Освітня програма підвищення кваліфікації (професійного розвитку) вчителів зарубіжної літератури закладів загальної середньої освіти «Дидактичні основи реалізації діяльнісного підходу»

opachkooi@zakinppo.org.ua

ТЕМА 1. ВИКЛАДАННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ – СУЧАСНО: ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД  ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО  ПРОЦЕСУ.

Ключові компетентності та наскрізні вміння у мовно-літературній освітній галузі.

Трансформація ролі знань: від репродуктивного засвоєння до функціонального застосування.

Методичні підходи до формування мовно-літературних навичок на уроці та в позаурочній діяльності.

Оцінювання розвитку мовно-літературних навичок і комунікативних компетентностей учнів. 

ТЕМА 1.3. СУЧАСНИЙ УРОК ЛІТЕРАТУРИ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ  В КОНТЕКСТІ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ 

Дидактична сутність діяльнісного підходу та його місце в сучасному освітньому процесі.

Метод літературного  дослідження. Література як інструмент вирішення конкретних комунікативних завдань. Учень активний суб'єкт навчальної діяльності. 

Конструювання компетентнісних завдань. Діяльнісний підхід як основа Нової української школи (НУШ).

Роль учителя як фасилітатора, наставника й тьютора в особистісно орієнтованому освітньому середовищі.

Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок.

ТЕМА 3. РЕАЛІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ: ТЕОРІЇ, СТРАТЕГІЇ, ПРАКТИКИ

Діяльнісний підхід у вивченні зарубіжної літератури. Учень як активний суб'єкт. Головні ознаки діяльнісного підходу. Створення проблемних ситуацій. Організація командної роботи та проєктної діяльності. Аналіз поширених практик реалізації діяльнісного підходу на уроках зарубіжної літератури.

ТЕМА 4. ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД. ПРИЙОМИ ЕМОЦІОНАЛІЗАЦІЇ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ   СЛОВЕСНОСТІ

      Діяльнісний підхід у вивченні словесності. Тріада навчання: «відчуваю – думаю – дію». Роль учителя: фасилітатор, модератор дискусії, коуч, а не єдине джерело інформації. Трансформація учня: від пасивного слухача до активного дослідника тексту та співавтора смислів. Прийоми емоціоналізації навчання: емоційне налаштування, «Занурення» в епоху, парадокси та інтриги, емпатійне читання. Форми діяльності на уроках літератури та мови: театралізація та інсценізація, творче моделювання, дискусійні платформи, медіапроєкти:  Результати поєднання підходів : глибока рефлексія, довготривала пам'ять, розвиток емпатії.

ТЕМА 5. АНАЛІЗ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ: ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД

 ( ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА)

Методики розвитку критичного мислення в процесі аналізу художнього твору. 

Читацька діяльність як активний процес.
          Моделювання прийомів: сторітелінг, кроссенс, створення буктрейлерів, фанфіків, інсценізація.

ТЕМА 6. ВИКОРИСТАННЯ ШІ ЯК ІНСТРУМЕНТУ ЕФЕКТИВНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ ПРИ ВИВЧЕННІ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.  КЛЮЧОВІ НАПРЯМКИ ВИКОРИСТАННЯ ШІ 

Штучний інтелект (ШІ) як каталізатор діяльнісного підходу. Автоматизація рутини та перетворення навчання на активний, персоналізований та практико-орієнтований процес. Взаємодія із ШІ як із цифровим середовищем для вирішення реальних мовленнєвих та літературних  завдань.

ТЕМА 7. МОВНО-КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГА КРІЗЬ ПРИЗМУ ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ

Зміна ролі учителя. Мовно-комунікативна компетентність педагога як головний інструмент створення мовного середовища на уроках зарубіжної  літератури. Здатність педагога використовувати мову як інструмент управління класом, стимулювання учнів до дії та моделювання природного спілкування.

ТЕМА 8. ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОРАННЯ ПЕДАГОГА ТА РЕСУРСНІСТЬ У ДІЯЛЬНІСНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ 

Причини вигорання в діяльнісному навчанні. Гіпервідповідальність за менеджмент класу. Синдром «ідеального фасилітатора». Цифрове перевантаження. Освоєння нових ШІ-інструментів, платформ для рефлексії та створення цифрового контенту у позаробочий час. 

