РОЗРОБЛЕННЯ КОМПЕТЕНТНІСНИХ ПІДСУМКОВИХ РОБІТ З ПРЕДМЕТІВ ТА КУРСІВ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ

Після завершення навчання передбачено консультаційно-методичний супровід щодо апробації та вдосконалення розроблених підсумкових робіт, аналізу результатів їх застосування, взаєморецензування матеріалів і професійного обміну в тематичній спільноті. Слухачі зберігають доступ до електронних навчально-методичних матеріалів і консультацій розробників програми.

2.       НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Програмою передбачено лекційні, семінарські та практичні заняття, а також керовану самостійну роботу слухачів. Особливістю практичних занять є аналіз нормативних вимог НУШ, роботу з мультимодальним контентом (текстами-стимулами), розв’язання практичних кейсів, опанування інструментів генеративного штучного інтелекту, конструювання специфікацій, дескрипторів та дизайну компетентнісно орієнтованих і комплексних підсумкових робіт із предметів та курсів мовно-літературної освітньої галузі для 9 класу.

Самостійна робота передбачає опрацювання нормативно-правової бази, методичних рекомендацій МОН України щодо оцінювання, аналіз модельних навчальних програм, виконання професійно орієнтованих завдань, розроблення відкритих дивергентних питань, добір графічно-візуальних стимулів та укладання елементів контрольно-вимірювальних матеріалів із використанням цифрових ресурсів.

Контрольні заходи передбачають вхідне та вихідне діагностування, підсумкове тестування, презентацію підсумкового методичного кейсу та підсумкову рефлексію. Результати оцінюються за 100-бальною шкалою відповідно до визначених у програмі критеріїв.

Зміст Програми структуровано за чотирма взаємопов’язаними модулями, що забезпечують послідовний перехід від осмислення філософії освіти ХХІ століття та концептуальних засад компетентнісного оцінювання до практичного застосування інноваційних технологій, штучного інтелекту та презентації власного методичного доробку.

Загальний обсяг програми становить 120 годин (4 кредити ЄКТС): 12 годин лекційних занять, 56 годин практичних занять, 48 годин керованої самостійної роботи та 4 години контрольних заходів.

3.       ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ ХХІ СТОЛІТТЯ

Тема 1.1. Вступ до теми «Розроблення компетентнісних підсумкових робіт  з предметів та курсів мовно-літературної освітньої галузі»

Ознайомлення зі структурою програми та її змістом. Обговорення видів і форм навчальних завдань,  завдань для самостійної роботи, процедури розроблення і представлення підсумкових робіт з предметів і курсів мовно-літературної освітньої галузі.

Тема 1.2. Філософські аспекти модернізації освіти в контексті традицій та інновацій

Філософські аспекти модернізації освіти: подолання кризи через перехід до нових парадигм, що поєднують гуманістичні традиції з інноваційними підходами; формування компетентнісного середовища, де знання слугують інструментом для успішного життя; lifelong learning (навчання впродовж життя). 

Переосмислення парадигми. Традиції та інновації. Компетентнісний підхід. Філософські підходи в інноваціях. Конструктивізм. Гуманізм. Прагматизм та екзистенціалізм. Аксіологічні домінанти. Філософія освіти як основа для розроблення інноваційних педагогічних технологій, спрямованих на створення ефективного освітнього середовища.

МОДУЛЬ 2. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ОЦІНЮВАННЯ

Тема 2.1. Реалізація принципів та підходів до розроблення і використання компетентнісно орієнтованих завдань у процесі вивчення предметів та інтегрованих курсів мовно-літературної освітньої галузі

Нормативно-правове забезпечення оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти та вимог Нової української школи. Поняття компетентнісно орієнтованого завдання. Принципи та підходи до розроблення діагностувальних матеріалів у процесі викладання предметів та інтегрованих курсів мовно-літературної галузі.

Тема 2.2. Таксономія Б. Блума як інструмент проєктування тестових завдань

Рівні пізнавальної діяльності (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання). Методика створення тестових завдань для кожного когнітивного рівня. Типологія завдань для вимірювання глибини розуміння літературного твору.

Тема 2.3. Тексти-стимули як основа компетентнісно орієнтованих завдань: відбір та адаптація мультимодального контенту

Текст як основа компетентнісного завдання. Поняття та види мультимодального контенту (вербальні, графічні, візуальні тексти). Критерії відбору та алгоритми адаптації стимульних матеріалів для підсумкових робіт із української мови та літератури, зарубіжної літератури.

