СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ ТА СІМЕЙ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ

2.       НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Програмою передбачено інтерактивні лекційні заняття, практичні заняття, самостійну роботу слухачів та контрольні заходи. Лекційні заняття спрямовані на актуалізацію та систематизацію професійних знань, ознайомлення із сучасними технологіями, інструментами та практиками психосоціальної підтримки дітей і сімей в умовах воєнного часу.

Особливістю практичної роботи є практико-орієнтований характер навчання, виконання вправ і практичних завдань, аналіз професійних ситуацій, розв’язання кейсів, моделювання ситуацій професійної взаємодії, опрацювання технологій психологічної стабілізації, саморегуляції та психосоціальної підтримки, а також розроблення практичних інструментів для подальшого використання у професійній діяльності.

Самостійна робота передбачає опрацювання рекомендованих нормативно-правових, наукових та інформаційних джерел, поглиблення окремих тем Програми, виконання індивідуальних практичних і рефлексивних завдань, аналіз професійних ситуацій, підготовку методичних матеріалів та практичних інструментів, а також підготовку до підсумкового оцінювання.

Підсумкові заходи передбачають контроль засвоєння змісту Програми та оцінювання результатів навчання. Підсумкове оцінювання здійснюється у формі підсумкового тестування та захисту випускної роботи. Випускна робота має практичне спрямування та демонструє здатність слухача застосовувати набуті знання, уміння й практичні інструменти у професійній діяльності.

Зміст Програми складається з 4 змістових модулів та 35 взаємопов’язаних навчальних тем, які послідовно розкривають теоретичні, нормативно-правові, практичні та діагностико-аналітичні аспекти професійної діяльності щодо підтримки дітей та сімей в умовах воєнного часу.

На етапі завершення навчання за Програмою слухачі складають підсумковий тест із 30 питань. Максимальна кількість балів, яку можуть отримати учасники, – 30 балів. Прохідний бал – 18 балів (60 % правильних відповідей).

Підсумкове оцінювання також передбачає захист випускної роботи, яка оцінюється за визначеними Програмою критеріями та має засвідчити сформованість/удосконалення професійних компетентностей і здатність застосовувати результати навчання у практичній діяльності.

Учасники, які успішно пройшли навчання, виконали передбачені Програмою завдання, успішно склали підсумковий тест та захистили випускну роботу, отримують документ про підвищення кваліфікації відповідно до встановленого порядку.

Кількість годин, що відводиться на засвоєння змісту Програми, складає 120 годин (4 кредити ЄКТС), з них: 24 год — лекційні заняття, 70 год – практична робота, 24 год – самостійна робота, 2 год — контрольні заходи.

 

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ XXІ СТОЛІТТЯ
Тема 1.1. Філософія стоїцизму як інструмент формування ментальної стійкості педагога.	2	2	2		6
Тема 1.2. Формування національної та громадянської ідентичності українців у період російсько-української війни	1	2	1		4
Тема 1.3. Російсько-українська війна: історичний, геополітичний та економічний аспекти	1	4	1		6
Разом за модулем 1	4	8	4		16
МОДУЛЬ 2. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ
Тема 2.1. Професійний стандарт педагога як механізм для формування навичок самооцінювання педагогічної майстерності	2	2			4
Тема 2.2. Педагогічна етика й етикет: створення комфортного освітнього середовища		2			2
Тема 2.3. Розвиток гендерного підходу в освіті		2	2		4
Тема 2.4. Атестація педагогічних працівників (у тому числі фахівців психологічної служби)		2	2		4
Тема 2.5. Законодавче забезпечення та етичний кодекс фахівця при роботі з травмованими дітьми та родинами	2	2			4
Тема 2.6. Алгоритм дій відповідно до нормативно-правової бази учасників освітнього процесу в умовах правового режиму воєнного стану	2	2			4
Спецкурс «Інклюзивна освіта: теорія і практика»	2	2			4
Спецкурс «Діти та війна. Навчання технік зцілення»		4	2		6
Разом за модулем 2	8	18	6		32
МОДУЛЬ 3. ТЕХНОЛОГІЇ, ІНСТРУМЕНТИ ТА ПРАКТИКИ ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ, СТАБІЛІЗАЦІЇ ТА ЗЦІЛЕННЯ
Тема 3.1. Надання першої психологічної допомоги учасникам освітнього процесу в умовах стресу та кризових ситуацій	2	2			4
Тема 3.2. Психологічна стабілізація дитини в умовах стресу: методи та прийоми психологічної підтримки		4			4
Тема 3.3. Емоції і травма: техніки травма-інформованої допомоги, тілесні практики та майндфулнес	2	2			4
Тема 3.4. Горе та горювання: як говорити та як підтримати		2			2
Тема 3.5. Техніки та методи самозцілення та саморегуляції особистості засобами арт-терапії		2	2		4
Тема 3.6. Трансформація конфлікту: від попередження до вирішення		2	2		4
Тема 3.7. Соціально-емоційне навчання (СЕН): дієві інструменти та практики		2	2		4
Тема 3.8. Нейророзвиток та нейрокорекція засобами інноваційних технологій та методик у роботі з дітьми	2	2	2		6
Тема 3.9. Супервізія та інтервізія як інструменти професійної підтримки й розвитку педагога	2	2	2		6
Тема 3.10. Психолого-педагогічна підтримка учнів та їхніх родин, постраждалих від наслідків війни: сучасні підходи, виклики та практики супроводу	2	2	2		6
Тема 3.11. Реабілітаційні практики в інклюзивному середовищі: ефективні методики психоемоційного та сенсорного відновлення дітей з ООП		2			2
Тема 3.12. Попередження та профілактика проявів суїцидальної поведінки у підлітків		2			2
Тема 3.13. Формування ефективної комунікації та партнерської взаємодії між учасниками освітнього процесу в умовах війни		2			2
Тема 3.14. Партнерська взаємодія з родиною, яка виховує дитину з особливими освітніми потребами:  комунікативні моделі, педагогічні техніки та прийоми		2			2
Тема 3.15. Комплексна психопрофілактична робота з підлітками: запобігання булінгу, кібербулінгу, насильству в онлайн- та офлайн-просторі, медіаграмотність і цифрова безпека		2			2
Тема 3.16. Тематичні вправи для організації виховної роботи з учнями під час війни		2			2
Тема 3.17. Розвиток емоційного інтелекту як чинник професійної успішності та профілактики деструкцій у діяльності педагога.		2			2
Тема 3.18. Використання ресурсів ОДГ/ОПЛ задля сприяння інтеграції дітей, які опинилися в умовах війни		2			2
Тема 3.19. Безпечний освітній простір як чинник забезпечення якості освіти в НУШ. Модель «зцілюючих класів»		2	2		4
Тема 3.20. Сучасні підходи у роботі з гіперактивними дітьми (РДУГ) у закладах освіти		2			2
Разом за модулем 3	10	40	14		64
МОДУЛЬ 4. ДІАГНОСТИКО-АНАЛІТИЧНИЙ МОДУЛЬ
Тема 4.1. Настановче заняття. Вхідне діагностування	2				2
Тема 4.2. Тематична дискусія «Сучасні технології та інструменти підтримки дітей та сімей в умовах воєнного часу»		2			2
Тема 4.3. Вихідне діагностування		2			2
Тема 4.4. Підсумкове оцінювання. Захист випускної роботи				2	2
Разом за модулем 4	2	4		2	8
Усього	24	70	24	2	120

