ВЧИТЕЛІ (ВИКЛАДАЧІ ПРЕДМЕТІВ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ (ГЕОГРАФІЯ)

2.       НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Програмою передбачено інтерактивні лекційні та практичні заняття, а також практико орієнтована самостійна робота слухачів.  Особливістю практичних занять є проведення досліджень, аналіз конкретних ситуацій і розв’язання професійних кейсів, проєктування компетентнісно-дослідницьких занять з географії, розроблення засобів оцінювання навчального поступу учнів тощо. 

Самостійна робота передбачає опрацювання нормативно-правових і навчально-методичних матеріалів, матеріалів навчальних занять; аналіз модельних навчальних програм природничої освітньої галузі; виконання професійно орієнтованих завдань, опрацювання сучасних підходів до навчання, використання цифрових ресурсів. 

Контрольні заходи передбачають перевірку теоретичних знань, оцінювання рівня сформованості професійних умінь і здатності застосовувати здобуті знання у професійній діяльності, зокрема проєктувати та організовувати освітній процес на засадах компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого та інтегративного підходів. Результати навчання за програмою оцінюються за 100-бальною шкалою.

Зміст програми структуровано за взаємопов’язаними модулями, що забезпечують послідовне поєднання загальнопедагогічної та фахової підготовки: від осмислення сучасних вимог до професійної діяльності вчителя, сучасних підходів до навчання та компетентнісного потенціалу природничої освітньої галузі – до практичного опанування методів, технологій і цифрових інструментів навчання географії.

Загальний обсяг програми становить 60 годин (2 кредити ЄКТС): 8 годин – лекційні заняття, 18 годин – практичні заняття, 26 годин – самостійне опрацювання теоретико-практичних матеріалів курсу та самостійна робота, 8 годин – контрольні заходи. 

3.       ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Тема 1.1. Екосистема профорієнтації: інтеграційні моделі для кар’єрного старту учнів/учениць 9 класів

Географія в 6-9 класах НУШ – базис для кар’єри в GIS, урбаністиці, логістиці, туризмі, екології, економіці, міжнародних відносинах, управлінні територіями, дистанційному зондуванні Землі та цифрових технологіях. Перетворення шкільних уроків на інноваційну профорієнтаційну екосистему. Об'єднання STEM-проєктів, розв’язання реальних технологічних кейсів та віртуального знайомства із сучасними підприємствами. Застосування інтеграційних моделей для органічного впровадження професій майбутнього в освітній процес. Використання географії як практичного інструмента для успішного кар'єрного старту учнів.

Тема 1.2. Психолого-педагогічний супровід здобувачів освіти в НУШ: долання бар’єрів, тривожності та попередження конфліктних ситуацій

Створення психологічно безпечного освітнього простору на уроках географії для мінімізації навчального стресу. Дієві інструменти подолання емоційних та когнітивних бар’єрів (зокрема, страху помилитися під час розв'язування задач чи проведення експериментів). Практичні методики зниження тривожності здобувачів освіти перед оцінюванням та під час виконання практичних, самостійних та діагностувальних робіт. Стратегії попередження та розв’язання конфліктних ситуацій у процесі командної роботи (наприклад, над STEM-проєктами). Навички вчителя щодо надання базової емоційної підтримки, збереження ментального здоров’я та підтримки мотивації підлітків.

Тема 1.3. Професійний розвиток педагогічних працівників в умовах НУШ 

Зміст теми охоплює оновлення методичного інструментарію вчителів географії з акцентом на впровадження STEM-моделювання та діяльнісного підходу до викладання за актуальними стандартами Нової української школи. Особлива увага приділяється розвитку цифрової компетентності педагогів, зокрема практичній інтеграції інструментів штучного інтелекту для організації сучасних досліджень та підвищення пізнавальної активності учнів. Крім того, розглядаються стратегії безперервного професійного зростання, які допомагають вчителям успішно конструювати безпечне освітнє середовище та інтегрувати ефективну профорієнтаційну складову в навчальний процес.

