Оцінювання навчальних досягнень учнів у Новій українській школі з української мови та літератури

МОДУЛЬ 1. Оцінювання навчальних досягнень з української мови та літератури: принципи, форми, інструменти

Тема 1.1. Принципи та академічна доброчесність оцінювання

Оцінювання та оцінка. Базові принципи оцінювання: об’єктивність, прозорість, системність, орієнтація на розвиток учня. Аналіз вимог законодавства щодо академічної доброчесності: уникнення упередженості, недопущення маніпуляцій, забезпечення рівних умов для всіх учнів. Практичні механізми забезпечення доброчесності: використання чітких критеріїв, узгодження з модельними програмами, дотримання стандартів НУШ. Уникнення суб’єктивності під час оцінювання творчих робіт, есе, інтерпретацій художніх текстів.

Тема 1.2. Форми та види оцінювання з української мови та літератури

Форми оцінювання: формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація. Визначення об’єктів оцінювання: ключові компетентності, наскрізні уміння, результати навчання. Практичні приклади для уроків української мови: оцінювання грамотності, стилістичної точності, уміння працювати з текстом. Практичні приклади для уроків української літератури: оцінювання інтерпретацій, здатності до критичного аналізу, уміння співвідносити твір із культурним контекстом. Використання орієнтовної рамки оцінювання для базової середньої освіти та оформлення свідоцтва досягнень.

Тема 1.3. Інструментарій оцінювання вчителя-словесника:   сучасні технології та креативні практики 

Ознайомлення з критеріями та шкалами оцінювання: рівні досягнень, дескриптори, підходи до визначення балів. Використання таксономії навчальних цілей для побудови завдань і визначення рівня складності. Практичні інструменти: цифрові платформи для тестування, рубрики для оцінювання творчих робіт, чеклісти для самоперевірки учнів. Застосування інструментів для перевірки орфографії, синтаксису, стилістики. Використання аналітичних карток, дебатів, проєктних робіт як способів оцінювання компетентностей.

 МОДУЛЬ 2. Групи результатів навчання: як структурувати оцінювання за новими стандартами

Тема 2.1. Концепція груп результатів навчання: зміст і нормативна база

Оцінювання, яке має базуватися на чітко визначених групах результатів навчання, що відображають не лише академічні знання, а й практичні уміння та ціннісні ставлення учнів. Об’єкти оцінювання та поняття «результати навчання», узагальнена структура результатів навчання. Чотири групи результатів навчання в мовно-літературній галузі згідно з оновленими стандартами. Практичний аспект застосування оцінювання з позицій реалізації компетентнісного підходу.

Тема 2.2. Структурування оцінювання: критерії, індикатори, інструменти

Обґрунтування основних характеристик базових понять теми. Структурування, яке сприяє уникненню формалізму, забезпеченню прозорості і можливості сформувати в учня чітке розуміння, що саме оцінюється. Основні ознаки та вимоги до критеріїв оцінювання. Приклади критеріїв та індикаторів відповідно до груп результатів навчання.

Тема 2.3. Формувальне та підсумкове оцінювання: єдність процесу

Порівняльний аналіз формувального та підсумкового оцінювання. Поєднання обох типів оцінювання, яке створює педагогічну екосистему. Інструменти фіксації результатів: паперовий та цифровий. Виокремлення переваг цифрових інструментів оцінювання. Інструменти оцінювання як засоби прозорості, доступності, позитивної мотивації учнів.

МОДУЛЬ 3. Організаційно-педагогічні умови оцінювання української мови та літератури в закладі освіти 

Тема 3.1. Прозорість та відповідальність у системі оцінювання української мови та літератури

Відкритість і прозорість системи оцінювання: чіткі правила, зрозумілі критерії, доступність інформації для учнів і батьків. Формування культури особистісної відповідальності учнів за власні результати навчання. Практичні стратегії оцінювання з української мови: прозорі критерії перевірки диктантів, творів, тестових завдань. Пояснення критеріїв оцінювання інтерпретацій текстів, усних відповідей, проєктних робіт. Використання відкритих рубрик і чеклістів для самоперевірки та взаємооцінювання. 

Тема 3.2. Автономія закладу освіти та планування оцінювання з української мови та літератури

Автономія закладу освіти у створенні власної системи оцінювання, розробленні планів і процедур. Узгодження внутрішніх документів із державними стандартами та модельними програмами. Планування оцінювання орфографічних, синтаксичних і стилістичних умінь з української мови. Визначення критеріїв для оцінювання читацької компетентності, здатності до аналізу та інтерпретації творів. Розроблення внутрішніх положень про оцінювання, які враховують специфіку предметів гуманітарного циклу.

Тема 3.3. Компетентності та удосконалення навичок учасників освітнього процесу

Оцінювання ключових компетентностей і наскрізних умінь учнів: критичне мислення, комунікація, уміння працювати з інформацією. Удосконалення навичок учителів у застосуванні сучасних методів оцінювання (цифрові інструменти, формувальне оцінювання, рефлексивні практики). Розвиток умінь учнів у самооцінюванні та взаємооцінюванні, формування навичок рефлексії. Залучення батьків/осіб, які їх замінюють, до розуміння системи оцінювання та підтримки навчальних досягнень. Розвиток компетентності у створенні текстів різних стилів і жанрів. Формування уміння аргументовано висловлювати власну позицію щодо творів, порівнювати інтерпретації та культурні контексти.

Знання й розуміння:

• ​принципів, функцій, об'єктів оцінювання;
• ​підходів (бального, вербального, рівневого) до вираження оцінки;
• ​структури Свідоцтва досягнень, характеристик навчальної діяльності, сформованих відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти;
• ​концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання;
• ​сутності формувального оцінювання, стратегій здійснення формувального оцінювання;
• ​методів і прийомів для організації різних видів оцінювання, розвитку в учнів здатності до самооцінювання і взаємооцінювання результатів навчання.

Уміння:

• ​здійснювати різні види оцінювання результатів навчання учнів (формувальне, поточне, підсумкове);
• ​організовувати оцінювальну діяльність на основі самооцінювання й взаємооцінювання;
• ​формулювати об'єктивні й зрозумілі для учнів навчальні цілі, визначати критерії оцінювання;
• ​застосовувати формувальне оцінювання з метою підтримки учнів в освітньому процесі, забезпечувати компетентнісний та особистісно орієнтований підходи в навчанні;
• ​добирати й використовувати завдання для оцінювання результатів навчання учнів відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти; адаптувати або вдосконалювати їх відповідно до освітніх потреб і можливостей учнів;
• ​створювати умови для формування в учнів уміння здійснювати рефлексію власної навчальної діяльності;
• ​обирати відповідні навчальні методи для визначення навчальних потреб учнів, розвитку їх самостійності й взаємодії, відслідковування прогресу в навчанні та перевірки розуміння;
• ​планувати урок, який підтримує освітній процес з використанням інструментів формувального оцінювання;
• ​прогнозувати ефективність застосування елементів формувального оцінювання у власній педагогічній діяльності.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• здійснення професійної діяльності з урахуванням принципів дитиноцентризму, розвитку особистості, педагогіки партнерства;
• ​здатність критично оцінювати вітчизняний і зарубіжний досвід з проблеми оцінювання результатів навчання учнів;
• ​готовність застосувати нові підходи до оцінювання результатів навчання учнів у сучасній школі, мотивація до розроблення нових інструментів оцінювання (паперових, цифрових) власної педагогічної діяльності.