Vector

Стратегії мінімізації освітніх розривів та підтримки учнівства в базовій середній освіті

Мета: сформувати та розвинути у педагогів предметно-методичну та прогностичну компетентності, необхідні для ефективного подолання освітніх втрат здобувачів освіти другого циклу базової середньої освіти, а також для підтримки їхнього благополуччя в умовах сучасних викликів.

Стратегії мінімізації освітніх розривів та підтримки учнівства в базовій середній освіті

Суб’єкт підвищення кваліфікації:

ФОП Мамченко Володимир Павлович

Інформація про розробника (розробників):

Скиба Микола Володимироич, культурний антрополог, дослідник змін в системі освіти, директор з розвитку Заківської школи архітектури. Скоренький Юрій Любомирович, завідувач кафедри фізики ТНТУ І.Пулюя, заступник голови ГО “Центр Науки Тернополя’, координатор КМВ.

Напрями підвищення кваліфікації:

  • подолання освітніх втрат здобувачів освіти у другому циклі базової середньої освіти (базове предметне навчання) (ГХЗВ)

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

  • курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Вчитель закладу загальної середньої освіти

Перелік професійних стандартів:

  • «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • базова середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

  • Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Г1. Прогностична компетентність

МОДУЛЬ 1. Теоретичні засади та діагностика освітніх втрат

Тема 1.1. Феномен освітніх втрат: сутність, види, причини. Концептуалізація освітніх втрат у контексті НУШ; види освітніх втрат; фактори, що спричиняють освітні втрати; вплив освітніх втрат на розвиток особистості здобувача освіти.

Тема 1.2. Нормативно-правове регулювання подолання освітніх втрат в Україні. Державна політика у сфері подолання освітніх втрат; нормативно-правова база щодо підтримки здобувачів освіти; роль закладу освіти та педагога у реалізації державної політики.

Тема 1.3. Діагностика освітніх втрат: інструменти та методи. Методи діагностики навчальних досягнень; інструменти виявлення освітніх розривів; критерії оцінювання прогресу та регресу; використання формувального оцінювання для діагностики.

МОДУЛЬ 2. Стратегії компенсації освітніх розривів та підтримка учнівства

Тема 2.1. Методики та технології подолання освітніх втрат у базовій середній освіті. Ефективні педагогічні технології для компенсації знань і вмінь; диференційований підхід у навчанні; використання цифрових освітніх ресурсів; стратегії ремедіального навчання.

Тема 2.2. Індивідуалізація навчання та підтримка учнів з освітніми втратами. Розробка індивідуальних освітніх траєкторій; планування корекційних занять; співпраця з батьками та фахівцями; моніторинг ефективності індивідуальних програм.

Тема 2.3. Психологічна підтримка учасників освітнього процесу в умовах викликів. Принципи психологічної стійкості; стратегії підтримки емоційного благополуччя учнів; профілактика емоційного вигорання педагогів; розвиток соціально-емоційних навичок.

Практичні завдання: Розробка фрагменту діагностичного інструменту для виявлення освітніх втрат з конкретного предмету базової середньої освіти.; Складання плану корекційного заняття для учня з виявленими освітніми втратами за обраною темою.; Аналіз кейсів застосування різних стратегій подолання освітніх втрат та обґрунтування їх ефективності.

Питання для самоопрацювання: Аналіз міжнародного досвіду подолання освітніх втрат.; Вивчення сучасних досліджень щодо впливу стресу на навчальний процес.; Опрацювання методичних рекомендацій МОН України щодо організації освітнього процесу в умовах воєнного стану.; Підготовка до обговорення переваг та недоліків різних підходів до індивідуалізації навчання.

Очікувані результати: Визначати причини та види освітніх втрат у здобувачів освіти базової середньої школи.; Діагностувати рівень навчальних досягнень учнів та освітні розриви за допомогою валідних інструментів.; Розробляти та адаптувати навчальні матеріали й методики для компенсації освітніх втрат.; Застосовувати стратегії підтримки психологічної стійкості та благополуччя учасників освітнього процесу.