СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ АКТУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ВСЕСВІТНЬОЇ ТА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ У 9 КЛАСІ

МОДУЛЬ 1. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ 

АКТУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ У 9 КЛАСІ НУШ

 

Тема 1.1. Формування етно-національної ідентичності за допомогою дидактичного матеріалу з історії України для 9 класу. 

Вебінар підпорядкований методиці розкриття сутності поняття «ідентичність», чіткому диференціюванню понять «етнічна ідентичність», «національна ідентичність». Методиці використання  конкретних документальних даних та історичних прикладів, за допомогою яких можна продемонструвати сутність етнічної та національної ідентичності, виокремити моменти переростання етнічної в національну ідентичність. Водночас заняття зосереджене на методиці використання навчального матеріалу про побут і повсякдення українців для виявлення рис етнічної ідентичності, виокремлення місця жінки в житті українського етносу. Фактичним історичним матеріалом для розтлумачення сутності названих ідентичностей планується використати факти з життя та діяльності закарпатських «будителів», «руської трійці», Новгород-сіверського гуртка, Кирило-Методіївського братства.

 

Тема 1.2. Питання формування оборонної свідомості за допомогою дидактичного програмного матеріалу з історії України

Вебінар присвячується розкриттю змісту поняття «оборонна свідомість»,  з’ясуванню ролі історичної пам’яті як підвалини духовної стійкості молоді. У ході його проведення  увагу учасників насамперед буде звернуто на методичні аспекти використання проявів воєнної доблесті українських ополченців та гусарів у полках російської армії, на боці Наполеона І в легіоні Яна Домбровського під час Французько-російської війни 1812 р.;  використання матеріалів з історії Східної (кримської) війни і насамперед задіяності в ній українців та українських ресурсів як красномовних свідчень порушення гідності українців, принципу власності, експлуатації українських ресурсів з чужою імперською метою та формування на цій основі оборонної свідомості сучасних учнів.

 

Тема 1.3. Поглиблений розгляд питання формування української нації у ХІХ ст. 

Вебінар підпорядкований з’ясуванню методичних аспектів з’ясування сутності історичних процесів зародження української модерної нації. Зокрема, з’ясуванню, яку роль у цьому процесі відіграла боротьба козацько- та шляхетсько-старшинських родів за своє соціальне утвердження у статусі російських дворян; яку роль відіграли у процесі національного відродження академічні вчені; яким чином на формування української нації впливала промислова революція; яку роль у цьому процесі відіграла новонароджена верства інтелігенції. Пропонується авторська методика розкриття змісту понять «нація», та «націоналізм»; врахування соціально-політичних чинників формування останнього. Розкриття змісту методичних підходів до диференціювання різновидів зароджуваного націоналізму. Обов’язковим моментом висвітлення питання є розкриття впливу імперського тиску на націотворчі процеси в Україні ХІХ ст. У ході висвітлення названих питань перередбачається обов’язкове розкриття сутності концепції М. Гроха про три етапи національного відродження «малих» європейських націй та уточнення кількості, особливостей і найменування етапів формування української нації.

 

Тема 1.4. Формування громадянської стійкості за допомогою дидактичного програмного матеріалу з історії України

У ході проведення даного вебінару пропонується розкриття сутності понять «старе і нове покоління українських патріотів», подається спроба описання складного морально-психологічного механізму формування в української інтелігенції почуття відповідальності, зобов’язаності перед українським народом, Україною. Для розкриття цього механізму пропонується розгляд прикладів громадянської стійкості із життя та діяльності Т. Шевченка, В. Антоновича, А. Шептицького, М. Драгоманова, Л. Українки, М. Коцюбинського та ін. Підкреслення громадянської позиції українських підприємців у справі підтримки рідної культури на тлі пригнічення національної культури імперією. Розкриття потенціалу «справи Бейліса» для формування громадянської позиції щодо демократичної взаємодії між представниками різних етносів у єдиній нації. Виявлення виховного потенціалу боротьби західноукраїнської молоді за відкриття українського університету у формуванні громадянської стійкості сучасної молоді.

 

Тема 1.5. Методичні аспекти викладу проблеми «малоросійства» у середовищі освічених українців ХІХ ст.

