Особливості викладання української мови та літератури у Новій українській школі

МОДУЛЬ 1. Особливості викладання української мови та літератури у мовно-літературній галузі в межах реалізації НУШ

Тема 1.1. Мета мовно-літературної галузі: компетентнісний потенціал та освітні орієнтири

Компетентнісний потенціал мовно-літературної освітньої галузі. Роль мовно-літературної освітньої галузі у формуванні ключових компетентностей учнів, її стратегічні завдання. Специфіка опанування учнями основних мовних і літературних понять, що становлять фундамент навчання у межах галузі. 

Характеристика обов’язкових результатів навчання відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, їх узгодженість із компетентнісним потенціалом галузі.

Тема 1.2. Наступність результатів навчання: узгодження між циклами освіти

Послідовність досягнення очікуваних результатів мовно-літературної освітньої галузі між різними ланками та циклами освіти, важливість узгодженості навчальних цілей. Роль української мови та літератури у формуванні критичного мислення, комунікативних навичок і здатності до співпраці, що реалізуються через вивчення української мови та літератури у мовно-літературній освітній галузі. 

Особливості планування занять із врахуванням попередніх і наступних освітніх циклів; значення міжпредметних зв’язків та застосування модельних програм як інструмента забезпечення наступності й узгодженості результатів навчання.

Тема 1.3. Аналіз модельних програм: особливості та послідовність результатів навчання 

Аналіз модельних навчальних програм з української мови та літератури, особливості кожної з них, їх роль у реалізації освітніх цілей. Результати навчання учнів із української мови та літератури, узгодженість між етапами та циклами освіти. Структура змісту навчальних предметів, види навчальної діяльності учнів, особливості їх реалізації в освітньому процесі. Відповідність вимог, змісту та форм навчальної діяльності мовно-літературній освітній галузі Державного стандарту базової середньої освіти.

          МОДУЛЬ 2. Інтегровані освітні практики як ресурс оновлення мовно-літературної освіти

Тема 2.1. Інтеграція як сучасний освітній інструмент

Осмислення інтегрованих освітніх практик як сучасного інструмента розвитку мовно-літературної освіти. Визначення моделей інтеграції у викладанні української мови та літератури: міжпредметна, міждисциплінарна, культурно-соціальна. Розкриття ролі інтеграції у формуванні цілісного сприйняття світу та мовної картини світу. Підкреслення значення інтеграції для розвитку критичного мислення, комунікативних умінь та творчого потенціалу учнів. 

Тема 2.2. Міждисциплінарні уроки: від теорії до практики

Огляд сучасних методів інтегрованого навчання: сторителінг, гейміфікація, проблемне навчання, проєктна діяльність. Способи поєднання української мови та літератури з іншими навчальними дисциплінами (історія, мистецтво, природничі науки) для створення міждисциплінарних уроків. Використання інтегрованих методів для стимулювання творчості, дослідницької діяльності та формування ціннісних орієнтирів учнів. Практико-орієнтовані завдання: інтеграція літературних текстів із історичними подіями, мовних завдань із медіаосвітою, аналізу художніх творів із мистецькими практиками.

Тема 2.3. Впровадження інтегрованих практик: освітні проєкти, мотиваційний потенціал та розвиток критичного мислення

Представлення реальних кейсів інтегрованих уроків української мови та літератури. Приклади проєктів, що поєднують мовно-літературну освіту з культурними й соціальними контекстами (наприклад, літературні дебати, медіа-проєкти, театралізовані інтерпретації творів). Аналіз результатів інтегрованих практик: розвиток критичного мислення, формування компетентностей, підвищення мотивації учнів. Рекомендації щодо впровадження інтегрованих практик у шкільний освітній процес, враховуючи специфіку мовно-літературної галузі.

МОДУЛЬ 3. Діяльнісний і компетентнісний підходи: реалізація на уроках української мови та літератури

Тема 3.1. Розроблення навчальних програм: академічна свобода та доброчесність учителя

Процес створення навчальних програм на основі модельних, поєднання нормативних вимог, академічної свободи та принципів академічної доброчесності. Характеристика понять «академічна свобода вчителя» та «академічна доброчесність». 

