ВЧИТЕЛІ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Професійний розвиток учителів початкових класів відповідно до державної політики в галузі освіти, удосконалення раніше набутих та/або набуття нових компетентностей, підвищення методичного і практичного рівнів професійної компетентності педагогів, необхідних для ключових та предметних компетентностей, розвитку наскрізних умінь молодших школярів
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Комунальний навчальний заклад Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів»Інформація про розробника (розробників):
Комунальний навчальний заклад Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів» (Ткаченко Л.П., методист відділу раннього розвитку, дошкільної та початкової освіти Комунального навчального закладу Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів»)Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- онлайн-навчання
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- повна загальна середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- АЗ. Інформаційно-цифрова компетентність
- Б1. Психологічна компетентність
- Д1. Здатність до навчання впродовж життя
2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Програмою передбачено поєднання лекційних і практичних занять, самостійної роботи слухачів та контрольних заходів. Зміст і форми навчальної діяльності спрямовані на досягнення визначених програмою результатів навчання, удосконалення професійних компетентностей учителів початкових класів та практичне застосування набутих знань і вмінь у професійній діяльності.
Практичні заняття передбачають виконання професійно орієнтованих і компетентнісних завдань, аналіз та моделювання педагогічних ситуацій, вирішення професійних кейсів.
Самостійна робота передбачає опрацювання нормативно-правових і навчально-методичних матеріалів, поглиблення змісту програми та виконання професійно орієнтованих завдань.
Підсумкові заходи: випускний проєкт, вихідне тестування, творчі завдання
Зміст програми складається з 4 модулів та 11 взаємопов’язаних тем. На етапі завершення навчання за Програмою слухачі складають вихідний тест із 30 питань. Максимальна кількість балів, яку можуть отримати учасники – 100 балів. Прохідний бал – 70. Учасники, які успішно пройшли навчання та склали підсумковий тест, отримують свідоцтво про підвищення кваліфікації.
Кількість годин, що відводиться на засвоєння змісту Програми, складає: 60 год, з них: 6 год – лекційні заняття, 40 год – практичні заняття, 12 год – самостійна робота, 2 год – контрольні заходи.
| Назва навчальної програми | Лекції | Практичні заняття | Самостійна робота | Контрольні заходи
| Усього |
| МОДУЛЬ 1. ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ XXІ СТОЛІТТЯ | |||||
| Тема 1.1. Філософія стоїцизму як інструмент формування ментальної стійкості педагога | 2 | – | 2 | – | 4 |
Разом за модулем 1
| 2 | – | 2 | – | 4
|
| МОДУЛЬ ІІ. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ | |||||
| Тема 2.1. Загальна характеристика можливостей системи дистанційного навчання | – | 2 | 4 | – | 6 |
| Тема 2.2. Спецкурс «Організація освітнього процесу в умовах інклюзивної освіти» | – | 6 | – | – | 6 |
| Тема 2.3. Спецкурс «Благополуччя дітей і педагогів: дієві інструменти та практики психосоціальної підтримки» | – | 6 | – | – | 6 |
| Разом за модулем 2 | – | 14 | 4 | – | 18 |
| МОДУЛЬ ІІІ. ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ | |||||
| Тема 3.1. Нормативно-правове забезпечення діяльності початкової освіти: ключові зміни та вимоги | 2 | – | 2 | – | 4 |
| Тема 3.2. Професійний стандарт педагога як механізм для формування навичок самооцінювання педагогічної майстерності | 2 | – | 2 | – | 4 |
| Тема 3.3. Інтерактивне навчання як форма організації освітньої діяльності в початковій школі. | – | 2 | – | – | 2 |
| Тема 3.4. Освітній потенціал математичної галузі у процесі формування в учнів ключових компетентностей | – | 2 | 2 | – | 2 |
| Разом за модулем 3 | 4 | 4 | 6 | – | 14 |
| МОДУЛЬ VІ. ДІАГНОСТИКО-АНАЛІТИЧНИЙ | |||||
| Тема 4.1. Тематична дискусія «Реалізація концептуальних засад Нової української школи» | – | 2 | – | – | 2 |
| Тема 4.2. Вихідне діагностування | – | – | – | 2 | 2 |
Тема 4.3. Розроблення та захист випускних проєктів
| – | 16 | – | – | 8 |
| Разом за модулем 4 | – | 22 | – | 2 | 24
|
| Усього | 6 | 40 | 12 | 2 | 60 |
3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ
МОДУЛЬ 1. ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ XXІ СТОЛІТТЯ
Тема 1.1. Філософія стоїцизму як інструмент формування ментальної стійкості педагога
Ознайомлення з ключовими принципами стоїцизму. Практичні техніки стоїків для збереження емоційної рівноваги в стресових ситуаціях. Використання стоїчного підходу для ефективного вирішення конфліктів і збереження професійної стійкості. Рекомендації для інтеграції стоїчних практик у щоденну роботу педагога.
