СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

МОДУЛЬ 1. Методологічні засади навчання біології 

 

Тема 1.1. Підхід як стратегія навчання. Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного підходів

         

Підхід як стратегія навчання, що поєднує в собі методи, форми, прийоми навчання.

Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного підходів. Взаємозалежність, взаємодоповнюваність підходів щодо орієнтації сучасного освітнього процесу на особистість; їх реалізація в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. 

Концептуальна сутність компетентнісного  підходу: зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок.

Діяльнісний підхід: навчання через активну діяльність учнів. Принципи, структура діяльності учнів та освітній результат. Сучасні ролі вчителя. Форми реалізації діяльнісного підходу.

         Особистісно орієнтований підхід. Індивідуальні можливості та потреби учнів. Підтримка індивідуальної освітньої траєкторії.

         Інтегративний підхід як стратегія подолання фрагментарності знань. Сутність інтеграції в базовій середній освіті. 

         Середовищний підхід як технологічний базис актуалізації компетентнісної парадигми освіти.

 

Тема 1.2. STEM-орієнтований підхід у навчанні біології

 

STEM як інтегративна стратегія навчання, що поєднує природничі науки, технології, інженерію та математику. Концептуальні основи інтеграції STEM-освіти. Актуальні завдання впровадження STEM-освіти як перспективного напряму реалізації Концепції «Нова українська школа».

Складові STEM-компетентності. Дослідницька STEM-діяльність як провідна педагогічна технологія реалізації STEM-освіти. Сучасні методики STEM-навчання та їх реалізація на різних етапах конструювання уроку з погляду компетентнісного та діяльнісного підходів. Методологія дизайнерського мислення та циклу інженерного проєктування. 

 

МОДУЛЬ 2. Сучасні методики та інструменти навчання біології

 

Тема 2.1. Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти

 

Проблемне навчання як метод активного навчання. Спрямування на формування здатності здобувачів освіти самостійно шукати рішення, аналізувати інформацію та робити обґрунтовані висновки. 

Дидактичний цикл проблемного навчання. 

Інструменти та методи: Case Study, метод проєктів, імітаційне та рольове моделювання, цифрові інструменти. Проблемне навчання та постановка відкритих питань: створення навчальних ситуацій із багатьма можливими рішеннями та стимулювання критичного мислення, аналітичних і рефлексивних умінь здобувачів освіти.

 

Тема 2.2. Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту. STEM-проєкти

 

Проєктне навчання (Project-Based Learning, PBL) в природничій освітній галузі.

Мета, особливості та принципи реалізації PBL. Ключові елементи та характеристики проєктного навчання. Переваги та недоліки проєктного навчання. 

Аналіз PBL-кейсу. Створення власного проєкту за чеклістом PBL. Значення проєктного навчання в сучасному освітньому контексті.

Навчання через дослідження – стратегія навчання Inquiry Based Learning. Рівні навчання на основі запитів. Компоненти навчання, заснованого на запитах.

  Принципи впровадження STEM-проєкту в освітній процес. Етапи реалізації навчальних STEM-проєктів. Методи оцінювання навчальних STEM-проєктів. Розвиток дослідницьких умінь у STEM-проєкті. Особливості використання процедури інженерного дизайну в навчальних STEM-проєктах. 

 

Тема 2.3. Кооперативне навчання

 

Кооперативне навчання як стратегічна модель організації групової взаємодії. 

Кооперативне навчання: методи, умови ефективного перебігу, матриця оцінювання групової діяльності учнів, стратегії кооперації в класі. Методи кооперативного навчання для формування колективної відповідальності. Цифрові інструменти для кооперації.

 

Тема 2.4. Глибинне навчання. Рефлексивність навчання

 

Глибинне навчання як перехід від механічного запам’ятовування фактів та інформації до усвідомленого, критичного розуміння сутності явищ і процесів. 

Когнітивна гнучкість як здатність швидко перемикатися між різними стратегіями мислення, адаптуватися до нових умов і вирішувати нестандартні завдання. 

Критичне мислення як складова глибинного навчання, що передбачає уміння висувати гіпотези та їх перевіряти, аналізувати джерела інформації, розрізняти факти і судження, формулювати аргументовані висновки та оцінювати достовірність інформації. 

Технології розвитку критичного мислення. 

Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості. Практична зорієнтованість навчання. Включення учня в навчальну діяльність як активного суб'єкта. 

Рефлексивність як стратегічна складова навчання в НУШ, що перетворює процес отримання знань на усвідомлений досвід, де учень здатний аналізувати власні думки, дії та результати. Інструменти формувального оцінювання та техніки рефлексії.

 

Тема 2.5. Цифровий інструментарій та віртуалізація біологічного експерименту

 

Цифровий інструментарій та віртуалізація біологічного експерименту як сучасна освітня й дослідницька стратегія.