Тема 1.4. Критерії та індикатори оцінювання якості педагогічної діяльності

Зміст теми зосереджений на вивченні сучасних вимог до оцінювання ефективності роботи вчителя географії відповідно до критеріїв розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти в контексті НУШ. Ключовим аспектом є розгляд конкретних індикаторів педагогічної майстерності, таких як здатність конструювати діяльнісні уроки, застосовувати STEM-підходи та інтегрувати цифрові інструменти під час вивчення навчального матеріалу шкільного курсу географії. Також розглядаються дієві інструменти самооцінювання і рефлексії, які допомагають педагогам об'єктивно аналізувати власну практику, адаптувати методики під потреби учнів та свідомо планувати траєкторію професійного вдосконалення.

Тема 1.5. Створення безпечної освітньої екосистеми закладу освіти

Тема охоплює комплексний підхід до формування безпечного освітнього простору в кабінеті географії, що поєднує суворе дотримання правил безпеки під час практичних робіт і STEM-експериментів із забезпеченням психологічного комфорту учнів. Особлива увага приділяється практичним аспектам цивільного захисту, безпеки життєдіяльності та чітким алгоритмам дій педагога у надзвичайних ситуаціях, що є критично необхідним у сучасних умовах. Крім того, розглядаються ефективні інструменти для розбудови інклюзивного та вільного від будь-яких проявів насильства середовища, яке сприяє збереженню здоров'я школярів і формуванню їхньої довіри до освітнього процесу в парадигмі НУШ.

Тема 1.6. Інклюзивна освіта: теорія і практика

Зміст теми зосереджений на засвоєнні нормативно-правових і психолого-педагогічних засад впровадження інклюзії в освітній процес відповідно до принципів Нової української школи. Ключова увага приділяється практичним методам адаптації та модифікації навчального матеріалу з географії, що дозволяє ефективно залучати учнів з особливими освітніми потребами до виконання посильних STEM-проєктів і практичних робіт. Крім того, розглядаються стратегії налагодження дієвої співпраці з асистентом вчителя та формування толерантного, безбар'єрного середовища, де кожен школяр має рівний доступ до здобуття якісної природничої освіти.

Тема 1.7. Побудова індивідуальної програми професійного розвитку вчителя

Зміст теми присвячений алгоритмам створення персоналізованої траєкторії безперервного навчання вчителя географії, що базується на глибокому самоаналізі професійних компетентностей та вимогах актуального професійного стандарту в умовах НУШ. Особлива увага приділяється практичним аспектам вибору ефективних форм підвищення кваліфікації, орієнтованих на опанування інноваційних інструментів, впровадження STEM-технологій та використання штучного інтелекту для підготовки до уроків. Крім того, розглядаються дієві механізми цілепокладання, моніторингу та рефлексії, які дозволяють педагогу гнучко коригувати свій індивідуальний план, забезпечуючи високу якість викладання та успішне проходження атестації чи сертифікації.

Тема 1.8. Реалізація інтегративного підходу в освіті: інтегровані курси й уроки

Зміст теми розкриває концептуальні засади об'єднання географії з іншими природничими дисциплінами для формування в учнів цілісної наукової картини світу в межах Нової української школи. Основний акцент робиться на практичному інструментарії конструювання інтегрованих уроків та викладанні комплексних курсів (наприклад, «Природничі науки» чи «STEM»), що дозволяє органічно поєднувати теоретичні знання з розв'язанням реальних життєвих проблем. Крім того, розглядаються методики розвитку та оцінювання наскрізних умінь школярів, які стимулюють їхнє критичне мислення та здатність застосовувати міждисциплінарний підхід у повсякденній діяльності.

МОДУЛЬ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З ГЕОГРАФІЇ/ ІНТЕГРОВАНИХ КУРСІВ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ

Тема 2.1. Модернізація освітнього процесу в контексті реалізації концептуальних ідей Нової української школи

Зміст теми розкриває ключові напрями оновлення системи викладання географії, орієнтуючись на перехід від репродуктивної передачі знань до формування практичних життєвих компетентностей школярів, що є фундаментальним принципом Нової української школи. Значна увага приділяється інтеграції інноваційних педагогічних технологій, таких як STEM-проєктування, дослідницьке навчання та використання інструментів штучного інтелекту, для осучаснення освітнього процесу та підвищення пізнавальної мотивації учнів. Крім того, розглядається трансформація ролі педагога у фасилітатора, здатного ефективно адаптувати навчальні матеріали, застосовувати формувальне оцінювання та гнучко реагувати на виклики сьогодення для забезпечення максимальної результативності навчання.

