СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ: ВІД СТРАТЕГІЇ ДО ПРАКТИКИ

                                                                                                         Навчально-тематичний план

Програма розроблена на основі особистісно-орієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів з урахуванням вимог Типової програми (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.10.2022 № 904). Вона передбачає проведення лекцій, практичних занять, підсумкового контролю та організацію самостійної роботи. Оптимальний вибір форм, методів і засобів реалізації змісту кожного модуля здійснює викладач з урахуванням визначених цільових орієнтирів та специфіки аудиторії. 

Організація навчання передбачає інтеграцію індивідуальних, групових та колективних видів діяльності, спрямованих на активну участь слухачів та розвиток їхньої професійної компетентності. Проведення лекційних занять здійснюється у форматі проблемних викладів, дискусійних панелей та вебінарів із впровадженням інтерактивних технологій та цифрового інструментарію.

Особливістю програми є  виражена практична спрямованість, метою якої є формування здатності педагога до впровадження інноваційних змін в освітній процес. Практична частина курсу реалізується через залучення слухачів до активної командної та індивідуальної взаємодії за допомогою інструментів моделювання практичних ситуацій та спільне розв’язання складних педагогічних кейсів, а також у межах тренінгових занять і майстер-класів.

Самостійна робота передбачає опрацювання рекомендованих матеріалів і нормативних документів, виконання практичних та рефлексивних завдань за темами модулів, аналіз власної педагогічної діяльності з позицій сучасних підходів до навчання, підготовку прикладів освітніх напрацювань та їх представлення для професійного обговорення.

Підсумковий контроль здійснюється у формі онлайн-тестування. 

На завершальному етапі слухачі проходять підсумкове тестування (20 запитань). Максимальна кількість балів — 20, прохідний бал — 60 % (12 балів). Результати тестування разом з активністю та виконанням практичних завдань враховуються під час ухвалення рішення щодо успішного завершення програми. 

Загальний обсяг програми становить 15 годин (0,5 кредита ЄКТС), з них: 4 години — лекційні заняття, 8 годин — практична робота, 2 години — самостійна робота, 1 година — контрольний захід (тестування). Учасники, які відвідали не менше 75 % навчальних занять і успішно пройшли підсумкове оцінювання, отримують сертифікат про підвищення кваліфікації встановленого зразка.

 

ЗМІСТ ПРОГРАМИ 

МОДУЛЬ 1. СТРАТЕГІЧНІ ПІДХОДИ СУЧАСНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Тема 1.1. Методологічна матриця сучасного навчання та синергія базових підходів

Тема передбачає осмислення сутності сучасних підходів до навчання як стратегічної основи організації освітнього процесу в Новій українській школі відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти. Розглядається поняття «підхід» як цілісна дидактична система, що інтегрує в собі методи, форми й прийоми навчання та визначає загальну логіку і вектор побудови освітнього процесу. У межах теми аналізується зміна пріоритетів та ролі вчителя й учня в контексті переходу від репродуктивної знаннєвої моделі до компетентнісної, де головною метою стає заміна пасивного накопичення інформації на інтенсивний розвиток життєвих навичок (Life Skills) та когнітивної гнучкості особистості.

Розкриваються основні характеристики чотирьох фундаментальних підходів: компетентнісного (як орієнтації на формування готовності діяти та застосовувати знання у реальних життєвих контекстах), діяльнісного (де учень залучається до навчання як активний суб'єкт власної діяльності), особистісно орієнтованого (що забезпечує унікальність освітньої траєкторії та врахування індивідуальних потреб дитини) та середовищного (що актуалізує розвивальний та виховний потенціал фізичного й цифрового освітнього простору). Особлива увага приділяється принципу синергії, взаємозалежності та взаємодоповнюваності цих підходів, що є ключовою умовою гуманізації та орієнтації сучасного освітнього процесу на особистість.

Практичне відпрацювання: аналіз реальних освітніх ситуацій з позицій різних методологічних підходів; компаративний аналіз традиційного та сучасного уроків; визначення потенційних можливостей та бар'єрів інтеграції базових підходів у власній педагогічній практиці; експрес-діагностика дидактичного потенціалу наявного освітнього середовища (рефлексія).

