ВЧИТЕЛІ (ВИКЛАДАЧІ) ПРЕДМЕТІВ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ (ФІЗИКА ТА АСТРОНОМІЯ)

2.       НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Програма передбачає інтерактивні лекційні заняття та синхронні практичні сесії з активним опрацюванням матеріалів. Такий темп навчання дозволяє слухачам за короткий час пройти шлях від першого знайомства з функціональним інтерфейсом цифрових сервісів до створення власного цифрового продукту.

Самостійна робота виконується асинхронно - слухачі індивідуально опрацьовують практичні завдання у віртуальному середовищі Google Classroom відповідно до змісту Програми.

Підсумкові заходи включають тестування, виконання практичних завдань та створення власних цифрових освітніх продуктів.

Зміст програми складається з двох змістових модулів та шістнадцяти взаємопов’язаних тем. На етапі завершення навчання за Програмою слухачі складають підсумковий тест із 10 питань. Максимальна кількість балів, яку можуть отримати учасники за тестування - 40 балів. Прохідний бал за тест - 28 (що відповідає 7 правильним відповідям та становить 70% успішності).

Учасники, які успішно завершили навчання та набрали необхідну кількість балів, отримують свідоцтво про підвищення кваліфікації відповідно до чинного законодавства.

Кількість годин, що відводиться на засвоєння змісту Програми, складає: 60 год, з них: 18 год - лекційні заняття, 30 год - практична робота, 10 год - самостійна робота, 2 год - контрольні заходи.

 

Тема заняття	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ БАЗОВОЇ, ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ ТА ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Тема 1.1. Екосистема профорієнтації: інтеграційні моделі для кар’єрного старту учнів 9 класів		2	2		4
Тема 1.2. Психолого-педагогічний супровід здобувачів освіти в НУШ: долання бар'єрів, тривожності та попередження конфліктних ситуацій		2			2
Тема 1.3. Професійний розвиток педагогічних працівників в умовах НУШ		2			2
Тема 1.4.  Критерії та індикатори оцінювання якості педагогічної діяльності		2			2
Тема 1.5. Створення безпечної освітньої екосистеми закладу освіти	2	2			4
Тема 1.6. Інклюзивна освіта: теорія і практика	2				2
Тема 1.7. Побудова індивідуальної програми професійного розвитку вчителя	2	2			4
Тема 1.8. Реалізація інтегративного підходу в освіті: інтегровані курси й уроки		2			2
Разом за модулем 1	6	14	2		22
МОДУЛЬ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З ФІЗИКИ
Тема 2.1. Модернізація освітнього процесу в контексті реалізації концептуальних ідей Нової української школи	2	2			4
Тема 2.2. Оновлення змісту навчання фізики: сучасні підходи, інструменти, результати		2			2
Тема 2.3. Реалізація змісту фізики: від навчальної програми й підручника до результатів навчання	2	2			4
Тема 2.4. Конструювання сучасного навчального заняття з фізики у контексті компетентнісного та діяльнісного підходів	2	2	2		6
Тема 2.5. Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти з фізики: що і як оцінювати	2	2	2		6
Тема 2.6. Цифрова компетентність педагога в умовах реалізації стандартів освіти	2	2			4
Тема 2.7. Штучний інтелектна уроках фізики: можливості та виклики	2	2	2		6
Тема 2.8. Моделювання сучасних уроків фізики з елементами STEM		2	2		4
Разом за модулем 2	12	16	8		36
Підсумкові заходи				2	2
УСЬОГО	18	30	10	2	60

 

3.       ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

МОДУЛЬ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Тема 1.1. Екосистема профорієнтації: інтеграційні моделі для кар’єрного старту учнів 9 класів

Фізика в 9 класі НУШ – базис для кар’єри в IT, сучасній інженерії та аерокосмічній галузі. Перетворення шкільних уроків на інноваційну профорієнтаційну екосистему. Об'єднання STEM-проєктів, розв’язання реальних технологічних кейсів та віртуального знайомства із сучасними підприємствами. Застосування інтеграційних моделей для органічного впровадження професій майбутнього в освітній процес. Використання фізики як практичного інструмента для успішного кар'єрного старту учнів.