3.       ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

МОДУЛЬ 1. ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ ХХІ СТОЛІТТЯ

 

Тема 1.1 Філософія стоїцизму як інструмент формування ментальної стійкості педагога

Ознайомлення з ключовими принципами стоїцизму. Практичні техніки стоїків для збереження емоційної рівноваги в стресових ситуаціях. Використання стоїчного підходу для ефективного вирішення конфліктів і збереження професійної стійкості. Рекомендації для інтеграції стоїчних практик у щоденну роботу педагога. 

Тема 1.2 Формування національної та громадянської ідентичності українців у період російсько-української війни

Російсько-українська війна дала потужний імпульс для зміцнення й розвитку сучасної української національної та громадянської ідентичності, її модернізації та інтеграції у ширші європейський та світовий контексти. Переважна більшість мешканців нашої країни сприймає Україну своєю Батьківщиною; зросла частка тих, хто пишається своїм громадянством. Відбулися зміни у якісних показниках ставлення громадян до символічних цінностей, пов’язаних з державністю України, а саме – ставлення до Державного прапора та гімну. Чинники зміцнення та розвитку української національної ідентичності: консолідація суспільства навколо спільної мети захисту державності; різке зростання довіри до Збройних Сил України; масштабний волонтерський рух; переосмислення наративів історичної пам’яті; масове повернення інтересу до української мови, культури та символів; національний спротив.

Тема 1.3 Російсько-українська війна: історичний, геополітичний та економічний аспекти

Розглянуто історичні, економічні та геополітичні причини російсько-української війни. Визначено місце війни у теорії світ-систем. Проаналізовано економічні наслідки збройного конфлікту для України та світу. Обговорено цікаві факти та особливості російсько-української війн

 

МОДУЛЬ 2. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ

 

Тема 2.1  Професійний стандарт педагога як механізм для формування навичок самооцінювання педагогічної майстерності

Основні зміни в новому Професійному стандарті вчителя: що варто знати педагогам. Ознайомлення з основними положеннями професійного стандарту педагога, зокрема трудовими функціями та компетентностями. Кодифікація Професійного стандарту. Трудові функції – невід’ємна частина стандарту для кожної професії згідно з українським законодавством Формування в педагогів навичок самооцінювання рівня професійних компетентностей, уміння вести моніторинг власної педагогічної діяльності. Сфери застосування вчителями Професійного стандарту. Самооцінювання вчителем власної професійної діяльності; планування та визначення траєкторії професійного розвитку вчителя; планування його підвищення кваліфікації. Планування та визначення траєкторії професійного розвитку вчителя. Планування підвищення кваліфікації вчителя. Особливості визначення відповідності власних професійних компетентностей чинним вимогам. Приклади щорічного комплексного самооцінювання (за всіма компетентностями, визначеними Професійним стандартом) із метою планування підвищення кваліфікації; періодичне самооцінювання володіння певними компетентностями для виявлення відповідних напрямів професійного розвитку. Виконання вправ, що сприяють формуванню в учителя навичок самооцінювання рівня професійних компетентностей. Самостійне визначення рівня володіння цифровою компетентністю шляхом складання національного тесту на цифрову грамотність «Цифрограм для вчителів» на порталі Дія.

