РЕЗУЛЬТАТИВНЕ НАВЧАННЯ ПРЕДМЕТІВ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ГАЛУЗІ В НУШ: ПІДХОДИ, СТРАТЕГІЇ, ІНСТРУМЕНТИ

МОДУЛЬ 1. Сучасні педагогічні підходи до навчання предметів мовно-літературної освітньої галузі (українська мова, українська та зарубіжна літератури) 

Тема 1.1 Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок. Взаємозалежність діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегрованого, середовищного підходів до навчання (2 год – лекція).  

Філософія сучасної освіти: від накопичення знань до формування і розвитку компетентностей. Наскрізні вміння як освітній пріоритет.  Компетентнісний потенціал галузі. Сутність і можливості для реалізації провідних підходів до навчання предметів мовно-літературної освітньої галузі.  

Синергія  основних підходів через активну діяльність суб'єктів навчання,  формування ключових і предметних компетентностей, необхідних для  успішного життя і професійної самореалізації; врахування індивідуальних потреб, здібностей учнів, розвиток мотивації до навчання, формування цілісного бачення світу. Сучасні методичні інструменти реалізації основних підходів. 

Створення розвивального освітнього простору для зростання  мовної особистості через включення учня в активну міжособистісну взаємодію в середовищі довіри, партнерства, підтримки. Зміна ролей вчителя залежно від ситуації освітньої взаємодії.  

Тема1. 2. Особливості навчання предметів мовно-літературної освітньої  галузі в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання.  STEM/ STEAM-орієнтований підхід (2 год – лекція).   

Модифікація методики викладання предметів мовно-літературної галузі в умовах зміни форматів навчання. Очне навчання: ресурси для міжособистісної взаємодії, діалогу з текстом. Дистанційне навчання: ресурси і можливості для побудови взаємодії між учасниками навчання і розвитку компетентностей. Змішане навчання: моделі поєднання компонентів різних форматів навчання. Умови результативної синхронної та асинхронної взаємодії. Адаптація навчальних завдань для різних форматів. STEM/STEAM-орієнтований підхід у мовно-літературній освіті як можливість для інтеграції, побудову цілісної картини світу. Цифрові ресурси  як інструмент STEM/STEAM-орієнтованого підходу.  

МОДУЛЬ 2. Методичні стратегії навчання предметів мовно-літературної освітньої галузі (українська мова, українська та зарубіжна літератури) 

Тема 2.1. Проєктування освітньої взаємодії на уроках мови та літератури засобами проблемного навчання (2 год – практичне заняття)  

Проблемне навчання в контексті мовно-літературної освіти: сутність, механізм, освітні інструменти. Етапи організації: створення проблемної ситуації, усвідомлення проблеми, моделювання діалогового простору, висунення гіпотез, пошук розв'язання, рефлексія. Типологія проблемних ситуацій на уроках мови та літератури: мовні парадокси, лінгвістичні експерименти,  інтерпретаційні дилеми, морально-етичні колізії літературних творів. Освітні інструменти: проблемні запитання, дискусії, аналіз суперечливих текстів. Роль художнього тексту як джерела проблемних ситуацій. Розвиток пошукової активності та самостійності мислення учнів. 

Тема 2.2.  Проєктне навчання як спосіб розвитку компетентних мовців і читачів (2 год – практичне заняття)  

Концептуальні засади проєктного навчання у мовно-літературній освіті: від пасивного читання до активного дослідження та творення. Сутність та ключові ознаки навчального проєкту. Класифікація проєктів: дослідницькі, творчі, інформаційні, практико-орієнтовані. Переваги методу проєктів для розвитку мовленнєвих компетентностей учня. Зміна ролі вчителя: від транслятора до консультанта та координатора. Алгоритм планування мовно-літературного проєкту. Інструментарій реалізації. Моніторинг та підтримка учнівської діяльності. Презентація результатів: продукт проєкту як текст, медіапродукт, перформанс. Критерії оцінювання та рефлексія. 

Тема 2.3. Кооперативне навчання: методи, умови ефективного перебігу. Матриця оцінювання групової діяльності (2 год – практичне заняття). 

Кооперативне навчання: принципи, ролі, стратегії. Методи кооперативного навчання для формування колективної відповідальності. Цифрові інструменти: ресурси і бар'єри для кооперації. Практичні кейси кооперативного навчання на уроках мови та літератури. 

Матриця оцінювання групової діяльності: критерії та індикатори. Стратегії кооперації для різних типів навчальних завдань. Роль учня та вчителя. Переваги кооперативного навчання для розвитку компетентного мовця і читача . 

Тема 2.4. Компетентнісно орієнтовані завдання: навчаємо для життя (4 год – практичне заняття).  

Компетентнісно орієнтовані завдання як інструмент реалізації компетентнісного, діяльнісного й особистісно орієнтованого, інтегрованого  підходів.  Структура компетентнісно орієнтованого завдання як система елементів. Контекст як умова створення компетентнісного завдання. Методичні орієнтири для конструювання завдань. Життєвий контекст як обов'язковий компонент: моделювання реальних комунікативних ситуацій. Проєктування компетентнісно орієнтованих завдань з української мови: від мовного аналізу до мовленнєвої дії. Проєктування завдань з літератури: від репродукції до інтерпретації та критичного оцінювання. Методика впровадження у навчальний процес.  Інструменти оцінювання виконання завдань.   

Тема 2.5. Глибинне навчання. Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості у процесі навчання мови та літератури (2 год –  практичне заняття).  

