СОЦІАЛЬНА І ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНА ГАЛУЗЬ: СУЧАСНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ В 7-9 КЛАСАХ НУШ
Мета підвищення кваліфікації: удосконалення професійних компетентностей вчителів щодо моделювання освітнього процесу в 7–9 класах НУШ, добору ефективних технологій навчання, проєктування сучасного освітнього середовища НУШ у другому циклі базової середньої освіти шляхом впровадження діяльнісного, компетентнісного та особистісно орієнтованого підходів для досягнення очікуваних результатів соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний університет"Інформація про розробника (розробників):
Палько Т. В., кандидат психологічних наук, доцент кафедри наук про здоров’я, директор ННЦ підвищення кваліфікації ДВНЗ «Ужгородський національний університет»Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- базова середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
- Вчитель ЗЗСО. В2. Здоров’язбережувальна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Г3. Оцінювально-аналітична компетентність
Підтримка та супровід у професійній діяльності педагога реалізуються через зміну його ролі та надання сучасного інструментарію для роботи в 7–9 класах НУШ. Основні аспекти підтримки та супроводу включають:
- Трансформація професійної позиції: Програма передбачає відхід від ролі простого «ретранслятора знань». Натомість педагог отримує підтримку в освоєнні ролей фасилітатора ментального здоров’я, модератора безпечного освітнього середовища, ментора, коуча та партнера у формуванні усвідомленого вибору учнів.
- Психологічна підтримка та благополуччя: Одним із завдань програми є розвиток готовності вчителя до надання психологічної підтримки учням та впровадження інноваційних практик добробуту. Педагог має навчитися адаптувати складні теми (залежності, ментальне здоров'я) під реалії сучасного підлітка, долаючи бар'єр «ілюзії невразливості».
- Методичний супровід та інструментарій: Програма допомагає вчителю освоїти сучасні психолого-педагогічні інструменти глибинного навчання, сервіси штучного інтелекту та рефлексивні методики для об'єктивного оцінювання поступу учнів. Це включає навчання технологіям кооперативного, проблемного та проєктного навчання (наприклад, метод «Ажурна пилка», «Шість капелюхів мислення» Едварда де Боно).
- Адаптивне планування: Вчитель отримує підтримку у розвитку навичок гнучкого моделювання освітнього процесу, зокрема створення адаптивних робочих програм та календарно-тематичного планування, що важливо в умовах дистанційного навчання або безпекових криз.
- Педагогіка партнерства: Програма акцентує увагу на стратегіях педагогіки партнерства та методах організації ефективної комунікації з учнями, що створює інклюзивну атмосферу в класі.
- Андрагогічний підхід: Сама реалізація програми базується на принципах андрагогіки, що передбачає врахування професійного досвіду вчителя та орієнтацію на вирішення конкретних практичних кейсів, що є формою професійної підтримки самого педагога під час навчання.
За результатами навчання вчитель отримує свідоцтво про підвищення кваліфікації, що підтверджує вдосконалення його предметно-методичної, інформаційно-цифрової, здоров’язбережувальної та оцінювально-аналітичної компетентностей
МОДУЛЬ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ
Тема 1. Концепція соціальної та здоров’язбережувальної галузі: Держстандарт, ключові компетентності та наскрізні вміння
Перехід від суто інформування про здоровий спосіб життя до формування життєвих навичок (life skills). Поняття цілісного (холістичного) підходу до здоров'я (фізичне, психічне, соціальне, духовне благополуччя). Держстандарт базової середньої освіти: Аналіз вимог до обов'язкових результатів навчання учнів у базовій школі. Компетентнісний потенціал галузі та його зв'язок із ключовими компетентностями (цифрова, екологічна, громадянська, підприємливість тощо).Методи інтеграції наскрізних умінь (читання з розумінням, висловлення власної думки, критичне мислення, керування емоціями, співпраця) у зміст уроків. Безпека (в побуті, соціумі, цифровому просторі), здоров'я (здоровий спосіб життя, гігієна, репродуктивне здоров'я), добробут (фінансовий, емоційний, суспільний).