Тема 1.2. Психолого-педагогічний супровід здобувачів освіти в НУШ: долання бар’єрів, тривожності та попередження конфліктних ситуацій

Створення психологічно безпечного освітнього простору на уроках фізики для мінімізації навчального стресу. Дієві інструменти подолання емоційних та когнітивних бар’єрів (зокрема, страху помилитися під час розв'язування задач чи проведення експериментів). Практичні методики зниження тривожності дев’ятикласників перед оцінюванням та під час виконання лабораторних робіт. Стратегії попередження та розв’язання конфліктних ситуацій у процесі командної роботи (наприклад, над STEM-проєктами). Навички вчителя щодо надання базової емоційної підтримки, збереження ментального здоров’я та підтримки мотивації підлітків.

Тема 1.3. Професійний розвиток педагогічних працівників в умовах НУШ 

Зміст теми охоплює оновлення методичного інструментарію вчителів фізики з акцентом на впровадження STEM-моделювання та діяльнісного підходу до викладання за актуальними стандартами Нової української школи. Особлива увага приділяється розвитку цифрової компетентності педагогів, зокрема практичній інтеграції інструментів штучного інтелекту для організації сучасних досліджень та підвищення пізнавальної активності учнів. Крім того, розглядаються стратегії безперервного професійного зростання, які допомагають вчителям успішно конструювати безпечне освітнє середовище та інтегрувати ефективну профорієнтаційну складову в навчальний процес.

Тема 1.4. Критерії та індикатори оцінювання якості педагогічної діяльності

Зміст теми зосереджений на вивченні сучасних вимог до оцінювання ефективності роботи вчителя фізики відповідно до критеріїв розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти в контексті НУШ. Ключовим аспектом є розгляд конкретних індикаторів педагогічної майстерності, таких як здатність конструювати діяльнісні уроки, застосовувати STEM-підходи та інтегрувати цифрові інструменти під час вивчення навчального матеріалу, зокрема у дев'ятих класах. Також розглядаються дієві інструменти самооцінювання і рефлексії, які допомагають педагогам об'єктивно аналізувати власну практику, адаптувати методики під потреби учнів та свідомо планувати траєкторію професійного вдосконалення.

Тема 1.5. Створення безпечної освітньої екосистеми закладу освіти

Тема охоплює комплексний підхід до формування безпечного простору в кабінеті фізики, що поєднує суворе дотримання правил безпеки під час лабораторних робіт і STEM-експериментів із забезпеченням психологічного комфорту учнів. Особлива увага приділяється практичним аспектам цивільного захисту, безпеки життєдіяльності та чітким алгоритмам дій педагога у надзвичайних ситуаціях, що є критично необхідним у сучасних умовах. Крім того, розглядаються ефективні інструменти для розбудови інклюзивного та вільного від будь-яких проявів насильства середовища, яке сприяє збереженню здоров'я школярів і формуванню їхньої довіри до освітнього процесу в парадигмі НУШ.

Тема 1.6. Інклюзивна освіта: теорія і практика

Зміст теми зосереджений на засвоєнні нормативно-правових і психолого-педагогічних засад впровадження інклюзії в освітній процес відповідно до принципів Нової української школи. Ключова увага приділяється практичним методам адаптації та модифікації навчального матеріалу з фізики, що дозволяє ефективно залучати учнів з особливими освітніми потребами до виконання посильних STEM-проєктів і лабораторних досліджень. Крім того, розглядаються стратегії налагодження дієвої співпраці з асистентом вчителя та формування толерантного, безбар'єрного середовища, де кожен школяр має рівний доступ до здобуття якісної природничої освіти.

