ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ НА ЗАСАДАХ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

Супровід здійснюється у синхронному режимі через вебінари з постійним зворотним зв’язком. Педагоги отримують консультації розробників, допомогу в адаптації інструментарію та підтримку під час виконання практичних завдань, створення індивідуальних проєктів. 

МОДУЛЬ 1. Нормативно-правові засади оцінювання навчальних досягнень учнів у Новій українській школі

 

Тема 1.1. Нормативно-правова база оцінювання навчальних досягнень учнів 5–9 класів НУШ.

Реформування української школи в рамках концепції НУШ:  трансформація підходів до оцінювання; перехід від функцій контролю до формувального оцінювання, спрямованого на підтримку й стимулювання розвитку учня. Чинна нормативно-правова база, що регулює оцінювання навчальних досягнень учнів у 5–9 класах НУШ. Практичні інструменти для застосування методичних рекомендацій МОН у професійній діяльності вчителя. 

Тема 1.2. Вимоги законодавства щодо академічної доброчесності під час оцінювання результатів навчання учнів, механізми її забезпечення.

Законодавчо визначені вимоги щодо дотримання академічної доброчесності під час оцінювання результатів навчання учнів як важливої умови забезпечення якості освіти (ст. 42 Закону України «Про освіту», ст. 43 Закону України «Про повну загальну середню освіту»). Основні складники академічної доброчесності в оцінюванні: чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність. Види порушень академічної доброчесності безпосередньо в процесі оцінювання: списування, необ'єктивне оцінювання, надання здобувачам освіти під час підсумкового оцінювання допомоги/створення перешкод, не передбачених процедурами, використання непередбачених допоміжних матеріалів чи технічних засобів, проходження оцінювання замість інших осіб. Роль педагога у формуванні культури академічної доброчесності, запобіганні списуванню, плагіату, необ'єктивному оцінюванню, використанню прозорих і зрозумілих критеріїв оцінювання.

Механізми забезпечення академічної доброчесності в оцінюванні: формувальне оцінювання, диференційовані та компетентнісні завдання, педагогіка партнерства, використання цифрових інструментів і процедур внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Відповідальність за порушення академічної доброчесності (дисциплінарна, цивільно-правова, адміністративна) у випадках і порядку, встановлених законодавством.

 

МОДУЛЬ 2. Практичні інструменти оцінювання навчальних досягнень учнів на засадах академічної доброчесності

 

Тема 2.1. Сучасні підходи та принципи оцінювання в Новій українській школі: об'єктивність, прозорість, справедливість.

Розмежування понять «оцінювання» і «оцінка»: оцінювання як процес збирання та аналізу інформації про навчальні досягнення учня, оцінка як результат цього процесу. Основні принципи оцінювання в НУШ: об'єктивність, прозорість, справедливість, систематичність, доброзичливість, мотиваційний характер. Функції оцінювання: діагностична, формувальна, мотиваційна, коригувальна, прогностична. Комунікація критеріїв оцінювання учням: відкритість, прозорість і зрозумілість системи оцінювання, своєчасний зворотний зв'язок. Автономія вчителя в оцінюванні з погляду академічної доброчесності та корпоративної етики в умовах академічної свободи.

Тема 2.2. Формувальне оцінювання як інструмент розвитку самостійності й відповідальності учня за результати навчання.

Сутність формувального оцінювання, навчальні цілі й критерії успіху. Педагогічні техніки, методи й прийоми формувального оцінювання, інструменти (паперові, цифрові) його здійснення. Формувальне оцінювання як механізм запобігання академічній нечесності.

Тема 2.3. Самооцінювання і взаємооцінювання як складові формувального оцінювання.

Самооцінювання та взаємооцінювання як інструменти, що переносять фокус із результату на процес навчання й формують у здобувачів освіти здатність до відповідального ставлення до результатів власної праці. Практичні техніки організації само- та взаємооцінювання на уроці; роль рефлексії в розвитку доброчесної навчальної поведінки учня.

Тема 2.4. Проєктування компетентнісних завдань для оцінювання та інструменти штучного інтелекту в запобіганні академічній нечесності під час оцінювання.

Розроблення компетентнісних і практико-орієнтованих завдань для оцінювання, які унеможливлюють механічне списування чи просту генерацію відповіді засобами штучного інтелекту (завдання на основі особистого досвіду учня, локального контексту, критичного аналізу джерел). Етичні та правові аспекти використання штучного інтелекту в оцінюванні. Онлайн-сервіси перевірки текстів на плагіат і застосування ШІ-детекторів як допоміжного, а не вирішального інструменту оцінювання.

 

 

Знання й розуміння:

–  нормативно-правових засад оцінювання навчальних досягнень учнів 5–9 класів НУШ;

–  принципів, функцій та видів оцінювання (формувального, поточного, підсумкового) відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти;

–  вимог законодавства щодо академічної доброчесності під час оцінювання результатів навчання учнів та механізмів її забезпечення;

–  відповідальності за порушення академічної доброчесності в процесі оцінювання.

Уміння:

–  здійснювати різні види оцінювання результатів навчання учнів (формувальне, поточне, підсумкове) відповідно до принципів академічної доброчесності;

–  проєктувати та впроваджувати систему оцінювання на засадах прозорості, об'єктивності та справедливості;

–  організовувати оцінювальну діяльність на основі самооцінювання й взаємооцінювання;

–  добирати й розробляти компетентнісні завдання для оцінювання, що унеможливлюють механічне списування чи просту генерацію штучним інтелектом;

–  застосовувати інструменти штучного інтелекту та онлайн-сервіси перевірки текстів на унікальність для забезпечення академічної доброчесності в оцінюванні.

Диспозиції (цінності, ставлення):

–  усвідомлення академічної доброчесності як невід'ємної умови достовірного й справедливого оцінювання;

–  нетерпимість до проявів нечесності в процесі оцінювання, відповідальна професійна позиція педагога;

–  культура довіри в освітньому середовищі, розуміння ролі вчителя як рольової моделі доброчесної поведінки для учнів.

 

 

Реалізація програми здійснюється упродовж 3 тижнів із моменту набору та формування навчальної групи. Календарний графік проведення занять (конкретні дати та час) є гнучким  і адаптується відповідно до запитів слухачів курсів, затверджується наказом керівника центру після завершення реєстрації.