СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ (ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ) В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

МОДУЛЬ 1. Партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти.

Тема 1.1. Нормативно-правове забезпечення роботи вчителя в умовах реалізації Концепції НУШ. Нормативні аспекти та змішане навчання в технологічній галузі (2 год – лекція).

Комплексний огляд актуальної нормативно-правової бази, що регулює діяльність вчителя технологічної освітньої галузі в умовах Нової української школи (НУШ). Особливий акцент робиться на законодавчих вимогах щодо організації освітнього процесу в умовах автономії закладу освіти, дотриманні державних стандартів освіти, а також на правових та організаційних засадах впровадження дистанційного й змішаного навчання з використанням безпечного електронного освітнього середовища. Додатково розглядаються питання дотримання мовного законодавства, академічної доброчесності та авторського права під час використання цифрових ресурсів (Закон України «Про освіту» (2017), Закон України «Про повну загальну середню освіту» (2020), Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти», Закони України, постанови Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України щодо ключових аспектів освітнього процесу в сучасних реаліях. Мета й ключові компоненти Концепції Нової української школи. Основні принципи Державного стандарту базової середньої освіти).

Тема 1.2. Соціальний інтелект як умова створення безпечного освітнього середовища (2 год – практичне заняття).

Розвиток емоційно-етичної компетентності вчителя як базової умови для формування безпечного та безконфліктного освітнього простору. «Соціально-емоційне навчання» як засіб формування наскрізних умінь. Учасники курсу опановують інструменти соціального інтелекту: усвідомлення власних емоцій та емоційних станів учнів («Картки емоцій»), емпатичне слухання, ненасильницька комунікація та екологічне вирішення конфліктів. Окрема увага приділяється механізмам запобігання неконструктивній взаємодії, булінгу (цькуванню) та дискримінації, що дозволяє вчителю бути гарантом психологічної безпеки в класі (майстерні) та ефективно управляти груповою динамікою.

Тема 1.3. Інклюзивне освітнє середовище: застосування інструментів інклюзивного навчання та принципів універсального дизайну на уроках технологій (2 год – практичне заняття, 1год – самостійна робота).

Формування у вчителів технологій практичних навичок організації інклюзивного навчання безпосередньо в умовах шкільної майстерні. Під час практичних занять педагоги відпрацьовують застосування принципів універсального дизайну та розумного пристосування для безпечної роботи здобувачів освіти з особливими освітніми потребами (ООП). Особлива увага приділяється створенню індивідуальних стратегій підтримки, алгоритмам здійснення адаптації та модифікації змісту технологічної освіти (проєктних завдань, інструкційних карток, обладнання), що забезпечує рівний доступ до навчання.

Тема 1.4. Комунікативні стратегії як інструмент створення ефективного освітнього середовища (2 год – практичне заняття).

Практичне заняття спрямоване на відпрацювання вчителями дієвих комунікативних стратегій для створення ефективного, партнерського та безпечного освітнього середовища. Компетентність педагогічного партнерства як фундаментальна засада Нової української школи. Теоретико-практичний вимір понять "партнерство" та "суб'єкт-суб'єктна взаємодія". Базові принципи залучення всіх учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків) до конструктивної співпраці. Специфіка та адаптація механізмів педагогічного партнерства до викликів в умовах воєнного стану. Учасники на практиці опановують методи ведення полілогу, усвідомленого та емпатичного слухання, а також техніки ненасильницької комунікації. Особлива увага приділяється вмінню формувати в учнів здатність до взаєморозуміння, подолання комунікативних бар'єрів, виявлення стереотипів та конструктивного реагування на прояви неконструктивної взаємодії в освітньому процесі.

МОДУЛЬ 2. Особливості навчання предмета в умовах Нової української школи

Тема 2.1. Удосконалення інноваційної діяльності педагога як складова його безперервного розвитку. Моделювання змісту технологічної освіти відповідно до державних стандартів (STEM-підхід, проєктна діяльність) (2 год – лекція).