Адаптація модельних програм, розроблення власних варіанти, затверджених педагогічною радою закладу освіти, з урахуванням потреб учнів та специфіки школи. Значення прозорості, об’єктивності та відповідальності під час розроблення програм і оцінювання результатів навчання. Функція модельних програм як бази для створення навчальних програм, визначення мети, змісту й очікуваних результатів навчання, а також простір для творчої реалізації. 

Тема 3.2. Планування навчальних занять: від модельних програм до практичного впровадження

Характеристика процесу планування навчальних занять на основі модельних навчальних програм або навчальних програм, затверджених педагогічною радою закладу освіти. Активна участь учня в навчанні.

Роль учня як суб’єкта діяльності, що виконує практичні завдання, працює в групах, бере участь у проєктах та застосовує знання у реальних ситуаціях. Формування навичок співпраці, комунікації та самостійного мислення.

Тема 3.3. Реалізація діяльнісного, компетентнісного та інтегрованого підходів у навчанні

Особливості реалізації діяльнісного, компетентнісного та інтегрованого підходів у навчанні учнів на уроках української мови та літератури. Характеристика інтегрованого підходу, специфіка його реалізації, значення інтегрованого уроку як форми поєднання різних предметних і культурних контекстів. 

Ключові аспекти взаємодоповнюваності діяльнісного та компетентнісного підходів у навчанні. Приклади реалізації підходів, робота з текстами як із практичними кейсами для аналізу й дискусії; формування навичок критичного читання та інтерпретації; створення компетентнісно орієнтованих завдань, що поєднують знання, діяльність і рефлексію.

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Складіть таблицю відповідності ключових компетентностей учнів та освітніх орієнтирів галузі.
2. Сформулюйте 3–4 стратегічні завдання уроку української мови/літератури з урахуванням Державного стандарту.
3. Складіть схему узгодженості результатів навчання між 5–6 та 7–9 класами.
4. Переробіть фрагмент модельної програми з урахуванням вікових особливостей конкретного класу.
5. Розробіть завдання для групового проєкту (наприклад, «Літературна газета»).
6. Складіть запитання для аналізу художнього тексту з позицій критичного мислення.
7. Створіть фрагмент уроку, в якому українська література поєднується з мистецтвом чи спортом.

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання 

1. Ключові компетентності учнів у мовно-літературній освітній галузі.
2. Освітні орієнтири та результати: узгодженість із Державним стандартом.
3. Наступність результатів навчання між циклами освіти.
4. Міжпредметні зв’язки як інструмент розвитку критичного мислення.
5. Академічна свобода вчителя: можливості та обмеження.
6. Академічна доброчесність у створенні програм та оцінюванні.
7. Адаптація модельних програм до потреб конкретного класу.

Знання й розуміння:

• ​освітньої галузі Державного стандарту базової середньої освіти (відповідно до фаху здобувача здобувачки освіти): мети та компетентнісного потенціалу; основних груп обов’язкових результатів навчання учнів в мовно-літературній галузі; загальної характеристики базових знань з мовно-літературної галузі;
• ​сутності наскрізних для всіх компетентностей умінь;
• ​сучасних тенденцій розвитку науки, цивілізаційних змін;
• ​​принципів академічної свободи вчителя;
• ​принципів академічної доброчесності;
• ​структури обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти, визначених у Державному стандарті базової середньої (в контексті мовно-літературної галузі);
• ​особливостей модельних навчальних програм з навчальних предметів /інтегрованих курсів (в межах мовно-літературної галузі);
• ​видів та етапів планування освітнього процесу;
• ​особливостей викладання української мови та літератури на засадах концепції Нової української школи;
• ​методику розвитку професійно-прикладних якостей;
• ​​​змісту предмету й методик його викладання;
• ​форм, методів, технологій навчання, виховання й розвитку учнів засобами мовно-літературної галузі, навчального предмета/інтегрованого курсу;
• ​особливостей реалізації різних видів навчальної діяльності в освітньому процесі;
• ​видів інтеграції в навчанні, підходів до інтегрованого навчання учнів;
• ​компетентнісного підходу до оцінювання результатів навчання учнів;
• ​визначальних характеристик освітнього середовища;
• ​цифрових технологій та електронних освітніх ресурсів для навчання учнів предметів/інтегрованих курсів мовно-літературної галузі, їх оцінювання та організації їхнього самоконтролю, відстеження прогресу учнів у навчанні;
• ​вітчизняних освітніх традицій та здобутків кращих міжнародних освітніх систем.

