СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

МОДУЛЬ 1. Методологічні засади навчання інформатики

 

Тема 1.1. Особливості реалізації інформатичної освітньої галузі в ДСБСО

Викладання інформатики в умовах реалізації Концепції «Нова українська школа» та ДСБСО. Аналіз вимог ДСБСО до організації навчання інформатики, формування ключових і предметної компетентностей здобувачів освіти. Особливості реалізації модельних навчальних програм з інформатики для 7–9 класів, ключові зміни у змісті навчання та сучасні підходи до організації освітнього процесу.

Ознайомлення з професійним стандартом «Вчитель закладу загальної середньої освіти» та вимогами до професійної діяльності вчителя інформатики. Організація очного, дистанційного та змішаного навчання з використанням сучасних цифрових сервісів, освітніх платформ і ресурсів для забезпечення ефективного освітнього процесу.

 

Тема 1.2. Сучасні підходи до навчання інформатики в НУШ

Сучасні підходи до навчання інформатики як основа реалізації Концепції «Нова українська школа». Компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований, інтегрований та STEM-орієнтований підходи: їх сутність, особливості та можливості реалізації в освітньому процесі. Взаємозв’язок сучасних підходів із формуванням цифрової компетентності, обчислювального мислення, алгоритмічної культури, навичок програмування та розв'язування практичних задач. Організація навчання інформатики в умовах очної, дистанційної та змішаної форм здобуття освіти.

Проблемне, проєктне, дослідницьке та кооперативне навчання на уроках інформатики: сутність, переваги, методичні особливості організації та можливості використання під час вивчення алгоритмізації, програмування й інших змістових ліній предмета. Розвиток критичного, алгоритмічного й обчислювального мислення, творчості, комунікації та співпраці учнів у процесі навчальної діяльності.

Конструювання компетентнісно орієнтованих навчальних завдань, практичних робіт і навчальних проєктів з інформатики. Добір ефективних методів, цифрових інструментів і технологій, зокрема сервісів штучного інтелекту, для організації сучасного освітнього процесу, підвищення навчальної мотивації та формування ключових і предметної компетентностей здобувачів освіти.

 

МОДУЛЬ 2. Сучасні методики та інструменти навчання інформатики

 

Тема 2.1. Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти.

Проблемне навчання як метод активного навчання. Спрямування на формування здатності здобувачів освіти самостійно шукати рішення, аналізувати інформацію та робити обґрунтовані висновки. Дидактичний цикл проблемного навчання. Інструменти та методи: Case Study, метод проєктів, імітаційне та рольове моделювання, цифрові інструменти. 

Проблемне навчання та постановка відкритих питань: створення навчальних ситуацій із багатьма можливими рішеннями та стимулювання критичного мислення, аналітичних і рефлексивних умінь здобувачів освіти.

 

Тема 2.2. STEM-орієнтований підхід та проєктне навчання.

STEM-орієнтований підхід як засіб формування ключових і предметної компетентностей здобувачів освіти в процесі навчання інформатики. Принципи інтеграції науки, технологій, інженерії та математики під час вивчення інформатики. Особливості організації STEM-занять, добір практико орієнтованих завдань, використання цифрових технологій, 3D-моделювання, робототехніки та програмування для розвитку обчислювального мислення, творчості й уміння розв'язувати практичні проблеми.

Проєктне навчання як ефективна технологія організації компетентнісно орієнтованого освітнього процесу. Етапи планування та реалізації навчальних проєктів, особливості організації індивідуальної та групової роботи учнів, використання сучасних цифрових сервісів для спільної діяльності, презентації результатів і формувального оцінювання. Практичні аспекти розроблення STEM-проєктів з інформатики відповідно до вимог Нової української школи.

 

Тема 2.3. Розвиток обчислювального мислення учнів як ключової стратегії навчання інформатики.

Обчислювальне мислення як основа сучасної інформатичної освіти та важлива складова формування предметної і ключових компетентностей здобувачів освіти. Основні компоненти обчислювального мислення: декомпозиція, розпізнавання закономірностей, абстрагування, моделювання та алгоритмізація. Методичні підходи до розвитку обчислювального мислення під час вивчення різних змістових ліній курсу інформатики.

Практичні аспекти формування алгоритмічного та логічного мислення, розвитку навичок аналізу й розв'язування задач засобами програмування, моделювання та цифрових технологій. Використання навчальних задач, дослідницьких і проєктних методів, інтерактивних вправ, цифрових сервісів і технологій штучного інтелекту для розвитку обчислювального мислення учнів. Добір навчальних завдань різних рівнів складності, спрямованих на формування самостійності, творчості, критичного мислення та вміння застосовувати набуті знання в практичній діяльності.