Матеріал вебінару стосується методики викладання сутності проблеми «малоросійства» та розкриттю змісту «українського питання» в баченні російської влади (причини і наслідки появи «валуєвського циркуляру», «емського указу») та громадськості української, демократичної  російської та європейської. Пропонуються конкретні методичні інструменти пояснення учням змісту «українського питання» з позиції Австро-Угорщини, погляду на питання «народовців» та «русофілів». На прикладі фактів з біографій М. Гоголя, К. Ушинського демонструються конкретні прийоми виявлення безпідставності спроб включити їх в число «малоросів», а також імперських спроб москви привласнити їх імена та творчість собі.

 

Тема 1.6. Розкриття явища українського театру ХІХ ст. як прояву і чинника національного відродження

Вебінар присвячено методиці з’ясування ролі народної та професійної культури у формуванні етнічної та національної ідентичності. Пропонується розкриття поняття «нації культурної»; з’ясування ролі українського професійного театру у національному відродженні. Врахування виховного потенціалу історичного матеріалу про опір українського театру і культури емському указу. Тріумфальні гастролі українських театрів теренами імперії. Імперська політика щодо українських театру і культури загалом.

 

Тема 1.7. Методичні аспекти розкриття сутності політичного етапу становлення української нації

Методика розкриття сутності політичного етапу як прояву історичної закономірності у становленні нації. З’ясування місця та ролі в українському політичному житті підавстрійської та підмосковської України видатних діячів українського життя. Ідеї національного і соціального визволення. Проблема їх співвіднесеності в українському політичному русі.

Висвітлення роботи перших політичних гуртків, таємних товариств,  партій як перших проявів політичного етапу відродження української нації. Методика розкриття змісту політичної діяльності українців у Віденському парламенті, Галицькому сеймі, Государствєнной думє. Розкриття місця та ролі Миколи Міхновського та його програмних документів «Кредо молодого українця» та «Самостійна Україна» у політичному житті сучасної йому України.

Роль і місце українців у виступах армії і флоту під час демократичної революції 1905 – 1907 рр. Методичні інструменти висвітлення українського політичного життя напередодні першої світової війни.

 

МОДУЛЬ 2. Реалізація сучасних підходів у викладанні актуальних питань всесвітньої  історії у 9 класі НУШ 

 

Тема 2.1. «Прокляття прогресу»: як навчити учнів бачити обидва боки промислової революції

Промислова революція у шкільному викладі часто перетворюється на перелік винаходів і дат, за яким зникає людина. Вебінар пропонує погляд на індустріалізацію як на процес із подвійним дном: технічний прогрес ішов пліч-о-пліч із соціальною катастрофою, екологічними потрясіннями та опором тих, кого цей прогрес викинув на узбіччя. У межах вебінару представлено готові методичні інструменти для організації проблемного навчання, зокрема сценарій дебатів, що дозволяють учням самостійно оцінити ціну індустріального стрибка. Окрему увагу приділено реабілітації образу луддитів - не як вандалів, а як перших організованих критиків бездумної технологізації. Методичний акцент: дебати, аналіз джерел, проблемне навчання, рольова гра «Суд над індустріалізацією», робота зі статистичними даними про тривалість життя, дитячу смертність та умови праці.

 

Тема 2.2. Наполеон Бонапарт: геній, тиран чи продукт революції? Деконструкція міфу на уроці

Наполеон - одна з найбільш міфологізованих постатей світової історії, і підручники часто транслюють спрощений образ «генія» або «тирана». Вебінар пропонує інструментарій для деконструкції цього міфу разом з учнями через аналіз візуальних джерел, пропагандистських наративів та законодавчих текстів. Розглядається методика організації уроку-суду над Наполеоном, де учні в ролях прокурорів, адвокатів і свідків досліджують суперечливу спадщину імператора. Окремий модуль присвячено ґендерному аналізу Кодексу Наполеона - документу, який одночасно закріпив громадянські права і законодавчо підкорив жінку. Методичний акцент: урок-суд, аналіз пропагандистських плакатів, робота з текстом Кодексу, порівняння портретів Наполеона різних років.

