

 

Тема 2.3. Профільне навчання: лідерство, що сприяє успіху.

Усвідомлений вибір професії як важливий крок до успішної особистісної та професійної самореалізації молоді, розвитку майбутньої кар’єри та життєвих пріоритетів. Аналіз світових тенденцій ринку праці та перспективних навичок випускників за матеріалами Давосу (WEF) 2023 р.: звіт «Майбутнє професій».

Роль держави у формуванні запиту на спеціальності, необхідні для відбудови країни. Концептуальні засади реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї) (Наказ МОН від 10.10.2024 №1451). Роль директора як проактивного лідера у процесі успішного обрання учнями профілю навчання. Роль та функції кар’єрного радника та супровід індивідуальної освітньої траєкторії від базової до старшої школи. Моделі психологічного супроводу підлітків та взаємодії з батьками під час вибору професії. Алгоритм взаємодії ліцею з громадою та закладами вищої освіти для профорієнтації молоді.

 

Тема 2.4. Соціальне партнерство ліцею: від локальної співпраці до міжнародних проєктів.

Керівник/заступник керівника як лідер розвитку компетентностей співпраці й партнерства закладу освіти у синергії з бізнесом, владою, стейкхолдерами, міжнародними партнерами. Масштабування дієвого партнерства для забезпечення розвитку комунікативних, громадянських, лідерських компетентностей, м’яких навичок (soft skills) педагогічних і науково-педагогічних працівників, лідерів громадської думки. Створення дорожньої карти розвитку закладу освіти через відкриту і прозору взаємодію з владою, бізнесом, стейкхолдерами: ключові засади, принципи, завдання, шляхи реалізації. Використання можливостей партнерів для навчання педагогів сучасних методик і технологій професійної орієнтації дітей та молоді).

 

Тема 2.5. Технологія High tech & High touch (HTHT) в діяльності ліцею

Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні, Стратегії розвитку штучного інтелекту в Україні (2023 - 2030). Інформаційна компетентність як важлива складова професійної діяльності керівника і педагогів. Поняття технології High Tech (ШІ) & High Touch (вчитель) як поєднання штучного інтелекту та живого спілкування. Нормативна база та стратегії розвитку штучного інтелекту в освітньому просторі України. Практичне використання цифрових інструментів для профілізації та персоналізації навчання в ліцеї. High tech & High touch у персоналізації освітнього процесу та подоланні освітніх втрат. Застосування High tech & High touch (HTHT) до таксономії Бенджаміна Блума. Роль емоційного інтелекту та особистої взаємодії вчителя в епоху цифровізації. Впровадження STEM-освіти як інструменту розвитку дослідницьких навичок учнів старшої школи. Етичні правила та політика академічної доброчесності при використанні штучного інтелекту

 

Тема 2.6. Спіральна динаміка як модель інноваційного розвитку сучасного закладу освіти (кращі практики).

Суть концепції спіральної динаміки та значення кольорових рівнів мислення. Еволюція управлінських моделей від жорсткого контролю до самоорганізації команди. Методика діагностики цінностей колективу (за книгою Валерія Пекаря «Різнобарвний менеджмент»). Способи мотивації вчителів залежно від домінуючого кольору культури ліцею. Практичний досвід впровадження спіральної моделі в інноваційних школах світу. Стратегія розвитку мислення керівника для переходу закладу на рівень синергії

 

Тема 2.7. Впровадження профільної середньої освіти: міжнародний погляд

Аналітична записка Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) щодо реформування профільної середньої освіти в Україні шляхом надання більшого вибору та глибини навчання. Зарубіжний досвід у визначенні ключових елементів концепції розвитку закладів освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти: прагнення 1. Учнівство визначає свої сильні сторони та таланти, свій потенційний внесок у суспільне життя; прагнення 2. Подальше поглиблене навчання в академічних ліцеях закладає основу для профорієнтації; прагнення 3. Пізнання світу за межами школи та ролі учнівства в ньому допомагає знайти роботу, яка приносить задоволення та фінансову незалежність.

Проєктна діяльність як нарощування спроможності закладу освіти працювати на рівні сучасних вимог, масштабування перспективних інновацій для здійснення системних змін в освіті. Упровадження в освіту України кращих міжнародних практик управління розвитком академічного ліцею.

 

Орієнтовний перелік практичних завдань

 

Тема 1.1: Проєктування профільного меню закладу освіти: розробка матриці вибору індивідуальних освітніх галузей та спецкурсів на основі попереднього опитування стейкголдерів (учнів та батьків).

Аналіз готовності закладу до сертифікації та аудиту в контексті переходу до статусу академічного ліцею.

Тема 1.2: Розробити матрицю делегування поточних операційних завдань заступникам та керівникам методичних об'єднань для вивільнення часу на стратегічне управління.

