Формування читацької компетентності учнів на уроках зарубіжної літератури в Новій українській школі

МОДУЛЬ 1. Забезпечення якісної літературної освіти в умовах компетентнісного навчання

Тема 1.1. Якість освіти в умовах реалізації сучасних підходів до навчання в Новій українській школі. Стратегія розвитку читання в Україні

Поняття «цілі сталого розвитку», 17 глобальних цілей. Ціль «якісна освіта». Мета якісної освіти в Україні. Основні підходи як стратегія навчання в НУШ, їхня характеристика. Етапи реалізації компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів у процесі навчання літератури в Новій українській школі. Реалії сьогодення та забезпечення якісної освіти в Новій українській школі. Стратегія розвитку читання до 2032 року: загальна характеристика, стратегічні напрями, етапи реалізації та завдання. Операційний план реалізації Стратегії у 2023-2025 рр. Дані міжнародних соціологічних досліджень проблем читання в Україні.

Тема 1.2. Читання й осмислення прочитаного на уроках літератури у контексті реалізації сучасних підходів до навчання в НУШ.

Завдання сучасної шкільної літературної освіти в НУШ. Читання та осмислення художніх творів (основні форми, методи і прийоми як засіб реалізації діяльнісного, інтегративного та STEAM- орієнтованого підходів). Зміни у професійній діяльності вчителя літератури в умовах воєнного стану, готовність вчителя до змін у контексті реалізації змісту Концепції НУШ. Загальні рекомендації щодо педагогічної діяльності у контексті компетентнісного, проблемного, особистісно-орієнтованого підходів. Зміна пріоритетів читання в умовах сьогодення: думки українських письменників, журналістів, літературознавців, психологів тощо.

Тема 1.3. Методичні рекомендації щодо вивчення окремих художніх творів в НУШ у контексті реалізації діяльнісного та середовищного підходів

Особливості вивчення окремих художніх творів в умовах війни. Методичні орієнтири для вчителя. Сутність та принципи діяльнісного підходу до навчання літератури в НУШ. Основні інструменти реалізації діяльнісного підходу у навчанні літератури (інтерактивні та ігрові технології, проєктна діяльність, кооперативне та проблемне навчання). Створення освітнього середовища як дієвого засобу розвитку самостійності учнів. Маркування важливої інформації та візуалізаційні прийоми на уроках.

МОДУЛЬ 2. Сучасні теорії читання. Вимоги до читацької грамотності учнів НУШ

Тема 2.1. Як навчати читати  на сучасному етапі з метою реалізації компетентнісного підходу до навчання в НУШ. Вимоги до читацької грамотності учнів НУШ

Зміни парадигми читання на ґрунті зарубіжної літератури. Вимоги до читацької грамотності учнів в НУШ. Дослідження РІSA. Читання soft skills: від уміння читати з розумінням у початковій школі до критичного читання у середніх і старших класах НУШ. Основний вектор читання: від накопичення знань до розвитку життєвих компетентностей. Як навчати читати на сучасному етапі. Сучасні теорії читання та їх реалізація в компетентнісно орієнтованому та діяльнісному підходах до  навчання літератури в НУШ.

Тема 2.2. Процесуальність читання. Етапи читання і види діяльності в контексті реалізації основних підходів до навчання в НУШ

Процесуальність читання. Етапи читання (передчитання, читання, післячитання) і види діяльності в НУШ. Формати комунікації з текстом. Передчитання. Читання-сканування. Післячитання. Рухи діалогу з текстом за Дж Гарісом. Створення плану тексту у вигляді запитань. Порівняння результатів здобувача освіти із вчительським зразком. Використання мети уроку в якості чекліста. Виробляємо власну послідовність. Взаємозалежність, взаємодоповнюваність підходів щодо орієнтації сучасного освітнього процесу на особистість; їх реалізація в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання.

Тема 2.3. Формати комунікації з текстом у процесі кооперативного навчання. Стратегії кооперації. Методична карта підготовки уроку

Методична процесуальність. Формати комунікації з текстом у процесі кооперативного навчання. Стратегії кооперації в класі. Методична карта підготовки уроку зарубіжної літератури в НУШ з використанням проєктного та  проблемного навчання. Виконання творчих та компетентнісно орієнтованих завдань. Підбиття підсумків: написання рефлексії. Особливості формувального оцінювання учнів НУШ.

МОДУЛЬ 3. Організація мотивації навчальної діяльності учнів як активних суб’єктів навчання на уроках зарубіжної літератури в НУШ

Тема 3.1. Роль мотивації у навчанні літератури в Новій українській школі з урахуванням компетентнісного та особистісно орієнтованого підходів

Поняття «мотив» та «мотивація». Теоретичні засади мотиваційної діяльності. Класифікація мотивів. Змістові характеристики мотивів навчальної діяльності на уроках зарубіжної літератури в НУШ у контексті реалізації компетентнісного, особистісно орієнтованого навчання. Моделювання мотивації учнів за базовими сценаріями проблемно-орієнтованого, проєктного та кооперативного навчання на уроках зарубіжної літератури в НУШ.