Тема 1.2. STEM-орієнтований підхід та специфіка його реалізації

Тема спрямована на глибоке вивчення інтегративного та STEM-орієнтованого підходів як дієвих інструментів подолання предметної ізольованості та формування цілісної наукової картини світу в учнів. Освітній процес розглядається крізь призму міжпредметної інтеграції, де STEM-підхід виступає провідним механізмом поєднання природничих наук, технологій, інженерії та математики навколо розв'язання актуальних прикладних проблем. Значна увага приділяється вивченню специфіки реалізації цих підходів залежно від умов та форматів організації навчання в сучасному закладі освіти: в очному, дистанційному та змішаному режимах.

Лекційний матеріал висвітлює методичні орієнтири трансформації змісту предметів, зміну ролі педагога від транслятора теорії до ментора й фасилітатора дослідницької діяльності, а також значення практичної зорієнтованості навчання. Обґрунтовується роль рефлексивності як обов'язкового компонента навчальної діяльності, що забезпечує усвідомлення учнем власних способів дії та підвищує загальну ефективність впровадження сучасних підходів. Аналізуються специфічні інструменти, веб-ресурси та платформи, які дозволяють зберегти діяльнісну складову STEM-навчання в умовах віртуального чи гібридного освітнього середовища.

Практичне відпрацювання: моделювання фрагмента інтегрованого/STEM-уроку (або навчального заняття) з урахуванням вимог компетентнісного та діяльнісного підходів; розробка алгоритму проведення практичного STEM-завдання у форматі дистанційного чи змішаного навчання; рефлексивний аналіз та взаємооцінювання ефективності обраних колегами педагогічних рішень і дидактичних інструментів.

МОДУЛЬ 2. ІНСТРУМЕНТИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ СУБ’ЄКТНО-ДІЯЛЬНІСНОГО НАВЧАННЯ

Тема 2.1. Проблемне навчання: технологічний механізм

Тема присвячена дослідженню сутності, внутрішньої структури та психолого-педагогічних механізмів проблемного навчання як дієвого засобу активізації пізнавальної самостійності учнів. Освітній процес розглядається через призму створення ситуацій дидактичного виклику, де засвоєння нового матеріалу відбувається не через пасивне сприйняття готових відповідей, а через подолання внутрішнього когнітивного конфлікту. У лекційній частині аналізуються типи і класифікація проблемних ситуацій, алгоритм їх розгортання на уроці (від виникнення суперечності до формулювання гіпотези та знаходження розв'язання), а також сучасні цифрові та аналогові освітні інструменти, що дозволяють ефективно керувати цим процесом. Акцент зміщується на позицію учня як активного дослідника, який під керівництвом учителя-фасилітатора самостійно здійснює пошукові дії та розвиває мислительні операції аналізу, синтезу й узагальнення.

Практичне відпрацювання: аналіз готових педагогічних кейсів із метою виявлення структури проблемної ситуації; проєктування та формулювання суперечностей і проблемних запитань до конкретних тем шкільних курсів; добір цифрових інструментів для організації евристичної бесіди.

Тема 2.2. Проєктне навчання: від планування до результату

У межах теми детально вивчається проєктне навчання як комплексна дидактична технологія, спрямована на формування в учнів автономії, критичного мислення та комплексу життєвих навичок у процесі створення матеріального чи соціального продукту. Розкриваються переваги проєктного підходу порівняно з традиційним навчанням, зокрема його високий мотивувальний потенціал та практична спрямованість. Особлива увага приділяється покроковому алгоритму планування навчального проєкту: від визначення соціально чи особистісно значущої проблеми та формулювання мети до етапів дослідження, презентації (продукту) та оцінювання результатів. Здійснюється компаративний аналіз проблемного та проєктного навчання, визначаються їхні спільні риси (дослідницький характер, наявність проблеми) та відмінності (масштабність, обов'язкова наявність готового матеріалізованого продукту в проєкті).

Практичне відпрацювання: розробка паспорта (концепту) навчального проєкту для учнів із визначенням етапів, очікуваних результатів та інтегрованих зв'язків; створення критеріїв захисту учнівських проєктів.

Тема 2.3. Кооперативне навчання та стратегії взаємодії в класі

Тема спрямована на опанування методології кооперативного навчання як простору соціальної взаємодії, взаємодопомоги та формування комунікативної компетентності учнів. Розглядаються провідні методи та організаційні стратегії кооперації в класі, а також ключові психолого-педагогічні умови, за яких групова робота є ефективною і не перетворюється на виконання завдання одним лідером. Особливий фокус спрямовано на критеріальний підхід до оцінювання командної взаємодії. Детально аналізується структура та правила розробки матриці оцінювання групової діяльності, яка дозволяє виміряти як індивідуальний внесок кожного учня, так і загальну якість групового продукту та рівень сформованості навичок командної роботи.