МОДУЛЬ ІІ. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ
Тема 2.1. Загальна характеристика можливостей системи дистанційного навчання
Системи дистанційного навчання: основні характеристики, можливості. Створення акаунту. Реєстрація на курси з основного та додаткових фахів, спецкурсів. Робота в середовищі, а саме: складання тестових завдань, способи розміщення виконаних завдань, комунікація, зворотній зв'язок
Тема 2.2. Спецкурс «Організація освітнього процесу в умовах інклюзивної освіти»
Принципи та практичні аспекти створення інклюзивного освітнього середовища в закладах дошкільної освіти. Ідентифікація потреб дітей з особливими освітніми потребами. Розробка індивідуальної програми розвитку дитини. Підтримка педагогів у розвитку адаптивних методик навчання, а також створення безбар'єрного фізичного та соціального середовища. Розвиток рівності, толерантності та розуміння різноманітності серед дітей, сприяння їхньому повноцінному включенню в суспільство.
Взаємодія з батьками дітей з особливими освітніми потребами та іншими учасниками освітнього процесу з метою підтримки та співпраці у створенні ефективного інклюзивного середовища. Співпраця між педагогами, психологами, батьками та іншими учасниками освітнього процесу у створенні індивідуалізованих підходів до підтримки дітей з особливими освітніми потребами. Кращі практики та інноваційні підходи до психолого-педагогічного супроводу, спрямовані на забезпечення успішного навчання та розвитку всіх дітей.
Аналіз концепційного та теоретичного базису психолого-педагогічного супроводу інклюзивного навчання, зокрема, використання теорій розвитку, психології виховання та соціальної педагогіки. Взаємодія психологів, педагогів та інших спеціалістів у сфері освіти для ефективного розвитку інклюзивних практик та спільного розв’язання проблем. Вплив вікових особливостей на навчання та розвиток дітей з різними порушеннями особливих освітніх потреб, включаючи інтелектуальні, фізичні, емоційно-психологічні та соціальні аспекти. Індивідуальні особливості кожної дитини: ступінь функціональних можливостей, інтереси та потреби, а також специфічні особливості, пов'язані з конкретними труднощами. Практичні приклади та рекомендації щодо урахування вікових та індивідуальних особливостей у процесі планування та виконання освітніх програм для дітей з особливими освітніми потребами.
Тема 2.3. Спецкурс «Благополуччя дітей і педагогів: дієві інструменти та практики психосоціальної підтримки»
Вплив надзвичайних ситуацій на розвиток, навчання та благополуччя дитини і дорослого. Вплив надзвичайних ситуацій в Україні на благополуччя, розвиток та навчання дітей. Психосоціальна підтримка та гра. Вплив стресу на благополуччя та навчання дітей. Вплив стресу на креативний, соціальний, когнітивний, емоційний і фізичний розвиток дитини. Психологічно безпечне освітнє середовище.
Чинники успішного розвитку та навчання дітей в умовах надзвичайних ситуацій. Успішні стратегії психосоціальної підтримки в закладі освіти. «Навчання через гру» як новітня освітня стратегія та педагогічна практика. Створення безпечного ігрового освітнього середовища. Стратегії підтримки позитивної поведінки дітей у закладі освіти. Сприяння позитивній соціальній взаємодії у закладі освіти. План підтримки благополуччя дітей у закладі освіти.
Благополуччя педагога: чинники, типи та індикатори. Благополуччя педагога та благополуччя дитини. Благополуччя педагога та план його професійного розвитку. Ефективні стратегії професійної самоорганізації, самоменеджменту. Професійні спільноти та групова підтримка.