Уміння:

• ​​орієнтуватися в структурі загальних результатів навчання здобувачів освіти та орієнтирах для їх оцінювання в мовно-літературній галузі;
• ​створювати критерії для аналізу модельних програм щодо можливості їх використання в освітньому процесі;
• ​визначати сильні сторони модельних програм та прогнозувати можливі утруднення їх реалізації;
• ​бачити можливості поступового, з наростанням обсягу й складності, навчального матеріалу, наближення учнів до здобуття загальних і конкретних навчальних результатів, передбачених Стандартом базової освіти та прописаних у ньому орієнтирів для оцінювання;
• ​розробляти навчальну програму на основі модельної навчальної програми;
• ​реалізовувати принципи академічної свободи;
• ​визначати послідовність досягнення результатів навчання учнів із української мови та літератури;
• описувати зміст навчального предмета (інтегрованого курсу) та видів навчальної діяльності учнів;
• ​​проєктувати навчальні заняття на основі модельних навчальних програм та навчальних програм, затверджених педагогічною радою закладу освіти, календарного планування;
• ​​організовувати безпечне і здорове освітнє середовище;
• ​генерувати нові ідеї і пропонувати шляхи їх упровадження;
• виявляти міждисциплінарні зв'язки у визначеній проблемі та використовувати відповідні знання, методи і технології для їх розв'язання на засадах міждисциплінарного підходу;
• ​здійснювати діагностику готовності учнів до навчання, інтерпретацію результатів виконання практичних завдань; пошуку та добору технологій, методів, інструментів та засобів навчання; розробки системи освітньої взаємодії на уроці в НУШ;
• розвивати в учнів ключові компетентності та наскрізні вміння, спільні для всіх компетентностей; формувати готовність до їх застосування в навчальних та життєвих ситуаціях;
• ​застосовувати міжпредметні зв'язки та інтеграцію навчальних предметів;
• ​добирати традиційні та інноваційні методики навчання;
• ​аналізувати і критично оцінювати навчально-методичне забезпечення української мови та літератури, що використовуються в освітньому процесі;
• розробляти проєкти навчально-методичних матеріалів, пропозиції, надавати експертну оцінку навчальним та методичним матеріалам, що використовуються в освітньому процесі;
• ​дотримуватися принципу академічної доброчесності;
• ​використовувати безпечне освітнє цифрове середовище для організації та управління освітнім процесом, організації групової взаємодії, зворотного зв'язку;
• ​використовувати у практичній діяльності сучасні тенденції викладання і навчання у закладах освіти з урахуванням упровадження дистанційного навчання;
• ​упроваджувати в практику роботи здобутки кращих міжнародних освітніх систем;
• ​визначати проблемні питання у своїй професійній діяльності та віднаходити шляхи їх вирішення, запобігання і вирішення конфліктів, досягнення компромісів, дотримання соціальної відповідальності за свою професійну діяльність.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• власного професійного розвитку педагога в умовах змін системи освіти та законодавчого забезпечення; 
• визначення відповідності власних професійних компетентностей чинним вимогам;
• ​партнерської взаємодії та співпраці з суб'єктами освітнього процесу;
• ​створення кейсів з української мови та літератури з метою підвищення якості викладання та навчання;
• ​особистісної орієнтації на підвищення рівня власної дидактичної компетентності;
• ​​планування освітньої діяльності, самостійної розробки дидактичних матеріалів; 
• формування умов досягнення успішного результату практичної діяльності, виховання ціннісного ставлення до особистісних здобутків навчання.