БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА: СУЧАСНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У 7-9 КЛАСАХ НУШ

Програма забезпечує методичну підтримку та розвиток вчителя в процесі та за результатами навчання:

• Пролонгована форма реалізації: Програма передбачає можливість навчання за пролонгованою формою, коли модулі розподіляються на довший період, що дозволяє вчителю поступово впроваджувати отримані знання в практику під час навчання.
• Практичний інструментарій для самостійної роботи: Програма орієнтована на надання конкретних «дієвих інструментів» та «практичних алгоритмів» для швидкої адаптації до умов НУШ. Вчителі отримують готові методики (наприклад, формулу GRASPS, стратегії CLIL, методику INSERT, схему Fishbone), які вони можуть самостійно використовувати в подальшій діяльності.
• Цифрові та методичні ресурси: Педагогам надається перелік сучасних онлайн-платформ (EdEra, Освіторія, Перейти за покликанням ) та інструментів (Canva, Mentimeter, Padlet), які слугують ресурсною базою для подальшої професійної підтримки.
• Розвиток рефлексивної культури: Одним із завдань програми є формування навичок рефлексії та створення «рефлексивного навчального середовища», що дозволяє педагогу самостійно аналізувати свою діяльність і прогрес учнів після курсу.
• Менторський підхід: Розробниця програми є фасилітаторкою та менторкою, а сама реалізація базується на засадах андрагогіки, що передбачає врахування професійного досвіду вчителя та вирішення його конкретних практичних кейсів.

Отже, основний акцент зроблено на наданні вчителю інструментів для автономної професійної діяльності та рефлексії, а не на зовнішньому супроводі після завершення курсу.

МОДУЛЬ 1. 

МОДЕРНІЗАЦІЯ ПІДХОДІВ ДО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

 В 7–9 КЛАСАХ НУШ

 

Тема 1.1 Стратегічні підходи до викладання іноземної мови в системі НУШ

Поняття педагогічного підходу як стратегії організації освітнього процесу. Взаємозв’язок підходів, методів, форм і прийомів навчання. Зміна освітніх пріоритетів у сучасній школі: перехід від знаннєвої моделі до компетентнісної та розвиток життєвих навичок здобувачів базової освіти. Комунікативно-діяльнісний підхід. Стратегії подолання мовного бар'єра. Особистісно орієнтований та диференційований підходи: адаптація завдань під різні стилі навчання (візуали, аудіали, кінестетики) та темпи засвоєння матеріалу.

Комунікативна компетентність як ключовий результат навчання іноземної мови: структура (мовленнєва, мовна, соціокультурна лінії) та її формування у 7–9 класах. Мета розвитку комунікативних навичок: удосконалення усного й писемного мовлення, здатності аргументувати, інтерпретувати й взаємодіяти в різних комунікативних ситуаціях. Типи завдань для розвитку комунікації: рецептивні (аудіювання, читання з розумінням), продуктивні (говоріння, письмо), інтерактивні (діалоги, дискусії, дебати, рольові ігри), медіатекстові (аналіз і створення контенту). Прийоми організації комунікативної діяльності: ситуативне моделювання, проблемні запитання, дискусійні платформи. Критерії та інструменти оцінювання: формувальне оцінювання, рубрики для оцінки усного й писемного мовлення, само- та взаємооцінювання, надання якісного зворотного зв’язку. Типові труднощі учнів і способи їх подолання. Реалізація сучасних підходів в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання.

 

Тема 1.2 Проєктування навчальної програми вчителем іноземної мови на основі модельних програм. Гнучкість планування.

Алгоритм проектування робочої навчальної програми. Аналіз та вибір модельної програми: критерії вибору модельної програми із іноземної мови відповідно до специфіки закладу та контингенту учнів. Розроблення навчальної програми. Робочий навчальний план. Роль міжособистісної взаємодії та роботи в команді для формування й реалізації спільної цілі. Академічна свобода вчителя в реалізації змісту освіти

 

Тема 1.3 Технології проблемного та проєктного навчання у мовно-літературній освітній галузі

Механізми та алгоритми створення проблемних ситуацій на уроках  іноземної мови. Проєктне навчання (Project-Based Learning): інтеграція міжпредметних зв’язків через мовні проєкти (екологія, фінансова грамотність, громадянська відповідальність). Діяльнісний підхід та ігрові технології: використання симуляцій, рольових ігор та кейс-методів для розвитку м'яких навичок (soft skills) під час вивчення мови. Інтегроване навчання предмету та мови (CLIL — Content and Language Integrated Learning): вивчення елементів інших наук (мистецтво, географія, історія) іноземною мовою.