Тема 1.7. Побудова індивідуальної програми професійного розвитку вчителя

Зміст теми присвячений алгоритмам створення персоналізованої траєкторії безперервного навчання вчителя фізики, що базується на глибокому самоаналізі професійних компетентностей та вимогах актуального професійного стандарту в умовах НУШ. Особлива увага приділяється практичним аспектам вибору ефективних форм підвищення кваліфікації, орієнтованих на опанування інноваційних інструментів, впровадження STEM-технологій та використання штучного інтелекту для підготовки до уроків. Крім того, розглядаються дієві механізми цілепокладання, моніторингу та рефлексії, які дозволяють педагогу гнучко коригувати свій індивідуальний план, забезпечуючи високу якість викладання та успішне проходження атестації чи сертифікації.

Тема 1.8. Реалізація інтегративного підходу в освіті: інтегровані курси й уроки

Зміст теми розкриває концептуальні засади об'єднання фізики з іншими природничими та математичними дисциплінами для формування в учнів цілісної наукової картини світу в межах Нової української школи. Основний акцент робиться на практичному інструментарії конструювання інтегрованих уроків та викладанні комплексних курсів (наприклад, «Природничі науки» чи «STEM»), що дозволяє органічно поєднувати теоретичні знання з розв'язанням реальних життєвих проблем. Крім того, розглядаються методики розвитку та оцінювання наскрізних умінь школярів, які стимулюють їхнє критичне мислення та здатність застосовувати міждисциплінарний підхід у повсякденній діяльності.

 

МОДУЛЬ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З ФІЗИКИ/ ІНТЕГРОВАНИХ КУРСІВ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ

 

Тема 2.1. Модернізація освітнього процесу в контексті реалізації концептуальних ідей Нової української школи

Зміст теми розкриває ключові напрями оновлення системи викладання фізики, орієнтуючись на перехід від репродуктивної передачі знань до формування практичних життєвих компетентностей школярів, що є фундаментальним принципом Нової української школи. Значна увага приділяється інтеграції інноваційних педагогічних технологій, таких як STEM-проєктування, дослідницьке навчання та використання інструментів штучного інтелекту, для осучаснення освітнього процесу та підвищення пізнавальної мотивації учнів. Крім того, розглядається трансформація ролі педагога у фасилітатора, здатного ефективно адаптувати навчальні матеріали, застосовувати формувальне оцінювання та гнучко реагувати на виклики сьогодення для забезпечення максимальної результативності навчання.

Тема 2.2. Оновлення змісту навчання фізики в 9 класі НУШ: сучасні підходи, інструменти, результати

Реалізація сучасних підходів до навчання (діяльнісного, особистісно орієнтованого та середовищного) під час вивчення природничої галузі (фізика) в НУШ як основа переходу від фактологічного до компетентнісного навчання.

Організація освітнього процесу з використанням методик проблемного, проєктного та глибинного навчання: вивчення фізичних явищ через розв’язання реальних життєвих проблем, виконання практичних STEM-завдань та інтеграцію сучасних наукових відкриттів у базовий зміст курсу.

Ефективна організація спільної експериментальної та дослідницької діяльності дев'ятикласників. Впровадження інструментів рефлексивного навчання для глибокого усвідомлення учнями власного навчального поступу. Досягнення ключових освітніх цілей: формування критичного мислення, цілісної наукової картини світу та практичної здатності застосовувати закони фізики в повсякденному житті.

Тема 2.3. Реалізація змісту фізики: від навчальної програми й підручника до результатів навчання

Зміст теми зосереджений на практичних механізмах переходу від вимог модельних навчальних програм і Державного стандарту до безпосереднього конструювання ефективного уроку фізики в реаліях Нової української школи. Ключовий акцент робиться на вмінні педагога критично аналізувати сучасні підручники, добирати оптимальний дидактичний інструментарій та адаптувати матеріал для організації STEM-досліджень і формування ключових компетентностей учнів. Крім того, розглядаються критерії та інструменти оцінювання, які дозволяють об'єктивно вимірювати навчальний прогрес школярів та забезпечувати гарантоване досягнення ними очікуваних результатів навчання.