Тема 2.2. Оновлення змісту навчання географії в НУШ: сучасні підходи, інструменти, результати

Реалізація сучасних підходів до навчання (діяльнісного, особистісно орієнтованого та середовищного) під час вивчення природничої галузі (географії) в НУШ як основа переходу від фактологічного до компетентнісного навчання.

Організація освітнього процесу з використанням методик проблемного, проєктного та глибинного навчання: вивчення природничих і суспільних явищ через розв’язання реальних життєвих проблем, виконання практичних STEM-завдань та інтеграцію сучасних наукових відкриттів у базовий зміст курсу.

Ефективна організація спільної проєктної та дослідницької діяльності здобувачів освіти. Впровадження інструментів рефлексивного навчання для глибокого усвідомлення учнями власного навчального поступу. Досягнення ключових освітніх цілей: формування критичного мислення, цілісної наукової картини світу та практичної здатності застосовувати закони географії в повсякденному житті.

Тема 2.3. Реалізація змісту географії: від навчальної програми й підручника до результатів навчання

Зміст теми зосереджений на практичних механізмах переходу від вимог модельних навчальних програм і Державного стандарту до безпосереднього конструювання ефективного уроку географії в реаліях Нової української школи. Ключовий акцент робиться на вмінні педагога критично аналізувати сучасні підручники, добирати оптимальний дидактичний інструментарій та адаптувати матеріал для організації STEM-досліджень і формування ключових компетентностей учнів. Крім того, розглядаються критерії та інструменти оцінювання, які дозволяють об'єктивно вимірювати навчальний прогрес школярів та забезпечувати гарантоване досягнення ними очікуваних результатів навчання.

Тема 2.4. Конструювання сучасного навчального заняття з географії у контексті компетентнісного та діяльнісного підходів

Трансформація архітектури уроку: перехід від пасивного слухання до формату інтерактивного дослідження, де здобувачі освіти стають активними співтворцями освітнього процесу. Практична реалізація діяльнісного підходу через використання методів навчання в дії: проведення реальних експериментів, створення географічних моделей та реалізація STEM-мініпроєктів. Проєктування компетентнісно орієнтованих завдань, що щільно пов'язують закони географії з реальними життєвими ситуаціями, розвиваючи критичне мислення та навички розв’язання проблем. Впровадження сучасних педагогічних дизайнів (перевернутий клас) у синергії з цифровими інструментами для максимального залучення учнів покоління Альфа. Перенесення фокусу з формального вивчення теорії на досягнення конкретних результатів навчання НУШ – здатності учня свідомо застосовувати географічні знання для пояснення світу та прийняття рішень.

Тема 2.5. Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти з географії: що і як оцінювати

Перехід від традиційного накопичення оцінок за відтворення теорії до вимірювання реальних компетентностей: здатності розв’язувати проблеми та застосовувати знання з географії в реальному житті. Практичне впровадження інструментів формувального оцінювання: техніки якісного зворотного зв'язку, портфоліо, самооцінювання та взаємооцінювання для відстеження індивідуального освітнього поступу здобувачів освіти. Створення прозорих критеріїв та рубрик для комплексного оцінювання ключових груп результатів навчання за Держстандартом: дослідження природи, опрацювання інформації та усвідомлення закономірностей. Специфіка оцінювання експериментальної діяльності: детальні рекомендації щодо оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності з географії у 6-9 класах за стандартами Нової української школи (НУШ).