Тема 2.2 Педагогічна етика й етикет: створення комфортного освітнього середовища

Основи педагогічної етики. Педагогічний етикет: комунікація, взаємодія з колегами та батьками, поведінка в колективі. Створення комфортного освітнього простору (фізичний комфорт, емоційна підтримка). Практичні аспекти реалізації педагогічної етики та етикету.

Тема 2.3 Розвиток гендерного підходу в освіті

Сутність поняття «гендер», «ґендер», «стать», «ґендерна рівність», «стереотипи», «ґендерні стереотипи». Законодавством, що регулює впровадження ґендерної рівності у сфері освіти: Закони України, розпорядження КМУ, стратегія впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року. Права та обов’язки педагогічних працівників, в напрямі гендерної рівності, дотримання прав людини під час освітнього процесу. Форми та методи роботи, спрямовані на формування вільного від стереотипів освітнього простору. Кейси гендерних стереотипів в освіті. Важливість подолання гендерних стереотипів в освіті. Роль педагогічних працівників. Що впливає на подолання стереотипів. Чек-лист “Важливі умови для звільнення від стереотипів”. “Фактори, що впливають на руйнування стереотипів

Тема 2.4 Атестація педагогічних працівників (у тому числі фахівців психологічної служби) 

Ключові аспекти оцінки професійної діяльності психологів, включаючи самооцінку, співбесіду, тестування та практичну оцінку. Використання психодіагностичних інструментів , методик консультування та корекції, а також важливість зворотного зв'язку для розвитку професійних навичок. Допомогти педагогам і психологам краще зрозуміти процедуру атестації, підготуватися до неї та отримати рекомендації для подальшого професійного вдосконалення, а також розвитку компетентності та ефективності психологічної підтримки в освітньому.

Тема 2.5 Законодавче забезпечення та етичний кодекс фахівця при роботі з травмованими дітьми та родинами

Огляд чинного законодавства України в галузі захисту прав дитини та надання психологічної допомоги під час війни. Оновлені стандарти діяльності психологічної служби системи освіти. Етичні дилеми у кризовому консультуванні: конфіденційність в умовах загрози життю, правила безпечного збору інформації, запобігання ретравматизації під час опитування. Межі компетенції практичного психолога та соціального педагога (коли і куди перенаправляти дитину до профільних медичних фахівців)

Тема 2.6 Алгоритм дій відповідно до нормативно-правової бази учасників освітнього процесу в умовах правового режиму воєнного стану

Нормативна база щодо алгоритму дій всіх загроз під час війни.

Спецкурс «Інклюзивна освіта: теорія і практика»

Принципи та практичні аспекти створення інклюзивного освітнього середовища в закладах дошкільної освіти. Ідентифікація потреб дітей з особливими освітніми потребами. Розробка індивідуальної програми розвитку дитини. Підтримка педагогів у розвитку адаптивних методик навчання, а також створення безбар’єрного фізичного та соціального середовища. Розвиток рівності, толерантності та розуміння різноманітності серед дітей, сприяння їхньому повноцінному включенню в суспільство. 
Взаємодія з батьками дітей з особливими освітніми потребами та іншими учасниками освітнього процесу з метою підтримки та співпраці у створенні ефективного інклюзивного середовища. Співпраця між педагогами, психологами, батьками та іншими учасниками освітнього процесу у створенні індивідуалізованих підходів до підтримки дітей з особливими освітніми потребами. Кращі практики та інноваційні підходи до психолого-педагогічного супроводу, спрямовані на забезпечення успішного навчання та розвитку всіх дітей.

Аналіз концепційного та теоретичного базису психолого-педагогічного супроводу інклюзивного навчання, зокрема, використання теорій розвитку, психології виховання та соціальної педагогіки. Взаємодія психологів, педагогів та інших спеціалістів у сфері освіти для ефективного розвитку інклюзивних практик та спільного розв’язання проблем. Вплив вікових особливостей на навчання та розвиток дітей з різними порушеннями особливих освітніх потреб, включаючи інтелектуальні, фізичні, емоційно-психологічні та соціальні аспекти. Індивідуальні особливості кожної дитини: ступінь функціональних можливостей, інтереси та потреби, а також специфічні особливості, пов'язані з конкретними труднощами. Практичні приклади та рекомендації щодо урахування вікових та індивідуальних особливостей у процесі планування та виконання освітніх програм для дітей з особливими освітніми потребами.

Спецкурс «Діти та війна. Навчання технік зцілення»

Комплексний, практичний курс, розроблена для психологів, педагогів, соціальних працівників та волонтерів, які прагнуть ефективно допомагати дітям долати психологічні наслідки воєнних дій. Головна мета навчання полягає у передачі дієвих, науково обґрунтованих інструментів для зниження рівня тривожності, стабілізації емоційного стану неповнолітніх та створення для них безпечного терапевтичного простору. Програма курсу охоплює глибоке вивчення психології травми й особливостей її прояву у дітей, а також практичне відпрацювання експрес-технік заземлення, дихальних вправ та м’язової релаксації. Окремий фокус спрямовано на методи арт-терапії (малювання, ліплення, казкотерапію) як інструменти безпечного вивільнення емоцій, специфіку роботи з досвідом втрати та алгоритми взаємодії з батьками для підтримки дитини в родині. У результаті навчання учасники сформують власну «аптечку» кризових психологічних технік та отримають готовий покроковий алгоритм дій. Ці знання дозволять впевнено проводити індивідуальну та групову роботу з дітьми у будь-яких умовах: від шкільних класів і дитячих просторів до шелтерів та бомбосховищ.