Тема 2.4. Конструювання сучасного навчального заняття з фізики у контексті компетентнісного та діяльнісного підходів

Трансформація архітектури уроку: перехід від пасивного слухання до формату інтерактивного дослідження, де дев’ятикласники стають активними співтворцями освітнього процесу. Практична реалізація діяльнісного підходу через використання методів навчання в дії: проведення реальних експериментів, створення фізичних моделей та реалізація STEM-мініпроєктів. Проєктування компетентнісно орієнтованих завдань, що щільно пов'язують закони фізики з реальними життєвими ситуаціями, розвиваючи критичне мислення та навички розв’язання проблем. Впровадження сучасних педагогічних дизайнів (перевернутий клас) у синергії з цифровими інструментами для максимального залучення учнів покоління Альфа. Перенесення фокусу з формального вивчення теорії на досягнення конкретних результатів навчання НУШ – здатності учня свідомо застосовувати фізичні знання для пояснення світу та прийняття рішень.

Тема 2.5. Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти з фізики: що і як оцінювати

Перехід від традиційного накопичення оцінок за відтворення теорії до вимірювання реальних компетентностей: здатності розв’язувати проблеми та застосовувати знання з фізики в реальному житті. Практичне впровадження інструментів формувального оцінювання: техніки якісного зворотного зв'язку, портфоліо, самооцінювання та взаємооцінювання для відстеження індивідуального освітнього поступу дев'ятикласників. Створення прозорих критеріїв та рубрик для комплексного оцінювання ключових груп результатів навчання за Держстандартом: дослідження природи, опрацювання інформації та усвідомлення закономірностей. Специфіка оцінювання експериментальної діяльності: детальні рекомендації щодо оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності з фізики у 9 класі за стандартами Нової української школи (НУШ).

Тема 2.6. Цифрова компетентність педагога в умовах реалізації стандартів базової середньої освіти

Перехід від базової комп’ютерної грамотності до впевненого використання сучасних EdTech-інструментів для проєктування інтерактивного освітнього середовища на уроках фізики. Практичне опанування віртуальних лабораторій, інтерактивних симуляцій та засобів 3D-моделювання для безпечної візуалізації та дослідження складних фізичних процесів. Залучення штучного інтелекту (ШІ) як персонального асистента вчителя: від автоматизації рутинної перевірки до генерації креативних STEM-кейсів та компетентнісних задач. Ефективна організація командної дослідницької роботи дев’ятикласників за допомогою хмарних платформ і застосування цифрових інструментів для гейміфікованого формувального оцінювання (Quizizz, Kahoot, Padlet). Розвиток медіаграмотності та інформаційної гігієни: навчання учнів критичному аналізу наукових даних, розпізнаванню фейків та безпечному використанню інтернет-джерел під час проєктної діяльності.

Тема 2.7. Штучний інтелектна уроках фізики: можливості та виклики

Використання генеративного ШІ як персонального асистента вчителя для швидкого конструювання компетентнісних задач, STEM-кейсів та критеріїв формувального оцінювання. Застосування нейромереж для генерації унікальних візуалізацій абстрактних фізичних процесів та адаптації складних наукових текстів до рівня сприйняття сучасних дев'ятикласників. Трансформація системи домашніх завдань: перехід від репродуктивних вправ до творчих та дослідницьких проєктів як дієва відповідь на виклики академічної доброчесності та бездумного списування. Розвиток критичного мислення через аналіз «галюцинацій» ШІ: навчання учнів навичкам фактчекінгу та пошуку фізичних неточностей у згенерованих нейромережами відповідях чи зображеннях. Формування етики взаємодії з технологіями: виховання культури відповідального використання ШІ як допоміжного інструмента для мозкового штурму та аналіз

Тема 2.8. Моделювання сучасних уроків фізики з елементами STEM

Інтеграція природничих наук, технологій, інженерії та математики (STEM) для конструювання прикладних уроків фізики, що спрямовані на розв’язання реальних життєвих проблем. Впровадження інженерного підходу (дизайн-мислення) у навчальний процес: від генерації ідей до створення та тестування фізичних моделей (наприклад, вітрогенераторів, електромагнітів чи елементів «розумного будинку»). Трансформація класичних лабораторних робіт у захопливі STEM-проєкти з використанням доступних підручних матеріалів та сучасних цифрових датчиків (наприклад, сенсорів смартфонів). Розвиток креативності, критичного мислення та навичок командної роботи дев'ятикласників через спільне проєктування, конструювання та захист власних технологічних рішень. Підвищення навчальної мотивації через демонстрацію прямого зв'язку законів фізики із сучасними інноваціями та затребуваними професіями майбутнього.