Тема 1.2 Модернізація дидактичних підходів викладання соціальної та здоров’язбережувальної освітніх галузей у 7-9 класах
Вікові та психофізіологічні особливості учнів 7-9 класів: підлітковий вік, криза ідентичності, зміна авторитетів (від дорослого до однолітків), формування абстрактного мислення. Як адаптувати складні теми (залежності, статеве дозрівання, психічне здоров'я) під підлітків. Зміна ролі вчителя: перехід від транслятора знань до фасилітатора, модератора, ментора та коуча. Створення безпечного, безплатформного та інклюзивного освітнього середовища. Інтерактивні методи навчання: використання тренінгових технологій, рольових ігор, аналізу життєвих ситуацій (case-study), дебатів та симуляцій. Використання ментальних карт, інтерактивних дошок (Padlet, Miro), онлайн-опитувань та гейміфікації для підвищення залученості підлітків.
Тема 1.3 Моделювання освітнього процесу інтегрованих курсів та інструменти адаптивного планування в базовій школі
Порівняльний огляд затверджених МНП для 7-9 класів, їхні особливості, сильні сторони та логіка побудови матеріалу. Алгоритм створення календарно-тематичного планування (КТП): Як трансформувати модельну програму в робочу навчальну програму вчителя з урахуванням матеріально-технічної бази школи та потреб учнів. Механізми коригування програми «на ходу» (у випадку дистанційного навчання, повітряних тривог, різного темпу засвоєння матеріалу класом). Резерв навчального часу та його ефективне використання. Критерії та інструменти формувального (поточного), підсумкового (тематичного, семестрового, річного) оцінювання. Самооцінювання та взаємооцінювання учнів.
МОДУЛЬ 2. СОЦІАЛЬНО-КОГНІТИВНИЙ РОЗВИТОК УЧНІВ НА УРОКАХ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ
Тема 2.1 Системна реалізація сучасних освітніх підходів НУШ у процесі викладання соціальної та здоров’язбережувальної галузей
Концепція освітнього підходу як стратегія навчання в соціальній та здоров’язбережувальній галузі. Сутнісні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного та середовищного підходів у викладанні питань безпеки та добробуту. Взаємодоповнюваність підходів щодо формування холістичного ставлення учня до власного здоров'я. Реалізація визначених підходів під час вивчення інтегрованих курсів в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. Зміна пріоритетів в освітній галузі від накопичення теоретичних знань про гігієну до розвитку життєвих навичок. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова подолання підліткової «ілюзії невразливості» перед глобальними викликами. Структура та методичні орієнтири для конструювання компетентнісно орієнтованих завдань прикладного характеру у сфері фінансової та цифрової безпеки. Практична зорієнтованість навчання та включення учня в діяльність як активного суб'єкта власного благополуччя. Рефлексивність навчання та формування безпечного й психологічно комфортного освітнього середовища
Тема 2.2 Проблемне та проєктне навчання як інструменти діяльнісного підходу під час вивчення інтегрованих курсів «Здоров’я, безпека та добробут» та «Підприємництво і фінансова грамотність»
Проблемне навчання, його сутність, механізм та освітні інструменти розв'язання життєвих ситуацій підлітків. Проєктне навчання, його сутність, переваги та планування соціальних і практико-орієнтованих проєктів про здоров'я та добробут. Класифікація проєктів (дослідницькі, інформаційні, практико-орієнтовані, соціальні, творчі). Етапи реалізації проєкту: 1. Запуск: формування проблеми, яка тригерує підлітків (наприклад, «Як зменшити рівень стресу перед контрольною?» або «Екологічна утилізація сміття в школі»). 2. Планування та дослідження: збір інформації, розподіл завдань. 3. Створення продукту: буклет, відеоролик, гайд, соціальна акція, волонтерський івент. 4. Презентація та рефлексія (сертифікація проєкту). Критерії оцінювання проєктної діяльності: Оцінка не лише фінального продукту, а й процесу співпраці, внеску кожного учня та саморефлексії.
Спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчань під час дослідження безпекових та екологічних тем
Реалізація діяльнісного, компетентнісного та інтегрованого підходів на уроках з підприємництва та фінансової грамотності. Моделювання уроків за базовими сценаріями проблемно-орієнтованого та проєктного навчання з використанням інноваційних технологій
Тема 2.3 Кооперативне навчання та технології розвитку глибинного мислення учнів при вивченні курсів «Здоров’я, безпека та добробут» та «Підприємництво і фінансова грамотність».