 

МОДУЛЬ 3. ТЕХНОЛОГІЇ, ІНСТРУМЕНТИ ТА ПРАКТИКИ ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ, СТАБІЛІЗАЦІЇ ТА ЗЦІЛЕННЯ

 

Тема 3.1 Надання першої психологічної допомоги учасникам освітнього процесу в умовах стресу та кризових ситуацій

Поняття про першу психологічну допомогу (далі - ППД). Історичний контекст надання ППД. Мета, завдання та принципи надання ППД. ППД в системі психосоціальної підтримки у надзвичайних або кризових ситуаціях. 
Етапи та структура надання ППД. Основи психологічної комунікації та етичні правила при ППД. 

Авторські протоколи надання ППД (Н. Агазаде, Дж. С. Еверлі, Б. Рафаель, О. Гершанов, Покрокове керівництво для членів загону швидкого реагування Товариства Червоного Хреста України, М. Фархі, Протокол ЯАЛОМ). 
Розлади психічних процесів та ознаки, за якими визначають необхідність надання ППД. Протоколи надання ППД під час переживання негативних психічних реакцій та станів (ступор, панічні атаки, агресія, плач, істерика, апатія тощо). 

Особливості надання ППД дітям: категорії дітей, які потребують ППД, встановлення першого контакту з дитиною. Організація роботи з надання ППД у закладі освіти. 

Профілактика емоційного та професійного вигорання у фахівців, які надають першу психологічну допомогу. 

Тема 3.2 Психологічна стабілізація дитини в умовах стресу: методи та прийоми психологічної підтримки

Практичне заняття присвячене проблемі психологічної стабілізації дитини в умовах стресу та ролі педагога у наданні своєчасної й ефективної підтримки. У ході заняття розглядаються причини та прояви стресових станів у дітей, особливості їх емоційного реагування, а також можливі наслідки тривалого стресу для психічного здоров’я дитини. Основна увага зосереджена на формуванні практичних умінь і навичок застосування методів і прийомів педагогічної підтримки, спрямованих на стабілізацію емоційного стану дитини. Учасники опановують базові техніки емоційної регуляції, аналізують педагогічні ситуації та відпрацьовують алгоритми підтримувальної взаємодії з дітьми в умовах стресу.

Тема 3.3. Емоції і травма: техніки травма-інформованої допомоги, тілесні практики та майндфулнес 

Емоції – «хороші» і «погані», навіщо вони людині, функції. Емоції в умовах триволого стресу. Колесо Плутчека. Основні принципи роботи з емоціями в кризових умовах. Арт-методи травма-інформованої роботи з емоціями. Тілесні практики – для чого і які бувають. Майндфулнес – поняття, стереотипи, користь. Кризові техніки на принципах майндфулнес

Тема 3.4 Горе та горювання: як говорити і як підтримати

Озброїти педагогів дієвим психологічним інструментарієм та мовними скриптами для підтримки учасників освітнього процесу в стані горювання; навчити розпізнавати прояви нормативного та ускладненого горя у дітей; сформувати стійкі навички створення чутливого та безпечного середовища в класі без ретравматизації учнів.

Тема 3.5 Техніки та методи самозцілення та саморегуляції особистості засобами арт-терапії

Своєчасна саморегуляція є своєрідним психогігієнічним засобом, що запобігає перенапруженню, сприяє відновленню сил, нормалізує емоційний фон життя, а також посилює мобілізацію ресурсів організму. Існують природні способи регуляції, які включаються самі собою, спонтанно; їх називають неусвідомленими. До них належать: тривалий сон, смачна їжа, спілкування з природою, тваринами, водні процедури, масаж, танці, музика і багато іншого.
Для регуляції емоційних станів, нервово-психічної напруги використовують спеціальні прийоми, які називають методами саморегуляції, або засобами самовпливу (тобто передбачається активна участь самої людини).Ознайомлення із арт-терапевтичними техніками, як засобами корекції та залучення дитини до мистецтва. Види арт-терапевтичних методик в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. Етапи проведення арт-терапевтичного заняття з дітьми з ООП. Творча діяльність гармонійно поєднує виховний, діагностичний і корекційний процеси, створює підґрунтя для налагодження довірливих емоційних стосунків із дитиною, ефективної соціальної взаємодії та якісного корекційного впливу.

