БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА: СУЧАСНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ МИСТЕЦТВА В 7-9 КЛАСАХ НУШ

Підтримка та супровід педагога реалізуються через надання методичних інструментів, ресурсів для саморозвитку та зміну професійної ролі вчителя в освітньому процесі.

Основні форми підтримки та супроводу включають:

• Методичне та нормативне забезпечення: Програма розроблена на основі Типової програми МОН та чинного законодавства (Закони України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»). Педагогам пропонується перелік інструктивно-методичних рекомендацій щодо викладання мистецтва для забезпечення відповідності вимогам НУШ.
• Інформаційно-ресурсна підтримка: Вчителям рекомендується використовувати Платформу НУШ, де зібрані матеріали, приклади завдань та інструменти оцінювання для базової школи. Також надається доступ до модельних навчальних програм різних авторів (Гайдамака О. В., Кондратова Л. Г., Масол Л. М.), що дозволяє вчителю обрати найбільш підходящий варіант для своєї роботи.
• Трансформація ролі педагога: Програма передбачає перехід вчителя від позиції «транслятора знань» до ролі ментора, фасилітатора та наукового консультанта. Це забезпечує супровід професійного зростання педагога як модератора дослідницької діяльності учнів.
• Цифрові інструменти та інновації: Супровід впровадження нових технологій здійснюється через опанування вчителем інструментів на основі ШІ (Generative AI, Canva for Education), віртуальних музеїв (VR/AR) та цифрових платформ для візуалізації навчального матеріалу.
• Побудова рефлексивного середовища: Програма навчає вчителя створювати умови для аналізу результатів практичних робіт та рефлексії. Це включає використання інструментарію для арт-терапевтичного завершення уроків, що допомагає педагогу підтримувати не лише навчальний процес, а й психоемоційний стан учнів.
• Документальне підтвердження кваліфікації: Після завершення навчання за програмою (30 годин / 1 кредит ЄКТС) слухачі отримують свідоцтво встановленого зразка, що офіційно підтверджує їхню готовність до реалізації цілей НУШ.

Програма також передбачає можливість навчання за пролонгованою формою, де модулі розподіляються на довший період, що сприяє поступовому та глибшому засвоєнню нових стратегій навчання

МОДУЛЬ 1. ПРАКТИКО-ОРІЄНТОВАНІ ТА ДОСЛІДНИЦЬКІ СТРАТЕГІЇ НА УРОКАХ МИСТЕЦТВА  В 7-9 КЛАСАХ

 

Тема 1.1 Модернізація дидактичних підходів у навчанні мистецтва в 7-9 класах 

Трансформація дидактичних підходів у мистецькій освіті 7–9 класів в умовах НУШ. Перехід від репродуктивного навчання (копіювання, зазубрювання біографій) до компетентнісного, діяльнісного та інтегративного підходів. Мистецтво як інструмент розвитку soft skills та критичного мислення підлітків через аналіз візуальної культури, медіаконтенту й реклами. Формування культурної компетентності: інтеграція національної спадщини у глобальний контекст. Розбудова кроскурикулярних зв’язків та впровадження STEAM-освіти: інтеграція мистецтва з історією, літературою, технологіями та природничими науками. Адаптація стратегій навчання, методів та цифрових інструментів для очного, дистанційного та змішаного форматів.

 

Тема 1.2 Організація мистецтвознавчих досліджень через методи проблем та проєктів 

Трансформація пасивного сприйняття мистецтва підлітками у самостійну дослідницьку діяльність. Алгоритми впровадження проблемного та проєктного навчання (PBL) на уроках мистецтва в 7–9 класах. Технологія перетворення стандартних програмових тем на захопливі мистецтвознавчі розслідування, де учень виступає в ролі критика, куратора чи дослідника.

Проблемне навчання на уроках мистецтва: як сформулювати «живе», суперечливе запитання, що стимулює дискусію підлітків (наприклад, замість «Особливості архітектури бароко» — «Як архітектура маніпулює нашими емоціями?»). Типологія мистецьких проєктів у 7–9 класах: специфіка організації короткострокових та довготривалих, індивідуальних та групових, творчих та дослідницьких проєктів. Етапи організації дослідження: від висунення гіпотези та пошуку джерел (зокрема верифікації інформації в інтернеті) до створення кінцевого арт-продукту.Презентація та захист результатів: сучасні формати підсумку проєктів (мистецькі перформанси, створення цифрових зинів, віртуальні виставки, подкасти або кураторські маніфести).

