Інноваційний учитель і можливості штучного інтелекту

Любомир Ілин – кандидат історичних наук, доцент, проректор із забезпечення якості освіти та цифрової трансформації.

Контактна інформація: тел: +380500140005, e-mail: liubomyr.ilyn@ukd.edu.ua 

МОДУЛЬ 1. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі

Тема 1.1. Сучасні підходи до навчання в НУШ: сутність, взаємозв’язок і реалізація в освітньому процесі

Підхід як стратегія організації навчання, що поєднує методи, форми, прийоми, засоби та інструменти педагогічної діяльності. Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного та STEM-орієнтованого підходів у Новій українській школі. Взаємозалежність і взаємодоповнюваність сучасних підходів щодо орієнтації освітнього процесу на особистість учня, його активну навчальну діяльність, розвиток ключових компетентностей, наскрізних умінь і життєвих навичок.

Особливості реалізації сучасних підходів в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. Роль учителя як організатора навчальної взаємодії, фасилітатора, модератора, консультанта й наставника. Педагогічна доцільність використання цифрових інструментів і технологій штучного інтелекту для підтримки сучасних підходів до навчання: добір ідей, структурування змісту, створення навчальних ситуацій, адаптація матеріалів до потреб учнів, організація зворотного зв’язку та рефлексії.

Можливості штучного інтелекту в роботі вчителя розглядаються не як заміна педагогічного рішення, а як допоміжний інструмент для підготовки, урізноманітнення й методичного посилення освітнього процесу. Межі використання AI-інструментів у педагогічній діяльності. Ризики неточності, шаблонності, викривлення змісту, надмірної автоматизації та втрати педагогічної доцільності під час використання згенерованих матеріалів.

 

Тема 1.2. Від накопичення знань до розвитку життєвих навичок: діяльнісне, компетентнісне та глибинне навчання

Зміна пріоритетів освітнього процесу в Новій українській школі: від переважного накопичення знань до формування здатності учнів діяти, мислити критично, розв’язувати проблеми, співпрацювати, застосовувати знання в реальних і наближених до життя ситуаціях. Практична зорієнтованість навчання як умова розвитку ключових компетентностей і наскрізних умінь. Включення учня в навчальну діяльність як активного суб’єкта освітнього процесу.

Сутність діяльнісного підходу, його принципи та інструменти реалізації в освітньому процесі. Компетентнісне навчання як орієнтація на досягнення очікуваних результатів, застосування знань у практичних ситуаціях, розвиток самостійності, відповідальності та навчальної мотивації учнів. Ознаки поверхневого і глибинного навчання. Умови переходу від репродуктивного виконання завдань до осмисленого засвоєння, перенесення знань у нові ситуації та формування стійких навчальних результатів.

Розвиток критичного мислення, когнітивної гнучкості, рефлексивності та здатності учнів до самооцінювання. Використання інструментів штучного інтелекту для підтримки діяльнісного й компетентнісного навчання: створення прикладів із життя, навчальних кейсів, практичних ситуацій, запитань для обговорення, рефлексивних вправ, варіантів пояснення складного матеріалу різними способами. Етичні, академічні й безпекові засади використання ШІ в навчанні: академічна доброчесність, авторське право, конфіденційність, захист персональних даних, критична перевірка згенерованого контенту.

 

МОДУЛЬ 2. Практичні інструменти реалізації сучасних підходів НУШ з використанням ШІ

Тема 2.1. Проблемне навчання, критичне мислення і конструювання навчальних ситуацій за допомогою ШІ

Проблемне навчання: сутність, педагогічний механізм, етапи організації та освітні інструменти. Проблемне запитання, проблемна ситуація, навчальна суперечність, аналіз кейсу, дискусія, пошук альтернативних рішень. Роль проблемного навчання у розвитку пізнавальної активності, критичного мислення, аргументації, уміння аналізувати інформацію, порівнювати позиції, робити висновки й обґрунтовувати власну думку.