Поняття та рівні віртуалізації в біології: віртуальні демонстрації, інтерактивні симулятори, імерсивні віртуальні лабораторії.

Віртуальні лабораторії. Переваги, обмеження та ризики віртуальних лабораторій у дослідницькій діяльності. Відмінності в перевагах віртуальних та віддалених лабораторій. Класифікація цифрового інструментарію за напрямками.

Віртуальні лабораторії та середовища: GoLab/Graasp, PhET Interactive Simulations, Labster, Mozaik 3D, BioDigital Human, BioInteractive (HHMI). Освітні ресурси (OER) та середовища для дослідницького навчання: Science in School,  Scientix.

Методика проведення досліджень та моделювань.

 

Тема 2.6. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання

Структура компетентнісно орієнтованого завдання як логічно вибудувана система елементів: контекст, проблема або завдання, що потребує розв’язання, інструкція до виконання, очікуваний результат та критерії оцінювання. Контекстуалізація завдань як умова наближення навчання до реального життя, що забезпечує мотивацію здобувачів освіти, сприяє усвідомленню практичної значущості знань і формуванню здатності діяти в різних ситуаціях. Методичні орієнтири для конструювання завдань: відповідність ДСБСО та очікуваним результатам навчання, інтеграція змісту різних освітніх галузей, урахування вікових та індивідуальних особливостей здобувачів освіти, забезпечення варіативності та диференціації. Рівні складності компетентнісно орієнтованих завдань як поступове ускладнення пізнавальної діяльності: від відтворення та застосування знань у стандартних ситуаціях до аналізу, оцінювання, створення нових продуктів і прийняття рішень у нестандартних умовах. Інструменти оцінювання виконання завдань як невід’ємна складова їх конструювання: використання рубрик, критеріїв, дескрипторів, самооцінювання та взаємооцінювання, що забезпечують прозорість, об’єктивність і формувальний характер оцінювання. 

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

 

1. Практичне завдання  (після опрацювання всіх модулів). 

Тема. Проєктування освітнього процесу відповідно до ДСБСО та Концепції НУШ у базовій середній освіті (7–9 класи).

Мета: сформувати здатність педагогічних працівників аналізувати вимоги ДСБСО, проєктувати освітній процес на засадах компетентнісної освіти, визначати результати навчання та ефективні методи й форми організації навчальної діяльності учнів.

Завдання:

1. Проаналізуйте природничу освітню галузь у межах ДСБСО та її компетентнісний потенціал. 

2. Сформулюйте 3–4 загальні та конкретні результати навчання для учнів 7–9 класів з біології.

3. Запропонуйте фрагмент уроку, у якому відображено інтеграцію ключових компетентностей і наскрізних умінь.

4. Обґрунтуйте вибір методів і форм навчання з позицій сучасних підходів.

5. Здійсніть коротку рефлексію: які елементи ДСБСО (модельної навчальної програми) є для вас найбільш складними в реалізації та чому?

Формат виконання: документ MS Word або PDF (обсяг 2–4 сторінки).

 

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

 

 

1. Компетентнісний підхід як основа реалізації ДСБСО.
2. Діяльнісний підхід у навчанні: роль учня як активного суб’єкта освітнього процесу.
3. Особистісно орієнтований підхід та принципи дитиноцентризму в НУШ.
4. Інтегративний та міжпредметний підходи в контексті формування цілісного світогляду здобувачів освіти.
5. STEM-орієнтований підхід як засіб розвитку ключових і предметних компетентностей.
6. Взаємодоповнюваність сучасних педагогічних підходів у реалізації ДСБСО.
7. Зміна освітніх пріоритетів: від засвоєння знань до розвитку життєвих і метапредметних умінь.
8. Проблемне навчання як інструмент розвитку критичного мислення.
9. Проєктне навчання: педагогічний потенціал та етапи реалізації в базовій середній школі.
10. Кооперативне навчання: умови ефективної організації групової діяльності здобувачів освіти.
11. Глибинне й поверхневе навчання: ознаки, відмінності, педагогічні наслідки.
12. Компетентнісно орієнтовані завдання як засіб досягнення результатів навчання, визначених ДСБСО.
13. Практична зорієнтованість навчання та роль рефлексії в освітньому процесі.
14. Реалізація сучасних підходів у форматах очного, дистанційного та змішаного навчання.
15. Цифрові інструменти як засіб реалізації компетентнісного та діяльнісного підходів.
16. Використання платформ для створення інтерактивних навчальних завдань.

 

 

 

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Нормативно-правові документи

1.      Про повну загальну середню освіту: Закон України від 16.01.2020

№ 463-IX. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 20.03.2026).

2.      Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти»: наказ МОН від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 20.03.2026).