Роль учителя: перехід від позиції «транслятора знань» до ролі ментора, фасилітатора та наукового консультанта здобувачів освіти.

 

Тема 1.3 STEАM-технології у роботі вчителя мистецтва в 7-9 класах. 

Поняття STEM-підходу в мистецтві як засобу подолання фрагментарності знань. Специфіка переходу від класичного STEM до моделі STEAM, де мистецтво стає каталізатором креативності для науки, технологій, інженерії та математики. Філософія інтеграції природничо-математичних наук та мистецтва; роль художнього мислення у розвитку інновацій. Як за допомогою міждисциплінарних зв'язків зробити уроки мистецтва практичними, а також як допомогти учням  побачити математичну точність у музиці та закони фізики й хімії у візуальному мистецтві. Алгоритми створення кроскурикулярних проєктів, що поєднують художню творчість із цифровим моделюванням та експериментальною діяльністю.

Мистецькі лабораторії (Практичні точки дотику): Мистецтво + Математика: золотий перетин в архітектурі та дизайні; геометрія орнаменту; фрактали в образотворчому мистецтві; математична матриця музичного ритму й гармонії. Мистецтво + Фізика/Хімія: природа світла й кольору (оптика); акустика та фізика звуку (створення саморобних інструментів); хімічні процеси у фотографії, реставрації та гончарстві. Мистецтво + Інженерія/Технології: паперова інженерія (оригамі, поп-ап книги); 3D-моделювання та архітектурне макетування.

Використання інструментів та застосунків для STEAM-уроків: використання доступних цифрових лабораторій, симуляторів звуку та програм для графічного дизайну.

Конструювання STEAM-проєктів для підлітків: етапи розробки занять, де результатом є реальний продукт (наприклад, дизайн екологічного паковання, створення звукоізоляційної моделі чи генерація оптичних ілюзій).

 

МОДУЛЬ 2. СОЦІАЛЬНО-КОГНІТИВНИЙ РОЗВИТОК УЧНІВ НА УРОКАХ МИСТЕЦТВА В 7-9 КЛАСАХ

 

Тема 2.1 Стратегії командної взаємодії та ігрові технології на уроках мистецтва в 7-9 класах

Організаційно-методичні умови впровадження кооперативного навчання на уроках мистецтва в 7-9 класах. Методи та прийоми командної роботи (Jigsaw, «Акваріум», мистецькознавчі дебати) методи «Ажурна пилка», «Світове кафе», брейнстормінг (мозковий штурм) та командні дебати довкола дискусійних арт-об'єктів. Рольові та симуляційні ігри: «Я — куратор виставки», «Рекламна агенція», «Реставраційна рада». Інтелектуальні арт-батли: вікторини, інтерактивні квізи на платформах Kahoot/Kahoot-аналогах, командні квести. Настільні та карткові ігри: адаптація відомих механік (на кшталт «Мафії» чи «Імаджинаріуму») під аналіз мистецьких стилів та епох. Спільні мистецькі перформанси та колажі: методика організації масштабних групових робіт (мурали, спільне створення саундтреків, театральні мініпостановки).

Оцінювання командної роботи: як об'єктивно оцінити внесок кожного учня через взаємооцінювання та картки саморефлексії.

Розроблення матриці оцінювання внеску кожного учня в спільне дослідження. Створення інклюзивної атмосфери партнерства та взаємодопомоги в класі.

 

Тема 2.2 Формування критичного мислення через аналіз мистецтвознавчих даних

Стратегії розвитку критичного мислення під час опрацювання мисцького контенту. Методика розроблення компетентнісно орієнтованих завдань на основі суперечливої медіаінформації – «читати» прихований зміст, символіку та підтекст творів різних епох (від класичного живопису до сучасного стріт-арту та перформансу). Формування навичок візуальної грамотності  та протидіям маніпуляцій: аналіз плакатного мистецтва, карикатур, комерційного дизайну та політичної реклами як інструментів впливу на маси; розрізняти реальні історичні артефакти від цифрових містифікацій (дипфейків) та оцінювати етичні й естетичні аспекти генеративного мистецтва

Верифікація мистецтвознавчих даних та спростування фейків. Розвиток когнітивної гнучкості учнів під час аналізу суперечливих явищ у культурі (наприклад, цензура в мистецтві, комерціалізація творчості тощо). Структура та критерії конструювання завдань, що мають прикладний характер.