Тема 2.6. Цифрова компетентність педагога в умовах реалізації стандартів базової середньої освіти

Перехід від базової комп’ютерної грамотності до впевненого використання сучасних EdTech-інструментів для проєктування інтерактивного освітнього середовища на уроках географії. Практичне опанування віртуальних лабораторій, інтерактивних симуляцій та засобів 3D-моделювання для безпечної візуалізації та дослідження складних географічних явищ і процесів. Залучення штучного інтелекту (ШІ) як персонального асистента вчителя: від автоматизації рутинної перевірки до генерації креативних STEM-кейсів та компетентнісних задач. Ефективна організація командної дослідницької роботи здобувачів освіти за допомогою хмарних платформ і застосування цифрових інструментів для гейміфікованого формувального оцінювання (Quizizz, Kahoot, Classtime). Розвиток медіаграмотності та інформаційної гігієни: навчання учнів критичному аналізу наукових даних, розпізнаванню фейків та безпечному використанню інтернет-джерел під час проєктної діяльності.

Тема 2.7. Штучний інтелект на уроках географії: можливості та виклики

Використання генеративного ШІ як персонального асистента вчителя для швидкого конструювання компетентнісних задач, STEM-кейсів та критеріїв формувального оцінювання. Застосування нейромереж для генерації унікальних візуалізацій абстрактних географічних процесів та адаптації складних наукових текстів до рівня сприйняття сучасних здобувачів освіти. Трансформація системи домашніх завдань: перехід від репродуктивних вправ до творчих та дослідницьких проєктів як дієва відповідь на виклики академічної доброчесності та бездумного списування. Розвиток критичного мислення через аналіз «галюцинацій» ШІ: навчання учнів навичкам фактчекінгу та пошуку географічних неточностей у згенерованих нейромережами відповідях чи зображеннях. Формування етики взаємодії з технологіями: виховання культури відповідального використання ШІ як допоміжного інструмента для мозкового штурму та аналіз

Тема 2.8. Моделювання сучасних уроків географії з елементами STEM

Інтеграція природничих наук, технологій, інженерії та математики (STEM) для конструювання прикладних уроків географії, що спрямовані на розв’язання реальних життєвих проблем. Впровадження інженерного підходу (дизайн-мислення) у навчальний процес: від генерації ідей до створення та тестування географічних моделей (наприклад, ерозія річки, вітрогенераторів, чи елементів «розумного будинку»). Трансформація класичних практичних робіт у захопливі STEM-проєкти з використанням доступних підручних матеріалів та сучасних цифрових датчиків (наприклад, сенсорів смартфонів). Розвиток креативності, критичного мислення та навичок командної роботи здобувачів освіти через спільне проєктування, конструювання та захист власних технологічних рішень. Підвищення навчальної мотивації через демонстрацію прямого зв'язку законів географії із сучасними інноваціями та затребуваними професіями майбутнього.

3.1.    ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

1. Створити компетентнісно орієнтоване завдання з географії на основі життєвої ситуації, пов’язаної з аналізом природних, соціальних або економічних процесів, вибором професії чи подальшої освітньої траєкторії.
2. Скласти технологічну карту (або розгорнутий план) практико-орієнтованого географічного дослідження з використанням STEM-підходів, картографічних матеріалів, цифрових ресурсів та геоінформаційних технологій.
3. Розробити паспорт короткотривалого навчального проєкту (на 2–4 навчальних заняття) «Географія в моєму житті та майбутній професії», спрямованого на розвиток дослідницьких умінь, професійне самовизначення та усвідомлення практичного значення географічних знань.
4. Сконструювати систему пізнавальних завдань для одного навчального заняття з географії, яка забезпечує поступовий перехід учнів від відтворення знань до аналізу географічної інформації, встановлення причинно-наслідкових зв’язків та формування власних висновків.
5. Розробити інструментарій формувального та підсумкового оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 9 класу до однієї з тем курсу географії з урахуванням груп результатів навчання.

3.2.    ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

1. Опрацюйте Державний стандарт базової середньої освіти (природнича освітня галузь). Визначте основні вимоги до результатів навчання з географії у 9 класі та проаналізуйте наступність між базовою та профільною середньою освітою.
2. Проаналізуйте особливості формувального та підсумкового оцінювання на уроках географії. Визначте їх роль у розвитку навчальної мотивації учнів та формуванні географічної компетентності.
3. Доберіть приклади використання STEM-підходу та практико-орієнтованих завдань під час навчання географії у 9 класі.
4. Проаналізуйте можливості використання цифрових освітніх ресурсів, електронних карт, геоінформаційних систем та інструментів штучного інтелекту для навчання географії.
5. Визначте особливості компетентнісного навчання географії та наведіть приклади завдань, спрямованих на розвиток критичного мислення, дослідницьких умінь і вміння застосовувати географічні знання в реальних життєвих ситуаціях.