3.      Про затвердження концептуальних засад освітніх галузей та дорожньої карти реалізації концептуальних засад освітніх галузей на 2025– 2030 роки: наказ МОН від 20.08.2025 № 1163. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 20.03.2026).

4.      Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 р.: Розпорядження КМУ від 16 грудня 2016 р. № 988-р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 20.03.2026).

 

Основна література

1. Боброва, О. Є. Проєктні технології навчання: теорія і практика: навч.-метод. посіб. Київ : Центр учбової літератури, 2020. 212 с.

2. Братківська, Л. С. Проєктна діяльність учнів як засіб формування ключових компетентностей: монографія. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2021. 198 с.

3. Гільберг Т. Сучасний урок як виклик часу. URL: Перейти за покликанням . (дата звернення: 20.03.2026).

4. Інноваційні технології в сучасному освітньому просторі: колективна монографія / За заг. редакцією Г.Л. Єфремової. – Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020. – 444 с.

5. Інноваційні технології навчання в умовах модернізації сучасної освіти : монографія / за наук. ред. д. пед. н., проф. Л. З. Ребухи. Тернопіль : ЗУНУ, 2022. 143 с.

6. Кононко, О. Л. Інтерактивні технології навчання: навч.-метод. посіб. Київ: Світич, 2020. 192 с.

7. Кравченко, Т. В. Проєктна діяльність учнів у компетентнісній школі: метод. посіб. Тернопіль: Астон, 2021. 160 с.

8. Лебедик Л., Стрельніков В., Стрельніков М. Сучасні технології навчання і методики викладання дисциплін: Навчально-методичний посібник для слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти. Полтава : АСМІ, 2020. 303 с

9. Ляшенко О., Раков С. Тестові технології і моніторинг в системі освіті України: стан і перспективи розвитку. URL: Перейти за покликанням . (дата звернення: 20.03.2026).

10. Мар’єнко М., Коваленко В. Штучний інтелект та відкрита наука в освіті. URL: Перейти за покликанням . (дата звернення: 20.03.2026).

Додаткова література

1. Андрієвська, В. М. Компетентнісно орієнтоване навчання: сучасні підходи та технології. Київ: Педагогічна думка, 2020. 168 с.

4. Карташова, Л. А. Інноваційні педагогічні технології у професійній діяльності вчителя. Херсон: Олді-плюс, 2021. 176 с.

5. Кравченко, Т. В. Проєктна діяльність учнів у компетентнісній школі: метод. посіб. Тернопіль: Астон, 2021. 160 с.

6. Литвиненко, С. В. Педагогічні технології компетентнісного навчання. Київ: Академвидав, 2020. 184 с.

7. Слушний О. Інноваційні освітні технології в діяльності вчителя XXI століття / О. Слушний // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. Науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка; Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2021. № 2 (106). С. 150–159.

9. Філіпова, І. В. Використання методики проєктного навчання в освітньому процесі. Харків: Основа, 2020. 168 с.

За результатами навчання слухачі оволодіють знаннями про:

нормативно-правові та концептуальні засади реалізації компетентнісного навчання відповідно до вимог ДСБСО у другому циклі базової середньої освіти (базове предметне навчання);

сутність характеристик сучасних підходів (компетентнісного, особистісно орієнтованого, інтегрованого,  діяльнісного, середовищного,  STEM-орієнтованого)  до навчання в Новій українській школі та інструменти їх реалізації в освітньому процесі;

особливості застосування сучасних технологій і методик (глибинного, проблемного, проєктного, кооперативного) навчання;

принципи, структуру та моделі проєктування сучасного уроку у другому циклі базової середньої освіти; 

підходи до розроблення та оцінювання компетентнісно орієнтованих завдань.

За результатами навчання слухачі набудуть (удосконалять) уміння, навички та cпocоби діяльності:

організовувати освітній процес на засадах сучасних підходів відповідно до вимог державного стандарту та принципів НУШ в умовах очного, дистанційного й змішаного навчання;  до організації освітнього процесу;

аналізувати, добирати та застосовувати компетентнісно орієнтовані завдання та критерії їх оцінювання;

моделювати уроки з застосуванням сучасних методик проблемного, проєктного, кооперативного  та глибинного навчання;

інтегрувати в освітній процес віртуальні лабораторії, дослідницькі мобільні застосунки, 3D-моделі;

застосовувати стратегії кооперативного навчання, організовувати групову та командну роботу здобувачів освіти, формувати безпечне середовище партнерської взаємодії на засадах педагогіки партнерства;

усвідомлювати необхідність професійної мобільності й гнучкості для здійснення ефективної міжпредметної інтеграції знань, наскрізних умінь і ставлень здобувачів освіти відповідно до вимог ДСБСО та формування ключових компетентностей;

здійснювати професійну рефлексію, аналізувати ефективність власної педагогічної діяльності та планувати подальший професійний розвиток.