Проєктування уроків іноземної мови: інтеграція мовно-літературної теорії з розвитком мовленнєвої культури (наскрізні уміння: читання з розумінням, висловлення власної думки, критичне мислення). Планування та реалізація навчальних проєктів: від гіпотези до презентації результатів. Аналіз спільних та відмінних рис проблемного і проєктного методів. Методика включення учня у дослідницьку діяльність як активного суб’єкта пізнання навколишнього середовища.

 

МОДУЛЬ 2. 

ТЕХНОЛОГІЇ КОГНІТИВНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

 

Тема 2.1 Кооперація та соціальна взаємодія в освітньому процесі 

Організаційно-методичні умови ефективного кооперативного навчання. Методи та прийоми командної роботи: матриця оцінювання групової діяльності та стратегії розподілу ролей. Формування колективної відповідальності учнів під час виконання практичних робіт. Створення інклюзивної атмосфери партнерства та взаємодопомоги.

 

Тема 2.2 Розвиток критичного мислення та конструювання компетентнісних завдань

 

Формування критичного мислення та когнітивної гнучкості учнів під час опрацювання мовно-літературного контенту. Структура та методичні орієнтири для розроблення компетентнісно орієнтованих завдань з іноземної мови. Застосування таксономії Блума для переходу від нижчих рівнів мислення до вищих через мовленнєві структури.

Розвиток медіаграмотності засобами іноземної мови через роботу з автентичними новинами, рекламою та соцмережами. Використання відкритих запитань (Wh-questions) як інструменту стимулювання іншомовної дискусії та аргументації. Методика INSERT як інтерактивна система нотаток для критичного осмислення іншомовних текстів.

Впровадження методик Reading with Anticipation та «Кероване читання» на уроках іноземної мови. Структурування думок за допомогою концепт-карт (Mind Mapping) та іншомовних графічних організаторів. Використання діаграм Венна для порівняння культурних феноменів та мовних явищ. Застосування схеми Fishbone для аналізу причинно-наслідкових зв’язків іноземною мовою.

Організація дискусійних форматів «Дебати», «Філософський стіл» та «Шість капелюхів мислення» Едварда де Боно. Проєктування та конструювання практико-орієнтованих завдань за формулою GRASPS відповідно до вимог НУШ. Інтеграція критичного письма за структурою PEEL та розвиток спонтанного говоріння через командне вирішення проблем. Практична зорієнтованість змісту завдань як умова реалізації вимог НУШ.

 

Тема 2.3 Психолого-педагогічні засади глибинного навчання та рефлексії

Сутнісні ознаки поверхневого та глибинного навчань у мовно-літературній галузі. Методика організації рефлексивного етапу уроку: інструменти самооцінювання та взаємооцінювання прогресу здобувачів. Створення рефлексивного навчального середовища для стимулювання самоаналізу діяльності під час проєктних досліджень. Технології забезпечення усвідомленості результатів навчання засобами іноземної мови. 

 

Орієнтовний перелік практичних завдань та завдань для самостійної роботи

 

Тема 1.1 Стратегічні підходи до викладання іноземної мови в системі НУШ

Кейс-метод та симуляція «Трансформація уроку» Педагоги працюють у малих групах Переформатовують традиційний урок іноземної мови (де 80% часу говорить учитель, а учні виконують механічні вправи на граматику) за вимогами комунікативно-діяльнісного підходу НУШ: збільшуючи показник Student-Talk Time (час говоріння учнів) до 70%, інтегруючи одну з наскрізних компетентностей НУШ (наприклад, екологічну чи фінансову) та прописують конкретні дії вчителя як фасилітатора.

