ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Подальша підтримка та супровід педагога після завершення курсу реалізуються через розвиток професійної взаємодії та створення середовища для безперервного навчання:

• Створення віртуальних учительських спільнот: Програма передбачає навчання вчителів створювати віртуальні спільноти для обміну досвідом, цифровими розробками та професійної підтримки один одного.
• Використання хмарних технологій для взаємодії: Хмарні технології розглядаються як постійне середовище для професійної взаємодії вчителів, де вони можуть спільно використовувати документи, папки та проєктні середовища,.
• Інструменти для оперативного обміну досвідом: Педагоги опановують цифрові інструменти та ресурси, які дозволяють здійснювати професійне спілкування, комунікацію та швидкий обмін практичним досвідом.
• Мотивація до навчання впродовж життя: Одне з ключових завдань програми — сформувати у слухачів мотивацію до безперервного навчання у професійній сфері за допомогою цифрових технологій та електронних освітніх ресурсів.
• Рефлексивна самодіагностика: Важливим складником завершення навчання є блок рефлексивної самодіагностики, що допомагає вчителю самостійно визначати напрями подальшого розвитку.

Таким чином, програма орієнтована не лише на разове підвищення кваліфікації, а на інтеграцію вчителя в активне мережеве професійне середовище, що забезпечує тривалий супровід та розвиток його цифрової компетентності.

МОДУЛЬ 1. ЕЛЕКТРОННІ (ЦИФРОВІ) ОСВІТНІ РЕСУРСИ

 

Тема 1.1. Добір електронних ресурсів із предмета(ів)/інтегрованих курсів, що викладає педагогічний працівник 

Поняття електронного освітнього ресурсу (ЕОР) в парадигмі компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів Нової української школи. Класифікація та загальне призначення різноманітних електронних освітніх ресурсів у закладі освіти . Критерії науково-методичної, дидактичної та технічної якості добору цифрового контенту. Джерела пошуку верифікованих та безпечних ЕОР (національні освітні платформи, електронні бібліотеки, репозиторії модельних програм). Специфіка добору візуального та інтерактивного контенту з урахуванням специфіки навчального предмета. Оцінювання ефективності обраних електронних цифрових ресурсів для якісного досягнення навчальних цілей

 

Тема 1.2. Створення та модифікація електронних (цифрових) освітніх ресурсів для предмета(ів)/інтегрованих курсів, що викладає педагогічний працівник 

Інструментарій вчителя для створення авторського дидактичного контенту (сервіси Canva для освіти, LearningApps, Padlet, Miro) та конструювання цифрових компетентнісно орієнтованих завдань. Правила та особливості надання доступу до електронних ресурсів, їх поширення та спільне використання Технології адаптації та редизайну вже наявних відкритих ресурсів під освітні потреби конкретного класу. Авторське право в інтернеті, правила цитування цифрових джерел та використання ліцензій Creative Commons. Подолання технічних бар'єрів при трансформації сухого текстового матеріалу в інтерактивні вправи. Дотримання академічної доброчесності та вимог законодавства України під час створення та модифікації електронних освітніх ресурсів.

 

Тема 1.3. Створення електронних (дистанційних) курсів з предмета(ів)/інтегрованих курсів, що викладає педагогічний працівник 

Організація електронного освітнього середовища для ефективного навчання за допомогою дистанційних платформ та систем керування навчанням. Дидактичний дизайн дистанційного та змішаного навчання. Специфіка архітектури електронного курсу на базі LMS (Google Classroom, Moodle тощо). Структурування навчальних модулів: від мотиваційного блоку до підсумкового контролю. Алгоритми налаштування зворотного зв'язку, дедлайнів та автоматизованого оцінювання результатів. Інструменти забезпечення інклюзивності електронного курсу. Модифікація та адаптація електронних ресурсів під індивідуальні освітні траєкторії здобувачів освіти.