Використання штучного інтелекту для конструювання проблемних ситуацій, навчальних кейсів, дискусійних питань, завдань на аналіз, порівняння, пояснення причин і наслідків. Принципи формулювання ефективних запитів до AI-сервісів для підготовки педагогічно доцільних матеріалів: визначення ролі, мети, віку учнів, навчального предмета, очікуваного результату, формату відповіді, рівня складності, критеріїв і обмежень. Практика уточнення та вдосконалення запитів для отримання якісніших результатів.

Критичне оцінювання матеріалів, згенерованих штучним інтелектом. Виявлення неточностей, спрощень, фактичних помилок, методичних недоліків і невідповідності віковим особливостям учнів. Порівняння результатів, отриманих за допомогою різних AI-сервісів. Доопрацювання згенерованих матеріалів учителем з урахуванням навчальної мети, змісту предмета, контексту класу та вимог академічної доброчесності.

 

Тема 2.2. Проєктне, інтегративне та STEM-орієнтоване навчання: планування завдань і навчальних продуктів

Проєктне навчання: сутність, переваги, структура, етапи планування та умови ефективної реалізації. Навчальний проєкт як засіб розвитку самостійності, відповідальності, командної взаємодії, дослідницьких умінь, креативності й практичного застосування знань. Спільні та відмінні риси проблемного й проєктного навчання. Визначення теми, проблеми, мети, очікуваних результатів, продукту проєкту, ресурсів, етапів виконання та критеріїв оцінювання.

Інтегративний підхід у навчанні предметів та інтегрованих курсів. Міжпредметні зв’язки як умова цілісного бачення проблеми, перенесення знань у нові ситуації та формування життєвих навичок. STEM-орієнтований підхід у навчанні: дослідження, експериментування, моделювання, створення продукту, аналіз даних, пошук практичного рішення. Добір завдань, які поєднують навчальний зміст із реальними або наближеними до життя ситуаціями.

Можливості штучного інтелекту для планування навчальних проєктів, інтегрованих завдань і STEM-орієнтованих активностей. Використання AI-сервісів для генерування ідей проєктів, формулювання проблеми, розроблення етапів роботи, добору ролей для учнів, створення інструкцій, чек-листів, матеріалів для дослідження, критеріїв оцінювання та варіантів презентації результатів. Педагогічна перевірка й адаптація згенерованого змісту до навчальної програми, вікових особливостей, рівня підготовки учнів і реальних умов освітнього процесу.

 

Тема 2.3. Кооперативне навчання, групова взаємодія і формувальне оцінювання

Кооперативне навчання: сутність, методи, умови ефективного перебігу та стратегії кооперації в класі. Організація роботи в парах, малих групах і командах. Розподіл ролей, формування спільної відповідальності, взаємодопомоги, взаємонавчання та позитивної залежності між учасниками групи. Педагогічні умови безпечної, інклюзивної та продуктивної взаємодії учнів під час виконання навчальних завдань.

Методи кооперативного навчання та їх застосування в різних навчальних предметах і інтегрованих курсах. Організація групової діяльності для розв’язання проблемних завдань, підготовки мініпроєктів, аналізу ситуацій, створення спільного продукту, обговорення й взаємооцінювання. Матриця оцінювання групової діяльності учнів: критерії внеску кожного учасника, якості співпраці, досягнення результату, аргументації, відповідальності та рефлексії.

Використання цифрових інструментів і штучного інтелекту для підтримки кооперативного навчання. Створення інструкцій для групової роботи, карток ролей, сценаріїв взаємодії, завдань для парної та командної роботи, критеріїв оцінювання, рубрик, шаблонів самооцінювання і взаємооцінювання. Застосування AI-сервісів для підготовки формувального зворотного зв’язку, аналізу типових помилок, добору рекомендацій для подальшої роботи та підтримки навчальної мотивації учнів.

Тема 2.4. Компетентнісно орієнтовані завдання, диференціація і цифрові матеріали з використанням ШІ

Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання. Структура компетентнісно орієнтованого завдання: навчальна мета, контекст, проблема або практична ситуація, джерела інформації, діяльність учня, очікуваний результат, критерії оцінювання та рефлексія. Методичні орієнтири для конструювання завдань, що передбачають застосування знань, аналіз інформації, аргументацію, ухвалення рішення, створення продукту або виконання практичної дії.