Стратегії відновлення та оптимізації. Збереження внутрішнього балансу, життєву та професійної гнучкості педагога. Делегування відповідальності учням. Використання лідерів груп (таймкіперів, спікерів, секретарів) для самоорганізації командної роботи. Впровадження взаємооцінювання (Peer Assessment) та чек-листів «Can-Do Statements». Автоматизація рутини за допомогою ШІ. Використання готових шаблонів та дидактичних конструкторів замість розробки кожного уроку. Професійна рефлексія. Чітке розмежування робочого часу та простору. Формула стійкості вчителя. 

ТЕМА 9. ПСИХОЛОГІЯ МОТИВАЦІЇ В ДІЯЛЬНІСНОМУ ПІДХОДІ

Еволюція мотиваційних чинників: від зовнішнього до внутрішнього. Фундаментальна роль внутрішньої мотивації в діяльнісному підході. Практичні психологічні прийоми запуску мотивації для вивчення зарубіжної літератури.

Практичні інструменти для вчителя: Проблемні ситуації, зворотний зв'язок, рефлексія, командна робота. 

         ТЕМА 10. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАЛЬНОЇ ТА КОРЕКЦІЙНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО/ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ

Трансформація діяльнісного підходу у практично-дійове навчання. Психолого-педагогічна характеристика дітей з інтелектуальною недостатністю. Побудова ефективної траєкторії навчання в інклюзивному класі. Особливості вивчення зарубіжної літератури в інклюзивному класі. Формування елементарних навичок виживання у мовному середовищі. Індивідуальна освітня траєкторія (ІОП). Опора на наочність (Принцип предметності). Корекційно-виховна робота. Залучення до командної роботи через адаптовані ролі.

ТЕМА11. ПСИХОЛОГІЯ РОБОТИ З УЧНЯМИ З РІЗНИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Гуманістична парадигма, принцип диференціації та психологічний супровід – база для роботи з учнями різними освітніми потребами.  Створення ситуації успіху та забезпечення умов для активної самореалізації.

Психолого-педагогічна матриця взаємодії з різними категоріями учнів на уроках зарубіжної літератури.

Психологічні засади інклюзивної взаємодії в інклюзивному класі. Екологічне мовленнєве середовище. Формування культури взаємодопомоги. Принцип безбар'єрності у спілкуванні.  

Роль асистента вчителя як психологічного містка в умовах діяльнісного підходу.

ТЕМА 12. МЕДІАГРАМОТНІСТЬ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ

Медіаграмотність для вчителів зарубіжної літератури як вміння критично оцінювати інформацію, розпізнавати маніпуляції та передавати ці навички учням. Вона включає аналіз фактів, перевірку джерел та безпечну поведінку в інтернеті. Головні складові медіаграмотності. Впровадження елементів медіаграмотності на уроках зарубіжної літератури.

за результатами виконання Програми вчителі зарубіжної літератури

 знатимуть

• нормативно-правові засади Державного стандарту базової середньої освіти, його роль та складники; 
• особливості реалізації нового Державного стандарту базової середньої освіти в межах мовно-літературної галузі;
• дидактичні засади та етапи побудови уроку за діяльнісною технологією;
• моделі організації мовленнєвої діяльності відповідно до CEFR 2020;

умітимуть 

• організовувати освітній процес відповідно до нормативно-правових засад Державного стандарту базової середньої освіти;
• застосовувати  Типову освітню  програму  для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти;
• розробляти навчальні програми на основі модельних і Державного стандарту базової середньої освіти;
• моделювати навчальну діяльність на уроках зарубіжної літератури в 5-9 класах з використанням інноваційних технологій; 
• аналізувати та обирати ефективні стратегії формування наскрізних умінь; 
• трансформувати теоретичний матеріал підручника у систему дослідницьких, проблемних та творчих завдань.
• організовувати ефективну командну, парну та проєктну роботу учнів на уроках літератури.