Кооперативне навчання, його метод, умови ефективного перебігу та стратегії взаємодії підлітків у процесі вивчення тем про здоров'я та добробут. Матриця оцінювання групової діяльності учнів та методи формування колективної відповідальності за безпеку команди. Моделювання уроків за базовими сценаріями кооперативного навчання через методики «Ажурна пилка» та «Думай-Пара-Ділись». Розподіл ролей у групі (лідер, секретар, тайм-кіпер, спікер). Розвиток навичок активного слухання, висловлення власних почуттів через «Я-повідомлення», конструктивне розв'язання конфліктів серед підлітків. Протидія булінгу та кібербулінгу – створення правил класу, розвиток групової згуртованості, формування навичок безпечної поведінки в колективі.
Ознаки поверхневого і глибинного навчання у процесі деконструкції підліткових міфів про вейпінг, енергетики та залежності. Стратегії розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості під час аналізу маніпулятивної медіаінформації та фейків про здоров'я. Інструменти розвитку критичного мислення: методики «Шість капелюхів мислення» Едварда де Боно; технології «Фішбоун» (схема причин і наслідків), «Кубик Блума», «Знаю-Хочу дізнатися-Дізнався»; методи аналізу медіаграмотності та фейків у сфері здоров'я (інфодемія, псевдонаукові міфи про дієти, ліки тощо). Роль міжособистісної взаємодії та роботи в команді для протидії булінгу й формування навичок безпечної поведінки в колективі
Орієнтовний перелік практичних завдань
Тема 1.1. Практичне завдання: «Картування компетентнісного потенціалу». Оберіть один конкретний обов'язковий результат навчання із Держстандарту для 7–9 класів (наприклад, «вміє розрізняти надійні та маніпулятивні джерела інформації про здоров'я»). Розробіть мініплан уроку (до 3 активностей), де цей результат досягається через інтеграцію з іншою ключовою компетентністю (наприклад, підприємливість та фінансова грамотність або екологічна компетентність). Продукт: Технологічна картка однієї навчальної ситуації за схемою: Результат з Держстандарту ➔ Інтегрована компетентність ➔ Діяльність учнів (що конкретно роблять) ➔ Що оцінюємо.
Тема 1.2. Практичне завдання: «Трансформація сухої теорії в інтерактивний тренінг». Візьміть класичну тему, яка зазвичай подається лекційно (наприклад, «Шкідливий вибір: вейпінг та енергетичні напої» або «Профілактика неінфекційних захворювань»). Перепишіть її виклад, замінивши розповідь вчителя на дві інтерактивні вправи: Одну вправу на основі методу аналізу життєвих ситуацій (Case-study) — створіть реалістичний для підлітка текстовий кейс. Одну рольову гру або симуляцію дебатів («Маркетологи вейпів проти підлітків-активістів»). Продукт: Інструкція для проведення обох вправ (із запитаннями для обговорення/дебрифінгу, які вчитель ставитиме класу після вправи).
Тема 1.3. Практичне завдання: «Стрес-тест календарного планування: конструктор гнучкості». Складіть фрагмент календарно-тематичного планування на один тематичний блок (4-5 уроків) на основі обраної вами Модельної програми. Тепер виконайте «стрес-тест»: уявіть, що через повітряні тривоги або блекаути замість 5 уроків у вас залишилося лише 3 (два випало, а об'єднувати теми механічно не можна). Запропонуйте варіант оптимізації цього блоку за рахунок асинхронного навчання або зміни формату оцінювання. Розпишіть критерії формувального оцінювання для цього блоку. Продукт: Модифікований фрагмент КТП + інструмент формувального оцінювання (наприклад, чек-лист самооцінювання учня для цього блоку).
Тема 2.1. Практичне завдання: «Розробка конструктора групової роботи». Розробіть інструкцію для уроку в 8 чи 9 класі за технологією кооперативного навчання (наприклад, метод «Ажурна пилка» або «Командний турнір») на тему: «Конструктивне розв'язання конфліктів та ненасильницьке спілкування». Обов'язково пропишіть:
- Ролі для учасників групи (щоб кожен мав незамінну функцію).
- Картки-завдання для «домашніх» та «експертних» груп.
- Шаблон взаємооцінювання (як учні оцінюватимуть роботу один одного в групі).
Продукт: Пакет дидактичних матеріалів для організації групової взаємодії на уроці.