Тема 1.3: Розробити індивідуальні карти нематеріальної мотивації для трьох різних типів педагогів колективу за допомогою інструментів емоційного лідерства.

Тема 1.4: Спроєктувати алгоритм дій адміністрації ліцею на випадок екстреної безпекової загрози або раптового переходу на дистанційне навчання.

Тема 1.5: Розробити сценарій та чек-лист для проведення індивідуальної лідерської бесіди з педагогом з метою розкриття його внутрішнього потенціалу.

Тема 1.6: Спроєктувати анкету для місцевих роботодавців з метою визначення актуального регіонального запиту на компетентності майбутніх випускників.

Тема 2.1: Розробити внутрішній протокол розподілу фінансових та кадрових ресурсів ліцею в умовах переходу на повну автономію.

Тема 2.2: Розробити матрицю SWOT-аналізу закладу освіти за одним обраним напрямом та сформулювати три стратегічні цілі розвитку.

Тема 2.3: Спроєктувати план роботи шкільного кар'єрного радника на перший семестр для супроводу професійного вибору учнів десятих класів.

Тема 2.4: Розробити дорожню карту залучення місцевого бізнесу або міжнародних донорів до фінансування конкретного проєкту ліцею.

Тема 2.5: Спроєктувати внутрішні етичні правила (AI-policy) щодо використання штучного інтелекту вчителями та учнями під час освітнього процесу.

Тема 2.6: Розробити план переходу ліцею від культури жорсткого контролю до культури взаємодії та синергії на основі спіральної динаміки.

Тема 2.7: Спроєктувати критерії рівневого або залікового оцінювання для вибіркового профільного курсу за вибором учнів.

 

Самостійна робота

 

Тема 1.1 Проведення порівняльного аналізу відповідності чинної освітньої програми закладу освіти інноваційним вимогам Державного стандарту профільної середньої освіти (визначення дефіцитів та точок росту).

Тема 1.2 Опрацювання сучасних публікацій та кейсів провідних освітніх хабів щодо емоційного інтелекту керівника. Складання індивідуальної карти лідерських компетентностей.

Тема 1.3 Аналіз праці В. Пекаря «Різнобарвний менеджмент» або аналогічних досліджень зі спіральної динаміки. Підготовка тез до виступу на педраді «Як змінити культуру закладу для підтримки профільної реформи».

Теми 1.4-1.6 Розгляд короткострокових та довгострокових професійних цілей педагога. Перелік необхідних для розвитку компетентностей (цифрові навички, STEAM-технології, психологічна підтримка учнів тощо). Форми підтримки з боку керівника та закладу (закріплення ментора, участь у професійних спільнотах, забезпечення необхідними цифровими інструментами).

Тема 2.1 Вивчення локальних нормативно-правових актів ліцею (Статут, Колективний договір, Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти), які потребують змін та оновлення. Залучення до управління колегіальних органів (педагогічну раду, піклувальну раду, батьківське та учнівське самоврядування) для реалізації організаційної автономії.

Тема 2.2 Складання проєкту структури (паспорта) Стратегії розвитку власного закладу освіти на середньострокову перспективу з визначенням етапів моніторингу її виконання.

Тема 2.3 Складання орієнтовної структури одного обраного профілю (наприклад, суспільно-гуманітарного або матем-ІТ). Зазначте, які базові предмети, профільні курси та вибіркові спецкурси будуть запропоновані учням для формування їхньої індивідуальної освітньої траєкторії.

Тема 2.4 Ознайомлення з міжнародними аналітичними звітами (наприклад, ОЕСР PISA) щодо успішних моделей організації старшої профільної школи та підготовка реферативного огляду «Кращі практики для українських ліцеїв».

Тема 2.5 Створення візуальної схеми / інфографіки «Баланс технологій та емпатії на уроці», що демонструє поєднання ШІ й цифрових інструментів із практиками психосоціальної підтримки учнів.

Тема 2.6 Створення пропозицій щодо конкретних лідерських дій або інноваційних практик, які допоможуть колективу м'яко перейти на наступний, вищий ціннісний рівень (адаптуючи кращі практики).

Тема 2.7 Опис 2–3 ключових особливостей організації профільного навчання в обраній країні, які вразили вас найбільше (наприклад: велика кількість предметів за вибором учня, функціонування окремих ліцеїв без молодших класів, специфіка оцінювання чи система професійної орієнтації та кар'єрного консультування).

