ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Подальша підтримка та професійний розвиток педагога після завершення навчання реалізуються через кілька ключових аспектів:

• Окреслення траєкторії вдосконалення: На етапі самооцінювання вчителі заповнюють фінальну анкету рефлексії. У ній вони не лише визначають свій прогрес у розвитку емоційної грамотності, а й самостійно окреслюють траєкторію подальшого професійного вдосконалення.
• Роль «агента змін»: Педагог, який пройшов цей курс, розглядається як агент змін у своєму навчальному закладі. Це передбачає подальшу діяльність не лише в межах облаштування ресурсної кімнати, а й у створенні атмосфери поваги, підтримки та академічної доброчесності у класі.
• Командна взаємодія як супровід: Програма наголошує на тому, що вчитель стає частиною команди психолого-педагогічного супроводу. Подальший професійний супровід педагога в робочому процесі здійснюється через постійну партнерську взаємодію з асистентом вчителя, психологами, дефектологами та батьками учнів.
• Документальне підтвердження: Після успішного виконання програми (набрання від 21 до 30 балів) слухачі отримують свідоцтво про підвищення кваліфікації (30 академічних годин / 1 кредит ЄКТС), що є офіційним підтвердженням їхніх нових компетенцій для подальшої професійної діяльності.

Таким чином, програма фокусується на тому, щоб надати вчителю інструменти для самостійного планування подальшого розвитку та інтеграції у професійну спільноту (команду супроводу) для безперервної підтримки в інклюзивному середовищі.

 

МОДУЛЬ 1.  ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

 

Тема 1.1. Особливості навчання та підтримки учнів з особливими освітніми потребами

Поняття про учнів з особливими освітніми потребами, інклюзивне навчання, інклюзивне освітнє середовище. Організація інклюзивного навчання на рівні базової середньої освіти. Категорії (типи) особливих освітніх потреб (труднощів): загальна характеристика вірогідного прояву, ступінь прояву, рівень підтримки. Особливості надання педагогічної підтримки. Керівні принципи забезпечення ефективного переходу учнів з особливими освітніми потребами від початкової до базової освіти. 

 

Тема 1.2. Діяльність команди психолого-педагогічного супроводу та реалізація індивідуальної траєкторії розвитку учня з ООП 

Особливості діяльності команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в ЗЗСО на рівні базової середньої освіти (далі - Команда). Склад та основні функції учасників Команди. Функції педагога у складі команди. Розроблення та впровадження індивідуальної програми розвитку (ІПР) дитини з особливими освітніми потребами. Роль батьків як рівноправних членів Команди у розробленні ПР та моніторингу результатів навчання дітей.

 

Тема 1.3. Партнерство вчителя та асистента: моделі спільного викладання.

Роль та асистента вчителя на уроках базової середньої освіти.  Моделі спільного викладання (співучителювання): Підтримуюче викладання: один веде урок, інший допомагає учням з ООП. Паралельне викладання: клас ділиться на дві групи, і кожен педагог працює зі своєю групою. Станційне навчання: учні переходять від однієї «станції» завдань до іншої, де педагоги курують різні процеси. Командне викладання: обидва педагоги ведуть урок на рівних, доповнюючи один одного.

Функції асистента вчителя та асистента дитини. Алгоритм щоденної комунікації: спільне планування уроків та корекційної діяльності, як обмін результатами спостережень за учнем та підготовка дидактичних матеріалів. 

 

МОДУЛЬ 2.  СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО АДАПТАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

 

Тема 2.1. Педагогічні підходи до адаптації та модифікації змісту освіти в інклюзивному середовищі 

Здійснення адаптацій в освітньому процесі та/або модифікації змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів) для осіб з особливими освітніми потребами з метою досягнення результатів навчання, визначених Державним стандартом базової середньої освіти та/або індивідуальною програмою розвитку учня. Різновиди адаптацій і модифікацій, добір ефективних методів і прийомів навчання, забезпечення доступності навчального матеріалу. Використання диференційованого підходу та індивідуальної програми розвитку як основи планування освітнього процесу

Індивідуальна програма розвитку (ІПР) як стратегічний документ, що визначає майбутнє учня. Смарт-цілі навчання на семестр та рік. Обсяг корекційно-розвиткових послуг (логопедичних, психологічних тощо). Індивідуальний навчальний план, перерозподіл годин між предметами або навіть вилучення певних тем (у разі модифікації). Роль батьків у складанні індивідуальної програми, як рівноправних членів Команди супроводу. Моніторинг навчальних результатів. 

