СУЧАСНИЙ УРОК МАТЕМАТИКИ У НУШ: ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ

МОДУЛЬ 1 

Стратегії та підходи викладання математичної галузі в другому циклі базової середньої освіти

Тема 1.1. Підхід як стратегія навчання: методи, форми, прийоми.

Поняття про підхід до навчання як стратегічну вертикаль освітнього процесу. Концептуальні засади сучасних освітніх підходів у контексті Нової української школи. Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого та середовищного підходів. Співвідношення, взаємоінтеграція та практична реалізація визначених підходів у діяльності вчителя математики під час викладання алгебри, геометрії та інтегрованих курсів у другому циклі базової середньої освіти.

Тема 1.2. Кооперативне навчання: методи, стратегії, умови ефективного перебігу.

Сутність та психолого-педагогічні засади технології кооперативного навчання як взаємозалежної групової роботи. Основні етапи та критерії технології кооперативного навчання, сучасні методи та стратегії кооперації (зокрема взаємонавчання, командні дослідження), форми та ефективні умови кооперування в процесі вивчення алгебри, геометрії та інтегрованого курсу у 7–9 класах. Особливості формування культури математичного діалогу, взаємодопомоги та колективної відповідальності учнів під час виконання групових завдань.

Тема 1.3. STEM-орієнтований підхід у навчанні на уроках математики. 

Актуальність використання STEM-підходу в процесі реалізації змісту математичної освітньої галузі в другому циклі базової середньої освіти. Принципи реалізації STEM-підходу під час викладання алгебри, геометрії та інтегрованого курсу «Математика». Потенціал STEM-орієнтованого навчання щодо формування ключових і предметних компетентностей, розвитку критичного мислення, креативності, інженерного мислення та навичок розв’язання комплексних прикладних проблем. Особливості добору змісту, форм і методів навчання, а також організації проєктно-дослідницької діяльності й STEM-моделювання. Упровадження STEM-елементів у структуру уроку математики в 7–9 класах, практичні рекомендації щодо їх ефективної реалізації в освітньому процесі.

МОДУЛЬ 2

Практичний інструментарій вчителя для викладання предметів математичної галузі  в 7-9 класах

Тема 2.1. Компетентнісно орієнтовані завдання з математики: аналіз, добір та застосування.

Компетентнісно орієнтовані та контекстні завдання з математики в другому циклі базової середньої освіти як ефективний інструмент формування ключових і предметних компетентностей учнів. Основні підходи до аналізу структури й дидактичного потенціалу таких завдань. Роль прикладного контексту у формуванні життєвих навичок та функціональної грамотності підлітків. Методика добору й адаптації математичних завдань відповідно до визначених очікуваних результатів навчання та вікових особливостей здобувачів освіти у 7–9 класах. Компетентнісно орієнтований інструментарій для оцінювання, самооцінювання та подолання освітніх втрат на уроках алгебри й геометрії. Методичні засади самостійного конструювання контекстних завдань учителем та стратегії їх ефективного впровадження в освітній процес.

Тема 2.2. Проблемне та проєктне навчання: сутність, механізми, планування уроку математики.

Актуальність проблемного та проєктного навчання в сучасній математичній освіті в умовах Нової української школи. Специфіка реалізації проблемного навчання через створення й використання на уроках у 7–9 класах проблемних ситуацій. Роль учителя як фасилітатора в організації дослідницької діяльності учнів. Методика планування уроків алгебри та геометрії з використанням проблемних і проєктних методів: добір змісту, конструювання проблемних завдань та алгоритми моделювання занять за базовими сценаріями. Розвиток критичного мислення, самостійності, креативності, когнітивної гнучкості та здатності учнів до практичного застосування знань у реальних життєвих (контекстних) ситуаціях. Порівняльний аналіз переваг, недоліків та ризиків використання технологій проблемного й проєктного навчання під час викладання математики в другому циклі базової середньої освіти.

Тема 2.3. Цифрова компетентність педагога НУШ: ефективні інструменти для організації сучасного освітнього процесу на уроках математики.

Цифрові інструменти та середовища динамічної математики (GeoGebra, Desmos тощо) для ефективної візуалізації навчального матеріалу, моделювання та організації дослідницької діяльності учнів у 7–9 класах. Платформи та інструменти штучного інтелекту (ШІ) для створення інтерактивного й персоналізованого освітнього контенту до уроків алгебри та геометрії. Практичні аспекти використання ШІ для автоматизації рутинних процесів: узагальнення матеріалів, генерації дидактичних карт, створення конспектів уроків та забезпечення диференційованого навчання. Використання цифрового інструментарію для діагностики та розробки адаптивних завдань з метою подолання освітніх втрат і розривів у знаннях учнів з математики.

