БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА: СУЧАСНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У 7-9 КЛАСАХ НУШ

Програма передбачає системні інструменти, які допомагають педагогу в подальшій самостійній роботі та професійному розвитку:

• Програма як інноваційний путівник: Вона розроблена як «інноваційний путівник», що має на меті не лише разове навчання, а й трансформацію ролі вчителя з «тренера-контролера» на ментора здорового способу життя. Це передбачає тривалу зміну підходів до викладання.
• Методична база та готові алгоритми: Програма надає вчителю готові алгоритми для впровадження нових варіативних модулів (петанк, фризбі, корфбол тощо) та сучасних освітніх технологій (гейміфікація, проблемне навчання). Це слугує практичною опорою для педагога після завершення курсів.
• Інформаційна підтримка через зовнішні ресурси: У списку рекомендованої літератури вказано Платформу НУШ, яка містить постійно оновлювані матеріали, приклади завдань та інструменти оцінювання для вчителів базової школи.
• Розвиток рефлексивної компетентності: Одним із очікуваних результатів є вміння вчителя рефлексувати над власною педагогічною діяльністю та постійно модернізувати свій професійний арсенал, що забезпечує внутрішній супровід власного професійного зростання.
• Цифрова підтримка: Педагогів навчають використовувати мобільні застосунки та діджитал-інструменти (Strava, Google Fit, Kahoot), які можуть стати постійними помічниками в організації як очного, так і дистанційного навчання.

Таким чином, підтримка вчителя здійснюється через надання йому готового методичного інструментарію, спрямування до професійних онлайн-спільнот та формування навичок самостійного оновлення знань.

МОДУЛЬ 1. МОДЕРНІЗАЦІЯ ПІДХОДІВ ДО НАВЧАННЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В 7–9 КЛАСАХ

 

Тема 1.1. Трансформація уроку фізичної культури в 7–9 класах НУШ: від нормативів до модульної системи та свободи вибору 

 

Підхід як стратегія навчання: поєднання методів, форм і прийомів у фізкультурній галузі. Зміна пріоритетів в освітньому процесі: перехід від концепції «здачі нормативів» до сучасної людиноцентричної моделі. Сутнісні характеристики компетентнісного підходу на уроках фізичної культури в 7–9 класах. Діяльнісний підхід на уроках фізичної культури: включення учня в рухову діяльність як активного суб'єкта. Особистісно орієнтований підхід: орієнтація сучасного фізкультурного процесу на особистість підлітка.

Інтегративний підхід та STEM-орієнтовані технології під час вивчення варіативних модулів НУШ. Поєднання фізичної активності (руху) з іншими науками: фізикою, математикою, біологією, історією та технологіями.

Середовищний підхід: створення безпечного, інклюзивного та мотивувального простору в спортивній залі.

Реалізація сучасних підходів в умовах очного, дистанційного та змішаного форматів навчання. Очний формат: реальне право вибору, кооперація без гендерних стереотипів, формувальний підхід, рефлексивні кола. Дистанційний формат: адаптація інвентарю, гейміфікація завдань, асинхронний фітнес, цифровий самоконтроль. Змішаний формат: перевернутий клас, заняття в укритті, ротаційні моделі, оптимізація простору.

Алгоритм розроблення гнучкої навчальної програми на основі модельних програм фізкультурної галузі.

Забезпечення автономії закладу освіти та академічної свободи вчителя через надання учням права вибору модулів.

 

Тема 1.2. Мотиваційні та психолого-педагогічні стратегії залучення здобувачів базової освіти  до рухової активності 

 

Урахування вікових та індивідуальних особливостей підлітків при реалізації особистісно орієнтованого підходу. Психолого-педагогічні інструменти подолання підліткової апатії, сором'язливості та страху публічної невдачі.Педагогічні прийоми залучення «неспортивних» дітей до активної взаємодії без примусу та тиску. Руйнування гендерних стереотипів на уроках фізкультури (організація змішаних команд та спільних занять для хлопців і дівчат) через моделювання безбар'єрного середовища.

Конструювання компетентнісно орієнтованих завдань як головна умова реалізації вимог НУШ. Структура, етапи та методичні орієнтири для розроблення компетентнісно орієнтованих рухових завдань. Практична зорієнтованість змісту завдань: зв'язок вправ із повсякденним життям та здоров'ям підлітка. 

Системний SWOT-аналіз уроку: оцінювання сильних і слабких сторін матеріальної бази для адаптації завдань.

Нова роль учителя фізичної культури в контексті сучасних підходів: фасилітатор, тьютор та коуч. Мотиваційні стратегії формування тривалої потреби підлітків у руховій активності протягом усього життя.