 

Тема 2.3. Як нації «вигадували» себе: об'єднання Італії та Німеччини крізь призму сучасної націогенези

Чи є нація давньою даністю, що «прокидається», чи вона є продуктом свідомого конструювання елітами? Це питання є ключовим не лише для істориків, а й для сучасних українців, які переосмислюють власну ідентичність. Вебінар пропонує розгляд об'єднання Італії та Німеччини через оптику теорії «уявлених спільнот» Бенедикта Андерсона, що дозволяє побачити за політичними подіями глибші культурні процеси. Представлено сценарій проектної роботи, де учні створюють «карту національного наративу» та проводять паралелі між ХІХ століттям і сучасною Україною. Особливий акцент зроблено на порівнянні двох шляхів об'єднання — «заліза і крові» Бісмарка та культурно-політичного проекту «Рисорджименто». Методичний акцент: проєктна робота, створення ментальних карт, порівняльний аналіз, робота з національними гімнами та символами як джерелами.

 

Тема 2.4. Отто фон Бісмарк: "залізо і кров" як метод створення Німецької імперії

Лекція пропонує погляд на об'єднання Німеччини не як на історичну неминучість, а як на результат свідомої політичної інженерії Бісмарка, що є чудовим прикладом для аналізу ролі особистості в історії. У межах заняття представлено методичний інструментарій для організації роботи з історичними джерелами: порівняння дипломатичних документів, військових звітів та політичних промов Бісмарка. Розглядається сценарій рольової гри «Берлінський конгрес 1878 року», де учні в ролях дипломатів великих держав аналізують наслідки політики Бісмарка для системи міжнародних відносин. Особливу увагу приділено концепції «реальної політики» (Realpolitik) та її застосуванню для пояснення сучасних геополітичних процесів. Методичний акцент: рольова гра, аналіз дипломатичних документів, моделювання міжнародних переговорів, робота з політичними карикатурами епохи.

 

Тема 2.5. Революції 1848-1849 рр. – "весна народів": справжнє оновлення Європи чи ілюзія змін?

Лекція присвячена аналізу європейських революцій 1848-1849 років, які охопили майже весь континент і отримали назву «весна народів». Розглядаються спільні причини та рушійні сили цих виступів, а також причини їхньої скрізь поразки, попри широку народну підтримку. Методична частина лекції пропонує сценарій проведення «круглого столу», де учні в ролях учасників революцій з різних країн (Німеччина, Франція, Австрія, Угорщина, Італія) обговорюють спільні цілі, причини поразки та історичне значення подій. Окремий блок присвячено роботі з маніфестами та прокламаціями революційних урядів для формування навичок критичного аналізу політичних текстів. Методичний акцент: круглий стіл, аналіз маніфестів, порівняльний аналіз революційних програм, створення хронологічних стрічок подій у різних країнах.

 

Тема 2.6. Японія та Китай у XIX ст.: модернізація без втрати ідентичності – можливо, чи неможливо?

Лекція порівнює два різних шляхи східних цивілізацій у XIX столітті: успішну модернізацію Японії та глибоку кризу Китаю. Аналізуються фактори, які дозволили Японії здійснити «революцію зверху» в епоху Мейдзі, зберігши національну ідентичність, і чому Китай, незважаючи на опіумні війни та тиск Заходу, залишався консервативним. Методичний модуль передбачає організацію проєктної роботи «Модернізація без втрати обличчя», де учні досліджують різні моделі запозичення західних інститутів (освіта, армія, право) та їхню адаптацію до східних культурних кодів. Окремий кейс присвячено аналізу японської та китайської карикатури того часу як джерела для вивчення суспільних настроїв. Методичний акцент: проєктна діяльність, аналіз візуальних джерел, порівняльна таблиця «Японія vs Китай», моделювання реформ Мейдзі.

 

Тема 2.7. Культура «довгого» XIX ст.: романтизм, реалізм, модерн – пошук нової мови для нової епохи

Лекція присвячена культурним та мистецьким трансформаціям «довгого» XIX століття, яке стало епохою пошуку нової мови для вираження досвіду людини в індустріальну добу. Розглядаються основні художні стилі - романтизм, реалізм та модерн - як способи рефлексії про науково-технічний прогрес, зміну соціальних відносин та світоглядних орієнтирів. Методична частина пропонує сценарій організації «музею однієї епохи», де учні створюють мультимедійні експозиції на основі аналізу художніх творів, фотографій, архітектурних пам'яток та перших кінострічок. Особливий акцент зроблено на формуванні навичок візуальної грамотності та роботі з візуальними джерелами як історичними свідченнями. Методичний акцент: музейна педагогіка, аналіз візуальних джерел, створення мультимедійних проєктів, робота з літературними текстами як історичними джерелами.