Тема 2.2. Практичне завдання: «Створення Паспорту соціального/практичного проєкту для підлітків». Розробіть «Паспорт навчального проєкту», який учні 7-9 класів зможуть реалізувати протягом місяця. Проєкт має бути спрямований на покращення добробуту чи безпеки школи/громади (наприклад: «Безпечний цифровий простір нашої школи», «Карта емоційного розвантаження під час стресу», «Аудит фінансової грамотності підлітка»).
Продукт: Заповнений шаблон Паспорту проєкту, що містить:
- Проблемне питання (тригер).
- Очікуваний матеріальний продукт (відео, інфографіка, акція).
- Покроковий чек-лист для учнів (що робити на кожному тижні).
- Рубрику (критерії) оцінювання проєкту (окремо за процес, окремо за результат).
Тема 2.3. Практичне завдання: «Деконструкція міфу: урок медіаграмотності в охороні здоров'я». Оберіть популярний серед підлітків міф або тренд із TikTok/Instagram, який стосується здоров'я чи добробуту (наприклад: екстремальні швидкі дієти, "чудодійні" детокси, електронні сигарети як "безпечна" альтернатива, ведення блогу як легкі гроші без зусиль). Розробіть план-конспект практичного заняття з використанням методу «Шість капелюхів мислення» Едварда де Боно або методу «Фішбоун» для детального критичного розбору цього тренду учнями. Продукт: Сценарій уроку-деконструкції міфу з чітко прописаними запитаннями для кожного «капелюха мислення» або шаблоном схеми «Фішбоун», яку заповнять учні.
Самостійна робота
Тема 1.1. Проаналізуйте та порівняйте традиційний (знаннєвий) підхід до викладання питань здоров'я та безпеки з новим (компетентнісним) підходом НУШ. Результати аналізу структуруйте у вигляді порівняльної таблиці за такими критеріями: мета навчання, роль помилки учня, ключовий фокус уваги вчителя, характер результату навчання (що є фінальним продуктом — знання правил чи зміна поведінки).
Тема 1.2. Спираючись на опрацьовану літературу та власний педагогічний досвід, напишіть коротке рефлексивне есе на тему: «Чому гасло "Це небезпечно для життя!" не працює з учнями 8–9 класів, і які дидактичні альтернативи пропонує сучасна наука». Опишіть феномен "ілюзії невразливості" підлітків та обґрунтуйте, які саме зміни в дидактиці (наприклад, зміна позиції вчителя на фасилітатора) допомагають цей бар'єр подолати.
Тема 1.3. Опрацюйте дві різні Модельні навчальні програми курсу «Здоров’я, безпека та добробут» для 7–9 класів та «Підприємництво і фінансова грамотність» для 8-9 класів (на вибір вчителя з-поміж затверджених МОН). Ознайомтеся з текстами обох програм. Зробіть їхній порівняльний аналіз.
Тема 2.1. Опрацюйте теоретичний матеріал. Складіть розгорнутий опорний конспект або інтелект-карту (Mind Map), де розкрийте механізм того, як соціальне оточення та взаємодія підлітків між собою на уроці впливають на зміну їхніх внутрішніх когнітивних установок щодо власної безпеки та добробуту. Окремо виділіть поняття "соціальної емпатії" і її значення для цієї освітньої галузі.
Тема 2.2. Вивчіть сутність підходу Scrum (спринти, дошки завдань, щоденні мітинги, ретроспектива). Опишіть у текстовому звіті, як ці управлінські інструменти можна адаптувати для організації довготривалого проєкту з учнями 9 класу під час вивчення теми «Добробут і фінансова грамотність». Поясніть, яким чином такий підхід забезпечує реалізацію саме діяльнісного підходу.
Тема 2.3. Самостійно опрацюйте літературу та укладіть методологічну таблицю рівнів мислення за Блумом стосовно курсу «Здоров’я, безпека та добробут». Для кожного з 6 рівнів (Знання, Розуміння, Застосування, Аналіз, Синтез, Оцінювання) сформулюйте тип теоретичного питання/завдання, яке змушує підлітка перейти від простого запам'ятовування (нижній рівень) до глибинного аналізу проблеми (вищий рівень).