Практичне відпрацювання: конструювання критеріальної матриці (рубрикатора) для оцінювання групової діяльності учнів; моделювання стратегій розподілу ролей у мікрогрупах; розв'язання типових конфліктних ситуацій, що виникають під час кооперативного навчання.

Тема 2.4. Глибинне навчання: розвиток мислення та когнітивної гнучкості

Тема передбачає осмислення феномену глибинного навчання як вищого рівня засвоєння досвіду, що характеризується здатністю учня переносити отримані знання та вміння у принципово нові, незнайомі контексти. На противагу поверхневому навчанню, що базується на запам'ятовуванні, глибинне навчання орієнтоване на розвиток вищих рівнів мислення за таксономією Блума. Аналізуються практичні стратегії розвитку критичного мислення (методи критичного читання, аналіз джерел, відокремлення фактів від суджень) та когнітивної гнучкості як базової життєвої навички. Висвітлюються дидактичні умови, за яких учень стає повноправним і активним суб'єктом навчальної діяльності, усвідомлює свої освітні цілі та бере на себе відповідальність за результати навчання.

Практичне відпрацювання: модифікація репродуктивних навчальних завдань на рівень завдань високого когнітивного навантаження (аналіз, оцінювання, створення); розробка дидактичних карток для стимулювання критичного мислення учнів.

Тема 2.5. Конструювання компетентнісно орієнтованих завдань та рефлексія

Тема є узагальнювально-практичним завершенням другого модуля і фокусується на технології розробки компетентнісно орієнтованих завдань  як головного інструменту реалізації вимог Державного стандарту. Розглядаються  складові компетентнісно орієнтованих завдань (стимул, що мотивує до дії; інформація (дані); задачне формулювання; бланк відповідей або критерії оцінювання). Аналізуються методичні орієнтири для самостійного конструювання таких завдань учителем на основі життєвих ситуацій. Окреме місце в темі посідає розкриття сутності рефлексивності навчання. Рефлексія аналізується не як формальний підсумок уроку, а як усвідомлений ментальний процес, що дозволяє учневі зафіксувати приріст власних знань, проаналізувати траєкторію успіху чи причини помилок та розвинути когнітивні здібності.

Практичне відпрацювання: покрокове конструювання компетентнісно орієнтованого завдання за визначеною структурою до обраної теми; розробка мінісценарію етапу рефлексії уроку з використанням різних технік (діяльнісна, сенсорна, когнітивна рефлексія).

Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Проведення компаративного кейс-аналізу освітніх ситуацій. Проаналізувати запропоновані відеофрагменти або текстові описи двох уроків з однієї теми (традиційного «знаннєвого» та сучасного «компетентнісного»). Визначити, які саме життєві навички (Life Skills) розвивалися в учнів у кожному випадку, та заповнити аналітичну Т-таблицю.

 2. Проєктування карти синергії підходів. На основі теми календарно-тематичного планування з власного предмета розробити концептуальну схему-матрицю, яка наочно демонструє інтеграцію базових підходів (компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, середовищного) в межах одного навчального заняття.

3. Моделювання STEM-завдання для різних форматів навчання. Розробити мінісценарій дослідницького чи інженерного STEM-завдання для учнів. Оформити технічну карту його реалізації у трьох варіантах: для стандартного очного навчання в класі, для синхронного дистанційного уроку (із використанням сесійних залів та інтерактивних дошок) та для асинхронного змішаного навчання.

4. Конструювання дидактичного інструментарію проблемного навчання. Обрати складну тему у власній предметній галузі та сформулювати для неї три типи проблемних ситуацій (ситуація-несподіванка, ситуація-суперечність, ситуація-невизначеність). Розписати алгоритм евристичної бесіди для виведення учнів на етап формулювання гіпотез.

5. Розробка паспорта навчального проєкту. Скласти структурований паспорт короткотривалого навчального проєкту. Обов'язково визначити: соціокультурний чи прикладний контекст проблеми, інтегровані зв'язки, покрокові завдання для самостійної пошукової діяльності учнів та фінальний матеріалізований продукт (результат) проєкту.

6. Проєктування критеріальної матриці оцінювання групової роботи.