МОДУЛЬ 3. ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У РОЗРОБЛЕННІ ПІДСУМКОВИХ РОБІТ

Тема 3.1. Компетентнісний потенціал предметів мовно-літературної освітньої галузі: вимоги та реалізація в  результатах навчання

Ключові компетентності як важливий чинник формування особистості. Сутнісні ознаки компетентностей. Формування та розвиток ключових компетентностей. Наскрізні вміння як основа для формування компетентностей. Дидактична гра як ефективний метод формування компетентностей. Розвиток когнітивних здібностей учнів засобами гри. Класифікація дидактичних ігор. Критерії відбору матеріалів для дидактичної гри. Діяльнісний підхід як стратегія навчання, що поєднує в собі методи, форми, прийоми навчання. Основні характеристики діяльнісного підходу. Способи реалізації діяльнісного підходу в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання.

Тема 3.2.    Методика конструювання дивергентних завдань у мовно-літературній галузі НУШ як засіб розвитку креативного мислення учнів

Сутність дивергентного мислення учнів. Методика конструювання відкритих завдань у мовно-літературній галузі. Проєктування запитань, що передбачають множинність інтерпретацій та розвиток творчого потенціалу здобувачів освіти.

Тема 3.3.    Використання генеративного штучного інтелекту для проєктування контрольно-вимірювальних матеріалів підсумкових робіт з предметів та курсів мовно-літературної освітньої галузі

Використання ШІ (ChatGPT, Gemini та ін.) для проєктування контрольно-вимірювальних матеріалів. Алгоритми створення промптів для генерації тестових завдань та варіантів контрольних робіт. Питання академічної доброчесності при використанні ШІ.

Тема 3.4.    Моніторинг результатів підсумкових робіт  з предметів та курсів мовно-літературної освітньої галузі

Структура груп результатів навчання у мовно-літературній галузі згідно з Державним стандартом. Технологія розподілу завдань за ГР у підсумкових роботах. Моніторинговий супровід результативності навчання.

Тема 3.5.    Критеріальний підхід до оцінювання результатів навчання: створення дескрипторів та реалізація стратегії ефективного зворотного зв’язку

Критеріальний підхід до перевірки робіт. Розроблення дескрипторів (рубрик) для оцінювання відкритих завдань. Техніки надання ефективного зворотного зв’язку учням за результатами підсумкового оцінювання.

Стратегії конструювання підсумкових робіт у мовно-літературній освітній галузі

Тема 3.6.    Реалізація ціннісного потенціалу предметів і курсів мовно-літературної освітньої галузі

Мета і завдання формування  в учнів  ціннісно-смислових орієнтирів. Гуманістичний потенціал предметів мовно-літературної освітньої галузі як один із шляхів їх реалізації.  Складові орієнтовної  моделі ціннісної матриці:  морально-етичні цінності,  соціально-правові, особистісно-зорієнтовані. Використання компетентнісно орієнтованих завдань, спрямованих на формування ціннісних орієнтирів  на заняттях української мови і літератури, зарубіжної літератури. Усвідомлення й осмислення учнями цінностей, відображених у художніх творах, через аналіз і інтерпретацію художнього тексту.  Оптимальні форми, методи й прийоми з опорою на ціннісний потенціал твору, завдання і вправи  творчого характеру, спрямовані на трансформацію  авторського тексту.  Творчі проєкти  здобувачів освіти як аргументована  презентація  світоглядної (моральної) позиції, ціннісного ставлення та судження.

Тема 3.7.    Методика планування підсумкового оцінювання результатів навчання в мовно-літературній освітній галузі    

Методика планування  підсумкового оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Наказу МОН № 1093 від 02 серпня 2024 р.  «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання», Листа Міністерства освіти і науки України від 14 березня 2025 р. № 1/4895-25 «Про окремі питання оцінювання результатів навчання». Створення плану заходів оцінювання результатів навчання  з мовно-літературної освітньої галузі на основі обраних навчальних програм для 9 класу: визначення частотності і форм проведення підсумкового оцінювання.

Тема 3.8.    Конструювання дизайну підсумкових робіт за обраними моделями оцінювання 

Структурування  орієнтовних зразків (прикладів) підсумкових робіт за окремими групами результатів навчання та комплексних підсумкових робіт з української мови і літератури, зарубіжної літератури. Формування чек-листа. 

Тема 3.9.   Розроблення специфікації підсумкової роботи  з предметів і курсів мовно-літературної освітньої галузі

Складання специфікації підсумкової роботи  щодо  оцінювання досягнення очікуваних результатів навчання здобувачами освіти. Добір інструментів  валідизації відповідно до особливостей змісту навчального предмета та етапу опанування програмового матеріалу.        