Тема 3.6 Трансформація конфлікту: від попередження до вирішення

Поняття – конфлікт, конфліктоген, конфліктна ситуація, трансформація конфлікту, факти/судження, насильницька/ненасильницька комунікація, суперечливі/контраверсійні питання. Конфлікт – причини, типи, фази, стратегії поведінки. Розуміння причин конфлікту і власної поведінки в ньому. Інструменти, що допомагають трансформувати конфлікт. Контаверсійні питання: розбір кейсів

Тема 3.7 Соціально-емоційне навчання (СЕН): дієві інструменти та практики

СЕН-соціально-емоційне навчання, як  набуття навичок розпізнавати емоції та керувати ними, ставити та досягати цілі, оцінювати точки зору інших, відчувати та проявляти емпатію до інших, формувати та зміцнювати підтримуючі стосунки та приймати відповідальні та турботливі рішення та конструктивно вирішувати міжособистісні ситуації. Компетенції та інтервенції СЕН 

Тема 3.8 Нейророзвиток та нейрокорекція засобами інноваційних технологій та методик у роботі з дітьми

Поняття нейророзвиток та нейрокорекція.Використанні новітніх технологій і методик для підтримки та розвитку когнітивних, емоційних та фізіологічних аспектів нейророзвитку дітей. Вона охоплює сучасні підходи до нейрокорекції, що базуються на інноваційних технологіях, таких як нейрофідбек, електронні тренажери, цифрові програми та застосування віртуальної реальності для корекції порушень розвитку. Окремо розглядаються методики, які використовують інтерактивні технології для стимулювання розвитку мовлення, уваги, пам'яті, моторики та соціальних навичок у дітей, зокрема при роботі з дітьми з особливими освітніми потребами (ООП). У межах цієї теми також буде проаналізовано вплив новітніх технологій на формування нейропластичності мозку та механізми адаптації до нових навчальних умов. Педагоги та спеціалісти отримають практичні знання та інструменти для застосування інноваційних підходів у повсякденній роботі з дітьми, що дозволяє ефективно коригувати порушення розвитку та сприяти їх успішній інтеграції в освітній процес.

Тема 3.9 Супервізія та інтервізія як інструменти професійної підтримки й розвитку педагога

Теоретичні засади інтервізії та групової супервізії. Поняття, суть і цінність інтервізійної підтримки, групової супервізії. Відмінності індивідуальної та групової супервізії. Функції, завдання та роль супервізора. Принципи й ціннісні орієнтири супервізійної діяльності. Етичні засади професійної взаємодії 
Організація групової супервізійної сесії. Механізми реалізації інтервізійної підтримки. Формування групи супервізантів (вимоги до групи, динаміка). Структура супервізійної зустрічі. Правила побудови інтервізійних сесій. Часове планування, формат, технічне забезпечення. Роль фасилітатора/модератора. 
Методи й техніки для роботи в групі. Активні методи (рольові ігри, моделювання, драматизація). Техніки колективної рефлексії. Методика роботи з кейсами, парами, мікрогрупами. Структурний аналіз кейсів. 
Супровід процесу супервізії. Моніторинг розвитку групи, модерація конфліктів. Моделювання важких випадків, критичні ситуації. Фіксація результатів, зворотний зв’язок. Продовження супервізійної роботи за межами зустрічей (самостійна рефлексія, спільна практика)

Тема 3.10 Психолого-педагогічна підтримка учнів та їхніх родин, постраждалих від наслідків війни: сучасні підходи, виклики та практики супроводу

Загальні тенденції в освіті. Педагогічні виклики пов’язані з COVID та війною. Педагогічна підтримка учнів та батьків з внутрішньо переміщених родин в закладі освіти. Підтримка дітей та родин, які зазнали втрат рідних через війну. Психолого-педагогічна робота з учнями, які постраждали внаслідок ракетних обстрілів. 

Елементи Тренінгу Навичок Психологічного Відновлення як складові педагогічного супроводу окремих груп учасників освітнього процесу. Салютогенна парадигма у роботі з учнями. 

Налагодження конструктивної взаємодії з батьками. Партнерство у підтримці дітей. Укріплення резилієнтності та стресостійкості родин ВПО та тих, хто повернувся з-за кордону.

Тема 3.11 Реабілітаційні практики в інклюзивному середовищі: ефективні методики психоемоційного та сенсорного відновлення дітей з ООП

Практичний тренінг «Реабілітаційні практики в інклюзивному середовищі: ефективні методики психоемоційного та сенсорного відновлення дітей з ООП» спрямований на ознайомлення учасників із сучасними, ресурсно-орієнтованими та маловідомими реабілітаційними практиками, які можна безпечно й ефективно застосовувати в роботі закладів освіти та інклюзивно-ресурсних центрів. Учасники тренінгу отримають цілісне розуміння нейропсихологічних основ відновлення, опанують практики психоемоційної стабілізації та сенсорної модуляції, навчаться добирати методики відповідно до індивідуальних потреб дитини та інтегрувати їх у щоденну професійну діяльність без перевантаження дитини й фахівця. Особливу увагу буде приділено підходам, що ґрунтуються на принципах Нової української школи, дитиноцентризмі, безпечному середовищі та міждисциплінарній взаємодії. Тренінг має виражений практичний характер: учасники працюватимуть з реальними кейсами, відпрацьовуватимуть короткі відновлювальні техніки та отримають інструменти, які можна застосувати у роботі вже наступного дня

Тема 3.12 Попередження та профілактика проявів суїцидальної поведінки у підлітків

Фокусування на важливості раннього виявлення та втручання для запобігання суїцидальним тенденціям серед підлітків. Основні фактори ризику, що можуть призводити до суїцидальних думок та поведінки, зокрема емоційні, соціальні, психологічні та фізіологічні аспекти. Методи виявлення попереджувальних ознак суїцидальної поведінки, як-от зміни в настрої, соціальна ізоляція, різка зміна поведінки та інші сигнали тривоги. Велика увага приділяється стратегіям та підходам до підтримки підлітків, які перебувають у кризових ситуаціях, зокрема через активне слухання, створення безпечного емоційного простору та залучення кваліфікованих психологів і психіатрів. Окремо розглядаються програми профілактики суїцидів у школах, спрямовані на навчання підлітків стратегіям емоційного регулювання, підвищення їхньої психологічної стійкості та підтримки здорових міжособистісних відносин. Метою є зниження рівня суїцидальних спроб серед підлітків, зміцнення їхнього психоемоційного здоров'я та створення підтримуючого середовища для розвитку та адаптації. 