МОДУЛЬ ІІІ. ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
Тема 3.1. Номативно-правове забезпечення діяльності початкової освіти: ключові зміни та вимоги
Нормативно-правові засади організації освітнього процесу в початковій школі. Вимоги державних стандартів і освітніх програм щодо рухової активності та здоров’язбереження. Професійна відповідальність педагогічних працівників за створення безпечного та здорового освітнього середовища.
Тема 3.2. Професійний стандарт педагога як механізм для формування навичок самооцінювання педагогічної майстерності
Основні зміни в новому Професійному стандарті вчителя: що варто знати педагогам. Ознайомлення з основними положеннями професійного стандарту педагога, зокрема трудовими функціями та компетентностями. Кодифікація Професійного стандарту. Трудові функції – невід’ємна частина стандарту для кожної професії згідно з українським законодавством Формування в педагогів навичок самооцінювання рівня професійних компетентностей, уміння вести моніторинг власної педагогічної діяльності. Сфери застосування вчителями Професійного стандарту. Самооцінювання вчителем власної професійної діяльності; планування та визначення траєкторії професійного розвитку вчителя; планування його підвищення кваліфікації. Планування та визначення траєкторії професійного розвитку вчителя. Планування підвищення кваліфікації вчителя. Особливості визначення відповідності власних професійних компетентностей чинним вимогам. Приклади щорічного комплексного самооцінювання (за всіма компетентностями, визначеними Професійним стандартом) із метою планування підвищення кваліфікації; періодичне самооцінювання володіння певними компетентностями для виявлення відповідних напрямів професійного розвитку. Виконання вправ, що сприяють формуванню в учителя навичок самооцінювання рівня професійних компетентностей. Самостійне визначення рівня володіння цифровою компетентністю шляхом складання національного тесту на цифрову грамотність «Цифрограм для вчителів» на порталі Дія.
Тема 3.3. Інтерактивне навчання як форма організації освітньої діяльності в початковій школі
Загальнолюдські цінності – освітній пріоритет. Інтерактивне навчання як форма організації освітнього процесу. Створення можливостей для відчуття власної успішності та інтелектуальної спроможності школяра. Діяльнісний підхід у процесі освітньої діяльності як основа сприймання цілісної картини навколишнього світу. Стратегії розвитку критичного мислення. Роль вчителя у формуванні психологічно безпечного середовища. Мета і цілі оцінювання у сучасній школі. Основні аспекти процесу оцінювання. Основні шляхи співпраці з батьками: інтерактивні форми спілкування, залучення до освітнього процесу.
Тема 3.4. Освітній потенціал математичної галузі у процесі формування в учнів ключових компетентностей
Математична компетентність як ключова. Аналіз наскрізних умінь для всіх ключових компетентностей. Математична компетентність як предметна. Мета математичної освітньої галузі. Компетентнісний потенціал математичної освітньої галузі: у формування компетентності спілкування державною мовою; у компетентність спілкування іноземними мовами; в основні компетентності в природничих науках і технологіях; в інформаційно-цифрову компетентність; у компетентність уміння вчитися; у компетентність ініціативність і підприємливість; у соціальну та громадянську компетентності; в обізнаність та самовираження у сфері культури; в екологічну грамотність і здорове життя. Прикладна спрямованість навчання математики. Організаційно-педагогічні умови формування математичної компетентності під час розв’язування задач практичного змісту. Вироблення вмінь самостійної математичної діяльності учнів – важлива умова формування математичної компетентності.
3.1. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ
- Розробити інтерактивний кейс «Нормативно-правове забезпечення діяльності початкової освіти».
- Змоделювати план підтримки благополуччя дітей у закладі освіти.
- Підготувати систему інтерактивних вправ для організації діяльності в початковій школі.
- Створити систему задач практичного змісту для формування математичної комперентності молодшого школяра.
- Запропонувати практичні приклади та рекомендації щодо урахування вікових та індивідуальних особливостей школярів у процесі планування та виконання освітніх програм для дітей з особливими освітніми потребами.
3.2. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ
- Використання стоїчного підходу для ефективного вирішення конфліктів і збереження професійної стійкості
- Складання тестових завдань, способи розміщення виконаних завдань, комунікація, зворотній зв'язок.
- Характеристика типових програм для початкової школи.
- Моделювання програми закладу загальної середньої освіти (1-4 класи).
- Навчально-методичне забезпечення курсів за вибором.
- Особливості розроблення навчально-тематичних планів у початковій школі.
- Основні положення професійного стандарту педагога.