 

Тема 1.3. Здоров’язбережувальні, фітнес- та діджитал-технології в умовах воєнного стану та цифровізації 

 

Середовищний підхід в екстремальних умовах: організація уроків у закритих захисних спорудах (укриттях). Специфіка реалізації діяльнісного підходу в обмеженому просторі бомбосховища без втрати щільності заняття. Інтеграція інноваційних фітнес-технологій (кросфіт, табата, стретчинг, пілатес) у структуру сучасного уроку. Адаптація рухових та інтервальних тренувань низької інтенсивності під будь-який безпековий формат навчання.

Діджиталізація фізкультурної галузі: використання гаджетів (фітнес-браслетів, смартфонів) для гейміфікації завдань. Мобільні застосунки (крокоміри, trekeri серцевого ритму, Strava) як інструменти самоконтролю підлітка. Навчання учнів методам експрес-оцінки власного соматичного стану (вимірювання ЧСС, шкала втоми Borg).

Практичне використання кінезіологічних вправ (вправ для мозку) як елементу когнітивно-рухової інтеграції. Дихальна гімнастика та релаксаційні техніки безпосередньо під час занять для подолання тривожності.

Оцінювання ефективності обраних діджитал-технологій для досягнення конкретних результатів навчання.

 

МОДУЛЬ 2.

ТЕХНОЛОГІЇ КОГНІТИВНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УЧНІВ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

 

Тема 2.1. Гейміфікація та спортивні симуляції як інструменти когнітивного розвитку здобувачів базової освіти

 

Ігрові технології на уроках фізкультури як засіб активізації когнітивної гнучкості та критичного мислення підлітків. Використання ігрових методів для розвитку тактичного мислення, просторової орієнтації та концентрації уваги. Формати інтелектуально-рухових ігор: спортивні квести, орієнтування, брейнстормінг на майданчику.

Інтеграція цифрових вікторин та діджитал-платформ (наприклад, Kahoot) у рухову структуру естафет.

Проблемне навчання на уроках фізичної культури: сутність, механізм створення та інструменти реалізації. Формати інтелектуально-рухових ігор (квести, спортивне орієнтування, рухливі шахи/шашки, брейнстормінг на майданчику). Моделювання уроків за базовими сценаріями проблемно-орієнтованого та сюжетно-ігрового навчання. Спільні та відмінні риси проблемного навчання та класичних рухових ігор на спортивному майданчику. Формування колективної та індивідуальної відповідальності учнів під час розв'язання ігрових задач. 

Аналіз типових помилок учителів при створенні проблемних та гейміфікованих ситуацій під час змагань. Шляхи подолання надмірного психологічного тиску та переорієнтація з жорсткої конкуренції на когнітивний розвиток.

 

Тема 2.2. Стратегії командної взаємодії та розвиток Soft Skills (м’яких навичок) через філософію Fair Play

 

Кооперативне навчання у фізкультурній галузі: сутність, методи та умови ефективного перебігу. Стратегії кооперації в класі: об'єднання учнів у команди за принципами інклюзії та диференціації.

Цільовий розвиток м'яких навичок (soft skills): емпатії, лідерства, взаємодопомоги та культури спілкування. Впровадження міжнародної філософії Fair Play (Чесної гри) як стратегії виховання поваги до правил та суперника. Розподіл та динамічна зміна соціальних ролей на уроці: учень як капітан, тренер, арбітр, аналітик. Створення інклюзивної атмосфери партнерства та взаємодопомоги під час командної роботи.

Штучне моделювання конфліктних ситуацій на полі для практичного відпрацювання навичок спортивної медіації. Матриця оцінювання групової та командної діяльності учнів під час кооперативного навчання. Практичне застосування інструментів «тайм-ауту для спілкування» та «командного рефлексивного кола». Кооперація та філософія Fair Play як дієвий інструмент попередження та протидії булінгу на майданчику.

 

Тема 2.3. Технології формувального оцінювання, саморефлексії та глибинного навчання на уроках фізичної культури

 

Рефлексивність навчання: сутність підходу та його значення для усвідомлення результатів рухової діяльності.

Ознаки та відмінності між поверхневим та глибинним навчанням у процесі засвоєння рухових дій підлітками. Трансформація уроку: перехід від механічного копіювання вправ до глибинного розуміння біомеханіки та тактики гри.

Стратегії та інструменти створення рефлексивного навчального середовища в спортивній залі. Методика організації рефлексивного етапу уроку: інструменти самооцінювання та взаємооцінювання прогресу учнів.

Розробка критеріїв оцінювання індивідуального поступу учня (зусиль, старанності) замість фіксації жорстких нормативів. Конструювання паперових та цифрових інструментів формувального оцінювання для уроків фізкультури. Практичне створення шкал самооцінювання, чек-листів рухового контролю та «щоденника самоконтролю» підлітка. Впровадження експрес-техніки формувального оцінювання «3-2-1» (успіхи, зони покращення, емоція від уроку).