Тема 3.2.  Розвиток мотивації учнів у на уроках зарубіжної літератури в НУШ

Урахування вікових особливостей розвитку учнів в організації мотивації та моделювання індивідуальних освітніх траєкторій у контексті рефлексивного навчання. Орієнтація освітнього процесу на індивідуальні потреби особистості учнів в умовах особистісно орієнтованого підходу. Методичні рекомендації щодо організації мотивації на різних етапах: первинної, початкової та завершальної. Розвиток критичного мислення, когнітивної гнучкості та навичок практичного застосування отриманих знань.

Тема 3.3. Шляхи формування мотивації учнів. Методичні прийоми та компетентнісно орієнтовані завдання, що сприяють розвитку мотивації

Шляхи формування навчальної мотивації учнів на уроках зарубіжної літератури в НУШ. Мотиваційні вправи у процесі навчання літератури. Практико-орієнтовані завдання, які сприяють розвитку мотивації читання та інтерпретації художніх творів. Орієнтація на розвиток життєвих навичок, активної співпраці та адаптивних умінь.

МОДУЛЬ 4. Навчання літератури  в НУШ з урахуванням теорії множинності інтелекту

Тема 4.1. Теорія множинного інтелекту у контексті реалізації проблемного навчання як інструменту розвитку критичного мислення та дослідницьких умінь

Поняття «особистісно орієнтований підхід», «проблемне навчання», «індивідуалізація процесу навчання», «інтелект» та «множинність інтелекту». Основні засади теорії множинності інтелекту Говарда Гарднера та її роль в особистісно зорієнтованому та проблемному навчанні в Новій українській школі. Типи інтелектів та їхня характеристика. Розвиток критичного мислення та дослідницьких умінь.

Тема 4.2. Сучасні підходи до методики навчання літератури в НУШ та теорія множинності інтелекту

Сучасні підходи до методики навчання літератури та теорія множинності інтелекту відповідно до стратегії навчання в НУШ. Типи інтелекту та відповідні їм види навчальної діяльності на уроках літератури у контексті реалізації особистісно орієнтованого та інтегративного підходів. Приклади практичного застосування теорії на уроках зарубіжної літератури в НУШ. Виконання практико-орієнтованих та компетентнісно орієнтованих завдань на застосування різних типів інтелекту у процесі вивчення окремих художніх творів.

Тема 4.3. Методики діагностування типів інтелекту та інтелектуального профілю. Реалізація особистісно орієнтованого та інтегративного підходів

Методики діагностування різних типів інтелекту. Анкета для визначення індивідуального інтелектуального профілю. Особливості реалізації особистісно орієнтованого підходу. Сутність та інструменти інтегративного підходу на засадах множинності інтелекту. Роль різних інтелектів  у процесі навчання літератури.Практична діагностика власних типів інтелекту.

МОДУЛЬ 5. Основи методики навчання зарубіжної літератури в Новій українській школі в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання

Тема 5.1. Зміст і структура навчального предмета «зарубіжна література». Типи сприйняття словесного мистецтва відповідно до вікових особливостей учнів та їх урахування на уроках в НУШ у різних форматах навчання

Методологічна основа навчання зарубіжної літератури в Новій українській школі. Як вивчати художній твір на уроці? Структура навчального курсу літератури та відображення її на кожному уроці ЗЛ (з урахуванням специфіки різних форматів навчання). Урахування вікових особливостей учнів НУШ у процесі роботи з художнім текстом.

Тема 5.2. Традиції та інноватика у методиці навчання літератури в НУШ (методи, прийоми, технології та стратегії навчання). Етапи вивчення художнього твору і шляхи аналізу

 Поглиблене сприйняття художнього твору. Традиційні методи та прийоми навчання літератури в НУШ. Сутність та характеристика креативно орієнтованих технологій навчання літератури. Проєктне навчання як засіб розвитку ключових компетентностей учнів. Застосування STEAM-орієнтованого підходу на різних етапах вивчення епічних, ліричних та драматичних творів на уроках. Аналіз та інтерпретація художнього твору у контексті реалізації компетентнісного та діяльнісного підходів. 

Тема 5.3. Основні аспекти удосконалення сучасного уроку літератури в НУШ

Дві стратегії навчання літератури на уроці. Як навчити читати класику, або як осучаснити твори, віддалені від учня у просторі та часі. Урахування ознак глибинного навчання на уроках літератури (колаборація, комунікація, креативність, критичне мислення). Методична майстерність учителя літератури, урізноманітнення роботи з текстом. Розробка компетентнісно орієнтованих завдань. Створення рефлексивного навчального середовища, організація рефлексивної діяльності учнів, презентації результатів проєктів та їх обговорення.