 

Тема 2.3 Технології глибинного навчання на уроках мистецтва Психолого-педагогічні відмінності між поверхневим (механічним) та глибинним (усвідомленим) вивченням мистецтва. Методика організації рефлексії, емпатії та створенню умов, за яких мистецтво стає для підлітка інструментом самопізнання та терапії: інструменти самооцінювання та взаємооцінювання прогресу здобувачів освіти. Методики, які спонукають учнів шукати відповіді на глобальні питання людства через призму шедеврів світової культури, пов'язувати мистецтво минулого із власними цінностями, переживаннями та сучасним контекстом.

Метод «Наскрізних великих ідей»: як будувати уроки довкола універсальних концептів (наприклад: «Свобода», «Ідентичність», «Конфлікт», «Трансформація»), досліджуючи їх через музику, живопис та кіно. Методика «Повільного споглядання»: розвиток навичок усвідомленого сприйняття візуального та аудіального контенту без поспіху. Емпатійне декодування: навчання підлітків «прочитувати» емоційний стан автора, героїв твору та рефлексувати над власними почуттями під час сприймання мистецтва. Стратегії видимого мислення: використання міжнародних практик. Створення умов для художньої самопрезентації учня, формування власної естетичної позиції та культурного коду.

Побудова рефлексивного середовища для аналізу результатів практичних робіт у мистецьких лабораторії. Використання готових програм та застосунків, які працюють на базі штучного інтелекту та глибинного навчання (розпізнавання образів, моделювання процесів).

 

Орієнтовний перелік практичних завдань

Тема 1.1. Моделювання діяльнісного фрагмента уроку — перетворити традиційний  лекційне вивчення біографії художника чи стилю на систему ситуативних завдань, спрямованих на розвиток просторової компетентності та аналітичних навичок учнів. Заповнення порівняльної таблицю, де замість пасивного слухання прописують активну діяльність учнів (дослідження, дискусія, створення власного арт-продукту), а замість оцінювання кінцевого малюнка/пісні — критерії оцінювання процесу.

Тема 1.2. Розроблення концепції короткострокового групового проєкту для 8 класу за однією з тем програми НУШ. Формулювання «проблемного запитання» проєкту, вказавши етапи дослідження для учнів, розподілення ролей в команді (наприклад: історик, аналітик, дизайнер, спікер) та визначити, яким буде кінцевий продукт (цифровий плакат, відеоролик чи колаж).

Тема 1.3. STEAM-конструктор «Точки дотику». Розроблення практичного завдання для реалізації міні-проєкту: інтеграція мистецтва з природничо-математичними дисциплінами (До одної теми, на вибір) 

Мистецтво + Фізика: Дослідження природи звуку / світла та створення саморобного шумового інструменту або оптичної ілюзії.

Мистецтво + Математика: Пошук та аналіз «золотого перетину» або геометричних фракталів в архітектурі рідного міста.

Тема 2.1. Моделювання арт-квесту. За допомогою платформ (на вибір: Kahoot, Wordwall, LearningApps) розробляють дидактичну гру-батл на 10–12 запитань за матеріалом 7–9 класів, орієнтовану на командне суперництво.

Розробляють інструкції для рольової гри (наприклад: «Суд над сучасним мистецтвом» або «Аукціон шедеврів»). Прописують картки-ролі для учнів (наприклад: Прокурор, Адвокат, Митець, Присяжний глядач) та критерії перемоги для кожної сторони у дискусії.

Тема 2.2. Деконструкція візуальних маніпуляцій. Створення  методичного кейсу для уроку з медіаграмотності засобами мистецтва. Підібрають 2–3 контрастні візуальні джерела (наприклад: класичний історичний живопис, пропагандистський плакат XX століття та зображення, згенероване сучасним ШІ). Розробляють до них систему критичних запитань за методом «Шість капелюхів мислення» Едварда де Боно, щоб навчити учнів бачити приховані сенси та фейки.

Тема 2.3. Проєктування уроку «Великої ідеї». Розроблення уроку-занурення навколо однієї наскрізної філософської теми (наприклад: «Л юдина і війна», «Екологія душі», «Межі свободи в мистецтві»). Підібрають поліхудожній матеріал (музичний твір + картина + уривок із кінофільму), що розкриватимуть цю ідею. Прописують сценарій фасилітованої дискусії, яка виводить учнів на рівень особистісних життєвих висновків.