За результатами підвищення кваліфікації слухачі будуть:
знати:
- науково-методичні засади реалізації компетентнісного, діяльнісного, особистісно-орієнтованого, інтегративного підходів у новій українській школі та практичних інструментів їх реалізації в освітньому процесі;
- організаційно-методичні умови впровадження кооперативного навчання, правила розподілу функціональних ролей та критерії оцінювання командної роботи учнів.
- психолого-педагогічні ознаки поверхневого та глибинного навчання, а також інструменти штучного інтелекту для візуалізації й ідентифікації;
- стратегії педагогіки партнерства та методів організації ефективної комунікації з учнями.
уміти
- демонструвати глибоке розуміння концептуальних засад та методичних особливостей викладання інтегрованих курсів «Здоров’я, безпека та добробут» та «Підприємництво і фінансова грамотність» у контексті сучасної освітньої реформи;
- розробляти компетентнісно орієнтовані завдання прикладного характеру на основі аналізу суперечливої медіаінформації про глобальні виклики людства;
- демонструвати практичні навички щодо реалізації соціальних та здоров’язбережувальних проєктів у межах освітнього середовища закладу загальної середньої освіти;
- розробляти авторські компетентнісно-орієнтовані завдання з інтегрованих курсів «Здоров’я, безпека та добробут» та «Підприємництво і фінансова грамотність», які стимулюють критичне мислення учнів та їхню здатність швидко адаптуватися до нових умов (когнітивну гнучкість).
Реалізація програми базується на засадах андрагогіки, що передбачає врахування професійного досвіду вчителів та орієнтацію на вирішення конкретних практичних кейсів. Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період.
Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період з 14.30
Програма підвищення кваліфікації «Соціальна і здоров’язбережувальна галузь: сучасні освітні технології навчання в 7-9 класах НУШ» пропонує педагогам низку академічних та професійних можливостей для розвитку в умовах освітньої реформи:
Академічні можливості
- Офіційне визнання результатів: Після успішного завершення програми (набрання не менше 21 балу за практичні завдання та тест) педагог отримує свідоцтво про підвищення кваліфікації.
- Нарахування кредитів: Обсяг програми становить 30 академічних годин, що відповідає 1 кредиту ЄКТС (Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи).
- Відповідність державним стандартам: Дизайн документа про навчання відповідає вимогам Постанови КМУ № 800, що дозволяє офіційно зараховувати ці години під час атестації.
- Актуальність терміну дії: Програма розрахована на період з 2026 до 2031 року, що забезпечує тривалу академічну валідність отриманих знань.
Професійні можливості та розвиток компетентностей
Програма спрямована на вдосконалення ключових професійних компетентностей, визначених державним стандартом (A2, A3, B2, Г3):
- Трансформація ролі педагога: Можливість перейти від позиції «ретранслятора знань» до нових професійних ролей: фасилітатора ментального здоров’я, модератора безпечного середовища, ментора та коуча.
- Освоєння новітнього інструментарію: Педагоги отримують доступ до сучасних психолого-педагогічних інструментів, включаючи:
- Використання сервісів штучного інтелекту для навчання.
- Застосування цифрових платформ для гейміфікації та візуалізації (Padlet, Miro тощо).
- Впровадження методик розвитку глибинного критичного мислення (наприклад, «Шість капелюхів мислення» Едварда де Боно, «Фішбоун»).
- Навички адаптивного планування: Програма вчить створювати гнучкі робочі програми та календарно-тематичні плани, які можна коригувати «на ходу» в умовах дистанційного навчання або безпекових криз (повітряні тривоги, блекаути).
- Методична майстерність: Оволодіння технологіями кооперативного, проєктного та проблемного навчання. Це включає специфічні методики, такі як «Ажурна пилка», «Думай-Пара-Ділись» та навіть адаптацію управлінського підходу Scrum для учнівських проєктів.
- Психологічна підготовка: Розвиток готовності надавати психологічну підтримку учням, впроваджувати практики добробуту та ефективно протидіяти булінгу й кібербулінгу в класі.
- Експертиза в оцінюванні: Навчання сучасним стратегіям формувального, взаємо- та самооцінювання учнів, що дозволяє об'єктивно вимірювати не лише знання, а й розвиток життєвих навичок.
Навчання базується на засадах андрагогіки, що дозволяє вчителю інтегрувати власний професійний досвід у вирішення конкретних практичних кейсів під час курсу