 

Тема 2.4. Конструювання компетентнісно орієнтованих завдань з інформатики як інструмент реалізації сучасних підходів до навчання.

Компетентнісно орієнтовані завдання як ефективний інструмент реалізації компетентнісного, діяльнісного та практико орієнтованого підходів у навчанні інформатики. Вимоги до структури, змісту та рівнів складності компетентнісно орієнтованих завдань. Методичні підходи до їх розроблення відповідно до вимог ДСБСО та модельних навчальних програм.

Особливості конструювання навчальних завдань із різних змістових ліній інформатики, зокрема алгоритмізації, програмування, опрацювання даних, моделювання та цифрової творчості. Використання практико орієнтованих, дослідницьких і проєктних завдань, цифрових сервісів та технологій штучного інтелекту для розвитку цифрової компетентності, обчислювального мислення, творчості й уміння розв'язувати реальні проблеми. Аналіз прикладів компетентнісно орієнтованих завдань та критеріїв оцінювання результатів навчання учнів відповідно до вимог Нової української школи.

 

Тема 2.5. Цифрові інструменти сучасного вчителя інформатики.

Сучасні цифрові інструменти як засіб підвищення ефективності професійної діяльності вчителя інформатики та організації якісного освітнього процесу. Використання освітніх платформ, хмарних сервісів, інтерактивних ресурсів, технологій штучного інтелекту та цифрових інструментів для створення навчальних матеріалів, організації співпраці, комунікації й управління навчальною діяльністю учнів.

Методики проведення експрес-діагностики навчальних досягнень і створення інтерактивних вправ для синхронного та асинхронного навчання. Використання онлайн-сервісів Google Workspace for Education, Kahoot, Quizizz, Wordwall, LearningApps, Padlet, Mentimeter, Canva, Nearpod, Genially, Bookwidgets та інших цифрових платформ для візуалізації навчального матеріалу, організації інтерактивної взаємодії, формувального оцінювання, самооцінювання й взаємооцінювання учнів. Конструювання та використання матриць оцінювання групової діяльності, організація ефективного зворотного зв’язку, дотримання принципів цифрової безпеки, академічної доброчесності та відповідального використання цифрових технологій в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання.

 

Тема 2.6. Сучасний урок інформатики у 7–9 класах: проєктування на засадах універсального та зворотного дизайну.

Проєктування сучасного уроку інформатики відповідно до вимог ДСБСО та модельних навчальних програм. Універсальний дизайн навчання (UDL) і зворотний дизайн (Backward Design) як сучасні підходи до планування освітнього процесу. Визначення очікуваних результатів навчання, добір критеріїв оцінювання, методів, форм організації навчальної діяльності та цифрових інструментів відповідно до освітніх потреб учнів.

Практичні аспекти моделювання уроків інформатики з використанням компетентнісного, діяльнісного та практико орієнтованого підходів. Планування навчальної діяльності, що сприяє розвитку цифрової компетентності, обчислювального мислення, алгоритмізації та програмування, організації індивідуальної, парної й групової роботи. Аналіз структури сучасного уроку, добір ефективних методів мотивації, формувального оцінювання, рефлексії та створення безпечного, інклюзивного й мотивувального освітнього середовища.

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

 

1. Практичне завдання (після опрацювання всіх модулів). 

Тема. Проєктування освітнього процесу відповідно до ДСБСО та Концепції НУШ у базовій середній освіті (7–9 класи). 

Мета: сформувати здатність педагогічних працівників аналізувати вимоги ДСБСО, проєктувати освітній процес на засадах компетентнісної освіти, визначати результати навчання та ефективні методи й форми організації навчальної діяльності учнів. 

Завдання: 

1. Проаналізуйте інформатичну освітню галузь у межах ДСБСО та її компетентнісний потенціал. 

2. Сформулюйте 3–4 загальні та конкретні результати навчання для учнів 7–9 класів з інформатики. 

3. Запропонуйте фрагмент уроку, у якому відображено інтеграцію ключових компетентностей і наскрізних умінь. 

4. Обґрунтуйте вибір методів і форм навчання з позицій сучасних підходів. 

5. Здійсніть коротку рефлексію: які елементи ДСБСО (модельної навчальної програми) є для вас найбільш складними в реалізації та чому? Формат виконання: документ MS Word або PDF (обсяг 2–4 сторінки). 

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання 

 

1. Компетентнісний підхід як основа реалізації ДСБСО. 

2. Діяльнісний підхід у навчанні: роль учня як активного суб’єкта освітнього процесу. 

3. Особистісно орієнтований підхід та принципи дитиноцентризму в НУШ. 