Розробити аналітичний рубрикатор (матрицю) для оцінювання кооперативної діяльності учнів у мікрогрупах. Матриця повинна містити чіткі дескриптори за 3-4 рівнями навчальних досягнень для оцінювання як кінцевого продукту, так і м'яких навичок (Soft Skills: комунікація, розподіл ролей, взаємодопомога).

7. Модифікація репродуктивних вправ у завдання високого когнітивного рівня. Взяти два стандартні завдання з підручника, спрямовані на просте відтворення знань, та переформатувати їх у стратегії глибинного навчання за таксономією Блума — на рівень аналізу, оцінювання або створення, орієнтуючись на розвиток критичного мислення учнів.

8. Розробка  компетентнісно орієнтованого завдання.

Сконструювати оригінальне компетентнісно орієнтоване завдання з власного предмета відповідно до його класичної структури. Завдання має містити: яскравий життєвий стимул (контекст), чітке задачне формулювання, адаптоване джерело інформації (текст, графік або інфографіку) та інструмент перевірки (модельну відповідь або шкалу оцінювання).

 9. Моделювання рефлексивного фіналу уроку. Описати методичний алгоритм проведення етапу рефлексії для конкретного уроку. Запропонувати три різні мікротехніки (для оцінювання емоційного стану, результативності діяльності та глибини засвоєння змісту матеріалу), які забезпечують позицію учня як активного суб'єкта освітнього процесу.

Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання 

1. Проаналізувати приклади кооперативного навчання (у власній предметній галузі), визначити його потенціал для формування життєвих навичок здобувачів освіти.

2. Ознайомитися з кращими міжнародними практиками (зокрема, за матеріалами дослідження PISA),  проаналізувати трикомпонентну структуру компетентнісно орієнтованих завдань та розробити приклад завдання для власного предмета. 
 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

Нормативно-правові документи 

1. Державний стандарт базової середньої освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №898. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 06.05.2026)
2. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 №988-р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 02.03.2026)
3. Про повну загальну середню освіту: Закон України від 16.01.2020 №2628-III. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 06.05.2026)
4. Про освіту: Закон України від 05. 09. 2017 №2145-УШ. URL: https://zakon.rada.gov.na/l.aws/show/2.1.45-19#Text (дата звернення: 06.05.2026)
5. Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти»: Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 №1225. URL:https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-profesiinoho-standartu-vchytelzakladu-zahalnoi-serednoi-osvity (дата звернення: 06.05.2026)
6. Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації: Наказ МОН України від 12.10.2022 №904. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 06.05.2026)
7. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення типових програм підвищення кваліфікації: Наказ МОН України від 13.10.2025 №1349. URL: Перейти за покликанням  Перейти за покликанням (дата звернення: 06.05.2026)
8. Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників: Постанова КМУ від 21.08.2019 №800. URL: Перейти за покликанням Перейти за покликанням  (дата звернення: 06.05.2026)
9. Методичні рекомендації щодо розвитку STEM-освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти: Лист ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» від 18.07.2025 №21/08-624. URL: Перейти за покликанням   (дата звернення: 11.05.2026)

Основна література 

1. Дослідження PISA: концептуальні засади оцінювання природничо-наукової, математичної та читацької грамотності / Офіційні звіти та рамкові документи Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 11.05.2026)
2. Інтерактивний навчальний посібник «Сучасні технології освітнього процесу»: навчальний посібник / Т. Б. Поясок, О. І. Беспарточна, О. В. Костенко. – Кременчук : ПП Щербатих О. В., 2019. – 224 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 11.05.2026)
3. Лисогор Л., Берендєєв С., Косенчук Ю. Використання електронних освітніх матеріалів у освітньому процесі: сучасні підходи і технології Нової української школи. Випуск 1 : Навчально-методичний посібник. — Київ, 2023.  – 117 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 11.05.2026)
4. Компетентнісно орієнтоване навчання: сутність, форми і методи: практичний посібник. [Електронне видання]/О.М. Горошкіна, В.І. Доротюк та ін. – К.: Педагогічна думка, 2022. – 221 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 11.05.2026)
5. Конструювання компетентнісно орієнтованого змісту повної загальної середньої освіти: збірник матеріалів науково-методичних семінарів і науково-практичної конференції, організованих і проведених у 2023/2024 н. р. за участі відділу інновацій та стратегій розвитку освіти Інституту педагогіки НАПН України [Електронне видання] / відп. ред. Д.О. Пузіков. – Київ : Педагогічна думка, 2024. – 268 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення:11.05.2026)
6. Методичні засади використання технологій STEM-освіти в гімназії: методичний посібник. [Електронне видання]/ Рогоза В.В., Левченко Ф.Г. та ін. – Київ.: Педагогічна думка, 2025. – 198 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 11.05.2026)
7. Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. — К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. –206 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 11.05.2026)
8. Організатору інноваційної діяльності в закладах загальної середньої освіти: електронний навчально-методичний посібник / за заг. ред. С. В. Кириленко, І.Н. Євтушенко. Київ, 2025. – 438 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 11.05.2026)
9. Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібник. — К.: Видавництво «А.С.К.», 2003. – 181 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 11.05.2026)