 

Тема 1.2 Проєктування навчальної програми вчителем іноземної мови на основі модельних програм. Гнучкість планування.

Практичне заняття: Воркшоп «Кастомізація навчальної програми»

Аналізують чинні модельні навчальні програми (МНП) для 7–9 класів. Розробляють фрагмент календарно-тематичного планування (на 1 тематичний модуль) на основі обраної МНП. Вчителі демонструють гнучкість планування: прописують резервні години та алгоритм дій (шляхи адаптації матеріалу) на випадок непередбачуваних обставин (дистанційне навчання, повітряні тривоги) або для класу з різним рівнем мовної підготовки. 

Самостійна робота: Створення порівняльної матриці або чек-листа «Очікувані результати МНП vs Реальне оцінювання». Слухачі обирають один конкретний мовленнєвий результат із програми (наприклад, «учень може обґрунтувати свій вибір під час дискусії») і підбирають до нього 3 варіанти гнучких інструментів вимірювання (рубрики оцінювання).

 

 

Тема 1.3 Технології проблемного та проєктного навчання у мовно-літературній освітній галузі

Практичне заняття: проєктна майстерня «PBL в дії» Ознайомлення з алгоритмом Problem-Based Learning (проблемне навчання) та Project-Based Learning (проєктне навчання). Педагоги розробляють технологічну картку короткострокового міжпредметного проєкту для учнів 8 або 9 класу. Наприклад, проєкт "Smart Spending" (фінансова грамотність + англійська/німецька мова) або "Eco-friendly School" (екологія + мова). Прописують: проблемне питання, етапи реалізації, кінцевий продукт (постер, відеоролик, гайд) та критерії оцінювання.

Самостійна робота:  формулювання 5 «живих» проблемних запитань (Driving Questions) для підлітків 7–9 класів до стандартних лекційних тем підручника (наприклад, замість теми "Подорожі" — "Як організувати безпечну віртуальну подорож без бюджету?"), які стануть основою для майбутніх уроків-дискусій.

 

Тема 2.1 Кооперація та соціальна взаємодія в освітньому процесі

Практичне заняття: Методичний інтенсив «Кооперативне навчання» Моделювання прийомів командної роботи здобувачів базової середньої освіти. Педагоги розробляють сценарій етапу уроку із застосуванням однієї зі стратегій кооперативного навчання: Jigsaw (Ажурна пилка), Think-Pair-Share, або Numbered Heads Together. Особливу увагу приділяють розподілу ролей у групах (таймкіпер, спікер, секретар) для мінімізації конфліктів серед підлітків та забезпечення залученості кожного учня.

Самостійна робота: Створення бланків (карток) для самооцінювання учнями свого внеску в роботу групи та взаємооцінювання партнерів (Peer-assessment) іноземною мовою, адаптованих для вікових особливостей учнів 7–9 класів.

 

Тема 2.2 Розвиток критичного мислення та конструювання компетентнісних завдань

Практичне заняття: Конструктор завдань за моделлю GRASPS

Перехід від знаннєвих вправ до компетентнісних та розвиток вищих рівнів мислення за Блумом. Застосовуючи технологію GRASPS (Goal, Role, Audience, Situation, Product, Standards), розробляють одне комплексне компетентнісне завдання для реальної життєвої ситуації. (Приклад: Роль — еко-консультант, Аудиторія — місцева громада, Завдання — написати буклет-рекомендацію англійською/німецькою/французькою  мовою щодо сортування сміття.

Самостійна робота:    до будь-якого стандартного тексту із підручника для 7–9 класу розробляють систему завдань для розвитку критичного мислення: 2 запитання на аналіз прихованого змісту/авторської позиції, 1 графічний організатор (наприклад, концепт-карта чи Діаграма Венна) та 1 творче завдання на створення власного медіапродукту.

 

Темa 2.3 Психолого-педагогічні засади глибинного навчання та рефлексії

Практичне заняття: Лабораторія рефлексивних практик - опанування інструментів глибокого (а не поверхневого) навчання та метакогніції. Педагоги розробляють карту мовної рефлексії для учня наприкінці вивчення теми. Практично моделюють проведення технік рефлексії (наприклад, «3-2-1», Бортовий журнал, Exit Tickets) з використанням цифрових інструментів (Mentimeter, Padlet) або без них.