Сутність глибинного навчання: від механічного запам'ятовування до розуміння смислів та закономірностей, критичного мислення. Поверхневе vs глибинне опрацювання тексту. Шість навичок глибинного навчання: критичне мислення, креативність, колаборація, комунікація, характер (саморегуляція), громадянська відповідальність у контексті мовно-літературної освіти. Формування «великих ідей» на уроках літератури замість розрізнених фактів про твори, мовні концепти як можливість для глибинного навчання. Критичне мислення на уроках мови та літератури: аналіз, оцінювання, інтерпретація, аргументація; уміння висувати та перевіряти гіпотези, аналізувати джерела інформації, розрізняти факти і судження, формулювати аргументовані висновки та оцінювати достовірність інформації.  Когнітивна гнучкість: робота з множинними інтерпретаціями, зміна перспективи, толерантність до невизначеності. Учитель як дизайнер глибинного читацького та мовленнєвого досвіду. Активна взаємодія здобувачів освіти з навчальним матеріалом, однокласниками та освітнім середовищем як умова розвитку когнітивної гнучкості.  

Тема 2.6. Формувальне оцінювання результатів навчання здобувачів освіти з української мови та літератури: критерії, інструменти, зворотний зв’язок. Рефлексивне навчання як спосіб осмислення учнями власного поступу (2 год – практичне заняття)  

Формувальне оцінювання як систематичний процес відстеження навчального поступу учнів. 

Обов’язкові результати навчання учнів з мовно-літературної освітньої галузі, конкретні результати, орієнтири для оцінювання навчальних досягнень. Конструювання очікуваних результатів навчання як відправної точки оцінювання. Інструменти формувального оцінювання. Зворотний зв’язок як ключовий елемент формувального оцінювання.  Ознаки якісного зворотного зв'язку. Рефлексія як усвідомлений процес осмислення учнями власного поступу в опануванні результатів навчання з мови та літератури. Рефлексивні практики на уроках української мови та літератури. Опрацювання і створення сетів зворотного зв'язку для певних видів завдань.  

Тема 2.7. Способи інтеграції на уроках мови та літератури. Створення інтегрованих завдань на основі текстів (4 год – практичне заняття) . 

Інтеграція як методологічний принцип сучасної мовно-літературної освіти. Рівні інтеграції: внутрішньопредметна (мова + література), міжпредметна (з історією, мистецтвом, етикою), транспредметна (наскрізні теми, життєві ситуації); інтеграція змістова, діяльнісна, ціннісна. Наскрізні вміння Державного стандарту як орієнтири для діяльнісної інтеграції.  Зв'язок мовно-літературної освіти з реальним життям учнів: актуальні тексти, медіаграмотність, комунікація в цифровому середовищі, стресостійкість, безпека. Інтеграція формального та неформального читацького досвіду, робота з різними видами текстів і текстотворення як  поле для різнорівневої інтеграції. Проєктування кейсів для інтегрованого навчання. 

 Орієнтовний перелік практичних завдань. 

Створити карту проєкту з української/зарубіжної літератури (), сформулювати очікувані результати діяльності здобувачів освіти; описати критерії та інструменти  оцінювання  (тему проєкту слухачі обирають  самостійно з програми української/зарубіжної літератури для 7-9 класу). 

Розробити практичний  кейс для інтегрованого навчання української мови, сформулювати очікувані результати діяльності учнів; описати критерії та інструменти  оцінювання  (тему кейсу слухачі обирають самостійно з програми для 7-9 класу). 

Обсяг практичного завдання – до 0,5 сторінки А4 (формат Word або pdf).  

За результатами навчання слухачі поповнять знання про: 

• характеристики сучасних підходів до навчання в Новій українській школі; умови ефективного перебігу кооперативного навчання;  
• методи кооперативного навчання та формування колективної відповідальності;  
• сутності діяльнісного підходу в навчанні та інструменти його реалізації в освітньому процесі;  
• ознаки поверхневого і глибинного навчань;  
• стратегії розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості;  
• рівні інтеграції на уроках української мови, літератури та зарубіжної літератури; 
• вимоги до результатів навчання за державними стандартами освіти. 

Набуватимуть уміння:  

• організовувати педагогічну діяльність на засадах сучасних підходів до навчання в НУШ ;   
• застосовувати інструменти основних підходів навчання  в освітньому процесі; реалізовувати визначені підходи в умовах очного, дистанційного й змішаного навчання;  
• аналізувати, добирати та застосовувати компетентнісно орієнтовані завдання; моделювати уроки за базовими сценаріями проблемно-орієнтованого, проєктного, кооперативного, інтегрованого навчання;  
• планувати навчальний проєкт;  
• добирати ефективні методи формування колективної відповідальності, розвитку критичного мислення й когнітивної гнучкості;  
• вирізняти ознаки поверхневого та глибинного навчань;  
• створювати рефлексивне навчальне середовище; будувати суб’єкт-суб’єктні відносини на засадах педагогічного партнерства, взаємоповаги та співпраці. 

Розвиватимуть  готовність: 

• застосовувати сучасні підходи до навчання в Новій українській школі;  
• до професійної мобільності й гнучкості;   
•  планувати освітній процес на засадах педагогічного партнерства, співпраці та взаємоповаги між усіма учасниками освітнього процесу. 

Навчальні групи формуватимуться впродовж квітня – жовтня 2026 року. 

Навчання триватиме 10 робочих днів.

Навчання проходитиме на Перейти за покликанням .