Додаткова література

1. Берендєєв С., Косенчук Ю.,  Лисогор Л. Сучасні підходи і технології Нової Української школи: компетентнісно орієнтовані завдання як засіб формування ключових компетентностей. Випуск 2: Навчально-методичний посібник. — Київ, 2023. — 145 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 11.05.2026)
2. Збірник матеріалів «STEM – світ інноваційних можливостей. Реалізація програми інноваційного освітнього проєкту «Я – дослідник» / укладачі: І. П. Василашко, Н. І. Гущина, О. В. Коршунова, О. О. Патрикеєва— К.: Видавничий дім «Освіта», 2020. — 426 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 11.05.2026)
3. Компетентнісний підхід до вивчення української літератури в основній школі : посіб. / С. П. Паламар, Г. Л. Бійчук, В. О. Братко, Н. М. Логвіненко, А. М. Фасоля, В. М. Тименко, З. О. Шевченко. – К. : Видавничий дім «Сам», 2017. – 112 с. URL: Перейти за покликанням (дата звепнення: 11.05.2026)
4. Критичне мислення як педагогічний феномен / О. І. Пометун. Український педагогічний журнал. 2018. № 2. С. 89-98. URL:  Перейти за покликанням  (дата звернення: 11.05.2026)
5. Норкіна О. В. Організація проєктного навчання учнів. [наук.-метод. посіб.]. Черкаси: КНЗ «ЧОІПОПП ЧОР», 2024. 68 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 11.05.2026)
6. Сучасний урок: 50 способів порефлексувати : електрон. навч.-метод. посіб. / Н. І. Білик, І. В. Добряк. – Полтава: ПОІППО ім. М. В. Остроградського, 2021. – 74 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 11.05.2026)

Після завершення Програми підвищення кваліфікації слухачі  вдосконалять комплекс професійних компетентностей, необхідних для успішного моделювання освітнього процесу в умовах реалізації реформи «Нова українська школа», розширять теоретичну базу щодо ключових методологічних підходів (компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного та STEM). Слухачі опанують практичний інструментарій для моделювання навчання на компетентнісній основі, навчаться ефективно впроваджувати технології проблемного, проєктного й кооперативного навчання, створювати компетентнісно орієнтовані завдання та системно аналізувати результативність власної педагогічної діяльності та знатимуть(знаннєвий компонент):

• концептуальні основи сучасних методик і підходів, що реалізуються в практиці НУШ;
• методологічні засади компетентнісної освіти згідно з Державним стандартом;
• методики організації проблемно-пошукової, проєктної та групової діяльності учнів;
• психолого-педагогічні умови формування критичного мислення та глибинного засвоєння матеріалу;
• структуру завдань компетентнісного характеру;
• критерії педагогічної рефлексії як інструменту підвищення якості викладання.

Слухачі вмітимуть (діяльний компонент):

• планувати освітню діяльність на принципах компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого навчання;
• моделювати компетентнісно орієнтовані завдання та інтегрувати ефективний освітній інструментарій;
• успішно поєднувати елементи кооперативного навчання та STEM-освіти;
• координувати групову взаємодію здобувачів освіти із застосуванням критеріальних матриць оцінювання;
• трансформувати методики навчання під вимоги дистанційного, синхронного/асинхронного та традиційного форматів;
• моніторити результативність власної роботи, здійснювати самоаналіз та адаптувати педагогічну стратегію під потреби класу.

Слухачі демонструватимуть сформованість професійних диспозицій (ціннісний компонент), що передбачають:

• прийняття філософії змін та відкритість до модернізації освітнього середовища;
• розуміння персональної відповідальності за якість впровадження стандартів НУШ;
• орієнтацію на постійну рефлексію своєї діяльності та подолання професійних стереотипів;
• мотивацію до неперервної освіти впродовж життя та підвищення кваліфікаційного рівня.