Картка психоемоційного чекіну (Check-in) та використання колірних маркерів для моніторингу стану підлітків під час дистресу.

 

 

Орієнтовний перелік практичних завдань

 

Тема 1.1. Трансформація уроку фізичної культури в 7–9 класах НУШ: від нормативів до модульної системи та свободи вибору

Практичне заняття:  Проєктування варіативного модуля НУШ». Розроблення чек-листа для впровадження нового нестандартного варіативного модуля (наприклад, флорбол, чирлідинг, петанк або корфбол) для учнів 7–9 класів.

Тема 1.2. Мотиваційні та психолого-педагогічні стратегії залучення здобувачів базової освіти до рухової активності 

Практичне заняття: «Кейс-метод: Подолання підліткової апатії». Моделювання ситуацій відмови учнів від уроку (наприклад, «учень сидить у телефоні», «соромиться своєї статури», «вважає фізкультуру непотрібною»). Педагоги розробляють 3 альтернативні сценарії залучення цього учня до процесу (роль судді, помічника вчителя, хронометриста або розробника розминки).

Тема 1.3. Здоров’язбережувальні, фітнес- та діджитал-технології в умовах воєнного стану та цифровізації

Практичне заняття: моделювання уроку в обмеженому просторі бомбосховища або під час дистанційного навчання. Створення комплексу вправ низької інтенсивності (стретчинг, пілатес, дихальна гімнастика), які не потребують великої площі та спортивного інвентарю.

Тема 2.1. Гейміфікація та спортивні симуляції як інструменти когнітивного розвитку підлітків

Практичне заняття: створення плану-конспекту уроку, де виконання рухових дій поєднується із розв'язанням логічних завдань (наприклад, спортивний квест «У пошуках Олімпійського вогню» або рухова вікторина Kahoot, інтегрована в естафету).

Тема 2.2. Стратегії командної взаємодії та розвиток Soft Skills через філософію Fair Play

Практичне заняття: «Моделювання ситуацій вирішення конфліктів за принципами Fair Play». Практичне відпрацювання навичок медіації. Педагогам пропонується розіграти міні-матч, у якому штучно створюються конфліктні ситуації (навмисне порушення правил, несправедливе суддівство, агресія гравців). Учасники мають застосувати інструменти «тайм-ауту для спілкування» та «командного рефлексивного кола».

Темa 2.3. Технології формувального оцінювання, саморефлексії та глибинного навчання на уроках фізичної культури

Практичне заняття: «Створення матриці критеріїв формувального оцінювання». Розробляють інструменти оцінювання прогресу учня (а не його абсолютного результату). Створення шкал самооцінювання, «бортових журналів» або інструменту «3-2-1» (3 речі, які вдалися; 2 речі, які треба покращити; 1 емоція від уроку).

 

Перелік питань для самостійної роботи

 

• Яким чином зміна ролі вчителя з «транслятора знань» на «фасилітатора» впливає на результативність навчання фізичної культури в класах НУШ?
• Складання опитувальника для учнів 8–9 класів, спрямованого на виявлення їхніх прихованих мотиваторів (музика на уроці, фітнес-трекери, тренди з TikTok, змагальний чи релаксаційний формат)
• «Діджитал-асистент вчителя фізкультури» педагоги тестують один із мобільних додатків для фітнесу або крокомірів (наприклад, Nike Training Club, Strava, Google Fit) та розробляють інструкцію для учнів: як використовувати цей додаток для виконання домашніх завдань із фізкультури з можливістю онлайн-звітності (скриншоти тренувань).
•  «Створення інтерактивного плаката/пазла». За допомогою сервісу LearningApps або Canva розробити одну інтерактивну гру на знання правил безпеки життєдіяльності на уроці чи правил обраної спортивної гри (наприклад, кросворд про правила баскетболу).
• Розробка візуального постеру або зводу правил спілкування та поведінки під час змагань учнів 7-9 класів, де акцент робиться на підтримці слабших, повазі до суперника та взаємодопомозі.
•  «Картка психоемоційного чекіну (Check-in)». Розробка експрес-методики визначення психоемоційного стану підлітків на початку та в кінці уроку в умовах стресу (використання колірних маркерів, «шкали настрою в смайликах» чи дихальних технік «квадратного дихання» для заспокійливої частини уроку).
• Проаналізуйте типові помилки при створенні проблемних ситуацій на під час змагань та запропонуйте шляхи їх уникнення.