 

Тема 1.4. Управління та спільне використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів із предмета(ів)/інтегрованих курсів, що викладає педагогічний працівник 

Цифрові інструменти та ресурси для професійного спілкування, комунікації та оперативного обміну досвідом. Хмарні технології як середовище професійної взаємодії вчителів. Організація спільного доступу до документів, папок та проєктних середовищ на Google Диску. Методика організації мережевої кооперації учнів під час виконання командних проєктів. Створення віртуальних учительських спільнот для обміну досвідом та цифровими розробками. Правила спілкування онлайн та етикет електронної комунікації

 

Тема 1.5. Захист цифрових ресурсів із предмета(ів)/інтегрованих курсів, що викладає педагогічний працівник 

Кібербезпека в освітньому середовищі. Захист облікових записів, створення стійких паролів, двофакторна автентифікація. Резервне копіювання авторських освітніх матеріалів. Захист персональних даних здобувачів освіти при роботі на онлайн-платформах. Захист учасників освітнього процесу від небажаного контенту. Протидія вірусним загрозам, фішингу та інтернет-шахрайству. Інструменти ліцензування та маркування власних цифрових розробок (водяні знаки, метадані). Правові та етичні норми використання цифрових технологій і сервісів у роботі вчителя. Основні правила безпечної поведінки в мережі Інтернет.

 

МОДУЛЬ 2. РОЗВИТОК ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

 

 Тема 2.1. Інформаційна грамотність і медіаграмотність здобувачів освіти 

Маніпуляційні технології та пропаганда в сучасному інтернет-середовищі. Інформаційне перенасичення суспільства та поняття «інфодемії». Уміння вчителя відрізняти довірені інформаційні джерела від шахрайських. Стратегії формування в учнів критичного мислення під час аналізу контенту із соціальних мереж (TikTok, Instagram). Деконструкція підліткових цифрових міфів, розпізнавання фейків та маніпулятивних медіатехнологій. Технологія використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) для візуалізації, ідентифікації та перевірки фактів (fact-checking). 

 

Тема 2.2. Відповідальне використання здобувачами освіти цифрових технологій і сервісів 

Феномен «ілюзії невразливості» підлітка в інтернеті. Цифровий слід та його тривалий вплив на репутацію і добробут особистості. Етичні норми мережевого спілкування (нетикет). Навчання школярів захисту персональних даних та базовим правилам безпеки в Інтернеті. Запобігання негативним наслідкам перебування підлітків у мережі, захист від небажаного цифрового контенту та кіберзагроз. Поняття та методи системної протидії булінгу та кібербулінгу в учнівському колективі. Етичні та правові аспекти взаємодії учнів під час групової онлайн-роботи. Цифровий баланс та профілактика гаджетозалежності, збереження ментального і фізичного здоров'я підлітків під час тривалої роботи за екраном. 

 

Тема 2.3. Вирішення проблем за допомогою цифрових технологій і сервісів 

Цифрові інструменти як засіб розвитку когнітивної гнучності та креативності підлітків, якісного зворотного зв'язку та рефлексії навчання. Спеціалізовані цифрові сервіси для отримання об'єктивних даних про прогрес здобувачів освіти. Алгоритми розв'язання повсякденних і навчальних завдань за допомогою прикладного ПЗ та ШІ-сервісів (пошук розв'язків, оптимізація розрахунків, створення презентаційних продуктів). Кооперативне навчання: організація взаємодії підлітків у цифровому просторі (методики «Ажурна пилка», «Думай-Пара-Ділись»). Матриці взаємооцінювання групової діяльності.  Класифікація та особливості використання цифрових технологій для підтримки та корекції навчання здобувачів освіти з особливими освітніми потребами

 

 

 

ПЕРЕЛІК ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ ТА САМОСТІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

МОДУЛЬ 1. ЕЛЕКТРОННІ (ЦИФРОВІ) ОСВІТНІ РЕСУРСИ

 

Тема 1.1. Добір електронних ресурсів із предмета(ів)/інтегрованих курсів, що викладає педагогічний працівник 

Практична діяльність (тренінг/case-study): Аналіз запропонованого переліку відкритих цифрових ресурсів та експертне оцінювання їхньої відповідності принципам НУШ і віковим особливостям здобувачів освіти. Складання власної індивідуальної карти доцільних ЕОР для конкретного тематичного блока. 

Самостійна робота: Проаналізувати та порівняти традиційні паперові дидактичні матеріали з їхніми цифровими аналогами. Результати структурувати у вигляді порівняльної таблиці за критеріями: рівень залученості учнів, мобільність, адаптивність та можливості формувального оцінювання.

 

Тема 1.2. Створення та модифікація електронних (цифрових) освітніх ресурсів із предмета(ів)/інтегрованих курсів, що викладає педагогічний працівник 

Практична діяльність (тренінг/case-study): Практичне заняття «Трансформація сухої теорії в інтерактивну вправу». Створення інтерактивного плаката, ментальної карти або комплексу завдань (наприклад, вікторини чи класифікації на платформі LearningApps). 

