ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

МОДУЛЬ 1.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

РЕФОРМИ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

 

1. Тема: Освітні труднощі та рівні підтримки дітей з особливими освітніми потребами.

Характеристика основних видів освітніх труднощів, з якими стикаються діти з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання, а також рівнів психолого-педагогічної підтримки відповідно до їхніх індивідуальних можливостей і потреб. У межах теми розглядаються підходи до виявлення освітніх труднощів, принципи організації підтримки в освітньому середовищі, роль педагогів і фахівців супроводу у забезпеченні ефективного навчання, соціалізації та розвитку дитини.

 

1.2.     Тема: Організація та впровадження інклюзивного навчання. Розвиток інклюзивного освітнього середовища.

Розглядаються ключові принципи інклюзивної освіти, серед яких доступність, індивідуалізація навчального процесу, гнучкість методів і форм роботи, а також адаптація навчальних матеріалів і ресурсів до потреб кожного учня. 

Розглядаються нормативні документи та законодавчі аспекти впровадження інклюзивного навчання, включно з державними стандартами, програмами підтримки та рекомендаціями щодо організаційної роботи в закладах освіти. Значну увагу приділено формуванню підтримуючого середовища, яке стимулює розвиток компетентностей усіх учнів, заохочує взаємоповагу та толерантність, а також забезпечує ефективну взаємодію педагогічного колективу та сімей дітей з особливими освітніми потребами.

 

МОДУЛЬ 2.

ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

В ЗАКЛАДІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

 

2.1.     Тема: Психолого-педагогічні особливості навчання та виховання учнів інклюзивного класу.

Вивчення специфіки розвитку, навчальних потреб та поведінкових особливостей дітей з різними освітніми труднощами у контексті інклюзивної освіти. У межах теми розглядаються психологічні та педагогічні аспекти організації освітнього процесу, методи адаптації програм і завдань, прийоми підтримки емоційного та соціального розвитку учнів, а також ефективні стратегії виховання і взаємодії в інклюзивному класі.

 

 

 

2.2.     Тема: Ресурси ефективної комунікації в інклюзивному класі

Вивчення методів і засобів налагодження взаємодії між учнями з різними освітніми потребами, педагогами та однолітками в умовах інклюзивного навчання. Розглядаються психолого-педагогічні підходи до формування комунікативних навичок, використання вербальних і невербальних засобів спілкування, адаптаційних технологій та інструментів підтримки ефективного обміну інформацією. Особлива увага приділяється психолого-педагогічним підходам до формування й розвитку комунікативних навичок, з урахуванням індивідуальних можливостей, особливостей сприйняття та соціального досвіду учнів.

 

2.3.     Тема: Психологічна профілактика агресивності учнів

Природа агресивної поведінки дітей та підлітків. Засоби психодіагностики агресивності. Протоколи регуляції агресивної поведінки дітей. Протоколи регуляції поведінкових розладів дітей.

Розвиток емоційного інтелекту. Навчання дитини розпізнавати, називати та конструктивно виражати свої емоції (злість, розчарування, образи). Навчання навичкам конструктивного спілкування та ненасильницького вирішення конфліктів. Вміння слухати, домовлятися, йти на компроміс і відстоювати свої межі словами. Навчання технікам самоконтролю та релаксації. Практики глибокого дихання, «стоп-паузи», методи відволікання для опанування спалахів гніву.

Робота з педагогічним колективом. Створення в школі клімату взаємоповаги, запобігання булінгу, впровадження програм соціально-емоційного навчання.

Просвітницька робота з батьками. Інформування про причини дитячої агресії, ефективні стратегії виховання та важливість власного прикладу. 

 

2.4.     Тема: Цифрові інструменти та технології для підтримки інклюзії: нові можливості для вчителів і учнів

Практичне заняття спрямоване на опанування цифрових інструментів і технологій, що сприяють підтримці інклюзивного навчання та створенню доступного освітнього середовища. У ході заняття слухачі на практиці ознайомлюються з можливостями використання інтерактивних сервісів для підвищення мотивації учнів, диференціації завдань, розвитку пізнавальної активності та залучення дітей з різними освітніми потребами до спільної навчальної діяльності. Розглядаються способи адаптації інтерактивних вправ, тестів і ігор з урахуванням темпу навчання, рівня підготовки та особливостей сприйняття інформації учнями.

Окрема увага приділяється використанню можливостей цифрових технологій для індивідуалізації навчальних матеріалів, забезпечення альтернативних форм подання інформації та підтримки самостійної роботи учнів. Розглядаються також можливості цифрових сервісів для організації групової роботи та ефективної комунікації між учителем і учнями.

 

МОДУЛЬ 3.

ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГА

ІНКЛЮЗИВНОГО КЛАСУ В УМОВАХ НУШ

 

3.1. Тема: Врахування індивідуальних особливостей дітей з ООП в роботі вчителя інклюзивного класу.

Характеристика особливостей розвитку, навчальних потреб і поведінкових характеристик учнів з особливими освітніми потребами. Акцентується увага на різноманітті освітніх потреб учнів, зумовлених індивідуальними можливостями, рівнем сформованості пізнавальних процесів, особливостями сприйняття, мислення, пам’яті, мовлення та саморегуляції поведінки. Окремо аналізуються типові поведінкові прояви, що можуть впливати на навчальну діяльність і соціальну взаємодію в освітньому середовищі. 

Основну увагу приділено принципам індивідуалізації та диференціації освітнього процесу, які є ключовими умовами ефективного навчання учнів з особливими освітніми потребами. Розглядаються підходи до адаптації освітніх програм, навчальних завдань і методів оцінювання з урахуванням індивідуальних психофізичних, когнітивних та емоційних можливостей кожного учня. Підкреслюється важливість добору гнучких методів навчання, альтернативних форм подання навчального матеріалу, різнорівневих завдань і формувального оцінювання, що сприяють створенню комфортного, безпечного та мотивуючого освітнього середовища.

 

3.2. Тема: Технології співпраці педагогів в організації інклюзивного навчання

Вивчення методів і підходів до ефективної командної роботи вчителів, асистентів, фахівців психолого-педагогічного супроводу та адміністрації закладу освіти задля створення інклюзивного освітнього середовища. Розглядаються принципи координації діяльності, обміну інформацією про потреби учнів, спільного планування навчального процесу та впровадження адаптованих методик, що забезпечують рівні можливості для всіх учнів. Особлива увага приділяється розвитку комунікаційних і організаційних компетентностей педагогів, формуванню стратегії взаємодії та підтримки один одного, а також методам оцінювання результативності спільної роботи. 

 

3.3. Тема: Трансформація представлення навчального матеріалу для дітей з особливими освітніми потребами.

Характеристика поняття «модифікація навчального матеріалу» як цілеспрямованої зміни змісту, структури, обсягу та способів подання навчальної інформації відповідно до індивідуальних освітніх можливостей і потреб дитини. Окреслюються ситуації та випадки, у яких модифікація є необхідною умовою успішного навчання. 

Особлива увага приділяється прийомам модифікації навчального матеріалу. Розглядаються способи спрощення та структурування інформації, зменшення навчального навантаження, поділу матеріалу на логічні частини, використання чітких інструкцій, повторюваності та опори на життєвий досвід учнів. Аналізується роль візуальної підтримки, наочних матеріалів, схем, піктограм, таблиць, а також інтерактивних і цифрових ресурсів у підвищенні доступності та зрозумілості навчального контенту.

 

Тема 3.4. Інноваційні технології роботи з дітьми з ООП: популяризація світових практик 

Розглядаються теоретичні засади та практичні аспекти впровадження інноваційних психолого-педагогічних технологій, що ґрунтуються на принципах індивідуального підходу, активного навчання та мультисенсорної взаємодії. Аналізуються такі методики.

Методика «Глобальне читання», яка спрямована на формування навичок швидкого й усвідомленого сприйняття тексту шляхом цілісного запам’ятовування слів і фраз. Розкривається її значення для розвитку читання, мовлення, уваги та пам’яті в учнів з особливими освітніми потребами.

Методика «Нумікон» як ефективний засіб розвитку математичних компетентностей через використання наочних моделей. Розглядаються переваги застосування цієї методики для формування уявлень про кількість, число, арифметичні дії та для розвитку логічного мислення, зокрема для учнів з інтелектуальними порушеннями або труднощами в опануванні математики.

Методика «ТАН-історії», яка використовується для розвитку мовленнєвих і комунікативних навичок, формування зв’язного мовлення, соціальної взаємодії та емоційного інтелекту учнів з ООП. Висвітлюється її роль у створенні безпечного освітнього середовища, стимулюванні творчої активності та підвищенні мотивації до спілкування.

 

3.5. Тема: Особливості організації навчальної діяльності дітей з порушеннями читання і письма 

Висвітлюються основні прояви та причини виникнення порушень читання і письма, їх вплив на навчальну успішність, пізнавальну діяльність, емоційний стан і соціальну адаптацію дитини в освітньому середовищі.

Розглядаються методи діагностики труднощів читання і письма, зокрема спостереження, аналіз навчальних робіт, використання скринінгових і діагностичних методик, що дозволяють своєчасно виявити індивідуальні особливості учнів та визначити рівень сформованості мовленнєвих, фонематичних, когнітивних і графомоторних навичок. На основі результатів діагностики розглядаються принципи індивідуалізації та диференціації навчальних завдань, спрямовані на врахування темпу навчання, рівня складності завдань і потреб у додатковій підтримці.