 

Тема 2.2. Особливості оцінювання учнів з особливими освітніми потребами

Адаптація методів, форм і прийомів оцінювання відповідно до індивідуальних можливостей та освітніх потреб учнів з ООП. Використання формувального оцінювання, альтернативних способів перевірки знань і досягнень, створення умов для демонстрації результатів навчання у зручний для учня спосіб. Зв’язок оцінювання з індивідуальною програмою розвитку: узгодження критеріїв оцінювання з очікуваними результатами навчання, визначеними в ІПР, та забезпечення системного моніторингу індивідуального прогресу учня та учениці. 

 

Тема 2.3. Ресурсна кімната та універсальний дизайн освітнього простору

Принципи Універсального дизайну в навчанні (УДН), гнучкість методів та матеріалів, що підходять для всіх учнів без винятку, мінімізуючи потребу в окремих адаптаціях. Облаштування та мета створення ресурсної кімнати. Локації ресурсної кімнати та практика їх застосування у роботі з учнями з ООП 7-9 класів. Навчальна локація: з мобільними меблями, комп’ютерним обладнанням та робочим місцем педагога. Побутово-практична локація: куточок для відпочинку (пуфи, килим) та осередок для соціально-побутової орієнтації (наприклад, кухонний блок).

Забезпечення безбар’єрності у всіх її видах: фізичній (доступність приміщень), інформаційній (зрозумілі вказівники, шрифти Брайля за потреби) та цифровій (доступність веб-сайту школи). Облаштування ресурсного осередку в укритті для роботи з учнями з ООП під час повітряної тривоги

 

 

Орієнтовний перелік практичних завдань за програмою:

 

Тема 1.1. Особливості навчання та підтримки учнів з ООП

Кейс-метод: аналіз орієнтовних програми розвитку дитини за категоріями труднощів (згідно з рівнями підтримки в НУШ)». Опрацювання характеристиками учнів, що мають різні порушення (мовленнєві, сенсорні, когнітивні, розлади аутистичного спектра). Визначення сильних сторін дитини, бар'єрів у навчанні та добір першочергових стратегій підтримки.

 

Тема 1.2. Діяльність команди психолого-педагогічного супроводу та реалізація індивідуальної траєкторії розвитку учня з ООП

Ділова гра / Симуляція: «Засідання Команди супроводу: розробка ІПР». Розподіл ролей (адміністратор, вчитель, асистент, психолог, батьки). Спільне заповнення ключових розділів Індивідуальної програми розвитку (ІПР): визначення актуального рівня розвитку, формулювання SMART-цілей (конкретних, вимірюваних, досяжних) та планування додаткових послуг.

 

Тема 1.3. Партнерство вчителя та асистента: моделі спільного викладання

Моделюючий воркшоп: «Один навчає — один допомагає, паралельне та альтернативне викладання: як розподілити ролі на уроці». Аналіз 6 базових моделей спільного викладання (Co-teaching). Розроблення  сценарію (фрагмента уроку), де чітко розписано похвилинні дії вчителя та асистента в інклюзивному класі з метою уникнення ефекту «асистент лише для однієї дитини».

 

Тема 2.1. Педагогічні підходи до адаптації та модифікації змісту освіти в інклюзивному середовищі

Методичний конструктор: «Трансформація навчального матеріалу: від адаптації до модифікації». Робота з реальним текстом підручника або темою уроку, учасники практично створюють: адаптацію (змінюють формат подачі, шрифту, використання піктограм, тайм-менеджмент).модифікацію (спрощення концептуального змісту, скорочення вимог, заміна завдання простішим).

 

Тема 2.2. Особливості оцінювання учнів з особливими освітніми потребами

Практичне розроблення індивідуальних шкал поступу, використання портфоліо дитини як інструменту оцінювання її динаміки. 

Переформатування традиційної контрольної або тестової роботи під потреби дитини з ООП (зменшення кількості дистракторів у тестах, збільшення часу на виконання, заміна письмових відповідей візуальним вибором).

 

Тема 2.3. Ресурсна кімната та універсальний дизайн освітнього простору

Проєктна студія: «Дизайн-мислення: зонування інклюзивного класу та ресурсної кімнати». Візуальне моделювання кабінету за принципами Універсального дизайну в освіті (УДО) та Розумного пристосування. Створення ескізу-плану кімнати з виділенням навчальної зони, зони сенсорного розвантаження, куточка відпочинку. Робота з переліком обладнання для ресурсної кімнати.

 

Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання 

1. Нормативно-правове забезпечення організації інклюзивного навчання в закладі освіти.