Тема 3.13 Формування ефективної комунікації та партнерської взаємодії між учасниками освітнього процесу в умовах війни

Педагогіка партнерства як один із ключових компонентів формули НУШ. Сутність понять «педагогіка партнерства», «партнерство», «партнерська взаємодія». Основні ідеї та принципи педагогіки партнерства. Особливості партнерської взаємодії учасників освітнього процесу в умовах війни.
Психологічні умови формування партнерських відносин у системі «вчитель-учень-батьки». Бар’єри побудови партнерської взаємодії та шляхи їх подолання. Критерії ефективності розвитку стосунків партнерства в умовах взаємодії.
Поняття про ефективну комунікацію у партнерській взаємодії. Комунікативні перешкоди партнерства. Методи подолання комунікативних бар’єрів.
Зміст роботи спеціалістів психологічної служби щодо створення середовища для ефективної комунікації та партнерської взаємодії між учасниками освітнього процесу

Тема 3.14 Партнерська взаємодія з родиною, яка виховує дитину з особливими освітніми потребами:  комунікативні моделі, педагогічні техніки та прийоми

Значення партнерства між педагогами та родиною дитини з особливими освітніми потребами (ООП). Формування спільної відповідальності за освітній і виховний процес.

Тема 3.15 Комплексна психопрофілактична робота з підлітками: запобігання булінгу, кібербулінгу, насильству в онлайн- та офлайн-просторі, медіаграмотність і цифрова безпека

Психологічні аспекти булінгу та кібербулінгу. Визначення, типи та ознаки булінгу й кібербулінгу. Психологічні механізми агресії, жертви та спостерігача. Вікові особливості проявів насильства у підлітків. Роль емоційного інтелекту у запобіганні конфліктам. 

Профілактика насильства в освітньому середовищі. Створення безпечного простору в школі: принципи, моделі, практики. Робота з класом: формування культури взаємоповаги. Взаємодія з учителями: як підтримати педагогів у реагуванні на випадки насильства. Алгоритми дій у випадках виявлення булінгу. 

Цифрова безпека та медіаграмотність. Основи цифрової гігієни для підлітків. Ризики онлайн-простору: тролінг, секстинг, фішинг, онлайн-грумінг, вербування. Навчання критичному мисленню щодо медіаконтенту. Розробка профілактичних занять з медіаграмотності для учнів. 

Психологічна підтримка учасників освітнього процесу. Робота з постраждалими дітьми: техніки стабілізації та відновлення. Психологічна допомога агресорам: корекційні програми. Підтримка батьків: просвітницька діяльність, консультації. Співпраця з адміністрацією школи та соціальними службами.
Тема 3.16 Тематичні вправи для організації виховної роботи з учнями під час війни 

Тема присвячена організації виховної роботи на засадах ціннісно-орієнтованого підходу. Ми фокусуємось на тому, як перетворити теоретичні знання про права людини на дієву підтримку учнів, використовуючи перевірені міжнародні методики, що легко адаптуються до освітнього процесу українських шкіл. Слухачі сформують власний «портфель вправ», які можна застосувати вже наступного дня, та навчаться модерувати складні дискусії про справедливість і права, зберігаючи емоційний баланс учнівства.

Тема 3.17 Розвиток емоційного інтелекту як чинник професійної успішності та профілактики деструкцій у діяльності педагога

Зміст теми спрямований на формування у слухачів навичок емоційного інтелекту (EQ) як ключової професійної компетентності сучасного педагога. У межах теми розглядається структура EQ (самоусвідомлення, саморегуляція, емпатія, соціальні навички) та його безпосередній вплив на педагогічну майстерність і створення сприятливого психологічного клімату в освітньому середовищі. Особливу увагу приділено практичним інструментам профілактики професійних деструкцій, зокрема синдрому емоційного вигорання (СЕВ). Педагоги ознайомляться з експрес-техніками стрес-менеджменту, методами екологічного розв'язанню конфліктів та алгоритмами швидкого відновлення внутрішнього ресурсу. Освоєння матеріалу допоможе учасникам підвищити ефективність взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу та зберегти ментальне здоров'я в умовах підвищеного психоемоційного навантаження.