4.       СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

Нормативно-правові документи

1. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
2. Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти : постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898 (зі змінами). URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 05.06.2026). 
3. Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників : постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 (зі змінами). URL: Перейти за покликанням  (дата звернення: 05.06.2026). 
4. Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти : наказ Міністерства освіти і науки України від 12.10.2022 № 904. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
5. Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання : наказ Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 № 1093. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
6. Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
7. Про затвердження концептуальних засад освітніх галузей та дорожньої карти реалізації концептуальних засад освітніх галузей на 2025–2030 роки : наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2025 № 1163. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
8. Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні : лист Міністерства освіти і науки України від 29.03.2022 № 1/3737-22. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 

Основна навчально-методична та наукова література

1. Державний стандарт базової середньої освіти : затв. постановою Кабінету Міністрів України від 30 верес. 2020 р. № 898. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026).
2. Діагностика та компенсація освітніх втрат у загальній середній освіті України : метод. рек. / кол. авт. ; за заг. ред. О. М. Топузова ; уклад. М. В. Головко. Київ : Педагогічна думка, 2023. 187 с. DOI: 10.32405/978-966-644-736-7-2023-190. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
3. Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) : схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 серп. 2020 р. № 960-р. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026).
4. Модельні навчальні програми для 5–9 класів Нової української школи (запроваджуються поетапно з 2022 року) / Міністерство освіти і науки України. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
5. Навчальні програми на основі модельних / Міністерство освіти і науки України. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026). 
6. Нова українська школа: порадник для вчителя / за заг. ред. Н. М. Бібік. Київ : Літера ЛТД, 2019. 
7. Бібік Н. М. (ред.). Нова українська школа: порадник для вчителя. Київ : Літера ЛТД, 2019. 208 с. 
8. Лісова Т. та ін. Креативне мислення: національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022. Київ : Український центр оцінювання якості освіти, 2024. 260 с. 

Додаткові відкриті електронні ресурси

1. PISA 2022 Assessment and Analytical Framework: Mathematics, Reading, Science, Problem Solving and Financial Literacy. Paris : OECD Publishing, 2023. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026).
2. Освітні втрати: інструменти вимірювання та стратегії подолання / ГС «Освіторія». URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026).
3. Психологічна служба системи освіти України / Міністерство освіти і науки України. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026).
4. Google Earth Education : освітні можливості використання цифрових карт і геопросторових даних. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026).
5. ArcGIS Online : платформа для створення, аналізу та візуалізації географічних даних. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026).
6. Національна освітня електронна платформа : електронні освітні ресурси для закладів загальної середньої освіти / Міністерство освіти і науки України. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026).
7. Інститут педагогіки НАПН України : науково-методичні матеріали з питань розвитку географічної освіти та впровадження компетентнісного навчання. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026).
8. Державна служба статистики України : офіційні статистичні дані для використання у навчанні географії. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 05.06.2026).

знання нормативно-правових засад реалізації Державного стандарту базової середньої освіти та сучасних підходів до навчання географії;

уміння планувати й організовувати освітній процес з географії на основі модельних навчальних програм, компетентнісного та практико-орієнтованого підходів;

здатність застосовувати формувальне оцінювання та здійснювати оцінювання результатів навчання здобувачів освіти за групами результатів;

здатність використовувати цифрові інструменти та STEM-підходи для проєктування, організації, оцінювання й рефлексії освітнього процесу;

спроможність створювати безпечне, інклюзивне та мотивувальне освітнє середовище, що сприяє професійному самовизначенню та усвідомленому вибору дев’ятикласниками профілю навчання з урахуванням вікових і психологічних особливостей здобувачів освіти;

готовність до професійної рефлексії, дотримання принципів академічної доброчесності, саморозвитку та навчання впродовж життя.