Тема поєднує питання безперервного професійного розвитку вчителя технологій із практичним застосуванням освітніх інновацій. Учасники курсу вдосконалюють здатність до інноваційної діяльності шляхом аналізу та інтеграції в освітній процес сучасних трендів (STEM-освіта, проєктно-технологічна діяльність). Особливої уваги приділено моделюванню змісту технологічної освіти відповідно до вимог Державного стандарту, застосуванню міжпредметних зв'язків та створенню інтегрованого навчального контенту, що забезпечує досягнення здобувачами освіти обов'язкових результатів навчання. Водночас, подолання освітніх втрат є однією з найголовніших тем. Проєктна діяльність та STEM є інструментами для подолання освітніх втрат здобувачів освіти.

Тема 2.2. Формування міжпредметних зв'язків та системного мислення учнів під час створення творчого продукту (2 год. – практичне заняття).

Практичне заняття спрямоване на розвиток предметно-методичної компетентності вчителя щодо здійснення інтегрованого навчання. Учасники на практиці відпрацьовують інструменти застосування міжпредметних зв'язків (наприклад, інтеграцію технологій, фізики, математики та мистецтва – STEM-підхід) під час проєктування та створення творчого продукту. Особлива увага приділяється методам формування в учнів системного мислення та вміння вирішувати практичні завдання, що вимагають синтезу знань з різних освітніх галузей. Зміст передбачає самостійне розроблення моделі (план-конспект) одного інтегрованого навчального заняття з використанням STEM-підходу для учнів базової школи. Також, учасники розробляють матрицю міжпредметних зв'язків для конкретного творчого проєкту (наприклад, проєктування еко-виробу), де чітко прописують, як інтегруватимуться знання з мінімум трьох різних освітніх галузей для формування системного мислення учнів. Презентація матриці супроводжується взаємооцінюванням від інших груп та конструктивним зворотним зв'язком від тренера, після чого слухач здійснює рефлексивне самооцінювання своєї роботи. Розроблена модель аналізується за чек-листом (на відповідність обов'язковим результатам навчання Державного стандарту), після чого вчитель здійснює самооцінювання розробленого матеріалу. Це підтвердить здатність педагога до інноваційної діяльності та гарантуватиме практичну спрямованість теми.

Тема 2.3. Освітні тренди в технологічній галузі: екодизайн та робототехніка. Раціональне використання простору майстерні та дидактичних матеріалів (2 год. – практичне заняття, 1год. – самостійна робота).

Вивчення сучасних інноваційних тенденцій у технологічній освіті (впровадження елементів екодизайну, апсайклінгу, основ робототехніки) із практичними навичками ефективного управління освітнім простором. Учасники навчаються добирати інноваційні технології навчання для реалізації проєктної діяльності здобувачів освіти. Окрема увага приділяється організаційній компетентності: вчителі опанують принципи моделювання сучасного осередку навчання (майстерні), раціонального розміщення дидактичних матеріалів, обладнання та зонування фізичного простору для забезпечення комфортного, безпечного та надихаючого середовища. Учасники створюють ескіз або базову схему (зонування) сучасної шкільної майстерні, у якій передбачено окремі функціональні зони для роботи з матеріалами (апсайклінг/екодизайн) та зону проєктування (робототехніка / STEM). У завданні слухачі мають обґрунтувати раціональне розміщення обладнання та дидактичних матеріалів з позиції безпеки та ергономіки. Розроблений ескіз перевіряється учасником самостійно за запропонованим чек-листом (на відповідність вимогам універсального дизайну та безпеки), після чого тренер або інші учасники групи надають конструктивний зворотний зв'язок.

Тема 2.4. Інструменти штучного інтелекту (ChatGPT, Gemini, Canva AI) та 3D-моделювання в діяльності вчителя технологій. Безпека в цифровому середовищі, використання відкритих електронних ресурсів (2 год – практичне заняття, 1год – самостійна робота).

Практичне спрямування заняття фокусується на розвитку інформаційно-цифрової компетентності вчителя технологій. Під час занять учасники опановують принципи роботи з генеративним штучним інтелектом (ChatGPT, Gemini) для створення текстів, інструкцій та креативних ідей, а також візуальними ШІ-інструментами (Canva AI) і базовим 3D-моделюванням для проєктування виробів. Окрема увага приділяється правилам цифрової гігієни, безпеці в мережі Інтернет, захисту персональних даних та етичним нормам використання відкритих електронних освітніх ресурсів із дотриманням принципів академічної доброчесності та авторського права.