Тема 3.18 Використання ресурсів ОДГ/ОПЛ задля сприяння інтеграції дітей, які опинилися в умовах війни

Застосування педагогічних і психологічних ресурсів, що допомагають дітям, які пережили травми війни, інтегруватися в освітній процес. ОДГ (освітньо-діяльні групи) та ОПЛ (освітньо-психологічні лабораторії) є важливими інструментами для створення інклюзивного середовища, яке сприяє психологічному відновленню, соціалізації та емоційному розвитку дітей в умовах війни. У межах цієї теми розглядаються методи і стратегії використання ресурсів ОДГ/ОПЛ для підтримки дітей ВПО (внутрішньо переміщених осіб), допомога їм у подоланні стресу, травми та адаптації до нових умов життя. Особлива увага надається розробці індивідуальних та групових програм підтримки, які забезпечують комфортне та безпечне середовище для дітей, що допомагає їм повернутися до нормального освітнього процесу та соціального життя. Методики та підходи інтеграції сприяють формуванню у дітей відчуття стабільності та безпеки в період непередбачуваних змін.

Тема 3.19  Безпечний освітній простір як чинник забезпечення якості освіти в НУШ. Модель «зцілюючих класів»

Поняття безпечного простору в контексті реформування освіти. Статична та динамічна безпека, як основні складові безпечного простору. Роль та завдання учасників освітнього процесу у побудові безпечного простору. Комунікація та взаємодія в моделі безпечного освітнього простору.

Зцілюючі класи, як модель побудови безпечного простору в класі, школі. Наукові та методичні засади травмофокусованого навчання та моделі зцілюючих класів. Роль вчителя у психосоціальній підтримці учні під час та після війни. Інструменти моделі зцілюючих класів: скринінгові методики, травмофокусоване навчання, налагодження зворотного зв’язку з учнями та батьками.
Роль батьків у побудові безпечного простору в класі. Ефективна взаємодія з дитиною вдома. Засоби скринінгу та стабілізації психоемоційного стану дитини вдома. Ефективна комунікація як складова безпечного простору.

Тема 3.20 Сучасні підходи у роботі з гіперактивними дітьми (РДУГ) у закладах освіти

Основні аспекти роботи з дітьми, що мають розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) в освітньому середовищі. Матеріал охоплює сучасні підходи та методи корекційної роботи, зокрема, когнітивно-поведінкову терапію, методики нейротренування та адаптивні освітні технології, що сприяють покращенню самоконтролю та концентрації уваги у дітей з РДУГ. Розглядаються питання інтеграції цих методів у навчальний процес, взаємодії педагогів із психологами та батьками для створення індивідуальних планів підтримки. Практичні рекомендації для педагогів, які допоможуть ефективно організувати навчання і забезпечити сприятливе середовище для гіперактивних дітей.

 

МОДУЛЬ VІ. ДІАГНОСТИКО-АНАЛІТИЧНИЙ МОДУЛЬ

 

Тема 4.1 Настановче заняття. Вхідне діагностування.

Ознайомити слухачів зі структурою, змістом, завданнями та вимогами до навчання в межах курсу; визначити вихідний рівень знань, професійних компетентностей та очікувань учасників за допомогою вхідного тестування для подальшого коригування та персоналізації освітнього процесу.

Тема 4.2 Тематична дискусія «Сучасні технології та інструменти для підтримки дітей та сімей в умовах  воєнного часу»

Створити простір для професійного обміну досвідом та спільного пошуку ефективних стратегій стабілізації учасників освітнього процесу; актуалізувати знання щодо травмоінформованого підходу, першої психологічної допомоги та профілактики професійного вигорання педагогів у кризових умовах.

Тема 4.3 Вихідне діагностування 

Здійснити підсумкову оцінку динаміки професійного розвитку слухачів та рівня сформованості їхніх компетентностей за результатами опанування навчальної програми; визначити якість та ефективність освітнього процесу через порівняльний аналіз результатів вхідного та вихідного контролю.

Тема 4.4. Підсумкове оцінювання. Захист випускної роботи

 

 

3.1.    ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

 

1. Які ключові відмінності між концепцією «дихотомії контролю» в класичному стоїцизмі та сучасними психологічними техніками формування життєстійкості (резилієнтності) освітян?
2. Проаналізуйте роль національних символів, мови та історичної пам’яті як психологічного ресурсу для стабілізації емоційного стану дитини в часи невизначеності.
3. Які основні виклики та можливості для інтеграції української системи освіти в європейський освітній простір виникли внаслідок масштабного переміщення українських учнів за кордон?
4. Складіть індивідуальну карту професійного розвитку на основі Професійного стандарту (вчителя / практичного психолога), визначивши дві пріоритетні компетентності для вдосконалення у поточному році.
5. Опишіть маркери гендерно-нейтрального освітнього середовища у класі. Сформулюйте 3–5 правил екологічного мовлення для педагога, що допомагають уникати гендерних стереотипів під час уроків.
6. Опрацюйте чинні нормативно-правові акти та алгоритми ДСНС щодо дій персоналу закладу освіти у випадку виникнення нестандартних кризових ситуацій (повітряна тривога під час дистанційного уроку, загроза укриттю тощо).
7. Розберіть кейс: «Учень під час індивідуальної бесіди розповів психологу інформацію, яка свідчить про загрозу його психологічній безпеці вдома, але просить нікому про це не говорити». Опишіть алгоритм дій фахівця з огляду на Етичний кодекс та межі конфіденційності.
8. За якими поведінковими маркерами вчитель може відрізнити стан гострого стресу від проявів ускладненого процесу горювання (втрати) у дитини?
9. Складіть власну мініаптечку «Експрес-заземлення» (3 техніки), які вчитель може застосувати разом із класом під час перебування в укритті під час повітряної тривоги.
10. Як інструменти соціально-емоційного навчання (СЕН) впливають на нейропластичність мозку дитини, що перебуває в стані хронічного воєнного стресу?
11. Сформулюйте ключові відмінності між супервізією, інтервізією та адміністративним контролем діяльності фахівця психологічної служби.
12. Розробіть чек-лист для оцінки кабінету/класу на відповідність критеріям травма-інформованого простору (Trauma-Informed School).
13. Запропонуйте 3 варіанти адаптації навчального місця та структури уроку для дитини з розладами дефіциту уваги та гіперактивності в умовах змішаного навчання.
14. Створіть пам’ятку для підлітків «Цифрова гігієна в часи війни: як захиститися від фейків, ІПСО та онлайн-шантажу».
15. Опишіть практичний алгоритм залучення внутрішньо переміщених дітей до активної взаємодії в межах освітньо-діяльнісних груп (ОДГ) під час позакласної роботи.
16. Які методики та критерії (окрім тестування знань) доцільно використовувати для оцінки динаміки рівня психоемоційної стійкості (резилієнтності) слухачів курсу?
17. Підготуйте опис складного практичного випадку (кейсу) із власного досвіду роботи з травмованими дітьми або родинами для подальшого аналізу під час підсумкової тематичної дискусії.