Тема 3.10.  Створення підсумкових робіт для груп результатів МОВ 1 (усна взаємодія) і МОВ 2 (робота з текстом) у формі інтелект-карт на основі опрацювання художнього і нехудожнього текстів

Колективне розроблення алгоритму створення інтелект-карт (від тексту до схеми) для оцінювання мовно-літературних компетентностей  учнівства у процесі роботи над художнім і нехудожнім текстом за групами результатів  взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях і сприймання, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів (зокрема художніх текстах, медіатекстах) та використання її для збагачення власного досвіду.

Тема 3.11. Підсумкова робота для групи результатів МОВ 3 (письмова взаємодія, творче письмо)

 Інтерактивна групова взаємодія слухачів з метою укладання рекомендацій щодо аналізу і систематизації процесу створення письмових текстів різних стилів, типів, жанрів, на основі графічної інформації (малюнок, фотографія, мем, схема, діаграма, графік, інфографіка, таблиця тощо)  у межах підсумкової роботи  для групи результатів МОВ 3.

Тема 3.12. Створення інтерпретаційних завдань для  підсумкового оцінювання МОВ 4 (дослідження мовлення)

Конструювання інтерпретаційних завдань у контексті використання творів мистецтва для комунікації з іншими особами: від аналізу мовних одиниць до критичних висновків. 

Тема 3.13. Створення  комплексної підсумкової роботи

Покроковий гайд із написання комплексної підсумкової роботи: визначення принципів і можливої комбінаторності  завдань за групами результатів оцінювання, таймінгу.

МОДУЛЬ ІV. ДІАГНОСТИКО-АНАЛІТИЧНИЙ МОДУЛЬ

Тема 4.1. Вхідне та вихідне діагностування. Підсумкове тестування

Вхідне діагностування спрямоване на визначення професійних потреб і попереднього досвіду слухачів. Вихідне діагностування фіксує професійний поступ. Підсумкове тестування визначає рівень засвоєння основного змісту програми; прохідний поріг становить не менше 70 % правильних відповідей.

Тема 4.2. Презентація підсумкового методичного кейсу. Підсумкова рефлексія

Слухачі презентують підсумковий методичний кейс, що містить комплект компетентнісних підсумкових робіт для 9 класу, їхні специфікації, матриці, тексти-стимули, критерії та дескриптори оцінювання.

Підсумкова рефлексія спрямована на самооцінювання професійного поступу, визначення можливостей практичного застосування результатів навчання та планування подальшого професійного розвитку.

4.       ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

1. Проєктування тестових завдань за таксономією Б. Блума.

Розроблення когнітивної матриці та укладання банку тестових завдань різних типів і рівнів складності (від знання до створення) до обраного розділу модельної навчальної програми з української мови / літератури.

2. Добір та методична адаптація мультимодальних текстів-стимулів.

Конструювання компетентнісного завдання на основі адаптації нелінійного тексту (інфографіка, комікс, діаграма, буктрейлер) для оцінювання читацької грамотності учнів 9 класу.

3. Розроблення відкритих дивергентних завдань.

Створення системи нестандартних інтерпретаційних запитань та ситуативних завдань до художнього твору, які передбачають множинність відповідей та стимулюють критичне й креативне мислення.

4. Промпт-інжиніринг та застосування штучного інтелекту (GenAI).

Складання ефективних промптів для генеративних нейромереж (ChatGPT, Gemini) із метою автогенерації текстових стимулів, диференційованих вправ, тестів та варіантів контрольних робіт із дотриманням норм академічної доброчесності.

5. Конструювання специфікації та дизайну підсумкової роботи.

Розроблення специфікації та структури (матриці) комплексної або тематичної підсумкової роботи відповідно до вимог Наказу МОН № 1093.

6. Розроблення підсумкових робіт за групами результатів (ГР 1 – ГР 4).

МОВ 1 та МОВ 2 (Усна взаємодія та робота з текстом): укладання алгоритму та створення підсумкової роботи у формі інтелект-карти на основі опрацювання художнього чи нехудожнього тексту.

МОВ 3 (Письмова взаємодія): розроблення завдань із творчого письма та письмової взаємодії на основі візуального контенту (мем, фотографія, графік, таблиця).

МОВ 4 (Дослідження мовлення): конструювання дослідницько-інтерпретаційних завдань із залученням творів мистецтва та аналізом мовних одиниць.

7. Розроблення критеріального апарату та дескрипторів (рубрик).

Складання оцінювальних рубрик (таблиць дескрипторів) для перевірки відкритих і творчих робіт та проєктування шаблонів якісного коментаря (зворотного зв’язку) для учня.

8. Підготовка підсумкового методичного кейсу.

Оформлення та підготовка до презентації підсумкового методичного кейсу в цифровому або візуальному форматі.