 

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

 

1. Розробити для роботи у класі «Картку ідентичності» одного з діячів українського національного відродження ХІХ ст. 
2. Створіть технологічну картку практичного заняття з історії України з метою виявлення в історичному джерелі проявів оборонної свідомості українців ХІХ ст.
3. Опираючись на тексти «Книги буття українського народу» та валуєвського циркуляру змоделюйте зразок порівняльної таблиці українського та імперського бачення майбутнього України, виконаної учнем.
4. Складіть план-нарис фрагменту уроку, у ході якого розглядаються шляхи обходу українськими акторами заборон емського указу.
5. Складіть план уроку-суду над Наполеоном, розподіливши ролі (суддя, прокурор, адвокат, свідки, присяжні) та підготувавши перелік доказів для кожної сторони.
6. Розробіть проєктне завдання «Карта національного наративу» для порівняння об'єднання Італії та Німеччини з українським націєтворенням.
7. Створіть методичний кейс для порівняльного аналізу реформ Мейдзі в Японії та реформ «самоукріплення» в Китаї.
8. Розробіть концепцію мультимедійного проєкту «Музей однієї епохи» (романтизм, реалізм, модерн) з переліком експонатів та інструкцією для учнів.
9. Розробіть алгоритм дискусії щодо твору М. Міхновського «Самостійна Україна»: «Чи зберігають актуальність тези М. Міхновського у контексті сучасної московсько-української війни?». 
10. Розробіть сценарій дебатів на тему «Промислова революція: прогрес чи катастрофа?» для учнів 9 класу, включаючи ролі, аргументи та правила ведення дискусії.

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

 

1. Як спонукати учнів відмовитися від механічного зазубрювання навчальних текстів?
2. Як розкрити учням взаємозв’язок між соціально-економічним явищем промислового перевороту та соціально-політичним явищем формування націй?
3. Яким чином органічно пов’язати теми ролі жінки, приватного життя та історії повсякденності з викладом соціально-політичних та –економічних процесів у ХІХ ст.
4. Як організувати проблемне обговорення на уроці, щоб учні 9 класу могли самостійно оцінити соціальну ціну індустріалізації, а не просто засвоїти перелік винаходів?
5. Які методичні прийоми дозволяють ефективно деконструювати міф про «геніального» Наполеона, використовуючи аналіз суперечливих джерел та пропагандистських наративів, а не просто транслювати готову оцінку?
6. Як організувати роботу учнів із теорією «уявлених спільнот» Б. Андерсона на уроках історії, щоб вони усвідомили, що нація — це культурний конструкт, а не «вічна даність», і провели паралелі з сучасною Україною?
7. Як за допомогою рольової гри «Берлінський конгрес» навчити учнів аналізувати наслідки політики «реального політикуму» Бісмарка та оцінювати її вплив на сучасну систему міжнародних відносин?
8. Як організувати роботу учнів з революційними маніфестами 1848 року, щоб вони не просто прочитали тексти, а самостійно виявили спільні вимоги та причини поразки «весни народів» у різних європейських країнах?
9. Як побудувати проєктне завдання для порівняння японської та китайської моделей модернізації, щоб учні не просто запам'ятали факти, а зрозуміли культурні та інституційні чинники, які зумовили різні результати?
10. Як через створення «музею однієї епохи» навчити учнів аналізувати романтизм, реалізм та модерн як способи рефлексії про індустріальну добу, використовуючи візуальні джерела як історичні свідчення?

Після завершення курсу навчання за запропонованою програмою слухачі набудуть таких ознак професійної компетентності:

 - знання дидактичних і методичних засад організації освітнього процесу у 9 класі закладів загальної середньої освіти на принципах концепції Нової української школи, Державного стандарту базової загальної освіти; 

- уміння організовувати освітній процес на засадах компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого підходів; 

- досвід втілення методики навчання історії та громадянської освіти у 9 класі закладів загальної середньої освіти в контексті завдань НУШ і Державного стандарту базової середньої освіти (2020 р.).