Самостійна робота: Написання короткого професійнго есе (до 1 сторінки) або створення ментальної карти на тему: «Моя стратегія переходу від контролю знань до плекання культури помилок як можливості для зростання учня».

 

За результатами навчання педагоги оволодіють знаннями та розвинуть уміння щодо:

• застосування стратегічних підходів до викладання іноземної мови в системі НУШ і розуміння засад глибинного навчання;
• проєктування робочих навчальних програм на основі модельних та забезпечення гнучкості календарно-тематичного планування;
• впровадження технологій проблемного, проєктного та інтегрованого навчання іноземної мови;
• організації кооперації та ефективної соціальної взаємодії учасників освітнього процесу на уроках іноземної мови;
• конструювання компетентнісних завдань для розвитку критичного мислення та аналітичних здібностей учнів 7–9 класів;
• практичного використання інструментів формувального і критеріального оцінювання та впровадження практик рефлексії.

 

 

Реалізація програми базується на засадах андрагогіки, що передбачає врахування професійного досвіду вчителів та орієнтацію на вирішення конкретних практичних кейсів. Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період.   

Навчання може відбуватися за інтенсивною моделлю (короткостроковий курс тривалістю 1 тиждень) або за пролонгованою формою з розподілом модулів на довший період з 14.30

Програма підвищення кваліфікації пропонує педагогам низку академічних та професійних можливостей, спрямованих на їхню адаптацію до вимог Нової української школи та професійне зростання:

Академічні можливості та визнання результатів

• Отримання кредитів ЄКТС: Програма передбачає навчання обсягом 30 академічних годин, що відповідає 1 кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи.
• Офіційне підтвердження: Після успішного завершення курсу (набрання мінімум 21 бала) педагог отримує свідоцтво про підвищення кваліфікації, де зазначено обсяг годин, перелік вдосконалених компетентностей та результати оцінювання.
• Тривалий термін дії: Програма розроблена на період з 2026 до 2031 року, що дозволяє використовувати її матеріали як актуальну методичну базу протягом п'яти років.

Професійні можливості та автономія

• Реалізація академічної свободи: Програма акцентує на практичній реалізації академічної автономії вчителя, надаючи право самостійно обирати модельні програми та проєктувати власні робочі навчальні плани.
• Гнучкість планування: Педагоги вчаться адаптувати навчальний процес до непередбачуваних обставин (дистанційне навчання, повітряні тривоги) та потреб класів із різним рівнем підготовки.
• Вдосконалення ключових компетентностей: Програма спрямована на розвиток предметно-методичної (А2), інформаційно-цифрової (А3) та оцінювально-аналітичної (Г3) компетентностей згідно з Професійним стандартом вчителя.

Оволодіння сучасними освітніми технологіями

• Інтегроване навчання (CLIL): Можливість опанувати методику вивчення елементів інших наук (мистецтво, географія, історія) іноземною мовою.
• Проєктне та проблемне навчання (PBL): Вчителі отримують інструменти для впровадження технологій проблемного та проєктного навчання, включаючи створення міжпредметних проєктів (наприклад, з фінансової грамотності чи екології).
• Інноваційний інструментарій: Педагоги оволодіють практичними алгоритмами використання таких методів, як GRASPS (для конструювання компетентнісних завдань), INSERT (для критичного опрацювання текстів), схема Fishbone та таксономія Блума.
• Цифровізація навчання: Програма передбачає використання сучасних онлайн-сервісів (Canva, Mentimeter, Padlet, Magic School AI) для візуалізації матеріалів та організації інтерактивної взаємодії.

Формати та підходи до навчання

• Вибір моделі навчання: Педагог може обрати або інтенсивну модель (1 тиждень), або пролонговану форму, що дозволяє поєднувати навчання з поточною професійною діяльністю.
• Менторська підтримка: Навчання базується на засадах андрагогіки, що передбачає врахування професійного досвіду вчителя та вирішення його конкретних практичних кейсів.