Тема 2.4. Включення учня в навчальну діяльність як активного суб'єкта на уроках математики. Рефлексивність навчання та формувальне оцінювання.

Рефлексія як інструмент усвідомлення підлітками власних освітніх потреб, навчальних цілей та подолання когнітивних труднощів. Концептуальні засади сучасного оцінювання: порівняльний аналіз оцінювання для навчання (AfL) та оцінювання як навчання (AaL) на уроках алгебри й геометрії. Практичні аспекти інтеграції технік формувального оцінювання, самооцінювання та взаємооцінювання в різні етапи уроку математики у 7–9 класах. Способи використання інструментів зворотного зв'язку для відстеження індивідуального прогресу здобувачів освіти.

Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Вправа “Виявлення різноманіття навчальних досягнень”. Вчителі знайомляться з методами (інструментами) для оцінювання як навчання (Assessment as Learning)  та, працюючи в групах, обирають один із них та описують його застосування в обраній темі уроку.
2. Вправа “Трансформація”. Слухачам надається кейс із навчальним завданням і його оцінюванням, і пропонується трансформувати його в оцінювання як навчання (Assessment as Learning).
3. Вправа «Майстерня цифрових завдань». Вчителі знайомляться з однією із запропонованих платформ (наприклад, Interacty / Genially / Quizlet) та створюють 3-4 запитання для інтерактивної вправи. Шаблон для вправи обирають самостійно.
4. Вправа «Опановуємо Brisk Teaching». Завдання: створити Google форму або Kahoot! (8-12 запитань) та презентацію (6-8 слайдів), використовуючи pdf-файл підручника, документи Word / Google або відео з YouTube.
5. Вправа «NotebookLM у роботі педагога: від джерела до готового матеріалу». Вчителі створюють блокнот, завантажують 3-5 джерел за обраною темою; створюють план уроку, тести, презентацію, подкаст, диференційовані завдання тощо. Вправа “Підбери необхідне”: три прикметники, щоб описати себе;  три прикметники, щоб описати друга / подругу. Поясніть свій вибір.
6. Вправа “Склади речення”. Слухачам пропонують одне слово, з якого розпочнеться речення - це його початок. Далі по слову доповнюють слухачі і групою складаємо речення, яке має логічний зміст.
7. Аналітичне завдання «Розпізнай підхід». Вчителям пропонуються 3–4 описані фрагменти уроків (кейси). Потрібно: визначити, який підхід (підходи)  реалізується; виділити використані методи, форми і прийоми; обґрунтувати відповідність між підходом і обраними педагогічними рішеннями.
8. Завдання «Один зміст — різні підходи». Вчителям пропонується одна тема уроку. Потрібно: розробити два варіанти фрагмента уроку на основі різних підходів; порівняти їх за критеріями: активність учнів, рівень мислення, очікувані результати; визначити переваги й обмеження кожного.
9. Вправа «Від сухої теорії до STEM-виклику: рефреймінг академічної задачі». Слухачам пропонується навчитися перетворювати абстрактні текстові задачі з підручників алгебри та геометрії (5–9 класи) на прикладні STEM-кейси з реальними ресурсно-часовими обмеженнями.
10. Практичне завдання: «STEM-аудит: оцінка ризиків та адаптація готового кейсу».  Навчитися критично оцінювати сторонні STEM-матеріали (з інтернету, підручників чи закордонних ресурсів), виявляти бар'єри для їх впровадження в конкретному закладі освіти та розробляти життєздатну адаптовану версію.
11. Вправа «Моделювання STEM-фрагменту уроку». Слухачам пропонується  розробити фрагмент уроку з використанням STEM-технології.
12. Вправа «Ознаки компетентнісного завдання». Завдання: скласти перелік ознак компетентнісного завдання.
13. Вправа «Компетентнісна трансформація». Слухачам пропонується  перетворити традиційне завдання на компетентнісне.
14. Вправа «Практичне конструювання компетентнісних завдань». Слухачам пропонується створити компетентнісне завдання за шаблоном.
15. Вправа «Провокаційні запитання». Слухачам пропонуються провокаційні запитання, після відповіді на які проводиться обговорення.
16. Вправа «Асоціативний кущ». Слухачам пропонується визначити ключових ознаки проблемного та проєктного навчання та створити узагальнену таблицю «Спільне — відмінне».
17. Вправа «Конструювання проблемної ситуації». Слухачам пропонується тема уроку. Завдання: сформулювати проблемне запитання; визначити спосіб його подання учням.
18. Вправа «Розробка мініпроєкту». Слухачам пропонується розробити мініпроєкт за шаблоном.
19. Вправа «Фрагмент уроку». Слухачам пропонується розробити структуру уроку з використанням проблемного або проєктного навчання за шаблоном.
20. Вправа «3-2-1». Слухачі запрошуються до обговорення за схемою:
    «3 ідеї, які візьму у власну практику; 2 труднощі, які потребують подолання; 1 запитання, на яке очікую відповідь».