 

 

За підсумками опанування Програми слухачі будуть:

Знати та розуміти:

• філософію та вимоги Державного стандарту НУШ у галузі «Фізична культура» для другого циклу базової школи (7–9 класи);
• вільно оперувати категоріями компетентнісного, діяльнісного та інтегративного підходів як стратегічною основою для побудови сучасного   культури в 7–9 класах;
• вікові психофізіологічні особливості підлітків, специфіку їхньої мотивації, емоційного стану та профілактики вигорання/втрати інтересу до рухової активності;
• суть, принципи та інструментарій формувального оцінювання на уроках фізичної культури замість застарілої системи оцінювання виключно за нормативами;
• правила безпеки, техніку та методику навчання сучасних варіативних модулів (чирлідинг, петанк, фризбі, бадмінтон, корфбол, настільний теніс тощо).;
• методи психоемоційної підтримки та заземлення підлітків засобами рухової активності в умовах стресу та воєнного стану.
• Вміти та здійснювати:
  • проєктувати та моделювати сучасний урок фізичної культури на основі модульної системи НУШ, гнучко комбінуючи варіативні модулі під інтереси учнів;
  • застосовувати сучасні фітнес-технології (кросфіт, стретчинг, табата, пілатес) та ігрові методики для підвищення щільності та привабливості уроку;
  • розробляти критерії оцінювання індивідуального поступу учня, інструменти для саморефлексії та взаємооцінювання підлітків (чек-листи, картки самоконтролю);
  • диференціювати та адаптувати навантаження для учнів різних медичних груп та дітей з особливими освітніми потребами (ООП) в інклюзивному просторі;
  • організовувати безпечний освітній процес в умовах змішаного (дистанційного) навчання, а також адаптувати рухову активність для проведення занять в укритті;
  • інтегрувати цифрові технології (мобільні застосунки, фітнес-трекери, крокоміри) для стимулювання самостійної рухової активності підлітків поза школою;
  • формувати в учнів усвідомлену потребу в здоровому способі життя та культуру регулярної рухової активності як життєву цінність;
  • розвивати м'які навички (soft skills) підлітків: командну взаємодію, лідерство, емпатію та взаємоповагу на основі принципів Fair Play (Чесної гри);
  • долати гендерні стереотипи на спортивному майданчику шляхом залучення хлопців та дівчат до спільних варіативних модулів та ігрових кейсів.
  • рефлексувати над власною педагогічною діяльністю, постійно модернізувати свій професійний арсенал та впроваджувати інноваційні освітні тренди.

Реалізація програми базується на засадах андрагогіки, що передбачає врахування професійного досвіду вчителів та орієнтацію на вирішення конкретних практичних кейсів. Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період. 

Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період p 14.30

Згідно з програмою підвищення кваліфікації, для педагога передбачено низку академічних та професійних можливостей, спрямованих на його розвиток у межах реформи НУШ:

Академічні можливості

• Отримання кредитів ЄКТС: Програма має обсяг 30 академічних годин, що відповідає 1 кредиту ЄКТС.
• Офіційне підтвердження кваліфікації: Після успішного завершення та виконання вимог (набрання мінімум 21 балу) слухачі отримують свідоцтво про підвищення кваліфікації.
• Академічна свобода та автономія: Програма наголошує на забезпеченні автономії закладу освіти та академічної свободи вчителя, зокрема через право самостійно обирати варіативні модулі для навчання.

Професійні можливості та розвиток компетентностей

Програма спрямована на вдосконалення професійних компетентностей згідно з державним стандартом:

• Предметно-методична: опанування алгоритмів розробки та впровадження нових варіативних модулів (петанк, фризбі, корфбол, чирлідинг тощо).
• Інформаційно-цифрова: навчання інтеграції мобільних застосунків (Strava, Google Fit), фітнес-трекерів та діджитал-платформ (Kahoot) в освітній процес.
• Здоров’язбережувальна: оволодіння сучасними фітнес-технологіями (кросфіт, пілатес, табата, стретчинг) та методами психологічної реабілітації підлітків в умовах стресу.
• Оцінювально-аналітична: перехід від жорстких нормативів до формувального оцінювання, що дозволяє вчителю відстежувати індивідуальний поступ кожного учня.

Трансформація професійної ролі

Програма надає можливість педагогу змінити свій професійний профіль:

• Зміна ролі: перехід від позиції «тренера-контролера» до ролі ментора здорового способу життя, фасилітатора, тьютора та коуча.
• Розвиток рефлексивної практики: вчитель вчиться рефлексувати над власною діяльністю, постійно модернізувати свій «професійний арсенал» та впроваджувати інноваційні освітні тренди.
• Інклюзія та рівність: можливість професійно працювати з дітьми з особливими освітніми потребами (ООП) та будувати безбар’єрне середовище без гендерних стереотипів