Протидія дезінформації та вербуванню через соцмережі: медіаграмотність педагога і здобувачів освіти
Удосконалення інформаційно-цифрової компетентності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти щодо розпізнавання дезінформації, пропаганди, маніпуляцій і ризиків онлайн-вербування, реагування на них у цифровому освітньому середовищі та формування в здобувачів базової середньої освіти медіаграмотності й навичок безпечної цифрової поведінки. Показник досягнення мети — розроблений і захищений кожним слухачем практичний продукт (фрагмент уроку / виховного заходу, алгоритм реагування закладу або профілактичний захід для учнів чи батьків).
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
ФОП Штурхецький Сергій ВолодимировичІнформація про розробника (розробників):
Авторський колектив: Штурхецький Сергій Володимирович, канд. наук з держ. упр., доцент кафедри журналістики та PR-менеджменту Національного університету «Острозька академія»; Юричко Андрій Васильович, канд. філол. наук, старший викладач кафедри журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Романюк Альона Олександрівна, асистент кафедри онлайн-медіа Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, головна редакторка фактчекінгових проєктів «По той бік путінської брехні» та «НотаЄнота», медіатренерка, медіаекспертка.Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- цифрова компетентність
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- практико-орієнтований курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Заступник керівника (директора, завідувача, начальника) ЗЗСО
- Керівник (директор, завідувач, начальник) ЗЗСО
- Асистент вчителя
- Вчитель
- Практичний психолог
- Соціальний педагог
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
- «Керівник (директор) закладу загальної середньої освіти» (2021)
- «Практичний психолог закладу освіти» (2020)
Загальні компетентності педагогічних працівників за професійними стандартами:
- Практичний психолог. ЗК.03 Цифрова
Складники системи освіти та рівні освіти:
- базова середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- АЗ. Інформаційно-цифрова компетентність
- Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
- Керівник ЗЗСО. ДЗ. Інформаційно-цифрова компетентність
Протягом 3 місяців після завершення навчання слухачі та слухачки отримують:
• доступ до матеріалів курсу в онлайн-середовищі (відеолекції, презентації, чек-листи, пам'ятки, добірка інструментів верифікації, приклади протоколів реагування на фейки);
• індивідуальні онлайн-консультації розробників програми щодо впровадження практичних продуктів у роботу закладу освіти (за запитом);
• участь у закритій професійній спільноті випускників курсу для обміну досвідом, розбору актуальних фейків і кейсів онлайн-вербування;
• добірки оновлених матеріалів про нові ворожі наративи та техніки маніпуляцій в інформаційному просторі;
• методичну підтримку в підготовці уроків і виховних заходів з медіаграмотності для учнів 5–9 класів.
ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАНЯТТЯ (1 год)
Структура та зміст курсу, його мета, завдання, очікувані результати та особливості організації освітнього процесу. Види навчальної діяльності, форми поточного та підсумкового контролю, вимоги до практичного продукту. Правила комунікації, терміни виконання завдань. Під'єднання до онлайн-середовища курсу. Вхідне опитування та самооцінювання: які інформаційні загрози слухачі фіксують у своїх закладах і наскільки готові їм протидіяти.
МОДУЛЬ 1. ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ПРОТИДІЯ МАНІПУЛЯЦІЯМ (12 год)
Тема 1.1. Безпека освітнього середовища в цифровому суспільстві
Небезпеки в цифровому просторі. Типи онлайн-загроз для учасників освітнього процесу та відповідні механізми реагування. Онлайн-злочини та запобігання їм; кібершахрайство, фішинг, соціальна інженерія. Кібербезпека та кібергігієна педагога: захист акаунтів, двофакторна автентифікація, менеджер паролів, перевірка цифрових доступів. Персональні дані учнів та їх конфіденційність; правила роботи з фото та відео учнів. Безпечне використання соціальних мереж і месенджерів в освітньому процесі. Способи фільтрації доступу до мережі Інтернет та протидії шкідливому контенту в закладах освіти.
Тема 1.2. Маніпуляційні технології, пропаганда та ворожі наративи
Маніпуляційні технології та пропаганда в цифровому просторі. Інформаційно-психологічні операції: мета, цільові аудиторії, канали поширення, техніки впливу. Наратив як інструмент гібридної війни: ключові ворожі наративи, спрямовані на освітню спільноту, батьків і молодь (дискредитація держави та армії, «зрада», «все втрачено», протиставлення регіонів і груп), їхня адаптація до локального контексту громади. Емоційні тригери та когнітивні упередження як механізми впливу. Надійність джерел та достовірність даних; анонімні телеграм-канали, ботоферми, координована неавтентична поведінка. Стратегії протидії: дебанкінг і пребанкінг.