 

Перелік питань до самостійної роботи

Формулювання проблемних ситуацій: розробити 3 варіанти «проблемних стартів» (тригерів для дискусії) до різних тем 7–9 класів. (Приклад: Заміна теми «Імпресіонізм у живописі» на проблемне запитання: «Чому першу виставку імпресіоністів критики назвали «шпалерами, які у стані зародку кращі за цей живопис», і як це змінило світ?».

Розробка робочого аркуша. Скласти індивідуальний робочий аркуш для учня 9 класу у графічному редакторі Canva або Google Docs.. Вимоги до аркуша: він має містити завдання на порівняння двох мистецьких творів, поле для аналізу фактів проти емоцій та завдання на виявлення авторської позиції.

Самостійна робота: Карта емоційної рефлексії Створити інструментарій для арт-терапевтичного завершення уроку (рефлексії). Розробити шаблон «Картки емоційного стану» або «Емпатійної анкети» для учнів після прослуховування/перегляду складного драматичного твору мистецтва, що допомагає підліткам безпечно висловити свій стрес чи переживання.

Які методичні прийоми є найефективнішими для створення «інтелектуального розриву» під час вивчення складних природних та суспільних процесів?

Обґрунтуйте роль STEАM-підходу у подоланні фрагментарності знань учнів про взаємодію суспільства та природи.

 

Після опанування програми вчителі мистецтва в 7-9 класах будуть:

Знати:

• концептуальні засади сучасних підходів до навчання в НУШ;
• відмінності між поверхневим та глибинним навчанням; 
• умови ефективного перебігу кооперації в класі.

Вміти:

• моделювати мистецькознавчі заняття за сценаріями проблемно-орієнтованого та проєктного навчання; 
• планувати навчальні STEM-проєкти; 
• застосовувати інструменти діяльнісного підходу в очному та дистанційному форматах.

Володіти:

• навичками розроблення компетентнісно орієнтованих завдань, що розвивають критичне мислення та когнітивну гнучкість здобувачів освіти.

Демонструвати:

• готовність до реалізації цілей НУШ, професійну мобільність та здатність до створення рефлексивного освітнього середовища

Реалізація програми базується на засадах андрагогіки, що передбачає врахування професійного досвіду вчителів та орієнтацію на вирішення конкретних практичних кейсів. Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період. 

 

Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період з 14.30 

 

Програма підвищення кваліфікації «Базова середня освіта: сучасні освітні технології навчання мистецтва в 7-9 класах НУШ» надає педагогам широкий спектр академічних та професійних можливостей для розвитку та офіційного підтвердження їхньої кваліфікації.

Офіційне визнання та академічні можливості:

• Отримання свідоцтва: За результатами успішного виконання програми (проходження порогу у 70% балів) слухачі отримують свідоцтво про підвищення кваліфікації встановленого зразка.
• Кредити ЄКТС: Обсяг навчання становить 30 академічних годин, що відповідає 1 кредиту ЄКТС, який зараховується під час атестації педагога.
• Відповідність стандартам: Програма розроблена з урахуванням професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024 р.), що гарантує актуальність отриманих знань для сучасної освітньої системи.

Професійний розвиток та нові компетенції:

• Вдосконалення ключових компетентностей: Програма спрямована на розвиток предметно-методичної (А2), інформаційно-цифрової (А3) та оцінювально-аналітичної (Г3) компетентностей.
• Опанування інноваційних технологій: Вчителі отримують можливість навчитися працювати з інструментами штучного інтелекту (Generative AI, Canva for Education, DALL-E, Midjourney) та технологіями віртуальної і доповненої реальності (VR/AR) для створення автентичних навчальних матеріалів.
• Впровадження STEAM-освіти: Програма навчає використовувати мистецтво як базу для інтеграції з наукою, технологіями, інженерією та математикою, перетворюючи його на інструмент розвитку інноваційного мислення.

Трансформація професійної ролі:

• Зміна позиції педагога: Програма сприяє переходу вчителя від традиційної ролі «транслятора знань» до сучасних ролей ментора, фасилітатора та наукового консультанта, який супроводжує дослідницьку діяльність учнів.
• Оволодіння новими методиками: Педагоги опановують методики проблемного та проєктного навчання (PBL), кооперативної взаємодії («Ажурна пилка», «Світове кафе») та стратегії «видимого мислення».
• Навички психоемоційного супроводу: Вчителі вчаться створювати рефлексивне та інклюзивне середовище, використовуючи мистецтво як інструмент емпатії, самопізнання та терапії для підлітків.

Таким чином, програма не лише надає вчителю необхідні документи для професійного портфоліо, а й озброює його передовими інструментами для роботи в умовах Нової української школи.