Диференціація та персоналізація навчання в умовах НУШ. Адаптація навчального матеріалу до різного рівня підготовки, темпу навчання, освітніх потреб, інтересів і можливостей учнів. Підготовка завдань різного рівня складності, варіативних пояснень, додаткових підказок, інструкцій, прикладів, тренувальних вправ, матеріалів для самостійної роботи та повторення. Забезпечення практичної спрямованості навчання й активної участі учня в освітньому процесі.

Використання штучного інтелекту для створення й адаптації навчальних матеріалів: планів уроків, фрагментів занять, тестових завдань, робочих аркушів, карток, інструкцій, схем, таблиць, презентаційного й візуального контенту. Генерування варіантів навчального матеріалу різного рівня складності. Створення завдань для пояснення нової теми, закріплення, повторення, самостійної роботи, формувального оцінювання та рефлексії. Критичне редагування згенерованих матеріалів учителем, перевірка їх змістової точності, відповідності освітнім цілям, принципам академічної доброчесності, віковим особливостям і педагогічній доцільності.

 

Перелік практичних завдань для Модуля 2:

1. Скласти серію якісних запитів до AI-сервісу для підготовки проблемної ситуації, навчального кейсу або запитань для розвитку критичного мислення з власного предмета чи інтегрованого курсу.
2. Розробити фрагмент уроку або навчальної активності з використанням проблемного, діяльнісного або компетентнісного підходу та показати, як інструменти штучного інтелекту можуть допомогти в підготовці матеріалів.
3. Спланувати мініпроєкт або STEM-орієнтоване завдання: визначити проблему, мету, очікуваний продукт, етапи роботи, ролі учнів, ресурси та критерії оцінювання.
4. Підготувати завдання для кооперативного навчання: інструкцію для групової роботи, розподіл ролей, критерії або матрицю оцінювання групової діяльності учнів.
5. Створити комплект компетентнісно орієнтованих або диференційованих завдань за допомогою ШІ з подальшим методичним редагуванням і поясненням педагогічної доцільності їх використання.
6. Розробити приклад формувального зворотного зв’язку, самооцінювання або рефлексивних запитань для учнів із використанням цифрових інструментів або AI-сервісів.

 

МОДУЛЬ 3. Проєктування навчального заняття та підсумковий контроль

Тема 3.1. Самостійне опрацювання матеріалів щодо сучасних підходів НУШ і можливостей ШІ

Ознайомлення з додатковими методичними та довідковими матеріалами щодо сучасних підходів до навчання в Новій українській школі. Самостійний аналіз особливостей компетентнісного, діяльнісного, проблемного, проєктного, кооперативного, інтегративного, STEM-орієнтованого та рефлексивного навчання. Визначення можливостей застосування цих підходів у власному навчальному предметі або інтегрованому курсі.

Самостійний аналіз можливостей цифрових інструментів і сервісів штучного інтелекту для вирішення конкретних педагогічних завдань: планування уроку, створення навчальних матеріалів, диференціація, формувальне оцінювання, організація групової роботи, підготовка рефлексивних запитань, адаптація матеріалів до різних освітніх потреб учнів. Узагальнення власних спостережень щодо доцільності, переваг і обмежень використання ШІ в реалізації сучасних підходів НУШ.

 

Тема 3.2. Розроблення фрагмента уроку або навчального заняття з використанням сучасних підходів НУШ і ШІ

Виконання практичної роботи у формі авторського навчально-методичного продукту для реальних потреб педагогічної діяльності. Основою підсумкової роботи є фрагмент уроку або навчального заняття для базової середньої освіти, розроблений із використанням одного або кількох сучасних підходів НУШ: компетентнісного, діяльнісного, проблемного, проєктного, кооперативного, інтегративного, STEM-орієнтованого або рефлексивного.

Практична робота може містити навчальну мету, очікувані результати, опис навчальної ситуації або проблеми, компетентнісно орієнтовані завдання, інструкції для учнів, матеріали для групової чи індивідуальної роботи, цифрові ресурси, критерії оцінювання, елементи формувального зворотного зв’язку та рефлексивні запитання. Інструменти штучного інтелекту можуть використовуватися для добору ідей, створення первинних варіантів матеріалів, адаптації завдань, розроблення критеріїв, візуалізації змісту або підготовки диференційованих матеріалів.