Тема 1.3. Професійна комунікація в цифровому середовищі: реагування на фейки в спільноті закладу
Цифрові інструменти та ресурси для професійного спілкування з учнями, батьками, колегами. Основи публічного спілкування та ведення дискусії онлайн. Батьківські та учнівські чати як канали поширення фейків і паніки. Протокол швидкого реагування закладу освіти на фейк: виявлення, перевірка, офіційна позиція, комунікація з батьками, взаємодія з органами влади та правоохоронцями. Офіційні комунікаційні канали закладу як джерело достовірної інформації. Професійні спільноти та проєкти з медіаграмотності для педагогів.
МОДУЛЬ 2. ФОРМУВАННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ ТА СТІЙКОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ДО ІНФОРМАЦІЙНИХ ЗАГРОЗ (15 год)
Тема 2.1. Інформаційна та медіаграмотність здобувачів освіти: пошук, верифікація, критичне оцінювання
Інформація та інформаційні процеси з використанням ІКТ. Формування в здобувачів освіти навичок ефективного пошуку, відбору, аналізу та критичного оцінювання інформації з різних цифрових джерел. Оцінювання достовірності даних і надійності цифрових ресурсів. Аналіз медіаповідомлень: автор, мета, аудиторія, контекст. Розрізнення фактів, суджень і оцінок. Цифрові інструменти верифікації: зворотний пошук зображень, перевірка відео та метаданих, геолокація. Дотримання авторського права, принципів академічної доброчесності та етичної взаємодії у віртуальному просторі. Мережевий етикет. Інтеграція завдань з медіаграмотності в уроки різних предметів і виховні заходи для учнів 5–9 класів.
Тема 2.2. Безпечна цифрова поведінка здобувачів освіти: кібербулінг, онлайн-вербування, цифровий слід
Додаткові можливості, обмеження та ризики цифрових сервісів. Підтримка добробуту здобувачів освіти: запобігання та реагування на ризики цифрового середовища — кібербулінг, лудоманію, поширення шкідливого контенту, порушення приватності, онлайн-вербування; баланс між онлайн- та офлайн-активностями. Онлайн-вербування неповнолітніх: сценарії залучення через «легкі заробітки», ігри, челенджі та фейкові вакансії; типові завдання (фотографування об'єктів, підпали, поширення провокаційного контенту) та їхні правові наслідки; ознаки, що учень потрапив у сферу впливу. Алгоритм дій педагога, класного керівника та психологічної служби; взаємодія з батьками, кіберполіцією та ювенальною превенцією. Захист цифрової ідентичності, цифровий слід і цифрова репутація здобувачів освіти. Превентивні заходи щодо цифрової поведінки, яка негативно впливає на фізичне, психологічне та соціальне благополуччя здобувачів освіти.
Тема 2.3. ШІ-грамотність: дипфейки та синтетичний контент
Поняття ШІ-грамотності як складової цифрової компетентності здобувача освіти. Базові принципи роботи генеративного ШІ. Критичне мислення щодо ШІ-згенерованого контенту: перевірка достовірності, розпізнавання дезінформації, дипфейків, синтетичних зображень, автоматично згенерованих текстів і голосових підробок. Використання ШІ у ворожих інформаційних кампаніях. Етичні виміри ШІ: упередженість алгоритмів, конфіденційність. Безпечне та відповідальне використання ШІ-інструментів здобувачами освіти; навчання за принципом «рівний — рівному».
КОНТРОЛЬНИЙ ЗАХІД (2 год)
Тестування за змістом Програми; презентація та захист практичних продуктів; підсумкове самооцінювання та визначення напрямів подальшого професійного розвитку; анкета зворотного зв'язку.
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ
1. Провести аудит кібергігієни власних акаунтів і цифрових каналів класу / закладу за чек-листом (тема 1.1).
2. Розробити пам'ятку для учнів і батьків щодо безпечного використання месенджерів та правил роботи з фото і відео учнів (тема 1.1).
3. Розібрати реальне повідомлення за схемою «мета — аудиторія — техніка — наратив» та визначити, до якої ворожої кампанії воно належить (тема 1.2).
4. Скласти карту наративів, що поширюються в інформаційному просторі громади, і підібрати до кожного факти для спростування (тема 1.2).