 

3.1.    ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

 

1. Розробити STEM-кейс, що пов’язує конкретну тему з фізики із сучасною професією.
2. Вирішити кейс-стаді - запропонувати 3 кроки для зняття тривожності учня перед експериментом.
3. Створити різнорівневе завдання з урахуванням майбутнього профілю учнів (гуманітарного та STEM).
4. Розробити рубрику оцінювання лабораторної роботи за трьома групами результатів (ГР) НУШ.
5. Створити короткий тест (на 5 запитань) за допомогою простих сервісів (Kahoot, Quizizz або Google Форми) для поточного або формувального оцінювання з обраної теми фізики 9 класу.
6. Застосувати штучний інтелект (ChatGPT, Gemini) для спрощення складного наукового тексту: дати запит нейромережі пояснити важке фізичне визначення або закон «простими словами» для дев’ятикласника на зрозумілому життєвому прикладі. 
7. Моделювання розвивального середовища для проведення спільного учнівського експерименту з використанням побутових матеріалів (діяльнісний, середовищний та особистісно орієнтований підходи).
8. Створення матриці саморефлексії для усвідомлення учнями власного навчального поступу та зв'язку фізики з повсякденним досвідом (рефлексивне та глибинне навчання).

 

3.2.    ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

 

1. Як органічно інтегрувати знайомство із сучасними STEM-професіями в календарно-тематичне планування 9 класу, не перевантажуючи основний зміст уроку?
2. Які існують дієві психологічні прийоми для зниження рівня тривожності учнів та подолання їхнього страху зробити помилку під час лабораторних робіт?
3. Як самостійно адаптувати параграф класичного підручника для проведення уроку у форматі дослідницько-орієнтованого навчання (inquiry-based learning)?
4. За якими критеріями можна трансформувати стандартну розрахункову задачу з фізики на компетентнісно орієнтований життєвий кейс у стилі НУШ?
5. Як на практиці організувати об'єктивне оцінювання всіх трьох груп результатів (дослідження, інформація, закономірності) під час однієї підсумкової (тематичної) роботи?
6. Як визначити доцільність вибору між проведенням реального фізичного експерименту та використанням віртуальної симуляції для конкретної навчальної теми?
7. Яким чином слід змінити формат домашніх і самостійних завдань з фізики, щоб мінімізувати ризик бездумного використання ШІ та перетворити його на інструмент для учнівських досліджень?
8. Як саме інтеграція реальних життєвих проблем і практичних STEM-завдань у курс фізики 9 класу забезпечує ефективний перехід від фактологічного до компетентнісного навчання?
9. Які методи рефлексивного та глибинного навчання доцільно використовувати на уроках фізики для формування в учнів цілісної наукової картини світу та здатності застосовувати знання в повсякденному житті?

 

4.       СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

Нормативно-правові документи

1. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: Перейти за покликанням
2. Про повну загальну середню освіту : Закон України від 16.01.2020 № 463-IX. URL: Перейти за покликанням
3. Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти : Постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898. URL: Перейти за покликанням
4. Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням
5. Про затвердження Концептуальних засад реформування профільної середньої освіти (академічного ліцею) : Наказ Міністерства освіти і науки України від 10.10.2024 № 1451. URL: Перейти за покликанням
6. Про затвердження концептуальних засад освітніх галузей та Дорожньої карти реалізації концептуальних засад освітніх галузей на 2025–2030 роки : Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2025 № 1163. URL: Перейти за покликанням