Робота має демонструвати не лише факт використання ШІ, а передусім педагогічну доцільність обраних підходів, відповідність навчальній меті, віковим особливостям учнів, принципам академічної доброчесності, безпечного використання цифрових технологій і сучасним підходам до навчання в Новій українській школі.

 

Тема 3.3. Підсумкове тестування

Підсумковий контроль передбачає виконання тестування, що містить 20 тестових питань, спрямованих на перевірку розуміння сутності сучасних підходів до навчання в Новій українській школі, зокрема компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного, STEM-орієнтованого, проблемного, проєктного, кооперативного та рефлексивного підходів.

Тестування також охоплює питання щодо конструювання компетентнісно орієнтованих завдань, організації проблемного, проєктного й кооперативного навчання, розвитку критичного мислення, глибинного навчання, формувального оцінювання, рефлексії, а також етичного, безпечного й педагогічно доцільного використання інструментів штучного інтелекту в освітньому процесі.

 

Перелік завдань для самостійного опрацювання:

1. Ознайомитися з додатковими матеріалами щодо сучасних підходів до навчання в Новій українській школі.
2. Проаналізувати приклади проблемного, проєктного, кооперативного, діяльнісного та компетентнісного навчання у власному предметі або інтегрованому курсі.
3. Порівняти щонайменше два AI-сервіси з позиції їх придатності для підготовки навчальних матеріалів, компетентнісно орієнтованих завдань, критеріїв оцінювання або рефлексивних вправ.
4. Визначити переваги, обмеження й ризики використання ШІ в реалізації сучасних підходів НУШ.
5. Розробити та оформити підсумкову практичну роботу  – фрагмент уроку або навчального заняття з використанням сучасних підходів НУШ і педагогічно доцільним застосуванням інструментів штучного інтелекту.

Слухач програми знає і розуміє: сутність сучасних підходів до навчання в Новій українській школі; характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного, STEM-орієнтованого, проблемного, проєктного, кооперативного та рефлексивного підходів; спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчання; умови ефективного перебігу кооперативного навчання; ознаки поверхневого й глибинного навчання; методичні орієнтири конструювання компетентнісно орієнтованих завдань; можливості й обмеження використання ШІ як допоміжного інструменту реалізації сучасних підходів НУШ. 
Застосовує: інструменти штучного інтелекту для підготовки до уроків, створення дидактичних матеріалів, тестів, завдань, інструкцій, візуального контенту та варіантів диференційованої роботи; цифрові сервіси для пошуку, відбору, оцінювання й використання освітніх ресурсів; інноваційні методики навчання для підвищення ефективності уроку; підходи до підтримки мотивації учнів і розвитку їхньої пізнавальної діяльності. 
Організовує: безпечне цифрове освітнє середовище; навчальний процес із використанням цифрових технологій і сервісів штучного інтелекту; групову взаємодію, зворотний зв’язок і доступ учнів до освітніх ресурсів; навчання з урахуванням індивідуальних освітніх потреб, вікових особливостей і психоемоційного стану здобувачів освіти; умови для формування мотивації до навчання та більшої самостійності учнів. 
Аналізує: доцільність використання AI-інструментів у конкретних педагогічних ситуаціях; якість, достовірність і надійність інформації та матеріалів, згенерованих штучним інтелектом; ефективність електронних освітніх ресурсів для досягнення навчальних цілей; активність і результати навчальної діяльності учнів у цифровому середовищі; потреби класу або окремих учнів для адаптації змісту, форм і засобів навчання. 
Створює: навчальні та методичні матеріали за допомогою штучного інтелекту; адаптовані й диференційовані завдання для учнів різного рівня підготовки; власні або модифіковані електронні освітні ресурси; варіанти уроків, вправ, інструкцій і формувального оцінювання; педагогічні рішення, що поєднують інноваційність, методичну доцільність, етичність і дотримання академічної доброчесності.