5. Змоделювати ситуацію поширення фейку в батьківському чаті та відпрацювати протокол реагування закладу (тема 1.3).
6. Перевірити три повідомлення (текст, фото, відео) цифровими інструментами верифікації та оформити висновок (тема 2.1).
7. Розробити завдання з медіаграмотності для уроку свого предмета в 5–9 класах (тема 2.1).
8. Розібрати кейс онлайн-вербування підлітка: визначити ознаки, етапи залучення та дії учасників освітнього процесу (тема 2.2).
9. Підготувати сценарій профілактичної години спілкування «Легкий заробіток, якого не буває» для учнів 7–9 класів (тема 2.2).
10. «Лабораторія дипфейків»: визначити ознаки синтетичного контенту в добірці зображень, відео та аудіо (тема 2.3).
Після завершення навчання за Програмою слухач / слухачка:
1. розпізнає типи онлайн-загроз для учасників освітнього процесу та застосовує правила кібергігієни і захисту персональних даних учнів;
2. пояснює механізми маніпуляційного впливу, техніки пропаганди та інформаційно-психологічних операцій, спрямованих на освітню спільноту й молодь;
3. аналізує медіаповідомлення за схемою «автор — мета — аудиторія — техніка — наратив» і визначає ворожі наративи;
4. перевіряє достовірність текстів, зображень і відео за допомогою цифрових інструментів верифікації;
5. діє за протоколом швидкого реагування закладу освіти на поширення фейків у батьківських та учнівських чатах і комунікаційних каналах закладу;
6. розпізнає ознаки залучення учня до протиправної діяльності через цифрові сервіси та діє за алгоритмом взаємодії з батьками, психологічною службою та правоохоронними органами;
7. визначає ознаки дипфейків і ШІ-згенерованого контенту та навчає учнів відповідально користуватися ШІ;
8. розробляє навчальні завдання та виховні заходи з медіаграмотності й профілактики онлайн-вербування для учнів 5–9 класів;
9. добирає стратегії дебанкінгу та пребанкінгу відповідно до ситуації;
10. оцінює власний рівень готовності до протидії інформаційним загрозам і визначає напрями подальшого професійного розвитку.
Програма реалізується дистанційно у поєднанні синхронного та асинхронного форматів:
• синхронні онлайн-заняття (практичні заняття, контрольний захід) проводяться на платформі Google Meet / Zoom;
• асинхронна частина (відеолекції, навчальні матеріали, частина практичних завдань, самостійна робота) розміщена в онлайн-середовищі курсу (Padlet); виконання завдань супроводжується зворотним зв'язком від тренерів.
Особливості програми:
• понад 50% навчального часу становлять практичні заняття: розбір реальних фейків, ворожих наративів і кейсів онлайн-вербування, робота з інструментами верифікації, моделювання ситуацій у батьківських чатах;
• кожен слухач / слухачка створює практичний продукт для власного закладу освіти (пам'ятку, протокол реагування, завдання з медіаграмотності для уроку або сценарій виховного заходу для учнів 5–9 класів);
• заняття проводять практики: медіатренери, фактчекери, викладачі журналістики;
Для навчання потрібні комп'ютер або ноутбук з доступом до інтернету, камера та мікрофон.
Тривалість навчання — до 3 тижнів; загальний обсяг — 30 годин (1 кредит ЄКТС).
• Синхронні онлайн-заняття: 1–2 рази на тиждень у вечірній час, по 2–4 академічні години; точні дати та час погоджуються з групою перед стартом.
• Асинхронні матеріали та завдання відкриваються щотижня і виконуються у зручний час з дотриманням визначених термінів.
• Контрольний захід (2 год): презентація та захист практичних продуктів, підсумкове тестування — на завершальному синхронному занятті.
Набір груп триває протягом року; навчання розпочинається після формування групи (від 5 осіб).
• Свідоцтво про підвищення кваліфікації на 30 годин (1 кредит ЄКТС), яке зараховується до обов'язкового щорічного підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
• Розвиток цифрової, медійної та інформаційної компетентностей відповідно до професійних стандартів учителя ЗЗСО, керівника ЗЗСО та практичного психолога.
• Готові практичні продукти для власного закладу освіти: протокол реагування на фейки, пам'ятки для учнів і батьків, завдання з медіаграмотності для уроків, сценарій профілактичного заходу з протидії онлайн-вербуванню.
• Можливість долучитися до професійної спільноти педагогів, які навчають медіаграмотності, та до освітніх проєктів розробників програми.
• Консультаційний супровід протягом 3 місяців після завершення навчання.