 

Впровадження програми передбачає досягнення слухачами таких результатів навчання:

Слухач знає:

• нормативно-правове забезпечення та вимоги Державного стандарту профільної середньої освіти, а також моделі фінансування та формування мережі академічних ліцеїв;
• сутність проактивного мислення керівника в VUCA/BANI-умовах, специфіку безпекового менеджменту та управління закладом у воєнний і повоєнний час;
• теоретичні основи еволюції організаційних культур за методологією «спіральної динаміки»;
• концептуальні відмінності між менеджментом контролю та лідерством змін, а також ключові складові моделі трансформаційного лідерства;
• методологію стратегічного планування (SWOT, PEST-аналіз) та сучасні підходи до цілепокладання (SMART, OKR);
• філософію концепції High Tech & High Touch (баланс технологій та емпатії) в епоху цифровізації та можливості штучного інтелекту в управлінні освітою;
• закономірності сприйняття інновацій колективом, моделі управління опором змінам та провідні міжнародні практики (ОЕСР PISA) організації старшої школи.

Слухач уміє:

• проєктувати освітню програму, варіативний складник та «профільне меню» ліцею на основі запитів стейкголдерів;
• проводити комплексний SWOT-аналіз закладу освіти, формулювати його місію, візію, цінності та виводити вимірювані показники ефективності (KPI);
• розробляти плани дій, безпекові алгоритми та антикризові стратегії реагування на надзвичайні ситуації;
• діагностувати поточний стан корпоративної культури ліцею та диференціювати стилі лідерства залежно від управлінської ситуації;
• застосовувати ШІ-інструменти для автоматизації рутинних процесів, а також інтегрувати практики подолання освітніх втрат і психосоціальної підтримки;
• будувати карти стейкголдерів і дорожні карти взаємодії з університетами, бізнесом, владою та ІТ-сектором;
• застосовувати базові інструменти коучингу, фасилітації та проєктного менеджменту (Inquiry-Based Learning) для нейтралізації конфліктів у колективі.

Слухач володіє навичками:

• стратегічного аналізу дефіцитів та точок росту закладу під час переходу до статусу академічного ліцею;
• візіонерського управління, трансляції спільних цінностей і згуртування педагогічного колективу навколо образу майбутнього;
• самодіагностики управлінського профілю та проєктування індивідуальної траєкторії розвитку власних лідерських компетентностей;
• моделювання та структурування паспорта Стратегії розвитку власного закладу освіти на середньострокову перспективу;
• розроблення інструктивно-методичних матеріалів та алгоритмів щодо гармонійного поєднання цифровізації з технологіями емпатії й підтримки людей;
• адаптації провідного світового досвіду профільного навчання до реалій української системи освіти.

Реалізація програми базується на засадах андрагогіки, що передбачає врахування професійного досвіду керівників,заступників керівників закладів загальної середньої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти та орієнтацію на вирішення конкретних практичних кейсів. Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 2 тижні) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період. 

Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 2 тижні) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період з 14.30

Програма «Стратегічний менеджмент та адаптивне лідерство в академічному ліцеї» надає керівникам широкий спектр академічних та професійних можливостей для розвитку в умовах освітніх трансформацій:

• Академічне визнання та сертифікація: Слухачі отримують обсяг навчання у 60 академічних годин (2 кредити ЄКТС). За результатами успішного опанування видається свідоцтво про підвищення кваліфікації, дизайн якого відповідає державним вимогам (Постанова КМУ № 800).
• Підготовка до пілотування реформи: Програма забезпечує готовність керівників до впровадження реформи профільної середньої школи, масштабування якої заплановане на вересень 2026 року. Це включає глибоке розуміння Державного стандарту профільної середньої освіти та нормативно-правового забезпечення.
• Опанування сучасного управлінського інструментарію: Керівники мають можливість навчитися методологіям стратегічного аналізу та планування, таким як SWOT, PEST-аналіз, SMART та OKR. Також передбачено вивчення «спіральної динаміки» як моделі інноваційного розвитку та трансформації корпоративної культури закладу.
• Цифрова трансформація та ШІ: Професійні можливості включають розвиток інформаційно-цифрової компетентності, зокрема практичне використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) для автоматизації рутинних управлінських процесів та персоналізації навчання.
• Мережева взаємодія та партнерство: Програма вчить будувати дорожні карти співпраці та карти стейкголдерів, що відкриває можливості для налагодження партнерства з університетами, бізнесом, органами влади та ІТ-сектором. Керівники також знайомляться з міжнародним досвідом організації профільного навчання (зокрема практиками ОЕСР та PISA).
• Розвиток адаптивного та трансформаційного лідерства: Керівники отримують інструменти для переходу від менеджменту контролю до лідерства змін, опановують техніки фасилітації, коучингу та емоційного інтелекту (концепція емоційного лідерства). Окремий фокус спрямований на безпековий менеджмент та управління закладом в умовах воєнного стану.
• Проєктування власної траєкторії: Передбачена можливість самодіагностики управлінського профілю та проєктування індивідуальної траєкторії розвитку лідерських компетентностей. На практичному рівні керівник розробляє готовий до впровадження «Паспорт Стратегії розвитку власного закладу освіти»