Самостійна робота: Опрацювати методичні вимоги до створення цифрових дидактичних матеріалів. Написати коротке рефлексивне есе на тему: «Естетика та ергономіка електронного ресурсу: як дизайн допомагає або заважає сприйняттю інформації сучасним учнем». 

 

Тема 1.3. Створення електронних (дистанційних) курсів із предмета(ів)/інтегрованих курсів, що викладає педагогічний працівник 

Практична діяльність (тренінг/case-study): Розробка структури (каркасу) дистанційного мінікурсу на одну навчальну тему. Моделювання та наповнення основних елементів: інформаційного (відеолекція/презентація), діяльнісного (дискусія або завдання для завантаження) та контролюючого (тест).

Самостійна робота: Провести «стрес-тест конструктора гнучкості» для розробленого фрагмента дистанційного курсу. Запропонувати сценарій оптимізації навчання на випадок блекауту або безпекових криз за рахунок асинхронних інструментів, розписати чек-лист самооцінювання для учнів. 

 

Тема 1.4. Управління та спільне використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів із предмета(ів)/інтегрованих курсів, що викладає педагогічний працівник 

Практична діяльність (тренінг/case-study): Створення та налаштування спільного сховища матеріалів (папки з розмежуванням прав доступу: перегляд, коментування, редагування). Розробка шаблону документа для командної онлайн-роботи учнів із визначенням зон відповідальності.

Самостійна робота: Вивчити сутність гнучких методологій (наприклад, елементів Scrum — дошки завдань Trello/Miro) для спільного керування проєктами. Скласти текстовий звіт про те, як ці інструменти спільного використання ЕОР адаптувати для тривалого групового завдання учнів. 

 

Тема 1.5. Захист цифрових ресурсів із предмета(ів)/інтегрованих курсів, що викладає педагогічний працівник 

Практична діяльність (тренінг/case-study): Аудит безпеки власних робочих цифрових профілів. Налаштування параметрів приватності та конфіденційності в популярних освітніх сервісах та LMS Google Classroom.

Самостійна робота: Розробити пам'ятку-гайд (інфографіку) для колег «Цифрова гігієна вчителя: як захистити свої напрацювання та персональні дані від кіберзагроз».

 

МОДУЛЬ 2. РОЗВИТОК ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

 

 Тема 2.1. Інформаційна грамотність і медіаграмотність здобувачів освіти 

Практична діяльність (тренінг/case-study): Практичне завдання «Деконструкція міфу: урок медіаграмотності». Розробка плану-конспекту заняття за методологією «Шість капелюхів мислення» Едварда де Боно або причинно-наслідкової схеми «Фішбоун» для критичного розбору популярного інтернет-тренду. 

Самостійна робота: Укласти методологічну таблицю рівнів мислення за Блумом для теми інформаційної грамотності. Для кожного з 6 рівнів сформулювати завдання, яке спонукає підлітка перейти від простого копіювання інформації до її глибинного аналізу. 

 

Тема 2.2. Відповідальне використання здобувачами освіти цифрових технологій і сервісів 

Практична діяльність (тренінг/case-study): Розробка «Паспорту навчального виховного проєкту» (наприклад, «Безпечний цифровий простір нашої школи» або «Мій цифровий детокс-гайд»). Формування покрокового чек-листа для учнів та критеріїв оцінювання процесу співпраці в мережі. 

Самостійна робота: Написати есе-рефлексію на основі власного досвіду: «Чому прямі заборони та гасла штибу "Інтернет — це небезпечно!" не діють на учнів, і які діяльнісні альтернативи (роль вчителя як фасилітатора) пропонує сучасне навчання». 

 

Тема 2.3. Вирішення проблем за допомогою цифрових технологій і сервісів 

Практична діяльність (тренінг/case-study): Практичне завдання «Розробка конструктора гругової роботи». Створення пакету дидактичних матеріалів для уроку за технологією кооперативного навчання, включаючи розподіл ролей у групі (лідер, секретар, тайм-кіпер, спікер) та шаблони взаємооцінювання. 

Самостійна робота: Скласти розгорнутий опорний конспект чи Mind Map, де розкрити механізм того, як спільна робота підлітків над вирішенням технічних проблем у групах впливає на розвиток когнітивних навичок, соціальної емпатії та колективної відповідальності. 