МОДУЛЬ 6. Розвиток мовної особистості учня на уроках зарубіжної літератури в НУШ

Тема 6.1. Поняття «мовна особистість» та проблеми формування мовної особистості учня на уроках зарубіжної літератури в контексті компетентнісного, діяльнісного та проблемного підходів

Поняття «мовна особистість». Структурні елементи та рівні формування мовної особистості. Мовна особистість у сучасну інформаційну добу. Метапредметний підхід до формування мовної особистості учня. Стратегічні завдання та провідні принципи формування мовної особистості учня у процесі навчання літератури в НУШ. Проблемне навчання як ефективний інструмент формування мовної особистості учня на уроках літератури  в Новій українській школі.

Тема 6.2. Проєктне навчання як ефективний інструмент формування мовної особистості учня на уроках літератури в Новій українській школі

Планування навчального проєкту. Види навчальної проєктної діяльності та вправи, що забезпечують ефективний розвиток мовної особистості на уроках літератури. Використання компетентнісного підходу та інтеграції мистецтв у проєктній діяльності учнів на уроках зарубіжної літератури. Інтеграція отриманих знань і умінь у власний життєвий досвід.

Тема 6.3. Приклади формування мовної особистості учня на уроках зарубіжної літератури у 5-9 класах НУШ

Методики розвитку мовної особистості учня у процесі вивчення античної літератури в основній школі НУШ. Приклади видів навчальної діяльності на уроках у 5-9 класах під час вивчення античних творів. Методика кооперативного навчання з використання цифрових інструментів: стратегії групової взаємодії, навчальні дискусії, літературні ділові ігри та дебати, робота з графічними організаторами, матриці оцінювання групової діяльності. 

Знання й розуміння: 

• сучасних тенденцій розвитку освіти вітчизняної та європейської;
• нормативно-правової бази, законодавчих актів у сфері післядипломної та базової середньої освіти;
• змісту Концепції Нової української школи;
• основних сучасних підходів до навчання в Новій українській школі;
• основних засад упровадження компетентнісного та діяльнісного підходів до навчання в НУШ;
• стратегій розвитку критичного мислення та емоційного інтелекту;
• сутності провідних ідей, принципів побудови Державного стандарту базової середньої освіти;
• структури та змісту типової освітньої програми та освітньої програми закладу освіти, типового навчального плану та робочого навчального плану, модельної навчальної програми мовно-літературної освітньої галузі та навчальної програми;
• планування та організації  освітньої діяльності в закладі загальної середньої освіти;
• академічної свободи вчителя в організації освітнього процесу.

Уміння: 

• організовувати освітній процес відповідно до сучасних вимог, окреслених законодавством;
• визначати зміст навчання зарубіжної літератури та послідовність його опрацювання відповідно до вимог Концепції НУШ, державного стандарту базової середньої освіти, типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (освітніх програм, укладених науковими установами, іншими суб’єктами освітньої діяльності, що затверджені у відповідному порядку), модельних навчальних програм мовно-літературної освітньої галузі, попередніх результатів навчання учнів, їх освітніх потреб;
• опрацьовувати модельну навчальну програму мовно-літературної освітньої галузі для розроблення навчальної програми із зарубіжної літератури;
• використовувати ефективні стратегії, методики і технології навчання зарубіжної літератури;
• реалізовувати компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований, інтегративний підходи до навчання зарубіжної літератури в НУШ;
• формувати в учнів ключові компетентності та вміння, спільні для всіх компетентностей;
• розробляти практико-орієнтовані завдання для уроків зарубіжної літератури;
• впроваджувати моделі проєктного та креативно орієнтованого навчання;
• моделювати уроки з опорою на розвиток критичного мислення, творчих здібностей учнів;
• використовувати цифрові пристрої, програмне забезпечення, різноманітні онлайн-сервіси;
• володіти  технологіями індивідуального та диференційованого навчання;
• здійснювати оцінювання та моніторинг результатів навчання; 
• ефективно взаємодіяти й працювати в команді.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• гуманістична спрямованість в освітньому процесі, дитиноцентризм та цінність особистості;
• готовність до реалізації сучасних стратегічних й операційних цілей та завдань освіти;
• здатність впроваджувати ідеї Нової української школи;
• професійна мобільність та гнучкість;
• готовність до формування національно-патріотичних, демократичних, духовних цінностей та орієнтирів;
• здатність до діалогу культур;
• усвідомлення необхідності постійного професійного розвитку; аналіз можливостей та планування власного професійного зростання з урахуванням індивідуальних професійних потреб, моніторинг власної педагогічної діяльності.