Основна література

1. Засєкіна Д. О., Максимович З. Ю. Особливості реалізації компетентнісного підходу на уроках фізики в умовах Нової української школи. Інноваційна педагогіка. 2022. Вип. 45. С. 112–116. URL: Перейти за покликанням .
2. Ткачук Г. В., Стеценко Н. М. Використання віртуальних лабораторій на уроках фізики в базовій школі як засіб формування дослідницької компетентності. Інформаційні технології і засоби навчання. 2023. Т. 94, № 2. С. 85–98. URL: Перейти за покликанням .
3. Благодаренко Л. Ю., Кухар Л. О. Формувальне оцінювання навчальних досягнень учнів з фізики в умовах реформування базової середньої освіти. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2022. № 1 (115). С. 25–34. URL: Перейти за покликанням .
4. Головко М. В., Непорожня Л. В. STEM-орієнтований підхід у навчанні фізики як засіб допрофільної підготовки учнів 9 класу. Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. 2024. Вип. 29. С. 45–52. URL: Перейти за покликанням .
5. Бойко М. П., Сиротюк В. Д. Сучасні підходи до реалізації оновленого змісту природничої освітньої галузі (фізика) в базовій школі. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2023. Вип. 88. С. 78–84. URL: Перейти за покликанням .

Додаткова література

1. Сиротюк В. Д., Миронюк В. І. Профорієнтаційний потенціал STEM-освіти на уроках фізики в базовій школі. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2023. Вип. 205. С. 142–148. URL: Перейти за покликанням .
2. Засєкіна Д. О., Максимович З. Ю. Психолого-педагогічні умови подолання пізнавальних бар'єрів здобувачів освіти під час вивчення фізики. Інноваційна педагогіка. 2022. Вип. 48. С. 85–89. URL: Перейти за покликанням .
3. Головко М. В., Непорожня Л. В. Допрофільна підготовка дев'ятикласників у контексті реформування природничої освіти. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2024. № 3 (127). С. 45–54. URL: Перейти за покликанням .
4. Благодаренко Л. Ю., Шут М. І. Діяльнісний підхід та дослідницьке навчання на уроках фізики в Новій українській школі. Фізика та астрономія в рідній школі. 2021. № 4. С. 12–18. URL: Перейти за покликанням .
5. Бойко М. П., Кухар Л. О. Інструментарій формувального оцінювання експериментальної діяльності учнів з фізики. Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія педагогічна. 2023. Вип. 31. С. 67–73. URL: Перейти за покликанням .
6. Ткачук Г. В., Стеценко Н. М. Розвиток цифрової компетентності вчителя фізики засобами інтерактивних симуляцій PhET. Інформаційні технології і засоби навчання. 2022. Т. 91, № 5. С. 112–125. URL: Перейти за покликанням .
7. Морзе Н. В., Гладун М. А. Використання інструментів штучного інтелекту під час вивчення природничих дисциплін у базовій школі. Відкрите освітнє e-середовище сучасного університету. 2024. Вип. 16. С. 34–45. URL: Перейти за покликанням .

Після успішного завершення підвищення кваліфікації слухачі будуть:

Знати сутність та особливості реалізації ключових сучасних підходів (діяльнісного, особистісно орієнтованого, середовищного, проблемного, проєктного, глибинного, рефлексивного) у процесі викладання фізики.

Пояснювати механізми переходу від фактологічного до компетентнісного навчання та специфіку інтеграції сучасних наукових відкриттів у базовий зміст курсу.

Застосовувати методики проблемного і проєктного навчання, а також практичні STEM-кейси для організації ефективної спільної експериментальної та дослідницької діяльності дев'ятикласників.

Аналізувати ефективність обраних методик через призму рефлексивного навчання та здійснювати глибоку рефлексію власної професійної діяльності.

Оцінювати навчальні ситуації та реальні життєві проблеми з погляду доцільності застосування того чи іншого підходу для формування в учнів критичного мислення та цілісної наукової картини світу. (Примітка: тут ми замінили заборонене "формувальне оцінювання учнів" на "оцінювання навчальних ситуацій та методів", що відповідає темі).

Проєктувати розвивальне освітнє середовище (реалізуючи середовищний підхід), що сприяє дослідницькій роботі та формує в учнів здатність застосовувати закони фізики в повсякденному житті.