 

 

 

Очікувані результати підвищення кваліфікації: після опанування програми підвищення кваліфікації:

слухачі будуть знати:

• сутнісні характеристики сучасних підходів до навчання в Новій українській школі;
• методики розвитку критичного, системного та аналітичного мислення;
• сутності та принципів діяльнісного підходу в навчанні та інструменти його реалізації в освітньому процесі;
• можливості та етичні аспекти використання ШІ (ChatGPT) та онлайн-сервісів (Canva, Padlet) в освіті.

          слухачі будуть уміти:

• організовувати педагогічну діяльність на засадах сучасних підходів до навчання в НУШ; 
•  реалізовувати принципи діяльнісного підходу, застосовувати діяльнісні методи навчання та різноманітні інструменти діяльнісного підходу в освітньому процесі; 
•  моделювати навчальні заняття з використанням стратегій глибинного навчання;
• розробляти систему критеріального оцінювання для різних видів діяльності учнів;
• створювати інтерактивний візуальний контент у Canva та цифрові навчальні простори в Padlet;
• генерувати за допомогою ChatGPT ідеї для уроків, дискусійні питання та завдання для візуалізації інформаційних технологій.

          слухачі зможуть:

• планувати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи;
• створювати інноваційний цифровий контент за допомогою ШІ;
• застосовувати інструментарій критеріального оцінювання;
• проєктувати індивідуальні траєкторії спрямованих на надолуження знань і подолання освітніх втрат у здобувачів освіти.

Реалізація програми базується на засадах андрагогіки, що передбачає врахування професійного досвіду вчителів та орієнтацію на вирішення конкретних практичних кейсів. Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період. Реалізація програми передбачає дистанційне навчання на платформі Google клас. У межах програми особливий акцент робиться на вдосконаленні здатності вчителя орієнтуватися в інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію, уникаючи дезінформації та маніпуляцій. Це включає знання операційних систем, онлайн-сервісів та мережевих інструментів для професійної комунікації.

Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період з 14.30

Програма «Цифрові технології педагогічної діяльності на рівні базової середньої освіти» надає педагогам широкий спектр академічних та професійних можливостей, спрямованих на розвиток їхньої кваліфікації в умовах Нової української школи (НУШ).

Академічні можливості

• Офіційне підтвердження кваліфікації: Після успішного завершення курсу слухачі отримують сертифікат про підвищення кваліфікації встановленого зразка.
• Нарахування кредитів ЄКТС: Обсяг програми становить 30 академічних годин, що відповідає 1 кредиту ЄКТС.
• Відповідність державним стандартам: Програма розроблена згідно з вимогами Постанови КМУ № 800 та Наказу МОН № 1225, що гарантує визнання результатів навчання для атестації педагога.

Професійні можливості та розвиток компетентностей

Програма фокусується на вдосконаленні ключових трудових функцій вчителя через розвиток таких компетентностей:

• Інформаційно-цифрова (А3): Педагоги вчаться створювати інноваційний цифровий контент, моделювати уроки з використанням стратегій глибинного навчання та застосовувати технології штучного інтелекту (ChatGPT) для підготовки до занять.
• Оцінювально-аналітична (Г3): Можливість опанувати інструменти критеріального оцінювання та цифрові сервіси для моніторингу прогресу учнів і надання зворотного зв’язку.
• Здатність до навчання впродовж життя (Д1): Формування мотивації до постійного оновлення професійних знань за допомогою електронних освітніх ресурсів.
• Здоров’язбережувальна (В2): Оволодіння навичками забезпечення кібербезпеки, кібергігієни та профілактики гаджетозалежності в учнів.

Практичні навички та інструментарій

Слухачі отримують можливість практично опанувати сучасні сервіси для освітньої діяльності:

• Створення візуального контенту: Робота в Canva для розробки інтерактивних матеріалів.
• Організація освітнього простору: Використання систем керування навчанням (LMS), таких як Google Classroom, та сервісів для спільної роботи, як-от Padlet або Miro.
• Мережева взаємодія: Навчання методикам професійної комунікації, створення віртуальних учительських спільнот та використання хмарних технологій для обміну досвідом із колегами.

Крім того, програма готує вчителя до проєктування індивідуальних освітніх траєкторій для учнів, що допомагає долати освітні втрати та адаптувати навчання під особливі потреби здобувачів освіти.