Під час практичного заняття та самостійної роботи слухачі розробляють за допомогою промптів (текстових запитів) у ChatGPT/Gemini технологічну картку виробу та створюють до неї базовий ескіз (у Canva AI або простому інструменті 3D-моделювання). У матеріалі мають бути вказані посилання на використані відкриті джерела з дотриманням правил цитування (академічної доброчесності). Згенерований цифровий продукт презентується групі. Учасник проводить самооцінювання свого промпту (наскільки ефективним був запит до ШІ), а тренер надає зворотний зв'язок щодо дотримання вимог цифрової гігієни та авторського права.

МОДУЛЬ 3. Організація освітнього середовища та професійний розвиток.

Тема 3.1. Формування наскрізних умінь та компетентностей в освітній галузі: формувальне та підсумкове оцінювання за критеріями НУШ. Розвиток навичок самооцінювання учнів (2 год – лекція).

На занятті розкриваються теоретичні та нормативні засади сучасних підходів до оцінювання в Новій українській школі. Учасники ознайомляться з методиками здійснення формувального, поточного і підсумкового оцінювання результатів навчання. Окрема увага приділяється інструментам відстеження розвитку ключових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освіти. Педагоги розглянуть дієві методи та прийоми здійснення самооцінювання і взаємооцінювання учнями власних результатів, що є базовою умовою для формування їхньої відповідальності та мотивації до навчання. Наприкінці лекції слухачі проходять коротке онлайн-тестування. Тест містить міні-кейси (наприклад, обрати найдоцільніший інструмент формувального оцінювання або метод взаємооцінювання для конкретної ситуації на уроці). Для успішного складання блоку необхідно набрати прохідний бал (70% правильних відповідей). Після завершення тесту система автоматично (або тренер усно) надає зворотний зв'язок із поясненням правильних стратегій оцінювання за критеріями НУШ.

Тема 3.2. Організація безпечного середовища в майстернях, профілактика травматизму та правила надання домедичної допомоги, як елемент створення безпечного освітнього простору (2 год – практичне заняття).

Практичне заняття спрямоване на розвиток здоров’язбережувальної компетентності вчителя технологій для організації безпечного освітнього середовища. Учасники відпрацьовують навички облаштування простору шкільної майстерні з урахуванням правил безпеки життєдіяльності, санітарних норм та охорони праці. Ключова увага приділяється практичному засвоєнню правил та алгоритмів надання домедичної допомоги у разі погіршення самопочуття або отримання травм учасниками освітнього процесу. Учасники працюють у парах або малих групах та відпрацьовують змодельовану ситуацію отримання травми учнем у шкільній майстерні (наприклад, поріз чи термічний опік). Педагог має на практиці продемонструвати правильний алгоритм: швидке виявлення зовнішніх ознак погіршення стану, безпечну організацію простору та безпосереднє надання домедичної допомоги з використанням засобів з аптечки. Після завершення симуляції вчитель здійснює самооцінювання своїх дій за затвердженим протоколом-чеклистом, а тренер надає об'єктивний зворотний зв'язок щодо правильності виконання техніки. Успішне виконання практичного алгоритму є однією з умов отримання свідоцтва.

Тема 3.3. Здатність до навчання впродовж життя: інтеграція інновацій у власну педагогічну практику та рефлексія професійної діяльності (2 год. – практичне заняття, 1год. – самостійна робота).