Знання й розуміння:

• сутнісних характеристик сучасних підходів до навчання в Новій українській школі як основи організації освітнього процесу з математики;
• спільних і відмінних рис проблемного й проєктного навчання, а також особливостей їх застосування для розвитку математичного мислення;

• сутності технології кооперативного навчання на уроках алгебри та геометрії;
• методів кооперативного навчання та способів формування колективної відповідальності під час групової роботи над математичними завданнями;
• умов ефективного перебігу кооперативного навчання в другому циклі базової середньої освіти;
• сутності та принципів діяльнісного й STEM-орієнтованого підходів у навчанні математики та інструментів їх реалізації в освітньому процесі;
• сутності рефлексивності навчання, механізмів, які перетворюють учня на активного учасника та суб'єкта опанування математичного апарату;
• сучасних цифрових інструментів, середовищ динамічної математики та можливостей штучного інтелекту для створення якісного, інтерактивного й візуалізованого навчального контенту до уроків математики.

Уміння: 

• організовувати педагогічну діяльність на засадах сучасних підходів до навчання математики в НУШ;
• реалізовувати принципи діяльнісного та STEM-орієнтованого підходів під час викладання математики, застосовувати діяльнісні методи навчання та різноманітні інструменти діяльнісного підходу в освітньому процесі;
• реалізовувати визначені підходи до організації сучасного освітнього процесу на уроках алгебри та геометрії в умовах очного, дистанційного й змішаного навчання;
• аналізувати, добирати, конструювати та застосовувати компетентнісно орієнтовані й контекстні завдання з математики для розвитку функціональної грамотності учнів;
• моделювати уроки математики за базовими сценаріями проблемно-орієнтованого, проєктного та кооперативного навчання;
• планувати навчальні проєкти та STEM-кейси математичного спрямування;
• добирати ефективні методи формування колективної відповідальності, розвитку критичного мислення й когнітивної гнучкості на уроках математики;
• створювати рефлексивне навчальне середовище для залучення учнів як активних суб'єктів математичної діяльності;
• розрізняти оцінювання для навчання (AfL) та оцінювання як навчання (AaL) у процесі опанування математичного матеріалу;
• інтегрувати техніки формувального оцінювання в різні етапи уроку математики;
• створювати інтерактивний та візуальний контент засобами цифрових інструментів (зокрема у середовищах динамічної математики GeoGebra, Desmos та за допомогою платформ ШІ) для підготовки сучасного уроку;
• використовувати ШІ для узагальнення матеріалів, створення конспектів, диференціації та подолання освітніх втрат з математики;
• розуміти логічний ланцюг «підхід → принципи →  методи → форми →  прийоми → результат» та вміти будувати урок математики відповідно до обраної стратегії;
• добирати й застосовувати в практичній діяльності вчителя математики ефективні методи та стратегії кооперативного навчання.

Цінності, ставлення:

• готовність застосовувати сучасні підходи до навчання в Новій українській школі;
• усвідомлення необхідності професійної мобільності й гнучкості вчителя в умовах трансформації математичної освіти;
• здатність планувати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи на уроках математики (алгебри, геометрії та інтегрованих курсів);
• усвідомлення важливості рефлексивності навчання та ціннісного ставлення до використання в освітньому процесі оцінювання як навчання (AaL);
• усвідомлення цінності цифрових технологій та динамічних математичних середовищ для підвищення якості й наочності освітнього процесу;
• готовність до постійного розвитку власної цифрової компетентності;
• розуміння важливості зміщення фокусу з механічної передачі знань на глибоке математичне розуміння, формування ключових компетентностей, розвиток критичного мислення й самостійності учнів;
• готовність застосовувати ефективні стратегії кооперативного навчання на уроках математики для побудови конструктивного діалогу та взаємодопомоги;
• усвідомлення необхідності колективної взаємодії здобувачів освіти та виховання культури спільної відповідальності під час участі в різних формах кооперативного навчання й STEM-проєктах.

Вересень-жовтень 2026р, за узгодженням