5.       ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Аналіз методичних рекомендацій МОН України щодо оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів у поточному навчальному році.
2. Таксономія Б. Блума в дії: Трансформація навчальних цілей модельної програми у конкретні тестові завдання різних когнітивних рівнів (від знання до створення).
3. Критерії відбору та методичної адаптації нелінійних текстів (інфографіка, буктрейлери, комікси) як стимульного матеріалу для підсумкових робіт.
4. Розроблення системи відкритих запитань до художнього твору, що не мають єдиної правильної відповіді, для оцінювання критичного мислення.
5. Технологія створення рубрик (таблиць дескрипторів) для оцінювання творчих робіт (есе, фанфіків, літературних проєктів).
6. Методи подолання суб’єктивності та «ефекту ореолу» під час перевірки відкритих завдань з літератури.
7. Проєктування шаблонів якісного коментаря до результатів підсумкової роботи, що стимулює подальший поступ учня.
8. Опрацювання матеріалів методичного посібника «Мовно-літературна освітня галузь: як оцінювати в НУШ».
9. Розробка календарно-тематичного планування, 9 клас, із зазначенням форм, видів, кількості підсумкових робіт  одного із предметів мовно-літературної освітньої галузі до обраної модельної програми.
10. Створення специфікацій підсумкової роботи за однією групою результатів чи комплексної підсумкової роботи до зазначених розділів навчальної програми з української мови і літератури, зарубіжної літератури.
11.  Опрацювання рекомендованих джерел з теми «Як створювати і використовувати інтелект-карти в навчальному процесі?»
12.  Добір графічного матеріалу (малюнок, фотографія, мем, схема, діаграма, графік, інфографіка, таблиця тощо) як можливої основи для підсумкової роботи МОВ3, творче письмо, 9 клас.
13. Розробка пропозицій щодо можливої  комбінаторності  груп результатів і таймінгу комплексних підсумкових робіт.

6.       СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові та нормативно-методичні документи

1. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: Перейти за покликанням
2. Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX. URL: Перейти за покликанням
3. Державний стандарт базової середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898. URL: Перейти за покликанням
4. Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 (зі змінами). URL: Перейти за покликанням
5. Типова програма підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують Державний стандарт базової середньої освіти, затверджена наказом МОН України від 12.10.2022 № 904.
6. Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти», затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням
7. Про затвердження Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів закладів загальної середньої освіти: наказ МОН України від 02.08.2024 № 1093. URL: Перейти за покликанням
8. Про окремі питання оцінювання результатів навчання: лист МОН України від 14.03.2025 № 1/4895-25. URL: Перейти за покликанням

Науково-методична література

1. Венгловська О., Гладкова Г., Новик І., Стягунова О. Як розробити PROграму та курс підвищення кваліфікації: методичний посібник для суб’єктів підвищення кваліфікації. Київ: УІРО, 2025.
2. Мовно-літературна освітня галузь: як оцінювати в НУШ: методичний посібник. 2025.
3. Критеріальне оцінювання в НУШ: посібник для вчителя / за ред. О. І. Локшиної. Київ: Педагогічна думка, 2021. 120 с.
4. Пометун О. І. Урок, що розвиває критичне мислення: 70 методів в одній книзі. Київ, 2020. 104 с.
5. Мірошниченко Л. Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах. Київ: Вища школа, 2007. 415 с.

Після завершення навчання слухачі знатимуть і розумітимуть:

• нормативні засади оцінювання результатів навчання за групами результатів мовно-літературної галузі;
• принципи валідності, надійності, прозорості та критеріальності підсумкових робіт;
• можливості та обмеження генеративного штучного інтелекту, вимоги академічної доброчесності та авторського права.

Слухачі вмітимуть:

• проєктувати специфікації, матриці та комплексні підсумкові роботи за групами результатів МОВ 1 – МОВ 4;
• добирати й адаптувати суцільні, несуцільні та мультимодальні тексти-стимули;
• укладати завдання різних когнітивних рівнів, критерії, дескриптори та оцінювальні рубрики;
• аналізувати результати підсумкових робіт і надавати учням конструктивний зворотний зв’язок;
• використовувати цифрові інструменти та генеративний штучний інтелект для підготовки й валідації матеріалів з дотриманням академічної доброчесності;
• презентувати та аргументовано взаємооцінювати підсумкові методичні кейси в умовах професійної взаємодії.

Зміст поєднує очні та синхронні дистанційні заняття, керовану самостійну роботу, аналіз нормативних вимог, проєктування специфікацій, матриць, завдань і дескрипторів. Наскрізним практичним продуктом є підсумковий методичний кейс – авторський комплект компетентнісних підсумкових робіт для 9 класу зі специфікаціями та дескрипторами оцінювання.