Приділяється увага використанню психолого-педагогічних технологій, які сприяють розвитку мовленнєвих, когнітивних і графомоторних навичок, формуванню навичок самоконтролю та саморегуляції, а також підвищенню навчальної мотивації. 

 

3.6. Тема: Технології психологічного аналізу поведінки учня з ООП.

Характеризується комплексний підхід до вивчення, діагностики та корекції поведінкових труднощів, що можуть виникати у процесі навчання та соціальної взаємодії у учнів з особливими освітніми потребами. Розглядаються сучасні методи діагностики та оцінки поведінкових особливостей дітей з особливими освітніми потребами, підходи до виявлення причин поведінкових труднощів, пов’язаних з особливостями розвитку, рівнем сформованості комунікативних навичок і навичок саморегуляції, сенсорними потребами, емоційними переживаннями або труднощами у навчальній діяльності та взаємодії з однолітками й дорослими.

Аналізуються методи та прийоми корекційної роботи, спрямовані на формування позитивної поведінки, розвиток навичок самоконтролю, соціально прийнятних способів вираження емоцій і конструктивної взаємодії. Особливу увагу приділено використанню позитивної поведінкової підтримки, чітких правил і структурованого освітнього середовища, систем заохочення та формувального зворотного зв’язку.

 

3.7. Тема: Використання візуальної підтримки в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.

Ознайомлення слухачів з можливостями використання візуальної підтримки у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.  Візуальна підтримка включає піктограми, картки, схеми, таблиці, візуальні розклади, інструкції, соціальні історії тощо, які допомагають структурувати інформацію, підвищують увагу та мотивацію, полегшують розуміння складних понять і сприяють розвитку мовлення та соціальних навичок дітей з особливими освітніми потребами. Приділяється увага особливостям підбору візуальних засобів відповідно до індивідуальних потреб учнів та способам інтеграції цих матеріалів у різні навчальні ситуації.

 

Тема 3.8. Голос як інструмент роботи вчителя. Методики роботи з голосом. Профілактика функціональних порушень.

Тема присвячена формуванню навичок ефективного використання голосу як важливого професійного інструменту вчителя. Розглядаються основи голосоутворення, техніки правильного дихання, артикуляції та інтонаційної виразності, методики розвитку голосових можливостей і збереження здоров’я голосового апарату. Особлива увага приділяється профілактиці функціональних порушень голосу, опануванню практичних вправ для зниження голосового навантаження та підвищення комунікативної ефективності педагога в освітньому процесі. 

 

 

 

МОДУЛЬ 4.

РЕФЛЕКСІЯ ТА ПРОФЕСІЙНИЙ САМОРОЗВИТОК

 

Тема 4.1. Підсумкова конференція: «Труднощі реалізації інклюзивного навчання в закладі загальної середньої освіти та шляхи їх вирішення»

Мета конференції: узагальнення та обговорення практичного досвіду реалізації інклюзивного навчання в закладі загальної середньої освіти, виявлення основних труднощів його впровадження, аналіз ефективних психолого-педагогічних підходів і технологій роботи з учнями з особливими освітніми потребами, а також визначення дієвих шляхів подолання наявних проблем для забезпечення якісного, доступного й безпечного інклюзивного освітнього середовища.

Напрями роботи конференції:

1.        Використання сучасних освітніх технологій в роботі вчителя інклюзивного класу.

2.        Основні аспекти системного психолого-педагогічного супроводу учнів з особливими освітніми потребами.

3.        Роль вчителя у команді психолого-педагогічного супроводу.

4.        Напрямки співпраці вчителів, корекційних педагогів та батьків дитини з особливими освітніми потребами.

У рамках проведення конференції обміну досвіду заплановані майстер-класи слухачів курсу.

Очікувані результати підвищення кваліфікації: 

Знання і розуміння:

• суть, мета та законодавчі основи інклюзивної освіти, прав дітей з особливими освітніми потребами та принципи їх підтримки в освітньому середовищі; 
• психологічні, соціальні та педагогічні особливості розвитку дітей з особливими освітніми потребами; 
• психолого-педагогічні технології підтримки учнів з особливими освітніми потребами.

Розвинені вміння:

• розробляти та впроваджувати адаптовані освітні завдання, використовувати інструменти та технології для навчання дітей з особливими освітніми потребами; 
• аналізувати власну професійну діяльність і результати впровадження психолого-педагогічних технологій;
• ефективно комунікувати з учнями, батьками та командою супроводу.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• дитиноцентризм, цінність особистості, просування демократичних цінностей (повага до багатоманітності, право вибору, формування спільноти, полікультурність);
• готовність до змін, гнучкість, постійний професійний розвиток;
• рефлексія власної професійної практики, саморозвиток.