4. Інтегративний та міжпредметний підходи в контексті формування цілісного світогляду здобувачів освіти. 

5. STEM-орієнтований підхід як засіб розвитку ключових і предметних компетентностей. 

6. Зміна освітніх пріоритетів: від засвоєння знань до розвитку життєвих і метапредметних умінь. 

7. Проблемне навчання як інструмент розвитку критичного мислення. 

8. Проєктне навчання: педагогічний потенціал та етапи реалізації в базовій середній школі. 

9. Кооперативне навчання: умови ефективної організації групової діяльності здобувачів освіти. 

10. Глибинне й поверхневе навчання: ознаки, відмінності, педагогічні наслідки. 

11. Компетентнісно орієнтовані завдання як засіб досягнення результатів навчання, визначених ДСБСО. 

12. Цифрові інструменти як засіб реалізації компетентнісного та діяльнісного підходів. 

13. Використання платформ для створення інтерактивних навчальних завдань.

 

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Нормативно-правові документи

1. Закон України від 05.09.2017 № 2145–VIII «Про освіту» (із змінами). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 17.04.2026).
2. Закон України від 16.01.2020 № 463–ІX «Про повну загальну середню освіту» (із змінами). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 17.04.2026).
3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року» (із змінами). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.04.2026).
4. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017–2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» (із змінами). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.04.2026).
5. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 № 2205 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.11.2020за № 1111/35394 (із змінами). URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 17.04.2026).
6. Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225 «Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти». URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 17.04.2026).
7. Наказ МОН України від 20.08.2025 № 1163 «Про затвердження концептуальних засад освітніх галузей та дорожньої карти реалізації концептуальних засад освітніх галузей на 2025–2030 роки». URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 15.04.2026).

 

Основна література

1. Dots Academy. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 17.04.2026).
2. European Commission. Guidelines for teaching informatics: practical strategies for European Schools. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 17.04.2026).
3. Концептуальні засади інформатичної освітньої галузі / Міністерство освіти і науки України. 25 вересня 2025 р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 17.04.2026). 
4. НУШ: базова середня освіта : путівник онлайн-курсу. Київ : Освіторія, 2023. 91 с. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 17.04.2026).
5. Освіта для життя. Комплексна політика для підсилення реформи НУШ. URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 15.04.2026).

 

Додаткова література

1. Поліщук С. А. Розвиток алгоритмічного мислення у школярів. Науковий вісник ХДУ, серія: Педагогічні науки, 2021. С. 110–120.
2. Щетина Т., Гашенко О. Психологічні аспекти навчання учнів у цифровому середовищі. Педагогічні науки. 2024. № 4. С. 45–56. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 17.04.2026).
3. Стоколос-Ворончук О. О., Короленко В. Л. Цифрові інструменти та онлайн платформи у навчанні інформатики. Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка». 2024. № 2. С. 480–495. 
4. Каталог компетентнісних робіт для НУШ. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.04.2026). 
5. Штучний інтелект – асистент сучасного вчителя / С. Доценко, В. Ворожбіт-Горбатюк, Т. Собченко, М. Корнієнко. Харків : Ранок, 2025. 176 с.

знати сучасні підходи до навчання інформатики, вимоги ДСБСО, модельних навчальних програм, психолого-педагогічні засади навчання та особливості формування ключових і предметної компетентностей учнів;

розуміти сучасні методики навчання інформатики, принципи розвитку обчислювального мислення, алгоритмізації та програмування, добору змісту, форм, методів і засобів навчання відповідно до концепції Нової української школи;

уміти проєктувати сучасний урок інформатики, використовувати компетентнісний, діяльнісний, інтегрований та STEM-орієнтований підходи, організовувати проєктну, дослідницьку й кооперативну діяльність учнів;

застосовувати сучасні методики формування цифрової компетентності, алгоритмічного, логічного та обчислювального мислення, розробляти компетентнісно орієнтовані завдання, практичні роботи та навчальні проєкти;

використовувати сучасні цифрові сервіси, освітні платформи, технології штучного інтелекту та інші цифрові інструменти для організації й оцінювання освітнього процесу в очному, дистанційному та змішаному форматах;

створювати безпечне, інклюзивне та психологічно комфортне освітнє середовище, дотримуватися принципів цифрової безпеки та кібергігієни під час організації освітнього процесу;

здійснювати формувальне й підсумкове оцінювання результатів навчання учнів, аналізувати їхні освітні досягнення та використовувати результати оцінювання для вдосконалення навчання;

демонструвати готовність до професійної рефлексії, безперервного професійного розвитку та впровадження сучасних освітніх практик у професійну діяльність.