- Інформаційно-цифрова компетентність вчителя початкових класів.
- Створення безпечного ігрового освітнього середовища.
- Реалізація концептуальних засад Нової української школи.
4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ
Нормативно-правові документи
- Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-VIII. URL: Перейти за покликанням
- Про повну загальну середню освіту: Закон України від 16.01.2020 р. № 463-IX. URL: Перейти за покликанням
- Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти»: Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 р. № 1225.
- Про затвердження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 р. № 988-р.
- Концепція безпеки закладів освіти: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.04.2023 р. № 301-р.
- Національна стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі: Указ Президента України від 25.05.2020 р. № 195/2020. Закон України «Про освіту»
- Державний стандарт початкової освіти [Електронний ресурс] / Офіційний портал Верховної Ради України. – Режим доступу: Перейти за покликанням
- Наказ Міністерства освіти і науки України від 30.10.2013 № 1518 “Про затвердження Вимог до вищих навчальних закладів та закладів післядипломної освіти, наукових, освітньо-наукових установ, що надають освітні послуги за дистанційною формою навчання” Перейти за покликанням
Основна література
- Нова українська школа: порадник для вчителя / за заг. ред. Н. М. Бібік. — Київ : Літера ЛТД, 2018. — 160 с.
- Наказ Міністерства освіти і науки Украї від 13.07.2021 року № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти» [Електронний ресурс] / Офіційний портал Міністерства освіти і науки України. – Режим доступу: Перейти за покликанням
- Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Перейти за покликанням
- Проєктна робота в початковій школі. Методичний посібник із фасилітації проєктної роботи з учнями 1-4 класів / TheLEGO Foundation. Запоріжжя: СТАТУС, 2023. – 212 с.
- Кірик М. Нова українська школа: організація діяльності учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти: навч.-метод. Посіб. / М. Кірик, Л.Данилова. – Львів: Світ, 2019. – 136 с.
- Пометун О.І. Нова українська школа: розвиток критичного мислення учнів початкової школи: навч.-метод.посіб. / О.І.Пометун. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2020. – 192 с.
- Цимбалару А.Д. Нова українська школа: освітній простір учня початкової школи: навч.-метод.посіб. / А.Д.Цимбалару. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2020. – 160 с.
- Котик Т.М. Нова українська школа: теорія і практика формування емоційного інтелекту в учнів початкової школи: навчально-методичний посібник для вчителів початкової школи. Тернопіль, Астон, 2020. – 192 с.
- Старагіна І.П. Нова українська школа: розвиток читацької компетентності в учнів початкової школи в системі інтегрованого навчання: навчально-методичний посібник / Старагіна І.П., Терещенко В.М., Панченков А.О. – Харків: Соняшник, 2020. – 176 с., іл.
Знання й розуміння
– сучасних тенденцій розвитку освіти загалом, початкової зокрема;
– соціально-правових основ, законодавчих актів у сфері початкової освіти;
– особливостей процесів викладання і навчання молодших школярів;
– основних механізмів функціонування і реалізації компетентнісної парадигми навчання;
– способів реалізації інтеграційного підходу у навчанні молодших школярів;
– академічної свободи педагога в організації освітнього процесу.
Уміння:
- організовувати освітній процес на компетентнісних засадах (прогнозування, проєктування, оцінювання);
- конструювати та реалізовувати сучасні програми навчання молодших школярів із використанням різноманітних методів, форм і технологій;
- діагностувати освітній процес і складати індивідуальні освітні маршрути для становлення учня як особистості, громадянина, інноватора;
- керувати проєктною діяльністю школярів;
- організовувати культуромовне освітньо-розвивальне середовище;
- проєктувати власну програму професійно-особистісного зростання;
- планувати та впроваджувати різні форми рухової активності впродовж навчального дня;
- ефективно взаємодіяти з учнями, батьками та колегами.
Диспозиції (цінності, ставлення):
- дитиноцентризм і гуманістична спрямованість освітнього процесу;
- цінність фізичного та психічного здоров’я дитини;
- готовність до реалізації ідей Нової української школи;
- професійна відповідальність, мобільність і гнучкість;
- усвідомлення необхідності безперервного професійного розвитку;
- відданість принципам партнерства, інклюзивності та рівного доступу до освіти;
- утвердження національно-патріотичних і демократичних цінностей, поваги до різноманітності та української національної ідентичності.