2. Сучасні підходи до організації педагогічної підтримки учнів з ООП. 

3. Складання інтерактивного чек-листа для вчителя та асистента вчителя «Узгодження зон відповідальності та тижневого планування взаємодії».

4. Проєктування індивідуального навчального плану (компонента ІПР) з одного предмета для учня, що потребує адаптації чи модифікації програми.

5. Розробка адаптованої семестрової контрольної роботи (або тесту) та індивідуальних критеріїв її оцінювання для дитини з ООП (відповідно до нозології та ІПР).

6. Створення дидактичного міні-кейсу (пам'ятки, візуальних опор чи інтерактивних карток) для адаптації вивчення складної теми свого предмета.

7.Функції та структура команди психолого-педагогічного супроводу.

8. Особливості формувального та підсумкового оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП

 

 

За результатами опанування програми підвищення кваліфікації педагогічні працівники удосконалять професійні компетентності щодо організації інклюзивного навчання та реалізації педагогічної підтримки учнів з особливими освітніми потребами на рівні базової середньої освіти. 

 

Слухачі отримають знання про: 

• основні підходи до організації інклюзивного навчання;
• принципи побудови та планування індивідуальної освітньої траєкторії розвитку осіб з ООП;
• особливості розроблення індивідуальної програми розвитку;
• механізм здійснення адаптації та модифікації навчальної програми;
• принципи, функції та інструменти різних видів оцінювання, зокрема формувального;
• ролі і завдання усіх учасників команди психолого-педагогічного супроводу здобувача освіти з ООП.

 

Слухачі удосконалять свої уміння та навички:

• організовувати педагогічну діяльність на засадах сучасних підходів до навчання в НУШ визначати й враховувати в освітньому процесі вікові та індивідуальні особливості учнів;
• створювати безбар'єрне, безпечне, інклюзивне освітнє середовище:
• використовувати здоров'язбережувальні технології в освітньому процесі;
• налагоджувати партнерську комунікацію з усіма учасниками команди психолого-педагогічного супроводу та розробляти індивідуальну програму розвитку здобувачів освіти з ООП;
• адаптувати та модифікувати зміст навчальної програми, добирати методи, прийоми та засоби навчання відповідно до рівнів підтримки учнів з ООП
• здійснювати компетентнісне, індивідуалізоване та справедливе оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП;
• добирати інструменти для формувального та підсумкового оцінювання.

Реалізація програми базується на засадах андрагогіки, що передбачає врахування професійного досвіду вчителів та орієнтацію на вирішення конкретних практичних кейсів. Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період. 

Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період з 14.30

Програма підвищення кваліфікації передбачає широке коло академічних та професійних можливостей для педагогів, спрямованих на роботу в інклюзивному середовищі базової середньої освіти (7–9 класи).

Академічні можливості та сертифікація:

• Отримання кредитів: Програма розрахована на 30 академічних годин, що відповідає 1 кредиту ЄКТС.
• Офіційне підтвердження: Після успішного виконання програми (набрання від 21 до 30 балів за тести та практичні завдання) слухачі отримують свідоцтво про підвищення кваліфікації, дизайн якого відповідає державним вимогам.
• Оновлення знань: Педагоги отримують академічну базу щодо нормативно-правових засад інклюзії, принципів розроблення індивідуальної програми розвитку (ІПР) та механізмів адаптації чи модифікації навчальних програм.

Професійні можливості та розвиток компетентностей:

• Вдосконалення професійного профілю: Програма розвиває п'ять ключових компетентностей згідно з професійним стандартом: психологічну, інклюзивну, здоров’язбережувальну, оцінювально-аналітичну та компетентність педагогічного партнерства.
• Статус «агента змін»: Педагог отримує професійну спроможність виступати лідером у впровадженні інклюзії, створюючи атмосферу поваги та академічної доброчесності у своєму закладі.
• Навички командної роботи: Програма дає можливість опанувати моделі спільного викладання (Co-teaching) та навчитися ефективно взаємодіяти в команді з асистентами вчителя, психологами та батьками.
• Практичний інструментарій: Вчителі навчаються працювати з асистивними технологіями, впроваджувати принципи Універсального дизайну в навчанні (УДН) та професійно облаштовувати освітній простір, включаючи ресурсні кімнати.
• Нові підходи до оцінювання: Педагоги отримують професійну можливість перейти від загальних стандартів до індивідуалізованого та формувального оцінювання учнів з особливими освітніми потребами.

Також, через фінальну анкету рефлексії, програма дозволяє кожному вчителю самостійно визначити траєкторію подальшого професійного вдосконалення.