 

4.       СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Нормативно-правові документи 

1. Про освіту [Електронний ресурс] : Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-VIII // Законодавство України : база даних. – UR: Перейти за покликанням (дата звернення: 15.05.2026).
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню) // Відомості Верховної Ради України. – 2019. – № 5. – Ст. 33.
3. Про затвердження Професійного стандарту «Керівник (директор) закладу загальної середньої освіти» [Електронний ресурс] : Наказ Мінекономіки від 17.09.2021 р. № 568-21 // Міністерство економіки України. – UR: Перейти за покликанням (дата звернення: 20.04.2026).
4. Про затвердження Професійного стандарту «Практичний психолог закладу освіти» [Електронний ресурс] : Наказ Мінекономіки від 24.11.2020 р. № 2425 // Міністерство економіки України. – UR: Перейти за покликанням (дата звернення: 11.03.2026).
5. Про схвалення Концепції розвитку психологічної служби у системі освіти на період до 2030 року [Електронний ресурс] : від 15 липня 2026 р. № 705-р– UR: Перейти за покликанням (дата звернення: 13.08. 2026).

Основна література

1. Амеліна Л. В. Практикум з арт-терапії: робота з ресурсами та глибинними станами / Л. В. Амеліна. – Київ : Основа, 2021. – 184 с.
2. Болтівець С. І. Психологічна безпека особистості в умовах суспільних трансформацій / С. І. Болтівець. – Львів : Світ, 2022. – 212 с.
3. Кочубейник О. М. Соціальна психологія травми: індивідуальні та колективні виміри / О. М. Кочубейник. – Київ : Либідь, 2023. – 240 с.
4. Максименко С. Д. Психологія життєстійкості людини в кризові періоди / С. Д. Максименко. – Одеса : Букаєв, 2024. – 306 с.
5. Романовська Д. Д. Травма-інформований підхід в освіті: теорія та практика / Д. Д. Романовська. – Чернівці : Букререк, 2022. – 196 с/
6. Титаренко Т. М. Способи психологічного відновлення особистості після пережитої психотравми / Т. М. Титаренко. – Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2021. – 158 с.

Додаткова література

1. Карта ментального здоров’я: як підтримати учнів під час війни [Електронний ресурс] // Освіторія Медіа. – UR: Перейти за покликанням (дата звернення: 12.04.2026).

Знання і розуміння: 

• Сучасні тенденції психолого-педагогічної підтримки дітей в умовах воєнного стану та вимушеного переміщення;
• Вікові, індивідуальні та психоемоційні особливості дітей із травматичним досвідом (зокрема ВПО);
• Прояви стресу, тривоги, страху у дітей та дієві шляхи їх подолання в закладі освіти;
• Методи створення емоційно безпечного простору для швидкої соціальної адаптації;
• Принципи дитиноцентрованого підходу в роботі з дітьми в кризових станах;
• Особливості побудови ненасильницької, партнерської комунікації з батьками та моделі спільного виховання.

Уміння та навички:

• Враховувати життєвий досвід та емоційний стан дітей, адаптуючи під них освітні програми й форми роботи;
• Ефективно та емпатійно комунікувати з дітьми, батьками й колегами на засадах підтримувальної взаємодії;
• Налагоджувати командну роботу між педагогами, психологічною службою та батьками для комплексної допомоги дитині;
• Створювати інклюзивне й доброзичливе середовище, де кожна дитина відчуває прийняття та належність до колективу;
• Регулювати власний психоемоційний стан, застосовувати стратегії самодопомоги й профілактики вигорання.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• Гуманістичній спрямованості освітнього процесу;
• Усвідомленні дитиноцентризму та безумовної цінності кожної особистості;
• Готовності до активної реалізації сучасних євроінтеграційних цілей освіти;
• Професійній мобільності, гнучкості та здатності швидко адаптуватися до мінливих умов роботи.