Зміст заняття спрямовано на вдосконалення здатності вчителя до безперервного професійного розвитку та інноваційної діяльності. Під час практичного заняття учасники опанують інструменти глибокої рефлексії щодо власної педагогічної діяльності та визначать свої професійні потреби. Окрема увага приділяється алгоритмам аналізу сучасних освітніх інновацій та практичним крокам щодо їхньої успішної інтеграції у власну педагогічну практику вчителя технологій. Під час самостійної та практичної роботи слухач здійснює рефлексію власної діяльності та розробляє міні-проєкт – покроковий план інтеграції однієї обраної інновації (наприклад, конкретної технології 3D-моделювання або елемента екодизайну) у свої найближчі уроки. Розроблений план інтеграції презентується у малій групі, після чого учасник здійснює самооцінювання своїх професійних дефіцитів, а тренер надає об'єктивний зворотний зв'язок щодо реалістичності впровадження цієї інновації.

Тема 3.4. Керування емоційними станами та запобігання професійному вигоранню: сучасні підходи, виклики та практики супроводу (2 год – практичне заняття).

Загальні тенденції в освіті. Педагогічні виклики пов’язані з COVID та війною. Практичне заняття присвячене розвитку емоційно-етичної та здоров'язбережувальної компетентностей педагога. Учасники на практиці опановують методики саморегуляції, керування власними емоційними станами та способи подолання стресу в умовах сучасних викликів. Окрема увага приділяється інструментам діагностики та запобігання професійному вигоранню. Вчителі відпрацьовують алгоритми збереження особистого психоемоційного здоров’я під час професійної діяльності та способи конструктивного реагування на конфліктні чи стресові ситуації в освітньому середовищі. Під час практичного заняття слухачі здійснюють самодіагностику (за допомогою стандартизованих опитувальників) на виявлення маркерів професійного вигорання та розробляють індивідуальну карту-план профілактичних заходів зі збереження власного психоемоційного здоров'я. Учасники практично відпрацьовують мінімум одну техніку емоційної саморегуляції (наприклад, техніку заземлення чи дихальні вправи). Після виконання вправи учасник здійснює самооцінювання власного емоційного стану до та після практики, а тренер (фасилітатор) надає зворотний зв'язок щодо екологічності обраних стратегій копінгу (подолання стресу). Успішне виконання практичної вправи є однією з умов отримання свідоцтва. Також, розглядається педагогічна підтримка учнів та батьків ВПО та родин, які зазнали втрат рідних через війну.

Знання: 

• методики й технології моделювання змісту освіти, сучасних тенденцій розвитку освіти, нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері базової середньої освіти та особливостей їх реалізації;
• можливостей сучасних цифрових інструментів для забезпечення якості навчання;
• принципів, форм і методів ефективної підтримки осіб з особливими освітніми потребами, нормативно-правових засад інклюзивного навчання та критеріїв відбору, адаптації і модифікації навчальних завдань;
• видів оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, алгоритмів надання конструктивного зворотного зв’язку та методики збору і аналізу даних про навчальний поступ учнів.

Уміння та навички: 

• визначати, адаптувати та моделювати зміст навчальних предметів (інтегрованих курсів) до потреб здобувачів освіти, організовувати освітній процес відповідно до вимог законодавства, формувати в учнів ключові компетентності та вміння, спільні для всіх компетентностей, реалізовувати принципи діяльнісного підходу;
• використовувати цифрові пристрої, їхнє базове програмне забезпечення, працювати з операційними системами, онлайн-сервісами, застосовувати інструменти штучного інтелекту для генерації ідей та організовувати безпечну та ефективну навчальну взаємодію в цифровому середовищі;
• використовувати інструменти забезпечення інклюзивного навчання в освітньому процесі, організовувати навчання, виховання і розвиток здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб, здібностей і навчальних можливостей;
• застосовувати різні форми оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, розробляти критерії оцінювання різних видів навчальної діяльності. 

Цінності, ставлення: 

• гуманістична спрямованість освітнього процесу, дитиноцентризм, цінність особистості, готовність до реалізації сучасних цілей освіти; 
• готовність застосовувати сучасні підходи до навчання в Новій українській школі; 
• готовність до змін, партнерської взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу, гнучкість й адаптивність; 
• розвиток професійної самосвідомості й рефлексія власної професійної діяльності.
   

Навчальні групи формуватимуться впродовж квітня – жовтня 2026 року. 

Навчання триватиме 10 робочих днів.

Навчання проходитиме на Перейти за покликанням .